Перегляд за Автор "Лупаренко, С."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументОСОБИСТІСНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ПИТАНЬ ДИТИНСТВА І ДИТЯЧОГО РОЗВИТКУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-20) Лупаренко, С.; Кабанська, О.У роботі розкривається специфіка дослідження питань дитинства і дитячого розвитку з позиції особистісно-діяльнісного підходу. Використання цього підходу дозволяє розглядати дитину як суб’єкт різних видів діяльності, вивчати проблеми дитинства й розвитку дитини з урахуванням взаємозв’язку мислення, почуттів і волі дитини, а також із визнанням діяльності основою розвитку особистості, зрозуміти природу дитини, визначити й проаналізувати зміст, форми і методи організації та взаємозв’язку різних видів діяльності, актуальних для різних етапів розвитку особистості протягом дитинства. The article depicts the specific features of studying childhood and child development issues from the perspective of personal and activity approach. The use of this approach makes it possible to understand the child as a subject of various types of activities, study childhood and child development issues taking into account the interrelationship of child’s thinking, feelings and will and recognizing the activity as the basis of personality development, understand the child’s nature, determine and analyze content, forms and methods of organization and interconnection of various types of activities relevant for different stages of personality development in childhood.
- ДокументОцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності та загального розвитку особистості у вальдорфській школі(Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», 2022-07-16) Білецька, С.; Іонова, О.; Лупаренко, С.Актуальність дослідження зумовлено потребою звернення до надбань світової педагогіки, об’єктивного аналізу вальдорфського досвіду з метою його використання в діяльності Нової української школи, що сприятиме вдосконаленню оцінювання школярів, розвитку навчальної мотивації особистості, формування її впевненості в собі, запобігання дидактогенних страхів і стресів. У статті визначено мету дослідження, яка полягає в тому, щоб з’ясувати специфіку оцінювання результатів навчання та загального розвитку особистості у вальдорфській школі. Для проведення дослідження застосовано комплекс загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення). З’ясовано, що вальдорфська школа від дня свого заснування не використовує бальну систему оцінювання. Основними формами якісного оцінювання учнів у вальдорфській школі є: постійне інформування батьків про успішність і хід розвитку дитини на основному ступені навчання (1-8 класи); усний відгук усіх учителів на старшому ступені навчання (9-12 класи); письмовий відгук розгорнута характеристика учня наприкінці кожного навчального року (упродовж 12-річного процесу навчання) ; випускні іспити. Доведено, що фіксація навчальних досягнень дитини здійснюється на підставі системи певних критеріїв, яку кожна школа розробляє самостійно. Водночас спільним для всіх шкіл є те, що серед критеріїв чітко розрізняються такі, що характеризують емоційну, вольову й когнітивну сфери (як пам’ять, фантазія, уявлення) особистості відповідно. Процес оцінювання у вальдорфській школі передбачає перенесення акцентів з контролю й оцінювання учнів на самоконтроль й самооцінювання, сприяє зацікавленню ди тини процесом навчання, формуванню її внутрішній мотивації пізнавальної діяльності, позбавляє дитину дидактогенних страхів і стресів, стимулює особистісну інтелектуальну активність учня, усвідомлення й співвіднесення власної діяльності з діяльністю оточення. Наголошено на доцільності використання досвіду вальдорфської школи в оцінюванні учнів для практичного розв’язання проблеми оцінювання в Новій українській школі. The relevance of the study is caused by the need to consider the achievements of world pedagogy and to analyse Waldorf experience objectively in order to use it in the New Ukrainian School, which will help to improve schoolchildren’s assessment, develop person’s learning motivation, form his self-confidence and prevent didactic fears and stresses. The aim of the study has been determined in the article. The aim is to clarify the specifics of assessment of person’s learning results and general development in Waldorf school. The general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, systematization, classification and generalization) have been used to conduct this study. It has been found that Waldorf school has not used a grade assessment system since its inception. The main forms of schoolchildren’s qualitative assessment in Waldorf school are the following: constant informing of parents about the success and progress in children’s development at the basic level of education (grades 1-8); oral feedback by all teachers at the senior level of education (grades 9-12); written feedback – a detailed description of every child at the end of each school year (during the 12-year learning process); final exams. The recording of schoolchildren’s academic achievements is carried out on the basis of a system of certain criteria, and each school develops it independently. At the same time, all schools have one feature in common: they use the criteria that characterize person’s emotional, volitional and cognitive spheres (memory, fantasy, imagination). The process of assessment in Waldorf school involves shifting the emphasis from control and schoolchildren’s evaluation to self-control and self-assessment. It also promotes schoolchildren’s interest in learning, forms their internal motivation for cognitive activity, takes away children’s didactic fears and stresses and stimulates their personal intellectual activity, awareness and correlation of own activities with the activities of the environment. The authors emphasize on the expediency of using Waldorf school experience in schoolchildren’s assessment for the practical solution of the problem of assessment in the New Ukrainian School.
