Перегляд за Автор "Вєдєрнікова, Т. В."
Зараз показано 1 - 12 з 12
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАлюзії як різновид інтертекстуальності у художньому творі(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-03) Вєдєрнікова, Т. В.У сучасній філології останнім часом об’єктом наукового дослідження стала категорія інтертекстуальності. Під інтертекстуальністю розуміють текстову взаємодію в рамках одного художнього твору, що діє по відношенню до цих текстів як цілого до частини. Алюзія часто розглядається як засіб створення додаткового імпліцитного (прихованого) сенсу і використовується при аналізі понять імплікації, підтексту. Алюзія здатна позначати щось символічно, тоді інформація передається в більш короткому вигляді. Алюзивні назви мають велику кількість ознак, як основних, так і додаткових, що забезпечує глибину та різноманітність тлумачення тексту чи персонажа. Алюзії збагачують, насичують художній текст і дають можливість автору закодувати інформацію, надати їй нову форму, оболонку, завуалюючи поняття. Головне завдання читача і дослідника – не просто «навчити», а й розшифрувати ідею, концепцію, яку автори хочуть передати за допомогою різноманітних алюзій. В современной филологии в последнее время объектом научного исследования стала категория интертекстуальности. Под интертекстуальностью понимают текстовое взаимодействие в рамках одного художественного произведения, которое действует по отношению к этим текстам как целого к части. Аллюзия часто рассматривается как средство создания дополнительного имплицитного (скрытого) смысла и используется при анализе понятий импликации, подтекста. Аллюзия способна обозначать что-то символическое, тогда информация передается в более коротком виде. Алюзивные названия имеют множество признаков, как основных, так и дополнительных, что обеспечивает глубину и разнообразие толкования текста или персонажа. Аллюзии обогащают, насыщают художественный текст и дают возможность автору закодировать информацию, придать ей новую форму, оболочку, завуалируя понятие. Главная задача читателя и исследователя – не просто «научить», но и расшифровать идею, концепцию, которую авторы хотят передать с помощью различных аллюзий. In modern philology, the category of intertextuality has recently become an object for scientific research. Intertextuality is understood as textual interaction within the framework of one artistic work, which acts in relation to these texts as a whole to a part. Allusion is often viewed as a means for creating an additional implicit (hidden) meaning and is used in the analysis of the concepts of implication, subtext. Allusion is able to denote something symbolically, then the information is transmitted to it in a shorter form. Allusive names have a large number of features, both basic and additional, which provides depth and variety of interpretation of a text or character. Allusions enrich, saturate the literary text and enable the author to encode information, give it a new form, shell, veiling concepts. The main task of the reader and the researcher is not just to "learn", but also to decode the idea, the concept that the authors want to convey using various allusions.
- ДокументАнглійська мова з урахуванням галузевої підготовки(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Вєдєрнікова, Т. В.; Гончарова, О. А.В запропонованих методичних рекомендаціях до курсу «Англійська мова з урахуванням галузевої підготовки» висвітлюється широке коло актуальних питань з історичної фонетики, морфології та синтаксису англійської мови, розглядаються загальні проблеми походження, розвитку і визначення місця англійської мови, узагальнюються іншомовні впливи на її становлення та еволюцію, просліджується лінгвістичні процеси розвитку і становлення англійської національної мови з прадавніх часів до наших днів. Навчальний матеріал відображає історію розвитку фонетико-граматичних аспектів і лексичного складу англійської мови з сучасних наукових і методичних позицій, передбачаючи тісний зв'язок теоретичної і практичної підготовки. Для студентів немовних факультетів зі спеціалізацією «Англійська мова». В предложенных методических рекомендациях к курсу «Английский язык с учетом профессиональной подготовки» освещается широкий круг актуальных вопросов по исторической фонетике, морфологии и синтаксиса английского языка, рассматриваются общие проблемы происхождения, развития и определения английского языка, обобщаются иноязычные влияния на ее становление и эволюцию, прослеживаются лингвистические процессы развития и становления английского национального языка с древнейших времен до наших дней. Учебный материал отражает историю развития фонетико-грамматических аспектов и лексического состава английского языка согласно современных научных исследований, обуславливая тесную связь теоретической и практической подготовки. Для студентов неязыковых факультетов со специализацией «Английский язык». The methodological recommendations for the course of lectures "English in Terms of Professional Training" covers a wide range of topical issues in historical phonetics, morphology and syntax of the English language, considers general problems of the origin, development and definition of the English language, generalizes foreign language influences on its formation and evolution, traces linguistic processes of development and formation of the English national language from ancient times to the present day. The material reflects the history of the development of phonetic and grammatical aspects and the lexical composition of the English language according to modern scientific research, causing a close connection between theoretical and practical training. For students of non-linguistic faculties with a specialization "English".
