Перегляд за Автор "Гончарова, О. А."
Зараз показано 1 - 14 з 14
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАвтопсихологізм як характерна риса роману Мей Сінклер «Три сестри»(Міжнародний гуманітарний університет, Видавничий дім "Гельветика", 2019) Гончарова, О. А.У статті розглядається проблема авторської присутності в романі англійської письменниці Мей Сінклер «Три сестри» (1914). Обґрунтовано вживання поняття «автопсихологізм», надано пояснення щодо різниці термінів «автопсихологізм» і «автобіографізм». Висвітлено особливості творчого методу Сінклер, визначено, що йому були притаманні майже усі світоглядні й естетичні принципи модернізму на стадії його становлення і розквіту: захоплення німецькою ідеалістичною філософією, соціальне бунтарство, відданість психоаналітичній теорії Фройда і Юнґа, звернення до табуйованих тем, містицизм, символізм, перехід від реалістичних способів зображення до потоку свідомості. Також встановлено, що серед причин довготривалого недооцінювання її письменницького доробку критикою і літературознавством було знехтування автопсихологізмом як одним з ключових атрибутів її творчості. Під час аналізу роману «Три сестри» показано, що в ньому знайшли відбиток особисті інтереси і захоплення авторки, її прагнення до покращення становища жінок у поствікторіанському суспільстві, жадання творчої і емоційної свободи, роздуми над причинами духовного й фізичного пригнічення жінки. Вона проявила справжнє новаторство в художньому переосмисленні й інтерпретації фройдівського психоаналітичного вчення, вибудувавши образи головних героїнь відповідно до фройдівських психомоделей – еґо, супереґо і Id (воно) – і висвітливши їх крізь призму власної духовної біографії. Характери персонажів розкрито в романі переважно засобами внутрішнього монологу, при цьому позиція оповідача залишається повністю відстороненою від персонажів і подій. Саморозкриття героїв відбувається з перших сторінок роману й продовжується до самого кінця твору під пильним наглядом безпристрасного автора-оповідача, який невпинно підказує читачеві, усвідомленими, неусвідомленим чи підсвідомими є наміри, думки і вчинки персонажів. Важлива заслуга Сінклер полягає в залученні до художніх прийомів і засобів зображення новітніх для початку ХХ століття знань з психології і психоаналітики, що суттєво збагатило літературу тієї епохи. В статье рассматривается проблема авторского присутствия в романе английской писательницы Мэй Синклер «Три сестры» (1914). Обоснованно употребление понятия «автопсихологизм», предоставлено объяснение разницы терминов «автопсихологизм» и «автобиографизм». Освещены особенности творческого метода Синклер, определено, что ему были присущи почти все мировоззренческие и эстетические принципы модернизма на стадии его становления и расцвета: захват немецкой идеалистической философии, социальное бунтарство, преданность психоаналитической теории Фрейда и Юнга, обращение к табуированных тем, мистицизм, символизм, переход от реалистичных способов изображение к потоку сознания. Также установлено, что среди причин длительного недооценка ее писательского наследия критикой и литературоведением было пренебрежение автопсихологизмом как одним из ключевых атрибутов ее творчества. При анализе романа «Три сестры» показано, что в нем нашли отражение личные интересы и увлечения автора, его стремление к улучшению положения женщин в поствикторианском обществе, жажда творческой и эмоциональной свободы, размышления над причинами духовного и физического подавления женщины. Она проявила настоящее новаторство в художественном переосмыслении и интерпретации фрейдовского психоаналитического учения, выстроив образы главных героинь в соответствии с фрейдовского психомоделей - эго, суперэго и Id (оно) - и осветив их через призму собственной духовной биографии. Характеры персонажей раскрыты в романе преимущественно средствами внутреннего монолога, при этом позиция рассказчика остается полностью отстраненной от персонажей и событий. Самораскрытия героев происходит с первых страниц романа и продолжается до самого конца произведения под наблюдением бесстрастного автора-рассказчика, который постоянно подсказывает читателю, осознанными, неосознанным или подсознательными намерения, мысли и поступки персонажей. Важная заслуга Синклер заключается в привлечении к художественным приемам и средств изображения новейших для начала ХХ века знаний по психологии и психоаналитики, что существенно обогатило литературу той эпохи. The article deals with the problem of the author’s presence in the novel by English writer May Sinclair The Three Sisters (1914). The use of the term “autopsychologism” is substantiated, explanations regarding the difference between the terms “autopsychologism” and “autobiography” are provided. The peculiarities of Sinclair’s creative method are revealed; she was found to possess almost all of the worldview and aesthetic principles of modernism at the stage of its formation and prosperity: fascination with German idealistic philosophy, social rebellion, devotion to Freud and Jung’s psychoanalytic theory, introduction of taboo topics, mysticism, symbolism, the transition from realistic modes of depicting to the stream-of-consciousness technique. It was also found out that the neglect of autopsychologism as one of the key attributes of her work was among the reasons for the long-term underestimation of her writings by literary criticism. The analysis of the novel The Three Sisters showed that it reflected author’s personal interests and admirations, her desire to improve the status of women in post-Victorian society, the desire for creative and emotional freedom, and reflections on the causes of spiritual and physical oppression of women. She demonstrated true innovation in the artistic rethinking and interpretation of Freudian psychoanalytic doctrine, having built images of the main characters according to Freudian psychomodels, such as ego, superego and Id, and illuminating them through the lens of her own spiritual biography. The characters of the novel are revealed mainly by means of an internal monologue, while the narrator’s position remains completely remote. The self-revelation of the characters comes from the first pages of the novel and continues until the very end of the work under the close supervision of an impartial storyteller, who constantly tells the reader whether the characters’ intentions, thoughts, and behaviours conscious, unconscious, or subconscious. Sinclair played an important role in the involvement of the innovative early twentieth century psychological and psychoanalytical knowledge to the literary techniques and means of depicting, which greatly enriched the literature of that era.
