Перегляд за Автор "Савельєва, Т. П."
Зараз показано 1 - 9 з 9
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛІЗОВАНА ФОРМА СУСПІЛЬНИХ РУХІВ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Савельєва, Т. П.; Пелішенко, І. І.У статті здійснено спробу окреслення особливостей суспільних рухів через їх організаційну (інституціоналізовану) форму – громадські об’єднання. Визначено доцільність специфіки такого підходу, яка полягає в першу чергу у наявності певних співвідношень між даними об’єднаннями. Для реалізації мети дослідження в першу чергу пропонується звернути увагу на дві основні характеристики, що стосуються діяльності громадських організацій – їх кількість та рівень залученості громадян. The article attempts to determine the characteristics of social movements through their organizational (institutionalized) form – public associations. In the conditions of the emergence of a «new» type of society, the network, it is shown that it is public movements are becoming new institutions of public interest representation through to the crisis of traditional mechanisms of representation of interests. In connection with the complexity of the analysis of social movements, which is associated with the main characteristics of the latter: dynamic nature, absence of a clear organizational structure, the availability of various forms (protests, flashmobs , revolutions, various actions ), diverse scale of manifestation, mostly not a sufficiently long existence – it is proposed to consider the institutionalized form of social movements – public associations (organizations). It was determined the expediency of the specifics of such an approach, which consists primarily in the presence of definite correlations between social movements and public organizations. To achieve the goal of the study, it is first proposed to pay attention to two main characteristics relating to the activities of public organizations - their number and level of citizen involvement. Analysis of the results of sociological research and statistical data showed some discrepancies between official data and personal opinion of citizens regarding their participation in public organizations, which is most likely related to the specifics of the activities of these organizations in Ukrainian society. As a result, we came to the conclusion that today, social movements in Ukrainian society act primarily through a network of public organizations (women's, environmental movement, etc.) Also, social movements appear as a certain form of interaction, which is associated with crisis periods as a whole in society and in its individual spheres. It is noted that the participation of citizens in public associations in Ukraine today remains more formalized.
- ДокументМетодичні рекомендації з підготовки кваліфікаційних робіт для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Освітня програма «Політологія». Спеціальність 052 Політологія(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Калюжна, Ю. І.; Савельєва, Т. П.Методичні рекомендації призначені допомогти здобувачам у написанні кваліфікаційних робіт та підготовці їх до захисту. Рекомендації містять вимоги до структури, змісту, оформлення кваліфікаційної роботи. Рекомендовано для здобувачів спеціальності 052 Політологія. Methodical recommendations may help applicants in writing qualification papers and preparing them for defense. The recommendations contain requirements for the structure, content, and design of the qualification work. Recommended for applicants of the specialty 052 Political Science.
- ДокументМетодичні рекомендації з підготовки курсових робіт для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ІІ – ІІІ років навчання освітньої програми «Політологія» спеціальності 052 Політологія(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Калюжна, Ю. І.; Савельєва, Т. П.Методичні рекомендації призначені допомогти здобувачам у написанні курсових робіт та підготовці їх до захисту. Рекомендації містять вимоги до структури, змісту, оформлення курсової роботи. Рекомендовано для здобувачів спеціальності 052 Політологія. Methodical recommendations may help applicants in writing term papers and preparing them for defense. The recommendations contain requirements for the structure, content, and design of the term papers. Recommended for applicants of the specialty 052 Political Science.
- ДокументНові суспільні рухи як чинник забезпечення сталого розвитку сучасного суспільства(ХНУМГ імені О. М. Бекетова, 2017-06-02) Савельєва, Т. П.Окреслено основні характеристики нових суспільних рухів, визначено їх роль у сучасному суспільстві. Определены основные характеристики новых общественных движений, определены их роль в современном обществе. The main characteristics of new social movements are outlined, their role in modern society is determined.
- ДокументНові суспільні рухи як чинник забезпечення сталого розвитку сучасного суспільства(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2017-04-08) Савельєва, Т. П.Окреслено основні характеристики нових суспільних рухів, визначено їх роль у сучасному суспільстві. Определены основные характеристики новых общественных движений, определены их роль в современном обществе. The basic characteristics of new social movements are determined, their role in modern society is determined.
- ДокументПолітична комунікація у мережевому суспільстві(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015-05-15) Савельєва, Т. П.У статті значну увагу придилено основним рисам, яким набула політична комунікація під впливом мережевого суспільства. Звертаючись до аналізу поняття «мережеве суспільство» у різних авторів, можна стверджувати, що цей термін достатньо гнучкий (як основа даний концепт надає можливість вченим в межах різних галузей наук будувати нові теоретичні розробки) та багатогранний – він описує різноманітні явища, пов’язані із соціальними, політичними, економічними та культурними змінами, що зазнали впливу від розповсюдження мережевих, цифрових та інформаційних і комунікаційних технологій. В статье большое внимание уделено основным чертам, которые получила политическая коммуникация под влиянием сетевого общества. Обращаясь к анализу понятия «сетевое общество» у разных авторов, можно утверждать, что этот срок достаточно гибкий (как основа данный концепт позволяет ученым в рамках различных отраслей наук строить новые теоретические разработки) и многогранен – он описывает различные явления, связанные с социальными, политическими, экономическими и культурными изменениями, подвергшихся воздействию от распространения сетевых, цифровых и информационных и коммуникационных технологий. The article pays great attention to the main features that political communication received under the influence of the network society. Turning to the analysis of the concept of “networked society” by different authors, it can be argued that this term is quite flexible (as a basis, this concept allows scientists to build new theoretical developments within various branches of science) and is multifaceted - it describes various phenomena associated with social, political, economic and cultural changes impacted by the proliferation of networked, digital and information and communication technologies.