- ДокументДеякі риси психологізму в сучасній англійській прозі(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019-05) Вєдєрнікова, Т. В.Проблеми психологізму, як суттєвої категорії художнього твору, складають важливий і актуальний предмет літературознавчих досліджень та критичних публікацій. Структура психологізму, як невід’ємної складової поетики художнього твору, зазнає у наш часі стотних змін. Ці зміни знаходять своє відображення як в усталених, традиційних формах психологічного дискурсу, так і в площині нових форм і конструкцій – мовних, когнітивних, інтертекстуальних, наративних, рецептивних, ґендерно обумовлених, етнолінгвістичних, метатекстових та інших. У статті розглядаються прийоми застосовування техніки «потоку свідомості» у жанрі англійського короткого оповідання та в одному сучасному англійському романі. Психологізм сучасної англійської прози проявляється переважно в дискурсі «плину свідомості», запровадженого Дж. Джойсом, В. Вулф, Д. Річардсон, як провідного різновиду психологічного дискурсу. Палітра засобів увиразнення «плину свідомості» збагачується в сучасній англомовній літературі за рахунок нових лінгвостилістичних форм, пошуків поєднання наративної структури твору з його психологізмом. Наративна структура твору стає важливим, іноді провідним засобом відтворення «плину свідомості» героя. Можна відзначити паралелізм наративу з психологізмом, або навіть їх повний синкретизм, неподільність. Аналіз прозових творів дає підстави стверджувати, що психологізм сучасної англійської літератури проявляє себе переважно у формі дискурсу «потоку свідомості». У сучасній англійській літературі в жанрі короткого оповідання зокрема, схоже, реалізується тенденція злиття наративу з психологізмом, а також прагнення урізноманітнити засоби психологічного увиразнення з новими самобутніми формами. Проблемы изображения психологизма, как существенной категории художественного произведения, составляют важный и актуальный предмет литературоведческих исследований и критических публикаций. Структура психологизма, как неотъемлемой составляющей поэтики художественного произведения, притерпевает существенных изменений. Эти изменения находят свое отражение как в устоявшихся, традиционных формах психологического дискурса, так и в плоскости новых форм и конструкций – языковых, когнитивных, интертекстуальных, нарративных, рецептивных, гендерно обусловленных, этнолингвистических, метатекстовых и других. В статье исследуются приемы применения техники «потока сознания» в жанре английского короткого рассказа и в одном современном английском романе. Психологизм современной английской прозы проявляется преимущественно в дискурсе «потока сознания», введенном Дж. Джойсом, В. Вулф, Д. Ричардсон, как ведущий вид психологического дискурса. Палитра средств выразительности «потока сознания» обогащается в современной англоязычной литературе за счет новых лингвостилистичних форм, поисков сочетание нарративной структуры произведения с его психологизмом. Нарративная структура произведения становится важным, иногда ведущим средством воспроизведения «потока сознания» героя. Можно отметить параллелизм нарратива с психологизмом, или даже их полное сочетание, неделимость. Анализ произведений дает основания утверждать, что психологизм современной английской литературы проявляет себя главным образом в форме дискурса «потока сознания». В современной английской литературе, в жанре короткого рассказа в особенности, проявляется тенденция слияния нарратива с психологизмом, а также стремление разнообразить средства психологической выразительности новыми самобытными формами. The problems of psychology, as an essential category of the artistic work, constitute an important and relevant subject of literary research and critical publications. The structure of psychology, as an integral part of the poetics of artistic work, undergoes a lot of changes in our time. These changes are refl ected both in the established, traditional forms of psychological discourse, and in the plane of new forms and constructions – linguistic, cognitive, intertextual, narrative, receptive, gender-specifi c, ethnolinguistic, metatextual, and others. The article deals with the stream-of-consciousness techniques employed in the English short story genre and in modern English novels. The analysis of several stories gives grounds to maintain that the psychological component of modern English fi ction manifests itself primarily in the stream-of-consciousness form, mainly introduced by J. Joyce, W. Wolf, and D. Richardson as the leading form of psychological discourse. The variety of refl ectrive means of the «stream of consciousness» techniques is enriched in modern English-language literature due to new linguistic forms, the search for a combination of the narrative structure of the novel with its psychologism. The narrative structure of the story becomes an important, sometimes leading means of reproducing the «stream of consciousness» of the hero. One can note the parallelism of the narrative with psychology, or even their complete syncretism, indivisibility. There seems to be a tendency in modern English fi ction, in the short story genre in particular, to fuse narration with psychological component as well as vary expressive psychological means with new and original forms.
