Перегляд за Автор "Гордієнко-Митрофанова, І. В."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВПЛИВ ГЕНДЕРНОГО ФАКТОРА НА ВЕРБАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ РЕСПОНДЕНТІВ (НА МАТЕРІАЛІ СТИМУЛУ «КРИЗА»)(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2017-02-16) Бондар, Ю. С.; Кобзєва, Ю. А.; Гордієнко-Митрофанова, І. В.В данній статті розглянуто вплив гендерного фактора на вербальну поведінку респондентів (на матеріалі стимулу «КРИЗА»). В данной статье рассмотрено влияние гендерного фактора на вербальную поведение респондентов (на материале стимула «КРИЗИС»). This article discusses the influence of gender on respondents' verbal behavior (based on the CRISIS stimulus material).
- ДокументГрайливість чи ігрова компетентність(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ГО «Міжнародна наукова гільдія», 2023) Гордієнко-Митрофанова, І. В.; Саута, С. Л.; Безкоровайний, С. П.У навчально-наочному посібнику–тренінгу представлено авторську концепцію тренінгу грайливості / ігрової компетентності (Playfulness / Ludic Competence), спрямованого на розвиток конфліктної компетентності – ефективне управління міжособистісними конфліктами. Грайливість дозволяє сприймати будь-яку складну ситуацію як виклик, а не як загрозу, відкриваючи новий погляд на світ і взаємодію людей. Розглядаються види грайливості, її компоненти, рівні та ігрові позиції. Автори також надають загального уявлення щодо Homo Ludens (людини, яка грає) в її відкритості новому досвіду, толерантності до невизначеності, творчої адаптації та дій в конфліктних ситуаціях. Головними навчальними інструментами тренінгу є «Фільмографія грайливості», метод кейсів, інфографіка, схеми й алгоритми. Навчально-наочний посібник–тренінг призначено для студентів дистанційної форми навчання з дисципліни «Ігрова компетентність». The training manual presents the author's concept of Playfulness/Ludic Competence training aimed at developing conflict competence - effective management of interpersonal conflicts. Playfulness allows you to perceive any difficult situation as a challenge, not as a threat, opening up a new perspective on the world and human interaction. The types of playfulness, its components, levels and game positions are considered. The authors also provide a general idea of Homo Ludens (a person who plays) in its openness to new experiences, tolerance to uncertainty, creative adaptation and actions in conflict situations. The main training tools are the Playfulness Filmography, the case study method, infographics, diagrams and algorithms. The training manual is intended for distance learning students of the discipline "Playfulness".
- ДокументГрайливість чи ігрова компетентність(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ГО «Міжнародна наукова гільдія», 2023) Гордієнко-Митрофанова, І. В.; Саута, С. Л.; Безкоровайний, С. П.У навчально-наочному посібнику–тренінгу представлено авторську концепцію тренінгу грайливості / ігрової компетентності (Playfulness / Ludic Competence), спрямованого на розвиток конфліктної компетентності – ефективне управління міжособистісними конфліктами. Грайливість дозволяє сприймати будь-яку складну ситуацію як виклик, а не як загрозу, відкриваючи новий погляд на світ і взаємодію людей. Розглядаються види грайливості, її компоненти, рівні та ігрові позиції. Автори також надають загального уявлення щодо Homo Ludens (людини, яка грає) в її відкритості новому досвіду, толерантності до невизначеності, творчої адаптації та дій в конфліктних ситуаціях. Головними навчальними інструментами тренінгу є «Фільмографія грайливості», метод кейсів, інфографіка, схеми й алгоритми. Навчально-наочний посібник–тренінг призначено для студентів дистанційної форми навчання з дисципліни «Ігрова компетентність». The training manual presents the author's concept of Playfulness/Ludic Competence training aimed at developing conflict competence - effective management of interpersonal conflicts. Playfulness allows you to perceive any difficult situation as a challenge, not as a threat, opening up a new perspective on the world and human interaction. The types of playfulness, its components, levels and game positions are considered. The authors also provide a general idea of Homo Ludens (a person who plays) in its openness to new experiences, tolerance to uncertainty, creative adaptation and actions in conflict situations. The main training tools are the Playfulness Filmography, the case study method, infographics, diagrams and algorithms. The training manual is intended for distance learning students of the discipline "Playfulness".
- ДокументПозитивна психотерапія(ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІЖНАРОДНА НАУКОВА ГІЛЬДІЯ", 2022) Гордієнко-Митрофанова, І. В.; Гоголь, Д. М.У навчальному посібнику представлено авторську концепцію розвитку усвідомленої стресостійкості за моделлю балансу в рамках інтеграції методів позитивної, тілесно-орієнтованої, еріксоновської терапії і гіпнозу, десенсабілізації та переробки рухом очей, технік повільного та контрольованого дихання. Описано широко відомі дихальні практики та популярні психотерапевтичні техніки. Посібник для студентів психотерапевтичних напрямів, психотерапевтів, психологів-консультантів, практикуючих клінічних психологів, а також для бажаючих оволодіти ефективними інструментами розвитку усвідомленої стресостійкості. The training manual presents the author's concept of developing conscious stress resistance according to the balance model as part of the integration of methods of positive, body-oriented, Erikson therapy and hypnosis, desensitization and processing with eye movement, slow and controlled breathing techniques. Widely known breathing practices and popular psychotherapeutic techniques are described. A guide for students of psychotherapy fields, psychotherapists, consulting psychologists, practicing clinical psychologists, as well as for those who wish to master effective tools for the development of conscious stress resistance.