- ДокументСУСПІЛЬНІ РУХИ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017) Савельєва, Т. П.В статті розглядаються сучасні теорії суспільних рухів в аспекті соціальних змін. Показано особливості аналізу суспільних рухів у західній соціально-політичній науці та у дослідженнях вітчизняних вчених. Визначено основні характеристики суспільних рухів, особливості нових суспільних рухів як ключового суб’єкту сучасного соціальнополітичного життя та фактора соціальних змін. Акцентовано увагу на складності даного явища, необхідності інтеграції різних теорій для вивчення суспільних рухів та урахування певного зв’язку між суспільними рухами та соціальними змінами. В статье рассматриваются современные теории общественных движений в аспекте социальных изменений. Показаны особенности анализа общественных движений в западной социально-политической науке и в исследованиях отечественных ученых. Определены основные характеристики общественных движений, особенности новых общественных движений как ключевого субъекта современной социально-политической жизни и фактора социальных изменений. Акцентировано внимание на сложности данного явления, необходимости интеграции различных теорий для изучения социальных движений и принятия во внимание характерной взаимосвязи между общественными движениями и социальными изменениями. The article is aimed to determine frameworks of research within the social movements theories for which the most significant fact is the direction of movements for social change. And we take into account the tendency of modern scientific discourse to shift the focus of attention from the study of static structures to social processes and changes. Social movements relate to the social dynamics of society. That is why they should be considered through the theory of social change. It is the most appropriate (in the broad sense), as evidenced by the reflections of scholars representing various theories. In this article shows the features of the analysis of social movements in Western social and political science and in research of local scientists. Among them – A. Giddens, E. Zdravomyslova, R. Inglhart, L. Kaminska, T. Pavlova, Ch. Tilly, A. Touraine, I. Haliy, P. Sztompka and others. It is to determ the main characteristics of social movements, and the new social movements as a key subject of contemporary social and political life and a factor of social change. It is concluded: social movements is a complicated phenomenon, and with the specifics of modern society, today's theory of social movements must use the integration of different theories, to adequately study its object and it should pay attention with of close ties between social movements and social changes.
- ДокументСУЧАСНІ ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У КОНТЕКСТІ НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ: СТРАТЕГІЇ НАУКОВИХ РОЗВІДОК(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Бабухіна, С. А.; Савельєва, Т. П.Стаття містить спробу визначення стратегій наукових розвідок в сучасних політичних дослідженнях в контексті визначення пізнавальних можливостей неоінституціонального підходу. Визначається, що даний напрямок є логічним розвитком інституціоналізму, у зв’язку із чим надаються загальні характеристики «нового» підходу у порівнянні зі «старим». Особлива увага звертається на такі характеристики як: категоріально-понятійний апарат дослідження, його основні принципи, рівні, особливості предметного поля, методи. The article contains an attempt to determine the strategies of scientific research in contemporary political issues in the context of determining the cognitive capabilities of the neo-institutional approach. It has been determined that neo-institutionalism is a logical development of the "old" institutionalism, its addition with new ideas to increase cognitive capabilities, a new rethinking of modern processes of political life. Attention is drawn to the fact that neo-institutionalism is a rather heterogeneous line, but at the same time it is made an attempt to highlight the common features of the new approach in all its variants. It is made a comparison between the “old” and “new” institutionalism to do this, which is based on: categorical-conceptual apparatus, principles, levels of research, methods. The author identifies the key postulates of neo-institutionalism, they emphasize the importance of institutions. And it is emphasized that the subject field of this approach is expanding due to the fact that the attention of researchers is directed not so much to the institutions themselves, but to the activities of political actors. Among the features of research within the framework of this approach, the following are also distinguished: rejection of descriptiveness, attempts to build a sufficiently structured theory through the use of the deduction method; focusing on the study of the results of public policy in the form of political decisions, government programs, strategies, etc.; adherence to the principle of methodological individualism; use of quantitative analysis methods; use of multilevel analysis. The cognitive capabilities of this theory in modern political studies are determined, based on a detailed analysis of the key features of the neo-institutional approach; it is also proposed to highlight possible elements of the research scheme of this approach, which will help to more rationally use the possibilities of the new institutional theory: the definition of the levels of analysis, or the conduct of the research in an integrated manner, within all levels: institutional, organizational, individual, depending on the purpose of the research; consideration of research objects as institutionalized practices, formal / informal rules of the game; analysis of the institutional environment; analysis of sociocultural contexts; analysis of dynamics, policy results.
- ДокументЯКІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОЛІТОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-01-31) Савельєва, Т. П.У публікації досліджено політичну еліту, з якою зазвичай пов’язують питання щодо державотворення, особливо в умовах трансформацій, кризових явищ. Саме на цю групу покладається відповідальність за перебіг вказаних процесів, і тому політична еліта вважається однією з рушійних сил політики. Зазначено, що політична еліта – носій влади, яка виражається у можливості впливати на прийняття рішень; еліта має бути носієм відповідних моральних, професійних якостей, що необхідні для керування суспільством; дана група виокремлюється в тому числі за рахунок внутрішньої згуртованості (на ці характеристики впливає декілька факторів, серед яких – ступінь однорідності еліти). The publication examines the political elite, which is usually associated with issues of state formation, especially in the context of transformations and crisis phenomena. It is this group that is responsible for the course of these processes, and therefore the political elite is considered one of the driving forces of politics. It is noted that the political elite is the bearer of power, which is expressed in the ability to influence decision-making; the elite must be the bearer of the appropriate moral and professional qualities necessary for managing society; this group is distinguished, among other things, due to internal cohesion (these characteristics are influenced by several factors, among which is the degree of homogeneity of the elite).