- ДокументАнглійська мова з урахуванням галузевої підготовки(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Вєдєрнікова, Т. В.; Гончарова, О. А.В запропонованих методичних рекомендаціях до курсу «Англійська мова з урахуванням галузевої підготовки» висвітлюється широке коло актуальних питань з історичної фонетики, морфології та синтаксису англійської мови, розглядаються загальні проблеми походження, розвитку і визначення місця англійської мови, узагальнюються іншомовні впливи на її становлення та еволюцію, просліджується лінгвістичні процеси розвитку і становлення англійської національної мови з прадавніх часів до наших днів. Навчальний матеріал відображає історію розвитку фонетико-граматичних аспектів і лексичного складу англійської мови з сучасних наукових і методичних позицій, передбачаючи тісний зв'язок теоретичної і практичної підготовки. Для студентів немовних факультетів зі спеціалізацією «Англійська мова». В предложенных методических рекомендациях к курсу «Английский язык с учетом профессиональной подготовки» освещается широкий круг актуальных вопросов по исторической фонетике, морфологии и синтаксиса английского языка, рассматриваются общие проблемы происхождения, развития и определения английского языка, обобщаются иноязычные влияния на ее становление и эволюцию, прослеживаются лингвистические процессы развития и становления английского национального языка с древнейших времен до наших дней. Учебный материал отражает историю развития фонетико-грамматических аспектов и лексического состава английского языка согласно современных научных исследований, обуславливая тесную связь теоретической и практической подготовки. Для студентов неязыковых факультетов со специализацией «Английский язык». The methodological recommendations for the course of lectures "English in Terms of Professional Training" covers a wide range of topical issues in historical phonetics, morphology and syntax of the English language, considers general problems of the origin, development and definition of the English language, generalizes foreign language influences on its formation and evolution, traces linguistic processes of development and formation of the English national language from ancient times to the present day. The material reflects the history of the development of phonetic and grammatical aspects and the lexical composition of the English language according to modern scientific research, causing a close connection between theoretical and practical training. For students of non-linguistic faculties with a specialization "English".
- ДокументДва ювілеї, дві долі і невивчені уроки тоталітаризму: Михайло Гетманець і Борис Чичибабін(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Гончарова, О. А.Педставлена робота присвячена творчості двох знаних харків’ян – педагога, історика літератури, публіциста Михайла Федосійовича Гетманця (1923–2021) і поета Бориса Олексійовича Чичибабіна (1923–1994). The presented work is dedicated to the contributions of two renowned Kharkiv residents: Mykhailo Fedosiiovych Hetmanets (1923-2021), a teacher, literary historian, and publicist, and Borys Oleksiiovych Chychybabin (1923–1994), a poet.
- ДокументЗабытые имена английского модернизма : Мэй Синклер(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2014) Гончарова, О. А.В статье освещены основные вехи биографии и творческой деятельности английской писательницы, философа, переводчика, литературного критика эпохи модернизма Мэй Синклер. На основе малоизвестных фактов раскрыты ключевые этапы ее становления как успешного автора психологических романов, философских очерков, литературно-критических статей об имажизме. Показано, что Мэй Синклер стала первой женщиной-автором очерков о событиях Первой мировой войны, первой женщиной-философом, принятой в Аристотелевское общество, впервые ввела в литературную критику термин «поток сознания». Синклер была наставником молодых художников, таких как Эзра Паунд, Ребекка Уэст, Шарлотта Mью и Ричард Олдингтон и предоставляла финансовую помощь и профессиональную поддержку Т.С. Элиоту. Феминистка, она активно выступала за предоставление женщинам избирательных прав и была одним из основателей медикопсихологической клиники Лондона, первого учреждения в Англии, где начали использовать психоанализ среди других методов лечения психических заболеваний. Автор делает вывод о том, что жизнь Мэй Синклер отражает естественное стремление творчески одаренной личности к духовной и интеллектуальной свободе. Знакомство с творчеством Мэй Синклер существенно обогащает наши представления об английском модернизме. У статті висвітлено основні етапи біографії та творчої діяльності англійської письменниці, філософа, перекладача, літературного критика епохи модернізму Мей Сінклер. На основі маловідомих фактів розкрито ключові моменти її становлення як успішного автора психологічних романів, філософських нарисів, літературно-критичних статей про імажизм. Показано, що Мей Сінклер стала першою жінкою-автором нарисів про події Першої світової війни, першою жінкою-філософом, прийнятою до Аристотелівської спільноти, вона вперше ввела в літературну критику термін «потік свідомості». Сінклер була наставником молодих художників, таких як Езра Паунд, Ребекка Вест, Шарлотта M’ю і Річард Олдінгтон і надавала фінансову допомогу та професійну підтримку Т.