- ДокументПорадник для професійного педагогічного та наукового зростання освітян(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2023) Борисова, Л.; Волкова, Н.; Грабовський, О.; Дунебабіна, О.; Жуковська, Г.; Калашник, Л.; Каліна, К.; Каплун, С.; Клімова, С.; Кікінежді, О.; Кізь, О.; Левченко, К.; Лупаренко, С.; Мірошніченко, В.; Недря, К.; Непіпенко, Л.; Олійник, Н.; Парфанович, І.; Перетяга, Л.; Петровський, О.; Рибалко, Л.; Савелюк, Н.; Семенова, А.; Собина, В.; Трубавіна, І.; Чередниченко, О.Науково-методичний посібник «Порадник для професійного наукового зростання освітян» розроблено на допомогу молодим освітянам всіх рівнів освіти у професійному науковому зростанні. Він відповідає на актуальні питання сьогоднішньої науки: як її здійснювати, якими методами, на якій теоретичниій основі, що є етичним і патріотичним в науці сьогодні, де і як шукати гроші на дослідження, як зберегти здоров’я в умовах навантаження і війни тощо. Посібник розкриває теоретичні і методичні основи сучасних науково-педагогічних досліджень, має практичне значення для аспірантів, молодих викладачів, вчителів, які підвищують кваліфікацію, здійснюють професійне наукове зростання, готують учнів до участі в МАН. Він відбиває зміст І Міжнародної наукової школи молодих науковців сектору безпеки та оборони 3-4 лютого 2022 в НАНГУ та побажання і потреби молодих науковців цивільних ЗВО, ЗЗСО тощо. The scientific and methodological manual "Advisor for professional pedagogical and scientific growth of educators" was developed to help young educators of all levels of education in their professional scientific growth. It answers topical questions of today's science: how to carry out it, by what methods, on what theoretical basis, what is ethical and patriotic in science today, where and how to find money for research, how to maintain health under conditions of stress and war, etc. The manual reveals the theoretical and methodological foundations of modern scientific and pedagogical research, and is of practical importance for graduate students, young teachers, teachers who are improving their skills, carrying out professional scientific growth, and preparing students for participation in the Junior Academy of Sciences. It reflects the content of the First International Scientific School of Young Security and Defence Scientists on 3-4 February 2022 at the National Academy of Sciences of Ukraine and the wishes and needs of young scientists from civilian universities, military schools, etc.
- ДокументПринципи й особливості інтеграції змісту початкової освіти у вальдорфській школі(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-10-11) Лупаренко, С.В статті розглянуто інтеграцію змісту початкової освіти у вальдорфській школі, яка здійснюється на основі принципів цілісного підходу до процесу навчання й особистісно-орієнтованого підходу до учня та передбачає тісну взаємодію навчальних дисциплін, єдність і погодженість різних галузей знань, викладання методом глибокого занурення в один навчальний предмет (епоха), що поєднується з практичними заняттями й естетичною діяльністю. The article deals with the integration of the content of primary education in the Waldorf school, which is based on the principles of a holistic approach to the learning process and personality-oriented approach to the student and provides for close interaction disciplines, unity and coherence of different branches of knowledge, teaching teaching by the method of deep immersion in one subject (era), which combined with practical classes and aesthetic activities.