- ДокументЖанрова своєрідність роману Ч. Діккенса "Життя та пригоди Ніколаса Ніклбі" як роману виховання(Міжнародний гуманітарний університет, Видавничий дім "Гельветика", 2021-03-17) Вєдєрнікова, Т. В.Статтю присвячено аналізу літературної діяльності Ч. Діккенса як невід’ємної складової частини літературного процесу в Англії в XIX столітті. Актуальність роботи пов’язана з посиленням інтересу до переосмислення та нового освоєння творчості Ч. Діккенса з сучасних наукових засад на прикладі його видатного роману «Життя та пригоди Ніколаса Ніклбі» та зумовлена відсутністю в літературознавстві системного дослідження жанрової своєрідності роману як важливого елементу розкриття концепції твору, образної системи, проблематики й поетики, а також вияву психологічного стану героїв. Беручи до уваги концептуальний світогляд Ч. Діккенса та своєрідність творчого методу письменника, в статті досліджено жанрові особливості роману «Життя та пригоди Ніколаса Ніклбі», виявлено конкретні засоби його художнього втілення в тексті, проаналізовано джерела жанроутворення роману. У статті розглянуто жанрову своєрідність роману Ч. Діккенса «Життя та пригоди Ніколаса Ніклбі» та доведено, що цей твір за своєю жанровою приналежністю належить до роману виховання, який містить конкретні елементи та типові риси соціального, сатиричного та сімейного роману. Однак відрізняється від класичного роману виховання тим, що в ньому немає послідовної циклічності в життєписі головного героя, натомість інші характерні ознаки жанру у творі збережено. Письменник часто звертався до жанру роману виховання, оскільки вважав правильне виховання людини кращим шляхом до гуманної організації суспільства. Ч.Діккенс створював свої романи з певною морально-етичною і виховною метою. Твір «Життя та пригоди Ніколаса Ніклбі» мав привернути увагу англійського суспільства до проблем у галузі освіти, системі виховання. У роботі також зазначено, що твір «Життя та пригоди Ніколаса Ніклбі» побачив світ саме як роман-фейлетон, що вплинуло на його жанрову поетику: наявність злободенних для того часу проблем та фактів, особлива побудова наративу, елементи мелодрами. Статья посвящена анализу литературной деятельности Ч. Диккенса как неотъемлемой составной части литературного процесса в Англии в XIX веке. Актуальность работы связана с усилением интереса к переосмыслению и нового освоения творчества Ч. Диккенса на основе современных научных принципов на примере его выдающегося романа «Жизнь и приключения Николаса Никльби» и обусловлена отсутствием в литературоведении системного исследования жанрового своеобразия романа как важного элемента раскрытия концепции произведения, образной системы, проблематики и поэтики, а также проявления психологического состояния героев. Принимая во внимание концептуальное мировоззрение Ч. Диккенса и своеобразие творческого метода писателя, в статье исследованы жанровые особенности романа «Жизнь и приключения Николаса Никльби», обнаружено конкретные средства художественного воплощения в тексте, проанализированы источники жанрообразования романа. В статье рассмотрено жанровое своеобразие романа Ч. Диккенса «Жизнь и приключения Николаса Никльби» и доказано, что это произведение по своей жанровой принадлежности относится к роману воспитания, содержащий конкретные элементы и типичные черты социального, сатирического и семейного романа. Однако отличается от классического романа воспитания тем, что в нем нет последовательной цикличности в жизнеописании главного героя, зато другие характерные признаки жанра в произведении сохранено. Писатель часто обращался к жанру романа воспитания, поскольку считал правильное воспитание человека лучшим путем к гуманной организации общества. Ч. Диккенс создавал свои романы с определенной морально-этической и воспитательной целью. Произведение «Жизнь и приключения Николаса Никльби» должен привлечь внимание английского общества к проблемам в области образования, системе воспитания. В работе также отмечается, что произведение «Жизнь и приключения Николаса Никльби» увидел свет именно как роман-фельетон, что повлияло на его жанровую поэтику: наличие злободневных для того времени проблем и фактов, особое построение нарратива, элементы мелодрамы. The article is dedicated to the integrative analysis of Ch. Dickens’ literary activity as an integral constituent part of the literary process in England in XIX century. The topicality is caused by the attempts to systematize existing knowledge of Ch. Dickens’ creative heritage in contemporary literary studies. His famous novel “The Life and Adventures of Nickolas Nickleby” has always attracted a great number of scientists by its complex genre’s organization, which has not been completely researched up to nowadays. It proves an attempt for grounded, complex and objective evaluation of Ch. Dickens’ importance and his place in the history of English realistic literature. Taking under consideration Ch. Dickens’ conceptual outlook and significance of his creative method, the article investigates genre’s peculiarities of the novel “The Life and Adventures of Nickolas Nickleby” and specific means of its artistic description. Peculiar means and specific sources of genre’s creation in the novel “The Life and Adventures of Nickolas Nickleby” by Ch. Dickens are revealed, the genre’s role in completing the novel as a single structural unit is determined. It is defined as an educative novel, comprising specific elements and typical features of social, satire and family novel. But the novel differs from the classic educative novels because it lacks consistent cyclicality (childhood, adolescence, maturity) in the biography of the protagonist, however other characteristic features of the genre’s formation are saved. Dickens created his novels with a certain moral, ethical and educational purpose. The writer underlined the genre of the educative novel, because he considered the proper education to be the best way to a humane organization of society. The novel “The Life and Adventures of Nicholas Nickleby” was aimed to draw special attention of the English society to the problems in the field of education, in the system of education.