- ДокументПроблема репрезентативності вибірки при проведенні експериментальних та широких психолінгвістичних досліджень(ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (ПХДПУ), 2018-04-02) Гордієнко-Митрофанова, І. В.; Підчасов, Є. В.; Саута, С.; Кобзєва, Ю. А.Статтю присвячено проблематиці формування репрезентативної вибірки досліджуванихпри проведенні експериментальних та широких психолінгвістичних досліджень, упершу чергу її кількісного складу та структури. Основним методом дослідження виступив психолінгвістичний експеримент, головним етапом якого є вільний асоціативний експеримент зі словом-стимулом «грайливість». Підтвердження гіпотези й досягнення мети здійснено за допомогою математико-статистичних процедур. Гіпотеза експериментального психолінгвістичного дослідження стимулу «грайливість»як с тійкої особистісної властивостіполягалав обґрунтуванні ефективності застосування спеціальних стратегій визначення репрезентативного кількісного складу вибірок через порівняння частоти досліджуваних характеристик. За теоретичним обґрунтуванням, підходами щодо визначення кількісного складу експериментальної вибірки й статистичними розрахунками за результатами практичного дослідження асоціативних реакцій на стимул «грайливість», доведено, що при зменшенні обсягу вибірки розрізнення зростають і групи з меншою кількістю досліджуваних не відображують усіх характеристик генеральної сукупності. Підтвердилосяприпущення про те, що кількість у 100 осіб чи близько до того не може задовольнити цювимогу при широких дослідженнях, мінімальний чисельний склад вибірки (але не завжди достатній)маєбути близько 400 – 500 осіб. Достатній рівень кількісного складу експериментальної вибірки, за великих генеральних сукупностей, знаходиться в інтервалі від 400 до 1500 осіб і залежить від кількісного та якісного складу генеральної сукупності й особливостей організації дослідження. Тобто вибірка повинна бути достатньою для задоволення вимог у відображенні основних тенденцій та характеристик як генеральної сукупності, так і мети дослідження. Статья посвящена проблематике формирования репрезентативной выборки испытуемых при проведении экспериментальных и широких психолингвистических исследований, в первую очередь, ее количественного состава и структуры.Основным методом исследования выступил психолингвистический эксперимент, главным этапом которого является свободный ассоциативный эксперимент со словом-стимулом «игривость». Подтверждение гипотезы и достижение цели осуществлено с помощью математико-статистических процедур. Гипотеза экспериментального психолингвистического исследования стимула «игривость», как устойчивого личностного свойства, заключалась в обосновании эффективности применения специальных стратегий определения репрезентативного количественного состава выборок путем сравнения частоты исследуемых характеристик.Теоретически обосновывая подходы к определению количественного состава экспериментальной выборки и применяя статистические расчеты по результатам практического исследования ассоциативных реакций на стимул «игривость», доказано, что приуменьшении объема выборки различия растут, и группы с меньшим количеством исследуемых не отображают всех характеристик генеральной совокупности. Подтвердилось предположение о том, что количество в 100 человек или около того не может удовлетворить данное требование при широких исследованиях, минимальный численный состав выборки (но не всегда достаточный), должен быть около 400-500 человек. Достаточный уровень количественного состава экспериментальной выборки, при больших генеральных совокупностях, находитсяв интервале от 400 до 1500 человек и зависит от количественного и качественного состава генеральной совокупности и особенностей организации исследования. Таким образом, выборка должна быть достаточной для удовлетворения требований в отражении основных тенденций и характеристик, как генеральной совокупности, так и цели исследования. The article is devoted to the problems of creating a representative sample of respondents in the course of experimental and broad psycholinguistic research, first of all, its quantitative composition and structure. The primary method of research was the psycholinguistic experiment, the main stage of which is a free association experiment with "playfulness" as a stimulus word. The use of mathematical and statistical procedures confirmed the hypothesis and helped to achieve the goal.The hypothesis of the experimental psycholinguistic research into "playfulness" stimulus as a stable personality trait was to substantiate the effectiveness of applying specific strategies in order to determine the representative quantitative composition of samples by means of comparing the frequency of the studied characteristics.In terms of theoretical substantiation, the approaches to the determination of the quantitative composition of the experimental sample and the statistical calculations based on the results of the practical research into associative reactions to the stimulus "playfulness", it is proved that as the size of the sample decreases, the distinction grows, meaning that groups with fewer respondents do not reflect all the characteristics of the general population. The assumption was proved that the number of 100 people or close to that cannot satisfy this requirement in the case of extensive research, the minimum size of the sample should be about 400-500 people, though this number is not always sufficient either. The sufficient quantitative composition of the experimental sample, in large general populations, varies from 400 to 1500 persons and depends on the quantitative and qualitative structure of the general population and the organizational peculiarities of the research. So, the sample should be enough to meet the requirement, which is to reflect the main tendencies and characteristics of both the general population and the purpose of the study.
- ДокументФактори успішної соціалізації людей похилого віку(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавництво "Логос", 2017-03-17) Гордієнко-Митрофанова, І. В.; Бондар, Ю. С.; Кобзєва, Ю. А.Було розглянуто питання, що стосуються факторів успішної соціалізації людей похилого віку. Были рассмотрены вопросы, касающиеся факторов успешной социализации пожилых людей. Issues related to the factors of successful socialization of the elderly were discussed.