С. Еліоту. Феміністка, вона активно виступала за надання жінкам виборчих прав і була однією з засновників медико-психологічної клініки Лондона, першої установи в Англії, де розпочали використовувати психоаналіз серед інших методів лікування психічних захворювань. Автор робить висновок про те, що життя Мей Сінклер відображає природне прагнення творчо обдарованої особистості до духовної та інтелектуальної свободи. Знайомство з творчістю Мей Сінклер суттєво збагачує наші уявлення про англійський модернізм. The article highlights the milestones of biography and creative work of the English modernist writer, philosopher, translator, and literary critic May Sinclair. On the basis of little-known facts key stages of her emergence as a successful writer of psychological novels, philosophical essays, and literary-critical articles on Imagism are disclosed. It is shown that May Sinclair became the first female author of essays on the events of World War I, the first female philosopher accepted in the Aristotelian Society, first introduced the term ‘stream of consciousness’ in literary criticism. Sinclair mentored young artists like Ezra Pound, Rebecca West, Charlotte Mew, and Richard Aldington and provided financial assistance and artistic support to T.S. Elliot. As a feminist she actively campaigned for women’s suffrage and was a founding member of the Medico-Psychological Clinic of London, the first facility in England to include psychoanalysis among the broad choice of methods of treatment of mental illness. The author concludes that May Sinclair’s life reflects the natural aspiration of a creative and gifted person to the spiritual and intellectual freedom. Acquaintance with May Sinclair’s work enriches our understanding of English modernism.
- Документ«КАКУЮ Я ВЧЕРА ПЬЕСУ СМОТРЕЛ В ТЕАТРЕ, ОЧЕНЬ СМЕШНО» (ШЕКСПИР – ТУРГЕНЕВ – ЧЕХОВ)(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017-03-19) Гончарова, О. А.Статья посвящена выявлению интертекстуальных связей «Вишневого сада» А. П. Чехова с «Гамлетом» Шекспира и драматическим наследием И. С. Тургенева. Предметом исследования стала реплика Лопахина во втором действии пьесы, вынесенная в заголовок статьи. На основе сопоставительного анализа текстов, а также изучения биографического и эпистолярного материалов сделано предположение о том, что речь идет о пьесе «Вечер в Сорренте» И. С. Тургенева. Также было установлено, что шекспировские аллюзии, присутствующие в тексте, звучат в совершенно другой мизансцене и раскрывают сущность иной драматической коллизии. Стаття присвячена визначенню інтертекстуальних зв’язків «Вишневого саду» А. П. Чехова з «Гамлетом» Шекспіра і драматичною спадщиною І. С. Тургенєва. Предметом дослідження стала репліка Лопахіна в другій дії п’єси, що винесена в заголовок статті. На основі порівняльного аналізу текстів, а також вивчення біографічного і епістолярного матеріалів зроблено припущення про те, що мова йде про п’єсу «Вечір у Сорренто» І. С. Тургенєва. Також було встановлено, що шекспірівські алюзії, які присутні в тексті, звучать в абсолютно інший мізансцені і розкривають сутність іншої драматичної колізії. The aim of the article is to define the intertextual connections of “The Cherry Orchard” by Anton Chekhov with Shakespeare’s “Hamlet” and the dramatic legacy of Ivan Turgenev. The subject of the study is Lopakhin's replica in Act Two of the play, which is taken out in the title of the article, and Ranevskaya's unusual reaction to this replica, who instead of expressing interest responded to Lopakhin’s words rather sharply and at first glance illogically. Based on the comparative analysis of the texts, as well as the study of biographical and epistolary materials, it is assumed that it is the play “An Evening in Sorrento” by Ivan Turgenev which is alluded in the mentioned scene in Act Two of Chekhov’s comedy. It is also proved that the Shakespearian allusions present in the text illustrate a completely different scene and reveal the essence of another dramatic collision, i.e. the relationship between Lopakhin and Varya, the motive of the groom's flight in the play.
- ДокументКраїнознавство країн англомовного світу(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Гончарова, О. А.; Вєдєрнікова, Т. В.Методичні рекомендації розроблені з метою науково-методичного забезпечення навчальної дисципліни «Країнознавство англомовного світу», яка входить до дисциплін із циклу вільного вибору. Для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Методические рекомендации разработаны с целью научно- методического обеспечения учебной дисциплины «Страноведение англоязычного мира», которая входит в цикл дисциплин свободного выбора. Для соискателей первого (бакалаврского) уровня высшего образования. Methodical recommendations were developed for the purpose of scientific and methodological support of the educational discipline "Country studies of the English-speaking world", which is included in the cycle of disciplines of free selection. For applicants for the first (bachelor's) level of higher education.