- ДокументКонцепт як центральне поняття сучасної антропологічної лінгвістики(РВВ Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені В. Винниченка (ЦДПУ), 2018-02-15) Вєдєрнікова, Т. В.В статті розглянуто тему концепту як центральне поняття сучасної антропологічної лінгвістики ; встановлено, що концепти належать до унікальних понять етнічної культури та є концентрованим вираженням духовно-емоційного досвіду певного етносу. В статье рассмотрена тема концепта как центрального понятия современной антропологической лингвистики ; установлено, что концепты относятся к уникальным понятиям этнической культуры и являются концентрированным выражением духовно-эмоционального опыта определенного этноса. The article considers the topic of the concept as a central concept of modern anthropological linguistics; It is established that concepts belong to unique concepts of ethnic culture and are a concentrated expression of the spiritual and emotional experience of a particular ethnos.
- ДокументКраїнознавство країн англомовного світу(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Гончарова, О. А.; Вєдєрнікова, Т. В.Методичні рекомендації розроблені з метою науково-методичного забезпечення навчальної дисципліни «Країнознавство англомовного світу», яка входить до дисциплін із циклу вільного вибору. Для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Методические рекомендации разработаны с целью научно- методического обеспечения учебной дисциплины «Страноведение англоязычного мира», которая входит в цикл дисциплин свободного выбора. Для соискателей первого (бакалаврского) уровня высшего образования. Methodical recommendations were developed for the purpose of scientific and methodological support of the educational discipline "Country studies of the English-speaking world", which is included in the cycle of disciplines of free selection. For applicants for the first (bachelor's) level of higher education.
- ДокументОсобливості функціонування сучасних американських та британських сленгізмів(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Видавничий дім «Гельветика», 2021-04-23) Вєдєрнікова, Т. В.У статті проаналізовано особливості вживання та функціонування молодіжного сленгу американського та британського варіанта англійської мови. Висвітлено походження поняття «сленг», проаналізовано його види, семантичні та функціональні особливості сленгових лексичних одиниць, визначено семантичні відмінності між сленгом та іншими шарами низьковживаної лексики, названо особливості їх класифікацій та досліджено сленгізми в різноманітних сферах спілкування. Сленг – це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові не вживають або вони мають своєрідний зміст. Постулюється ідея, що сленгізми належать до нелітературної, пасивної, стилістично забарвленої лексики низького стилю, зниженого стилістичного тону та безперервно оновлюються. У роботі зазначено, що сленгізми вирізняються: експресивністю, грубуватістю, жартівливістю, відтінком ігнорування, що мають не диференційований, а описовий характер і можуть бути застосовані до всіх шарів лексики зниженого стилістичного тону. Сленгові слова та вирази емоційно забарвлені та часто вживані в переносному значенні. Сленг – це частина лексики, яка надто швидко змінюється за значенням. Якщо слово або вираз втрачає новизну, то його змінює новий сленг. Це альтернативна лексика. Сленг не може існувати в минулому, він постійно оновлюється. Молодіжний сленг вирізняється жвавістю, гнучкістю й несподіваною дотепністю. Сленг – це постійне словотворення, в основі якого лежить принцип мовної гри. Засвідчено, що сленг має широкий діапазон уживання. Багато людей, особливо молодь, уживають сленг у своєму мовленні тому, що бажають бути сучасними, стильними. Інші користуються сленгом як засобом спілкування, який має відтінок відвертості, неформальності, виражає товариськість і легкість спілкування. В статье проанализированы особенности употребления и функционирования молодежного сленга американского и британского варианта английского языка. Освещено происхождение понятия «сленг», проанализированы его виды, семантические и функциональные особенности сленговых лексических единиц, определено семантические различия между сленгом и другими слоями лексики, названы особенности их классификации и исследованы сленгизмы в различных сферах общения. Сленг - это лексика разговорного типа, которую считают ниже общепринятого стандарта; это слова, в стандартном языке не принимают или они имеют своеобразный смысл. Постулируется идея, что сленгизмы относятся к нелитературной, пассивной, стилистически окрашенной лексики низкого стиля, пониженного стилистического тона и непрерывно обновляются. В работе отмечено, что сленгизмы отличаются: экспрессивностью, грубоватостью, шутливостью, оттенком игнорирования, имеющих не дифференцированный, а описательный характер и могут быть применены ко всем слоям лексики пониженного