Перегляд за Автор "Скоробогатова, О. О."
Зараз показано 1 - 7 з 7
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАВТОРКА РОМАНУ «МІДЛМАРЧ» ДЖОРДЖ ЕЛІОТ І «ОБРАЗ АВТОРА» ЯК ХУДОЖНЯ ІНСТАНЦІЯ ТВОРУ (ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Скоробогатова, О. О.Пропонується як перспективне дослідження співвідношення текстової інстанції "образ автора" та реальним авторством роману "Мідлмарк" у гендерній площині. Стверджується, що методологія вивчення образу автора як художньої категорії, що безпосередньо організовує текстовий простір, запропонована у працях Анатолія Гулака, з одного боку, та сучасні методи вивчення адресації художнього дискурсу, з іншого боку, застосовані для цієї мети. Автор, як суб'єкт роботи знайомить читача з інстанцією твору, вводить читача в зображуваний художній світ, і коли це відбувається, він (автор) безпосередньо проявляє в ньому і себе. Для того, щоб дослідити, чи виявляє себе образ автора в романі "Мідлмарк"" як чоловіча чи жіноча мовленнєва інстанція, філолог повинен проаналізувати цей образ, відтворити або змоделювати його структуру, охарактеризувати граматичні взаємодії та прояви на різних рівнях організації тексту. Усний переклад у цьому випадку орієнтований на врахування лінгвістичного аспекту твору, а також соціального та історико-літературного аспектів побутування роману в художньому дискурсі 19 століття і в наш час. It is proposed as a promising study of the correlation between the textual instance “author’s image” and the real authorship of the novel “Middlemarch” in the gender plane. It is argued that the methodology of studying the author's image as an artistic category, directly organizing the textual space, proposed in the works of Anatoly Gulak, on the one hand, and modern methods of studying the addressing of artistic discourse, on the other hand, are applicable for this purpose. The author as the instance of the work introduces the reader into the depicted artistic world, and when this happens, s/he (the author) directly manifests her/himself in it as well. In order to investigate whether the author’s image in the novel “Middlemarch” manifests itself as a male or female speech instance, the philologist must analyze this image, reproduce or model its structure, characterize grammatical interactions and manifestations at different levels of text organization. Interpretation in this case is focused on taking into account the linguistic aspect of the work and the social and historical-literary aspects of the novel’s existence in the artistic discourse of the 19th century and currently.
- ДокументГЕНДІАДІС І ДЕФІСНІ БІНОМНІ УТВОРЕННЯ У ГРАМАТИЧНИХ НАРИСАХ ОЛЕКСАНДРА ОПАНАСОВИЧА ПОТЕБНІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Скоробогатова, О. О.; Піскунов, І. Є.У публікації проаналізовано граматичні нотатки О. О. Потебні, що описують функціювання у слов’янських мовах, зокрема у слов’янському фольклорному дискурсі, морфологічних дефіснооформлених біномів. Морфологічними біномами називаємо дефіснооформлені утворення, що складаються з морфологічно рівноправних лексичних елементів. Вчені розглядають морфологічні біноми як один з різновидів гендіадісу – фігури, що називає цілісне поняття, яке створюється поєднанням двох лексем. Зазначено, що дефісний гендіадіс стає підґрунтям формування у різних дискурсах метафоричних та метонімічних значень низки конструктів, а також плеоназму, гіперсеми, синонімічних і антонімічних сполук. The publication analyzes O. O. Potebna's grammatical notes describing the functioning of morphological hyphenated binomials in Slavic languages, in particular in Slavic folklore discourse. Morphological binomials we call hyphenated formations consisting of morphologically equal lexical elements. Scientists consider morphological binomials as one of the varieties of gendiadis - a figure that names a whole concept that is created by combining two lexemes. It is noted that the hyphen gendiadis becomes the basis for the formation in various discourses of metaphorical and metonymic meanings of a number of constructs, as well as pleonasms, hypersemes, synonymous and antonymous compounds.
- ДокументГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ РОЗШИРЕННЯ І КОМПРЕСІЇ ЛІРИЧНОГО ПРОСТОРУ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ ДЛЯ ДІТЕЙ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-06) Скоробогатова, О. О.; Казакова, О. Г.Доповідь присвячена розгляду граматичних прийомів створення компресії та експансії поетичної оповіді у віршах для дітей. На матеріалі дитячих віршів Сергія Вакуленка та Ліни Костенко розглянуто сучасну тенденцію поєднання додаткових морфологічних і синтаксичних прийомів, які розчленовують і з'єднують граматичну структуру вірша. Особливу увагу приділено морфологічним біномам і поліномам, дефісним конструкціям, що поєднують лексеми однієї частини мови. Стверджується, що граматичні одиниці, які є елементами форми і змісту поетичного тексту, беруть участь в інтонаційному та пунктуаційному зв'язку тексту. При цьому новітнім прийомом є їх поєднання з такими традиційними засобами членування, як використання непоширених речень, прямої мови, створення однорідних ланцюжків, членування тире. Мовні пошуки майстрів слова сприяють урізноманітненню поетичного дискурсу та розвивають у юних читачів творче ставлення до слова. The report is devoted to the consideration of grammatical methods of creating compression and expansion of the poetic narrative in poetry for children. On the material of children’s poems by Serhiy Vakulenko and Lina Kostenko, the modern tendency of combining additional morphological and syntactic techniques that divide and connect the grammatical structure of the poem is considered. Particular attention is paid to morphological binomials and polynomials, hyphenated constructions that combine lexemes of the same part of speech. It is argued that grammatical units, which are elements of the form and content of a poetic text, participate in the intonation and punctuation linking of the text. At the same time, the newest technique is their combination with such traditional means of division as the use of uncommon sentences, direct speech, the creation of homogeneous chains, and division by dashes. The linguistic search of the masters of the word contributes to the poetic discourse and develops a creative attitude to the word in young readers.
- ДокументДослідження морфологічного рівня поетичної мови в аспекті лінгвокреалогії: сучасний стан і перспективи(Baltija Publishing, Riga, Latvia, 2020) Скоробогатова, О. О.; Козлова, А. Г.У праці розглянуті причини зацікавлення сучасних лінгвістів питаннями морфології поетичної мови: граматикалізація фасцинативних дискурсів, розвиток Інтернет-спілкування, оновлення лінгвокреативних практик. Серед причин недостатнього розвитку поетичної морфології у ХХ столітті названі автоматизм сприйняття морфологічної семантики, недостатність граматичної рефлексії, непослідовність холістичного підходу до аналізу віршованої мови. Схарактеризовані основні напрями дослідження: поетична морфологія й морфологічна поетика. Сформульовані аксіоми, що складають підґрунтя сучасних лінгвокреативних студій. Описані основні способи актуалізації морфологічних форм і значень: співпозиція, селекція, атракція. Перспектива розвитку вивчення поетичної морфології й морфологічної поетики вбачається у застосуванні прийомів лінгвопоетичного аналізу до вивчення фасцинативних текстів інших типів, зіставлення виразного й виражального креативного потенціалу різних мов і виокремлення мовно-поетичних універсалій. В работе рассмотрены причины интереса современных лингвистов вопросами морфологии поэтического языка: граматикализации фасцинативних дискурсов, развитие Интернет-общения, обновления лингвокреативных практик. Среди причин недостаточного развития поэтической морфологии в ХХ веке названы автоматизм восприятия морфологической семантики, недостаточность грамматической рефлексии, непоследовательность холистического подхода к анализу стихотворного языка. Охарактеризованы основные направления исследования: поэтическая морфология и морфологическая поэтика. Сформулированы аксиомы, составляющих основу современных лингвокреативных студий. Описаны основные способы актуализации морфологических форм и значений: композиция, селекция, аттракция. Перспектива развития изучения поэтического морфологии и морфологической поэтики видится в применении приемов лингвопоетичного анализа к изучению фасцинативних текстов других типов, сопоставление выразительного и выразительного креативного потенциала различных языков и выделение культурно-поэтических универсалий. The reasons for modern linguists' interest in the morphology of poetic language are considered in the work: grammaticalization of fascinating discourses, development of Internet communication, updating of linguo-creative practices. Among the reasons for the insufficient development of poetic morphology in the twentieth century are the automatism of perception of morphological semantics, lack of grammatical reflection, inconsistency of holistic approach to the analysis of poetic language. The main directions of research are characterized: poetic morphology and morphological poetics. The axioms that form the basis of modern linguistic and creative studies are formulated. The main ways of actualization of morphological forms and meanings are described: composition, selection, attraction. The perspective of the development of the study of poetic morphology and morphological poetics is seen in the application of methods of linguistic-poetic analysis to the study of fascinating texts of other types, comparison of expressive and expressive creative potential of different languages and separation of linguistic and poetic universals.