- ДокументМей Сінклер і «потік свідомості»(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Гончарова, О. А.У 2018 році вчені-модерністи усього світу відзначили сторіччя літературного терміна «потік свідомості» – психологічного визначення, яке вперше було застосовано до літературних творів в рецензії Мей Сінклер на романи з циклу «Паломництво» Дороті Річардсон (1918). Доповідь присвячена психологічним романам Сінклер «Три сестри» (1914 р.), «Мері Олів'є» (1919 р.) і «Життя і смерть Харріетт Фрін» (1922) і розкриває особливості її стилю, які включають прийоми имажизма, символізму і «потоку свідомості». Зроблено висновок про те, що твори Мей Сінклер є невід'ємною частиною англійської літератури перехідної епохи. Її авторська мужність, відкритість новим знанням, здатність експериментувати багато в чому сприяли розвитку модерністського напряму і певною мірою проклали шлях наступному поколінню модерністів, В. Вульф і Дж. Джойсу, які стали неперевершеними майстрами методу «потоку свідомості». В 2018 году ученые-модернисты всего мира отметили столетие литературного термина «поток сознания» – психологического определения, которое впервые было применено к литературным произведениям в рецензии Мэй Синклер на романы из цикла «Паломничество» Дороти Ричардсон (1918). Доклад посвящен психологическим романам Синклер «Три сестры» (1914 г.), «Мэри Оливье: Жизнь» (1919 г.) и «Жизнь и смерть Харриетт Фрин» (1922 г.) и раскрывает особенности ее стиля, которые включают приемы имажизма, символизма и «потока сознания». Сделан вывод о том, что произведения Мэй Синклер являются неотъемлемой частью английской литературы переходной эпохи. Ее авторское мужество, открытость новым знаниям, способность экспериментировать во многом способствовали развитию модернистского направления и в определенной степени проложили путь следующему поколению модернистов, В. Вульф и Дж. Джойсу, которые стали непревзойденными мастерами метода «потока сознания». In 2018, modernist scholars all over the world celebrated a centenary of the literary term «stream of consciousness» – the psychological definition which was first applied to literary writings in May Sinclair’s review on Dorothy Richardson’s «Pilgrimage» (1918), and which since then has become an essential characterization of modernist discourse. The paper focuses on Sinclair’s psychological novels «The Three Sisters» (1914), «Mary Olivier: A life» (1919) and «Life and Death of Harriett Frean» (1922), and reveals the features of her writing mode, which among others include imagism, symbolism, and «stream of consciousness» techniques. It is concluded that May Sinclair’s writings are an integral part of English literature during the changing eras. Her author’s courage, openness to new knowledge, ability to experiment vastly contributed to the development of the modernist approach and to a certain extent paved the way for a new generation of modernists, V. Woolf and J. Joyce, who became unsurpassed masters of the stream-of-consciousness method.
- ДокументМетодичні рекомендації щодо написання та захисту курсових робіт з англійської мови, літератури та методики їх викладання(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-01-19) Костікова, І. І.; Гончарова, О. А.; Гуліч, О. О.Методичні рекомендації розроблені з метою науково-методичного забезпечення самостійної роботи здобувачів під час виконання наукового дослідження (курсової роботи) з англійської мови, літератури та методики їх викладання. Видання призначене для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Methodical recommendations are developed for the purpose of scientific and methodical maintenance of independent work of applicants during writing of scientific research (course work) on English language, literature and methods of their teaching. The publication is intended for applicants of the first (bachelor's) level of higher education.
- Документ"Мы три сестры" Б. Моррисона как интертекст: история семьи Бронте сквозь призму чеховской пьесы(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2019-05) Гончарова, О. А.В статье рассматриваются интертекстуальные связи пьесы Б. Моррисона “We are Three Sisters”, действующими лицами которой являются сестры Бронте и их окружение, и драмы А. П. Чехова «Три сестры». В ходе сопоставительного анализа установлено структурное и идейно-смысловое соответствие текстов. Показано, что автор сохранил чеховский сюжет, мотивы и приемы. Также показано, что одним из доминантных принципов для английского драматурга был принцип историзма. Раскрыты особенности взаимодействия художественного вымысла и фактов биографии в английской пьесе. У статті розглядаються інтертекстуальні зв’язки п’єси Б. Моррісона “We are Three Sisters”, дійовими особами якої є сестри Бронте та їхнє оточення, і драми А. П. Чехова «Три сестри». У ході порівняльного аналізу встановлено структурну й ідейно-смислову відповідність текстів. Показано, що автор зберіг чеховський сюжет, мотиви та прийоми. Також показано, що одним із домінантних принципів для англійського драматурга був принцип історизму. Розкрито особливості взаємодії художнього вимислу й біографічних фактів в англійській п’єсі. The article reveals the intertextual links of the play by B. Morrison We are Three Sisters, whose characters are the Bronte sisters and their relatives and acquaintances, and Anton Chekhov's Three Sisters. In the course of comparative analysis, the structural and ideological-semantic correspondence of the texts was established. It is proved that the author has preserved the Chekhov’s plot, motifs and techniques. It is also shown that the principle of historicism was among the dominant ones for the English playwright. The work exposes the peculiarities of the interaction of fiction and biographical facts in the play