стилистического тона. Сленговые слова и выражения эмоционально окрашенные и часто употребляемые в переносном смысле. Сленг - это часть лексики, которая слишком быстро меняется по значению. Если слово или выражение теряет новизну, то его сменяет новый сленг. Это альтернативная лексика. Сленг не может существовать в прошлом, он постоянно обновляется. Молодежный сленг отличается живостью, гибкостью и неожиданным остроумием. Сленг - это постоянное словообразование, в основе которого лежит принцип языковой игры. Засвидетельствовано, что сленг имеет широкий диапазон употребления. Многие люди, особенно молодежь, употребляют сленг в своей речи, потому что желают быть быть современными, стильными. Другие пользуются сленгом как средством общения, который имеет оттенок откровенности, неформальности, выражает общительность и легкость общения. The article analyzes specific features of the use and functioning of youth slang in the American and British English. The origin of the concept of “slang” is highlighted, its types, semantic and functional features of slang lexical units are analyzed, semantic differences between slang and other layers of low-used vocabulary are determined, peculiarities of their classifications are named and slangs in various spheres of communication are studied. The idea is postulated that slangisms belong to the non-literary, passive, stylistically colored vocabulary of low style, low stylistic tone and are constantly updated. The paper notes that slangs are characterized by: expressiveness, rudeness, humor, a shade of ignorance, which are not differentiated but descriptive in nature and can be applied to all layers of vocabulary of low stylistic tone. Slang words and expressions are emotionally colored and often used figuratively. Slang is a part of vocabulary that changes meaning too quickly. If a word or expression loses its novelty, it is replaced by new slang. This is alternative vocabulary. Slang cannot exist in the past, but it is constantly updated. Youth slang is characterized by liveliness, flexibility and unexpected wit. Slang is a constant word formation based on the principle of language play. Slang is used deliberately in colloquial speech in a purely stylistic purposes, namely: to create the effect of novelty, unusualness, to convey a certain mood of the speaker and to avoid clichés. As a result, slang has been proved to have a wide range of sources. Many people, especially young people, use slang in their speech because they want to be modern, stylish. Others use slang as a means of communication, which has a touch of openness, informality, expresses sociability and ease of communication.
- ДокументСвітова література(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-10-19) Вєдєрнікова, Т. В.; Солошенко-Задніпровська, Н. К.The proposed course of lectures "World Literature" covers a wide range of topical issues in the history of American, Canadian and Australian literature, examines the main patterns of the development of the national literature of English-speaking countries from the period of its birth to the present, summarizes the general problems of the origin of various literary directions and currents, and defines their specific features , varieties of genres and forms, foreign language influences on their formation and evolution are highlighted, the creative works of outstanding English-language writers and their best works are analyzed. The materials of the course of lectures reflect the history of the development of the literature of English-speaking countries from modern scientific foundations and provide for a close connection between theoretical and practical training. Methodical recommendations "World literature" were developed with the aim of methodological support of the educational discipline for applicants of the first (bachelor's) level of higher education in the specialty "Language and literature (English)". В запропонованому курсі лекцій «Світова література» висвітлюється широке коло актуальних питань з історії американської, канадської та австралійської літератури, розглядаються основні закономірності розвитку національної літератури англомовних країн з періоду зародження до сучасності, узагальнюються загальні проблеми походження різних літературних напрямків та течій, визначаються їх специфічні риси, різновиди жанрів і форм, висвітлюються іншомовні впливи на їх становлення та еволюцію, аналізуються творчі доробки видатних англомовних письменників та їх найкращі твори. Матеріали курсу лекцій відображають історію розвитку літератури англомовних країн з сучасних наукових засад та передбачають тісний зв'язок теоретичної і практичної підготовки. Методичні рекомендації «Світова література» розроблені з метою методичного забезпечення навчальної дисципліни для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності «Мова і література (англійська мова)».