- ДокументПОЕТИКА ВІРШОВОГО ТЕКСТУ В ГРАМАТИЧНОМУ ВИМІРІ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Скоробогатова, О. О.У статті розглянуто сучасний стан граматичної поетики віршової мови. Проаналізовано причини дисбалансу в дослідженні лексичного і граматичного рівнів мови поезії. Відзначено граматикалізацію поетичної мови в ХХ–ХХІ століттях. Запропоновано вектори дослідницьких спрямувань у царині взаємодії граматики і поетики: поетична морфологія як підрозділ функційної граматики і морфологічна поетика як загальнофілологічна дисципліна, що вивчає грамеми та граматичні категорії у віршовому використанні, надаючи літературознавству доказову базу для вивчення тем, мотивів, інтертекстуальних зв’язків. Окреслено завдання вивчення імплікосфери граматичних категорій, що надасть можливість філологам прямувати від лінгвопоетики до лінгвістичної і літературознавчої креалогії. В статье рассмотрено современное состояние грамматической поэтики стихотворной речи. Проанализированы причины дисбаланса в исследовании лексического и грамматического уровней языка поэзии. Отмечается граматикализация поэтического языка в ХХ–ХХI веков. Предлагаются векторы исследовательского движения в плоскости взаимодействия грамматики и поэтики: поэтическая морфология как подраздел функциональной грамматики и морфологическая поэтика как общефилологическая дисциплина, изучающая граммемы и грамматические категории в поэтическом использовании, предоставляя литературоведению доказательную базу при изучении тем, мотивов, интертекстуальных связей. Ставится задача изучения импликосферы грамматических категорий, что определяет поворот исследований от лингвопоетики к лингвистической и литературоведческой креалогии. The article deals with the current state of grammatical poetics of poetic speech. The reasons for the disbalance in the study of lexical and grammatical levels of the language of poetry were analysed. The grammaticalization of poetic language in the XX–XXI centuries was pointed out. The vectors of research directions in the field of interaction of grammar and poetics are offered: poetic morphology as a subarea of the functional grammar and morphological poetics as a general philological discipline that studies grammemes and grammatical categories in the poetic use, providing the evidence basis for the research of themes, motives, intertextual relations to literature studies. The integrative signs of poetry determine the need of its structure integrative analysis. In the poetic text not only and not so much the specific grammatical meanings of units are important, but the total value generated in text interaction. These combined values arise not only in the syntactic unities of different types, but also beyond them — on the level of the poetic row, verse and text as a whole. Compositional criterion is added to paradigmatic and syntagmatic criteria of morphological units interaction. The task of studying of implicosphere of grammatical categories is set allowing philologists to go from linguopoetics to linguistic and literary crealogics. Creating of the general poetic morphology that would structurally meet the existing general language grammar becomes a realistic prospect of linguopoetical researches of the next decade.
- ДокументПоетична актуалізація внутрішньої форми слова(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Скоробогатова, О. О.У статті розглянуто приклади поетичної актуалізації внутрішньої форми слова (ВФС) на матеріалі української та російської поезії. Актуалізація ВФС відбувається завдяки контекстуальній сполучуваності, що підкреслює або відновлює мовні способи об’єктивації, серед яких походження в широкому розумінні, етимологічне, дериваційне, звукове, та інші форми смислового зближення в процесі функціювання. Віршова актуалізація ВФС є емпіричним підтвердженням потебніанського лінгвопоетичного підходу до «свободи мови». У поезії ВФС породжує нові поетичні смисли, що виступають основою розвитку конкретного ліричного сюжету й підґрунтям подальшого розвитку мови. The founder of Kharkiv linguistic school O. Potebnia introduced the concept of language as an activity into the linguistic use. Recent studies prove that the concept of speech activity was used in the works of the founder of Geneva School, F. de Saussure. This concept has a prominent place in the linguistic theories of the above mentioned scholars. One of the forms of speech activity is the formation (in word-formation and etymological dimensions) and actualization (in speech and intertextual interactions) of the inner form of a word. The article considers some examples of poetic actualization of the inner form of a word and argues that poetic space is the creative sphere of its implementation. The relevance of the article lies in the significance of the theory of the inner form of a word for modern anthropocentric studies. The purpose of the article is to consider examples of poetic actualization of the inner form of a word and to establish the language basis for samples of poetic creative speech. Tasks: to describe examples of poetic actualization of the inner form of a word on the material of Ukrainian and Russian poetry; to find out the etymological or derivational factors of the poetic game, to single out actualization as a factor of speech and language dynamics. Conclusions. Actualization of the inner form of a word occurs due to contextual compatibility, which emphasizes or restores linguistic methods of objectification, including the origin in a broad sense, derivational, sound and other forms of semantic convergence in the functioning process. Poetic actualization of the inner form of a word is an empirical confirmation of Potebnia’s linguopoetic approach to the “freedom of language”. The unity of language and poetry, repeatedly pointed out by O. Potebnia, helps to understand the word, poetry, their interaction, connections and relationships. In poetry, the inner form of a world revives and creates new poetic meanings, which are the basis for the lyric plot development and the basis for further language development. The actualized inner form of a world becomes a factor of language dynamics and an object of study. Poetic reflection serves as a special method of studying the language and speech activity.
- ДокументУніверсальний знаковий комплекс «Світове дерево» в україських колядках та щедрівках(Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Скоробогатова, О. О.Автором досліджено функціювання універсального знакового комплексу «світове дерево» в українських колядках і щедрівках на матеріалі збірника «Українська народна творчість. Колядки та щедрівки» (1965). The author researched the functioning of the universal symbolic complex "world tree" in Ukrainian carols and Christmas carols based on the material of the collection"Ukrainian folk creativity. Carols and gifts" (1965).