- ДокументНАРОДЖЕННЯ «ФЕМІННОГО РЕАЛІЗМУ»: «ПАЛОМНИЦТВО» Д. РІЧАРДСОН(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Гончарова, О. А.Метою статті є з'ясування особливостей творчого методу Дороті Річардсон (1873–1957), яка увійшла в історію англійської та світової літератури насамперед як автор автобіографічного циклу "Паломництво" (1915–1967), який складається з тринадцяти романів-розділів загальним обсягом понад понад дві тисячі сторінок. "Паломництво" Річардсона – роман, до якого вперше був застосований термін "потік свідомості" у 1918 році. У короткому огляді перших трьох романів циклу М. Сінклер влучно вказує на всі незвичайні риси "нового роману": відсутність сюжету, драматургії та дії; неможливість визначити зачин, розвиток і фінал оповіді; стилістичні недосконалості, такі як фрагментарність, повтори, синтаксичний "колапс", хаотична пунктуація. Водночас, Сінклер визначає "недоліки" методу Річардсона (які вважаються багатьма критиками) як її досягненнями. Новаторство Річардсон не обмежується суто стилістичними та жанровими категоріями. У передмові до видання 1938 року авторка актуалізує гендерну опозицію жіноче / чоловіче, а за допомогою лексеми-еквівалента підкреслює рівність за значенням і функціями між жіночим реалістичним методом і традиційним маскулінного письма. Вперше в історії літератури свідомість молодої жінки, в процесі її становлення, стає предметом зображення в романі. Сторінка за сторінкою, протягом дев'ятнадцяти років життя Міріам Гендерсон, авторка розкриває її інтелектуальне, емоційне, духовне та фізичне життя, змушуючи читачів спостерігати світ лише її очима, оцінювати події та інших людей відповідно до її цінностей, роздумувати відповідно до її цінностей, споглядати тільки ті явища, які потрапляють в поле її зору, і зупинятися на них доти, доки вони її цікавлять. The aim of the paper is to specify the features of the creative method of Dorothy Richardson (1873–1957), who entered the history of the English and world literature primarily as the author of the autobiographical sequence Pilgrimage (1915–1967), which consists of thirteen novels-chapters totalling more than two thousand pages. Richardson’s Pilgrimage is the novel to which the term “stream of consciousness” was first applied in 1918. In a short review of the first three novels of the sequence, M. Sinclair aptly points out to all the uncommon features of the “new novel”: absence of a plot, drama, and action; inability to identify the beginning, progressing and finale of the story; stylistic imperfections, such as fragmentation, repetitions, syntactic “collapse”, and chaotic punctuation. Simultaneously, Sinclair defines “shortcomings” of Richardson’s method (considered by many critics) as her achievements. Richardson’s innovations are not limited to purely stylistic and genre categories. In the Preface to the 1938 edition, the author actualizes the gender opposition feminine / masculine, and with the lexeme equivalent she emphasizes the equality in value and function between the feminine realistic method and traditional masculine writing. For the first time in the history of literature, the consciousness of a young woman, in the process of its formation, becomes the subject-matter of the novel. Page after page, during nineteen years of Miriam Henderson’s life, the author reveals her intellectual, emotional, spiritual and physical life, making the readers observe the world only through her eyes, assess events and other people in accordance with her values, contemplate only those phenomena that fall into her field of vision, and dwell on them for as long as she is interested.
- ДокументПАРАТЕКСТУАЛЬНИЙ ВІРШ У «ЖУРНАЛІ БЕЛЬГІЙСЬКИХ ВРАЖЕНЬ» МЕЙ СІНКЛЕР: ПОСВЯТА ЧИ ЕПІГРАФ?(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Гончарова, О. А.У статті розглядається паратекстуальна сутність вірша, яким відкривається «Щоденник бельгійських вражень» (1915) англійської письменниці Мей Сінклер, а також вперше подається його український переклад. Т. Е. М. Болл вважала 39-рядковий вірш вільним віршем під назвою «Присвята», розміщений між титульною сторінкою та передмовою, окремим твором, тоді як Райтт назвав його епіграфом. Обидва дослідники відмовляються від визначення паратекстуального вірша Сінклер як присвяти, хоча формально, змістовно і функціонально він виходить за рамки епіграфа, а якщо розглядати його як окремий твір, у відриві від основного тексту, то він втрачає первісно закладені автором смисли. Присвячений медичному загону на бельгійському фронті, вірш Сінклер передає складну гаму емоцій і почуттів ліричної героїні, які окреслюють характер стосунків між нею та її побратимами і які повністю розкриваються і пояснюються в основному тексті. Вірш Сінклер має ознаки та функції як епіграфа, так і присвяти, що, на думку Женетт, є винятковим явищем, а отже, дозволяє вважати паратекстуальний вірш Сінклер унікальним у своєму роді. This article is focused on the paratextual essence of the poem that opens The Journal of Impressions in Belgium (1915) by English writer May Sinclair; also, Ukrainian translation of the poem is presented for the first time. T. E. M. Boll considered a 39-line free verse poem titled “Dedication” and located between the title page and the preface, a separate piece of work while Raitt named it an epigraph. Both researchers abandon Sinclair’s definition of her paratextual poem as a dedication, although formally, meaningfully, and functionally it goes beyond the scope of the epigraph, and, if considered as a separate piece, in isolation from the main text, it loses the meanings originally intended by the author. Dedicated to the medical detachment on the Belgian frontline, Sinclair’s poem conveys complex range of emotions and feelings of a lyrical heroine, which outline the nature of the relationship between her and the devotees and which are fully revealed and explained in the main text. Sinclair’s poem has characteristics and functions of both the epigraph and the dedication, that, according to Genette, is an exceptional phenomenon, and therefore allows us to consider Sinclair’s paratextual poem unique in its kind.