- ДокументСпецифіка навчання рідної мови у вальдорфській школі(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2022) Іонова, О.; Лупаренко, С.Встановлено, що принциповою особливістю навчання рідної мови у вальдорфській школі є цілісний підхід, відповідно до якого психічна структура людини виявляється в єдності розумової діяльності, емоційно-почуттєвої та вольової сфер. Це передбачає: висунення перед навчальною дисципліною як навчальних (оволодіти літературною мовою, засвоїти граматичні, орфографічні й пунктуаційні навички, уміння; навчитися вільно викладати свої думки та передавати свої почуття в усній і письмовій формі; отримати уявлення про відмінні риси рідної мови, її розвитку тощо), так і розвивальних (повноцінний інтелектуальний, емоційно-почуттєвий і вольовий розвиток дитини) цілей; чітке співвіднесення змісту навчання з віковими особливостями дитини; міжпредметну інтеграцію та залучення у вивчення рідної мови художньо-естетичного елементу (декламація, живопис, малювання форм, евритмія, співи, гра на музичних інструментах, участь драматичних постановках тощо). Відзначено, що специфікою навчання рідної мови у вальдорфській школі є також ритмічна побудова навчального процесу, тобто планування навчальних року, тижня, окремих уроків з урахуванням природних психофізіологічних людських ритмів (дихання, запам’ятовування й забування, сну й неспання, чергування здатності людини до зосередження й потреби в активній діяльності). З’ясовано, що вальдорфська школа виховує особистість з індивідуальним розумінням, самостійним і відповідальним діянням, із розвиненою культурою пізнавальної діяльності, творчими здібностями. Це підтверджується даними міжнародних незалежних порівняльних педагогічних досліджень якості навчальних досягнень школярів, зокрема PISA (якості сприйняття інформації, читання, розуміння текстів). Наголошено на доцільності впровадження вальдорфського досвіду навчання рідної мови в діяльність Нової української школи. It has been identified that the holistic approach is the fundamental feature of teaching the native language in Waldorf school. According to the holistic approach, person's mental structure is manifested in the unity of mental activity, emotional-sensory and volitional spheres. This involves setting both educational and developmental goals for the subject. The educational goal means to master the literary language, form grammatical, spelling and punctuation skills and abilities, learn to express the thoughts freely and convey feelings orally and in writing, get an idea about the distinctive features of the native language, development of it etc. The developmental goal means full intellectual, emotional-sensual and volitional development. Moreover, the holistic approach includes a clear correlation of the content of education with children's age characteristics, interdisciplinary integration and use of artistic and practical elements (reciting, painting, drawing forms, eurythmy, singing, playing musical instruments, participating in plays etc.) in teaching the native language. It has been noted that the rhythmic organization of the educational process is another specific feature of teaching the native language in Waldorf school. It means the planning of the academic year, week and lessons, taking into account the natural psychophysiological human rhythms (breathing, memorization and forgetting, sleeping and activity state, alternation of a person's ability to concentrate and need for activity). It has been found that Waldorf school brings up a person with individual understanding, independent and responsible actions, with a developed culture of cognitive activity and creative abilities. This is confirmed by the data of the international independent comparative pedagogical studies of the quality of schoolchildren's educational achievements, in particular PISA, which studied the quality of perception of information, reading, understanding of texts etc. The expediency of introducing the Waldorf experience of teaching the native language into the activities of the New Ukrainian School has been emphasized.
- ДокументСТАВЛЕННЯ ДО ДИТИНСТВА ТА ДІТЕЙ У КРАЇНАХ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-02-23) Лупаренко, С.У роботі розкривається ставлення до дітей і дитинстві у країнах стародавнього Сходу (Месопотамії, стародавньому Єгипті, Індії, Китаї). Схарактеризовано напрями досліджень історії та етнографії дитинства. Висвітлено мету та зміст виховання та розвитку дитини, методи та засоби навчання і виховання у країнах стародавнього Сходу. The work reveals attitude to children and childhood in the countries of the ancient East (Mesopotamia, ancient Egypt, India, China). The directions of studies of history and ethnography of childhood are characterized. The purpose and content of children’s education and development, methods and means of training and upbringing in the countries of the ancient East are highlighted.