- ДокументСпецифіка перекладу фразеологічних одиниць (на матеріалі п’єси Б. Шоу «Пігмаліон»)(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019) Вєдєрнікова, Т. В.Порівняльні дослідження в області розмовної лексики і фразеології є одним з напрямів сучасної лінгвістики, що постійно розвивається. До теперішнього часу в області порівняльної стилістики накопичилася значна кількість робіт. Проте поле для вивчення цієї області завжди залишається відкритим, так як в центрі уваги дослідника виявляється поняття норми, яке в різних мовних традиціях суттєво відрізняється. Передача фразеологічних одиниць є невід’ємною частиною процесу перекладу художнього твору з мови оригіналу. При цьому зберігається потреба в аналізі адекватності і еквівалентності текстів. На вибір тактики перекладу фразеологізмів впливає не лише сам текст, який перекладається, але і наміри перекладача як мовної особі. У статті розглядаються різні способи та труднощі перекладу еквівалентних і безеквівалентних іншомовних фразеологізмів на матеріалі роману Б. Шоу «Пігмаліон». Відомо, що переклад фразеологічних одиниць вважається одним із завдань, які ускладнюють роботу перекладача, оскільки багато фразеологізмів мають яскраво виражену національну специфіку, що уособлює загальнонаціональне мислення народу. Сопоставительные исследования в области разговорной лексики и фразеологии представляют собой одно из постоянно развивающихся направлений современной лингвистики. К настоящему времени в области сопоставительной стилистики накопилось значительное количество работ. Тем не менее поле для изучения этой области всегда остается открытым, так как в центре внимания исследователя оказывается понятие нормы, которое в разных языковых традициях различно и исторически подвижно. Передача фразеологических единиц является неотъемлемой частью процесса перевода художественного произведения с языка оригинала. При этом сохраняется потребность в анализе адекватности и эквивалентности текстов. На выбор тактики перевода фразеологизмов влияет не только сам текст, который переводится, но и намерения переводчика как языковой личности. В статье рассматриваются различные способы и трудности перевода эквивалентных и безэквивалентных иноязычных фразеологизмов на русский язык на материале романа Б. Шоу «Пигмалион». Известно, что перевод фразеологических единиц считается одной из задач, которые усложняют работу переводчика, поскольку многие фразеологизмы имеют ярко выраженную национальную специфику, которая выражает общенациональное мышление народа. Comparative research in the fi eld of colloquial vocabulary and phraseology is one of the ever-evolving areas of modern linguistics. Nowadays a considerable amount of work has been accumulated in the fi eld of comparative stylistics. Nevertheless, the scientifi c fi eld for the study of this area is always open, as the focus of the researcher is the concept of norm, which is diff erent and historically mobile in diff erent linguistic traditions. The transference of phraseological units is an integral part of the process of translating a work of art from the original language. And while there remains a need for an analysis of the adequacy and equivalence of texts. Transformational changes in the text, including phraseological units, are inevitable. The choice of the translation techniques of phraseological units is infl uenced not only by the text itself, it is translated, but also by the intentions of the translator as a language personality. The article examines diff erent ways and means as well as diffi culties of the translation of equivalent and non-equivalent foreign phraseological units into the mother tongue on the material of the novel “Pygmalion” by B. Shaw. It is known that the translation of phraseological units is considered to be one of the phenomena that complicate the work of the translator, since many phraseological units possess pronounced national specifi city, which expresses the nation-wide thinking and general outlook of people.