- ДокументПсихологічний аналіз: традиції і новаторство в романі М. Сінклер «Три сестри»(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, видавничий дім «Гельветика», 2019) Гончарова, О. А.У статті розглядаються традиційні і новаторські особливості психологічного аналізу в романі М. Сінклер «Три сестри». Досліджено роль, яку відігравало фройдівське психоаналітичне вчення, а також психологічні розвідки Юнґа, Жане, Берґсона, на трансформацію творчого методу письменниці. Простежено чітке виділення в романі трьох літературних, соціальних і психологічних жіночих архетипів. Спираючись на теорію психоаналізу першої декади ХХ століття, письменниця художньо переосмислює прояви свідомого і підсвідомого у психіці жінок і чоловіків, показує, що насильницьке пригнічення почуттів і тілесних потягів здатне не тільки духовно зламати особистість, але іноді позбавити і життя. І навпаки, вірність собі, своїм глибинним відчуттям може наповнити людину творчою енергією і піднести на якісно новий рівень буття. Незвичайний для вікторіанського / едвардіанського роману задум твору вступає в конфлікт з традиційними формами і прийомами, звідси певні труднощі, з якими стикається авторка при передачі свідомого, неусвідомлюваного і підсвідомого. Показано, що на відміну від Річардсон, Вульф і Джойса, які виявили неабияку майстерність у застосуванні прийому потоку свідомості, Сінклер вдається до об’єктивних пояснень всюдисущого та всевідаючого наратора, який коментує думки і дії героїв як такі, що усвідомлюються ними (Еґо), або не усвідомлюються, але існують в їх пам’яті і сумлінні (Супереґо), або є підсвідомими тілесними потягами (Id). Внутрішній монолог Сінклер ще позбавлений тих рис, які з’являться у творах модерністів кілька років потому – її наративна техніка є послідовною і граматично оформленою, а внутрішньопсихічне життя героїв передається через пряму і непряму мову, іноді безпосередніми авторськими втручаннями. Роман «Три сестри», зокрема його внутрішній монолог, можна розглядати як приклад перехідного етапу від психологізму критичного реалізму до потоку свідомості зрілого модернізму. В статье рассматриваются традиционные и новаторские особенности психологического анализа в романе М. Синклер «Три сестры». Исследована роль, которую играло фрейдовском психоаналитическое учение, а также психологические разведки Юнга, Жане, Бергсона, на трансформацию творческого метода писателя. Прослежено четкое выделение в романе трех литературных, социальных и психологических женских архетипов. Опираясь на теорию психоанализа первой декады ХХ века, писательница художественно переосмысливает проявления сознательного и подсознательного в психике женщин и мужчин, показывает, что насильственное подавление чувств и телесных поездов способно не только духовно сломать личность, но иногда лишить и жизни. И наоборот, верность себе, своим глубинным чувством может наполнить человека творческой энергией и поднять на качественно новый уровень бытия. Необычный для викторианского / эдвардианской романа замысел произведения вступает в конфликт с традиционными формами и приемами, отсюда определенные трудности, с которыми сталкивается автор при передаче сознательного, неосознаваемого и подсознательного. Показано, что в отличие от Ричардсон, Вульф и Джойса, которые обнаружили незаурядное мастерство в применении приема потока сознания, Синклер прибегает к объективных объяснений вездесущего и всеведущего рассказчика, который комментирует мысли и действия героев как такие, которые осознаются ими (Эго), либо не осознаются, но существуют в их памяти и совести (Супереґо), или подсознательными телесными влечениями (Id). Внутренний монолог Синклер еще лишен тех качеств, которые появятся в произведениях модернистов несколько лет спустя - ее нарративная техника является последовательной и грамматически оформленной, а внутрипсихических жизни героев передается через прямую и косвенную речь, иногда непосредственными авторскими вмешательствами. Роман «Три сестры», в частности его внутренний монолог, можно рассматривать как пример переходного этапа от психологизма критического реализма к потоку сознания зрелого модернизма. The article reveals the traditional and innovative features of psychological analysis in the novel by M. Sinclair The Three Sisters. The role played by Freudian psychoanalytic theory, as well as Jung’s, Janet’s and Bergson’s studies, on the transformation of the creative method of the writer is traced. It is shown that there is a clear selection of three literary, social and psychological female archetypes in the novel. Based on the theory of psychoanalysis of the first decade of the twentieth century, the writer artistically rethinks the manifestations of the conscious and subconscious in the psyche of women and men, shows that violent suppression of feelings and bodily cravings can not only spiritually break the personality, but sometimes life. Conversely, loyalty to oneself and to the person’s deepest feelings can fill him/ her with creative energy and elevate to a qualitatively new level of existence. Unusual for the Victorian / Edwardian novel, the idea of the work conflicts with traditional forms and techniques, hence the difficulties faced by the author in communicating the conscious, the unconscious and the subconscious. Unlike Richardson, Woolf, and Joyce, who have shown a remarkable skill in applying the stream-of-consciousness technique, Sinclair resorts to objective explanations of the ubiquitous and all-knowing narrator who comments on the thoughts and actions of the characters as perceived by them (Ego), or as they are not conscious, but they exist in their memory and conscience (Superego), or they are subconscious bodily drives (Id). Sinclair's inner monologue is still devoid of features that will emerge in the works of modernists several years later - her narrative technique is consistent and grammatically framed, and the psychic life of the characters is transmitted through direct and indirect speech, sometimes through direct authorial interventions. It is concluded that the internal monologue of The Three Sisters and the novel as a whole can be considered as an example of a transitional stage from the psychologism of critical realism to the stream of consciousness of mature modernism.
- ДокументРоль і місце англійської літератури в сучасних підручниках з англійської мови(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, ТОВ "ДІСА ПЛЮС", 2018-02-27) Гончарова, О. А.У статті висвітлюється роль і місце англійської літератури в процесі навчання англійської мови в загальноосвітніх навчальних закладах України. Було використано методи теоретичного дослідження: аналіз сучасних вимог щодо викладання іноземних мов у ЗНЗ; аналіз змісту зарубіжних та вітчизняних підручників з англійської мови; порівняння та систематизація різних підходів стосовно включення в них літературних елементів. Основні результати дослідження полягають у визначенні особливостей використання літературних текстів і реалій в підручниках Enterprise, Solutions, Upstream, Click On, українських авторів О. Карпюк, Л. Калініної, А. Несвіт. Результатом проведеного дослідження є висновок про те, що серед авторів підручників з англійської мови існують різні підходи до використання елементів художньої літератури в навчальному процесі; що залучення художньо вартісних автентичних літературних текстів і реалій збагачує зміст підручників і зміцнює міжпредметні зв’язки, що сприяє ефективності й оптимізації процесу навчання англійської мови, а також відповідає високим стандартам сучасної освіти. В статье освещается роль и место английской литературы в процессе обучения английскому языку в общеобразовательных учебных заведениях Украины. Были использованы следующие методы теоретического исследования: анализ современных требований к преподаванию иностранных языков в общеобразовательных учебных заведениях Украины; анализ содержания зарубежных и отечественных учебников по английскому языку; сравнение и систематизация различных подходов относительно включения литературных элементов. Основные результаты исследования заключаются в определении особенностей использования литературных текстов и реалий в учебниках Enterprise, Solutions, Upstream, Click On, украинских авторов А. Карпюк, Л. Калининой, А. Несвит. Результатом проведенного исследования является вывод о том, что среди авторов учебников по английскому языку существуют разные подходы к использованию элементов художественной литературы в учебном процессе; что привлечение высокохудожественных аутентичных литературных текстов и реалий обогащает содержание учебников и укрепляет межпредметные связи, что способствует эффективности и оптимизации процесса обучения английскому языку, а также отвечает высоким стандартам современного образования. The article highlights the role and place of English literature in the process of teaching English in secondary schools of Ukraine. The following methods of theoretical research were used: analysis of modern requirements for the teaching of foreign languages in secondary educational institutions of Ukraine; analysis of the contents of foreign and Ukrainian textbooks of English with the purpose of revealing the degree of inclusion of English literature in them; comparison and systematization of various approaches regarding the inclusion of literary elements. The main results of the research are to determine the peculiarities of using literary texts and realia in the textbooks Enterprise (Express Publishing), Solutions (Oxford University Press), Upstream (Express Publishing), Click On (Express Publishing), of Ukrainian authors А. Karpyuk, L. Kalinina, A. Nesvit. Summarizing the analysis of the textbooks of foreign editions, it is noted that when choosing literary material, authors prefer world-famous writers and universally recognized works that are included in the canon of world classical literature. The engagement of the literary material takes place both in the traditional way (in a text form) and in an unusual way (e.g. comics). Thanks to this methodical "flexibility", the effect of an organic embodiment of language and literature, which both become the subject of study and the means of teaching, is achieved. Unlike foreign authors, in the textbooks of Ukrainian methodologists there is a general tendency to include in the content of textbooks the prose passages of littleknown English writers. Famous authors of English literature are sometimes mentioned, even included excerpts from their works, but they are isolated cases. The result of the study includes the conclusion that there are different approaches among authors of English textbooks to the use of elements of fiction in the teaching process; that the inclusion of high-standard authentic literary texts and realia enriches the content of textbooks and strengthens interdisciplinary communications, which contribute to the efficiency and optimization of the English language teaching process, and also meet the high standards of modern education.