- ДокументТаємничо-стихійна сила любові в романі Ніни Георге «Лавандова кімната»(Міжнародний гуманітарний університет; видавничий дім "Гельветика", 2021-10-28) Приходько, В. С.; Вєдєрнікова, Т. В.У статті аналізується таємничо-стихійна сила любові в романі сучасної німецької письменниці Ніни Георге «Лавандова кімната». Нездійснені мрії і надії головного героя роману «Лавандова кімната» Жана утворюють ідейно-художній згусток, у якому укладено ствердження: в одному житті може існувати любов жінки, головної героїні Манон, до двох особистостей: до чоловіка Люка й коханця Жана – як одночасне існування протилежностей – півдня і півночі, землі і неба. Проте сам Жан, не маючи сил змиритися з пережитою втратою коханої Манон, двадцять один рік проводить у безуспішних спробах утекти від болісних любовних спогадів. У подорожі в часі, водночас у подорожі по життю, у романі «Лавандова кімната» з’єдналися органічно жанри й літературні напрями, зійшлися стихії: смішне і серйозне, філософське і сатиричне, пародійне і чарівне. Увага авторки прикута до простих і вічних проявів життя, таких як народження, любов, смерть. Життя і смерть – два полюси, конфлікт життя героїв роману і смерті розвиваються в різних пересічних, що вступають у складну взаємодію, у планах, тимчасових і просторових: минулому, теперішньому, майбутньому часі. Двадцять один рік, двадцять одне літо і двадцять один новорічний ранок живуть любов і спогади в закритій «лавандовій» кімнаті Жана. Життя Манон і Жана було подібне яскравому спалаху, але швидко згасаючій іскрі. Історія любові в невблаганному русі відміряє їм напружену, але занадто коротку за часом долю. Письменниця показує героїв у щасливі моменти максимального піднесення й розквіту їхніх життєвих сил. «Лавандова кімната» Ніни Георге – складний і глибокий роман, він не лише про кохання. Роман побудований на відкритому паралелізмі: історія пристрасті коханців Манон і Жана, історія сімейних відносин подружжя Манон і Люка. Конфлікт твору із зовнішнього переноситься у внутрішній план. У любовному поєдинку випробовується гідність людини, котрій життя весь час підносить вражаючі сюрпризи. В статье анализируется таинственно-стихийная сила любви в романе современной немецкой писательницы Нины Георге «Лавандовая комната». Несбывшиеся мечты и надежды главного героя романа «Лавандовая комната» Жана образуют идейно-художественный сгусток, в котором заключено утверждение: в одной жизни может существовать любовь женщины, главной героини Манон, к двум личностям: к мужу Люку и любовнику Жану – как одновременное существование противоположностей – юга и севера, земли и неба. Однако сам Жан, не в силах смириться с пережитой потерей любимой Манон, двадцать один год проводит в безуспешных попытках уйти от болезненных любовных воспоминаний. В путешествии во времени, в то же время в путешествии по жизни, в романе «Лавандовая комната» соединились органически жанры и литературные направления, сошлись стихии: смешное и серьёзное, философское и сатирическое, пародийное и волшебное. Внимание автора приковано к простым и вечным проявлениям жизни, таким как рождение, любовь, смерть. Жизнь и смерть – два полюса, конфликт жизни героев романа и смерти развиваются в разных рядовых, вступающих в сложное взаимодействие, в планах, временных и пространственных: прошлом, настоящем, будущем времени. Двадцать один год, двадцать одно лето и двадцать одно новогоднее утро живут любовь и воспоминания в закрытой «лавандовой» комнате Жана. Жизнь Манон и Жана была подобна яркой вспышке, но быстро угасающей искре. История любви в неумолимом движении отмеряет им напряжённую, но слишком короткую по времени судьбу. Писательница показывает героев в счастливые моменты максимального подъёма и расцвета их жизненных сил. Лавандовая комната Нины Георге – сложный и глубокий роман, он не только о любви. Роман построен на открытом параллелизме: история страсти любовников Манон и Жана, история семейных отношений супругов Манон и Люка. Конфликт произведения из внешнего переносится во внутренний план. В любовном поединке испытывается достоинство человека, которому жизнь все время преподносит поразительные сюрпризы. The article analyzes the mysterious and elemental force of love in the novel “Lavender Room” written by modern German writer Nina George. Unfulfilled dreams and hopes of the protagonist of the novel “Lavender Room” Jean form an ideological and artistic bunch, which contains the statement: there can be a woman’s love, the main character Manon to two personalities in one life: Luke’s husband and Jean’s lover as the coexistence of opposites – the south and north, earth and sky. However, Jean is unable to come to terms with the loss of his beloved Manon, spends twentyone years in unsuccessful attempts to escape from painful love memories. In time travel, at the same time in the journey through the whole life, in the novel “Lavender Room” organically combined genres and literary trends, the elements came together: funny and serious, philosophical and satirical, parody and magic. The author’s attention is focused on simple and eternal manifestations of life, such as birth, love, death. Life and death – two poles, the conflict of life of the characters of the novel and death develop in different ordinary, entering into complex interactions, in plans, temporal and spatial: past, present, future. Twenty-one years, twenty-one summers and twenty-one New Year’s mornings love and memories live in Jean’s closed “lavender” room. Manon and Jean’s life was like a bright flash, but a fading spark. The story of love in its relentless movement measures them tense, but too short in time. The writer shows her characters in the happy moments of maximum rise and flowering of their vital forces. Nina George’s “Lavender Room” is a complex and profound novel, not just about love. The novel is built on open parallelism: the story of the passion of lovers Manon and Jean, the story of the family relationship of Manon and Luke. The conflict of the work is transferred from the external to the internal plan. In a love duel, the dignity of a person is tested and life constantly brings impressive surprises.