- Документ«Я хотіла сказати правду»: мотив алкогольної залежності в романі Е. Бронте «Незнайомка з Вілдфел-Холу»(Міжнародний гуманітарний університет; Видавничий дім "Гельветика", 2021-10-28) Гончарова, О. А.Статтю присвячено розгляду функції мотиву алкогольної залежності в романі Е. Бронте «Незнайомка з Вілдфел-Холу» (1848 р.). Мета роботи полягає в тому, щоб показати, що мотив алкогольної залежності, порівняно з іншими мотивами (кохання – зрада, гріхопадіння – каяття – прощення, сильна жінка, творчість, дружба, виховання дітей тощо), виконує в романі провідну композиційно-тематичну функцію. У дослідженні використано культурно-історичний, біографічний, герменевтичний методи. На підставі аналізу двох романів Е. Бронте, а також біографічного матеріалу родини Бронте показано, що хоча традиція зображення персонажів у стані алкогольного сп’яніння існує з найдавніших часів, проте саме у творі Е. Бронте ця тема була висвітлена під новим кутом – як хвороба, величезна психологічна й соціальна проблема, до якої необхідно привернути увагу суспільства. Мотив зловживання алкоголем наявний вже в дебютному романі Е. Бронте «Аґнес Ґрей» (1847 р.), у якому головна героїня, працюючи гувернанткою, приділяє пильну увагу оточенню, у якому зростають діти. Вона вважає, що приклад дорослих, особливо батьків і тих, хто наближений до родинного кола, має величезний плив на формування характеру та звичок дітей. У романі «Незнайомка з Вілдфел-Холу» мотив алкогольної залежності є наскрізним і виконує структурно-семантичну функцію. Е. Бронте описує всі стадії, які доводиться пережити героїні роману із хворим на алкоголізм чоловіком: сором, жаль, призвичаєння, смирення, байдужість, ненависть. Письменниця показує, як алкогольна залежність нищить особистість, руйнує родинні й соціальні зв’язки. І навпаки, подолання цієї смертельної пристрасті здатне піднести людину, зробити її та сім’ю щасливими. У висновках зазначено, що атмосфера, у якій створювався роман, особистий досвід спілкування й догляду за хворою на алкоголізм близькою людиною, а також безпосередні спостереження авторки чинили значний вплив на вибір теми твору та визначення ієрархії мотивів. Саме мотив алкогольної залежності є тією рушійною силою, яка структурує роман і створює оригінальний змістовокомпозиційний візерунок. Статья посвящена рассмотрению функции мотива алкогольной зависимости в романе Э. Бронте «Незнакомка из Уайлдфелл-Холла» (1848 г.). Цель работы состоит в том, чтобы показать, что мотив алкогольной зависимости по сравнению с другими мотивами (любовь – измена, грехопадение – раскаяние – прощение, сильная женщина, творчество, дружба, воспитание детей и т.д.), выполняет в романе ведущую композиционно-тематическую функцию. В исследовании использованы культурно-исторический, биографический, герменевтический методы. На основании анализа двух романов Э. Бронте, а также биографического материала семьи Бронте показано, что хотя традиция изображения персонажей в состоянии алкогольного опьянения существует с древнейших времён, однако именно в произведении Э. Бронте эта тема была освещена под новым углом – как болезнь , огромная психологическая и социальная проблема, к которой необходимо привлечь внимание общества Мотив злоупотребления алкоголем уже в дебютном романе Э. Бронте «Агнес Грей» (1847 г.), в котором главная героиня, работая гувернанткой, уделяет пристальное внимание окружению, в котором растут дети. Она считает, что пример взрослых, особенно родителей и приближенных к семейному кругу, имеет огромное влияние на формирование характера и привычек детей. В романе «Незнакомка из Уайлдфелл-Холла» мотив алкогольной зависимости является сквозным и выполняет структурно-семантическую функцию. Э. Бронте описывает все стадии, которые приходится пережить героини романа с больным алкоголизмом мужчиной: стыд, жалость, привычка, смирение, безразличие, ненависть. Писательница показывает, как алкогольная зависимость уничтожает личность, разрушает родственные и социальные связи. И наоборот, преодоление этой смертельной страсти способно преподнести человека, сделать его и семью счастливыми. В выводах указано, что атмосфера, в которой создавался роман, личный опыт общения и ухода за больным алкоголизмом близким человеком, а также непосредственные наблюдения автора оказывали значительное влияние на выбор темы произведения и определение иерархии мотивов. Именно мотив алкогольной зависимости является той движущей силой, которая структурирует роман и создаёт оригинальный содержательно-композиционный узор. The article deals with the consideration of the function of the motive of alcohol addiction in A. Bronte’s novel “The Tenant of Wildfell Hall” (1848). The aim is to show that the motive of alcohol addiction in comparison with other motives (love – betrayal, fall – repentance – forgiveness, strong woman, creativity, friendship, raising children, etc.) performs a key compositional-thematic function in the novel. Research methods: cultural-historical, biographical, and hermeneutic. Based on the analysis of two novels by A. Bronte, as well as biographical material of the Bronte family, it was shown that, although the tradition of depicting characters in a state of intoxication has existed since ancient times, it is in A. Bronte’s oeuvre it was revealed from a new angle – as a disease, a huge psychological and social problem to which it was necessary to draw public attention. The motive of alcohol abuse is already present in A. Bronte’s debut novel “Agnes Grey” (1847), in which the main character, working as a governess, pays great attention to the environment in which children grow up. She believes that the example of adults, especially parents and relatives has a huge impact on the formation of the character and habits of children. In the novel “The Tenant of Wildfell Hall”, the motive of alcohol addiction is pervasive; it structures the text and forms its antialcohol pathos. Bronte describes all the stages that the heroine of the novel has to go through living with an alcoholic partner: shame, pity, habituation, humility, indifference, hatred. The writer shows how alcohol addiction destroys the personality, ruins families and social ties. Conversely, overcoming this deadly passion can elevate a person and make one and one’s family happy. It is concluded that the atmosphere in which the novel was created, A. Bronte’s personal experience of communication and care for a close person with alcoholism, as well as her direct observations had a significant impact on the choice of the theme and determination of the hierarchy of motives for her second novel. It is the motive of alcohol addiction that is the driving force which structures the novel and creates an original content and compositional pattern.