- ДокументХудожнє втілення естетичних позицій у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Грея"(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-04-09) Вєдєрнікова, Т. В.У статті проаналізовано художнє втілення естетичних позицій у романі О. Уайльда «Портрет Доріана Грея». Стиль Уайльда характеризується найперше частим використанням слів синонімічного ряду «прекрасний», екзотичністю зображення предметного світу, світу речей, коштовностей, творів мистецтва, квітів і птахів. Деталі відрізняються вишуканістю і манірною витонченістю. В статье проанализировано художественное воплощение эстетических позиций в романе О. Уайльда «Портрет Дориана Грея». Стиль Уайльда характеризуется прежде всего частым использованием слов синонимического ряда «прекрасный», экзотичностью изображения предметного мира, мира вещей, драгоценностей, произведений искусства, цветов и птиц. Детали отличаются изысканностью и чопорной изяществом. The article analyzes the artistic embodiment of aesthetic positions in the novel by O. Wilde "The Portrait of Dorian Gray". Wilde's style is characterised above all by the frequent use of the synonymy of "beautiful", the exoticism of the subject world, the world of things, jewels, works of art, flowers and birds. The details are distinguished by refinement and prim and proper elegance.
- ДокументХудожні особливості просторово-часових відносин у романі В. М. Теккерея «Ярмарок марнославства»(Міжнародний гуманітарний університет, Гельветика, 2022) Вєдєрнікова, Т. В.Термін «хронотоп» є одним із дискусійних понять у літературознавстві. Простір і час належать до основних філософських категорій, без яких неможлива світоглядна модель реальності. Час і простір на різних етапах свого розвитку утворюють складну систему, що є відображенням різноманітних просторово-часових відносин. Статтю присвячено аналізу літературної діяльності В. М. Теккерея як невід'ємної складової літературного процесу в Англії в XIX столітті. Актуальність роботи пов’язана з посиленням інтересу до переосмислення та нового освоєння творчості В. М. Теккерея з сучасних наукових засад на прикладі його видатного роману «Ярмарок марнославства» та зумовлена відсутністю в літературознавстві системного дослідження хронотопа роману, як важливого елементу розкриття концепції твору, образної системи, проблематики й поетики, а також вияву психологічного стану героїв. Процес вивчення літературних категорій часу і простору є природним і актуальним у наш час, оскільки ці поняття належать до фундаментальних категорій у філософії, естетиці, літературі, мистецтві та філології. Беручи до уваги концептуальний світогляд В. М. Теккерея та своєрідність творчого методу письменника, в статті досліджено просторово-часові відношення художнього твору, як окремі складники твору, взаємопов’язані між собою, виявлено конкретні засоби їх художнього втілення в тексті, проаналізовано джерела та моделі хронотопа в романі. У статті розглянуто особливості та типові особливості організації часу та простору в романі «Ярмарок марнославства» В. М. Теккерея, охарактеризовано концептуальне значення спеціальних описів, часових маркерів, зміни локацій головного героя в романі та визначено роль елементів часу і простору у завершенні роману як єдиної структурної єдності. В роботі також визначено моделі літературного простору як точкового простору (той, у якому відбувається коло подій без їх певного впливу на майбутнє) і лінійного простору, що передбачає розвиток подій на сюжетній траєкторії, виявлено, що провідна модель простору в тексті є лінійною і в цілому простір можна охарактеризувати як змішаний тип, що включає елементи як лінійного, так і точкового типу простору. The term "chronotope" is one of the controversial concepts in literary criticism. Space and time belong to the main philosophical categories, without which the worldview model of reality is impossible. Time and space at different stages of their development form a complex system that is a reflection of various spatio-temporal relationships. Artistic time and space exist in each creative work, but they are not abstract concepts, but specific interconnected components of the work. The article is dedicated to integrative analysis of W. M.Thackeray’s “Vanity Fair” as an integral constituent part of literary process in England in XIX century. The process of studying the literary categories of time and space is natural and topical nowadays because these concepts belong to the fundamental categories in philosophy, aesthetics, literature, art and philology. The topicality caused by the insufficiency of systematic theoretical and practical researches of such text category as time and space (chronotopе) in the contemporary literary studies. The process of scientific research underwent very difficult and inconsistent way. Some aspects of time and space were studied, certain genres and methods of reflection were created. But still the problem of time and space relations is not worked enough. Moreover, the novel “Vanity Fair” by W. M. Thackeray has always attracted a great number of scientists by its complex time and space organization, which is has not been completely researched up to nowadays. The aim of the article – to reveal the peculiarities and typical features of time and space organization in the novel “Vanity Fair” by W. M. Thackeray, to characterize the conceptual importance of special descriptions, time markers, protagonist’s movements in the novel and to determine the role of time and space elements in completing the novel as a single structural unity. In the article the specific lines of image of artistic chronotope are analysed in literary text. Types of artistic time and space, and also features of their intercommunication are examined in artistic literature.