Перегляд за Автор "Вороніна, М. С."
Зараз показано 1 - 9 з 9
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВисвітлення квір-тем в історичних дисциплінах як метод гендерно-чутливого виховання студентів педагогічного вишу(КНУ імені Тараса Шевченка, 2017) Вороніна, М. С.Квір-чутлива педагогіка доволі нова проблематика в сучасній вищій освіті України, не дивлячись на те, що вона абсолютно відповідає принципу гуманізації освіти, який є основним на даному етапі. Гендерно-чутлива педагогіка, як більш загальна, вже отримала певне визнання серед освітян(ок), приміром, авторка в навчальних програмах та в індивідуальних планах із 2003 року обов’язково серед виховних завдань зазначає «гендерночутливе виховання студент(ок)ів», заохочує використання фемінітівів. Однак ще на початку нульових з’явилась нагальна проблема запобігати гомофобним висловлюванням у вербальному просторі академічної аудиторії. Безперечно, в межах спеціалізованого предмету з квір-тематики найпростіше реалізувати всі пізнавальні та виховні завдання, але я переконана, що оскільки подібні спецкурси апріорі мають чітко обмежену аудиторію та, зазвичай, студент(к)и заздалегідь уже позитивно налаштовані, то це найлегший шлях, утім охоплює занадто малу чисельність осіб. Більш складний та паралельно потенціально перспективніший шлях включення квір-тем у загальні предмети, в даному випадку на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди в межах викладання таких навчальних курсів як: «Історія первісного суспільства», «Історія Стародавнього Сходу», «Етнологія», «Людина і світ», «Методика викладання шкільного курсу «Людина і світ», спецкурсу «Гендерна історія». Аналіз джерел і застосування принципу історизму найкраще запобігає побутовим гомофобним стереотипам, переводячи дискусію в наукове річище. Квир-чувствительная педагогика довольно новая проблематика в современном высшем образовании Украины, несмотря на то, что она абсолютно соответствует принципу гуманизации образования, который является основным на данном этапе. Гендерно-чувствительная педагогика, как более общая, уже получила определенное признание среди преподавател(ьниц)ей, например, автор в учебных программах и в индивидуальных планах с 2003 года обязательно среди воспитательных задач выделяет «гендерно-чувствительное воспитание студенто(к)в", поощряет использование феминитивов. Однако, еще в начале нулевых появилась насущная проблема предотвращать гомофобные высказывания в вербальном пространстве академической аудитории. Бесспорно, в пределах специализированного предмета по квиртематике проще реализовать все познавательные и воспитательные задачи, но я убеждена, что поскольку подобные спецкурсы априори имеют четко ограниченную аудиторию и, как правило, студент(ки)ы заранее уже положительно настроены, то это самый легкий путь, к тому же охватывает слишком малую численность лиц. Более сложный и параллельно потенциально перспективный путь – включения квир-тем в общие предметы, в данном случае на историческом факультете Харьковского национального педагогического университета им. Сковороды в пределах преподавания таких учебных курсов как «История первобытного общества», «История Древнего Востока», «Этнология», «Человек и мир», «Методика преподавания школьного курса «Человек и мир», спецкурса «Гендерная история». Анализ источников и применение принципа историзма лучше предотвращает бытовые гомофобные стереотипы, переводя дискуссию в научное русло. Queer-sensitive pedagogy is sufficiently new issue in Ukrainian's modern higher education, despite of the fact that it absolutely reflects the principles of humanizing of education, which is based on current stage. Gender sensitive pedagogy as more general discipline that has already been recognized by educators. For example, author in the educational curriculum and in the individual plans remarked among the educative tasks " gender-sensitive education of students " from 2003 year and promotes the use of feminintives. However at the beginning of 2000 years an urgent issue appeared to prevent a homophobic language utterance in verbal space of an academic audience. Indisputably, within the limits of the specialized subject of the queer themes is easier to achieve all cognitive and educative tasks. But I am convinced since that specialized courses have very limited audiences and as usual students in advance more positively disposed towards the subject. It's will be the easiest way, furthermore it is includes too small number of persons. More difficult and potentially more perspective way is including of queerthemes in wider curriculum subjects, in this case on the historical department of G.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical university within the limits of teaching of such educational courses as: «History of primitive society», «History of Ancient East», «Ethnology» " the Individual and society», «Method of teaching of school course, is «Man and sociaty», and the special course «Gender history». Analysis of sources application of principle of historicism prevents domestic homophobic stereotypes better in all, translating a discussion in a scientific field.
- ДокументГендерно-ментальні особливості Сумщини як одна з передумов розповсюдження більшовизму (1861-1917 рр.)(Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 2019-03-29) Вороніна, М. С.Історія Сумщини навіть у позитивістському річищі не отримала широкого висвітлення через об’єктивні причини розвитку регіону та історичного краєзнавства, зокрема, коли єдиний історичний факультет із часу заснування (початок 1930-х років) періодично переводився до Харкова й лише в 1981 році остаточно вкоренився в складі Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренко–про яку «школу» може йти мова. Чи не єдиним професійним науковим виданням є «Сумський історико-архівний журнал», який був заснований лише в 2005 році й не має вузько-регіонального характеру. История Сумщины даже в позитивистском русле не получила широкого освещения в силу объективных причин развития региона и исторического краеведения, в частности, когда единственный исторический факультет со времени основания (начало 1930-х годов) периодически переводился в Харьков и только в 1981 году окончательно укоренился в составе Сумского государственного педагогического института имени А.С. Макаренко-о какой «школу» может идти речь. Едва ли не единственным профессиональным научным изданием является «Сумской историко-архивный журнал», который был основан лишь в 2005 году и не имеет узко-регионального характера. The history of Sumy region, even in the positivist stream, was not widely covered due to objective reasons for the development of the region and historical local lore, in particular, when the only historical faculty since its founding (early 1930s) was periodically transferred to Kharkiv and only in 1981 finally took root. Sumy State Pedagogical Institute named after AS Makarenko – about what "school" it can be a question. Almost the only professional scientific publication is the Sumy Historical and Archival Journal, which was founded only in 2005 and has no narrow regional character.
- ДокументЖіноче споживання в УСРР у 1920-1930-ті роки: стереотипи та реальність(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Вороніна, М. С.Для жіноцтва в будь-які часи було важливо яскраво одягатися, бо до цього спонукали правила андроцентрічного світу. Тому більш актуальними в даному дослідженні постають такі питання, по-перше, чи стала радянська жінка повноцінним споживачем. По-друге, чи змінювалась її платоспроможність. По-третє, як відрізнялось споживання таких соціальних страт як: городянок і робітниць, селянок і колгоспниць, дружин командирів Червоної Армії, стахановок. Для женщин в любые времена было важно ярко одеваться, потому что к этому побуждали правила андроцентричного мира. Поэтому более актуальными в данном исследовании возникают такие вопросы, во-первых, стала ли советская женщина полноценным потребителем. Во-вторых, менялась ли ее платежеспособность. В-третьих, как отличалось потребление таких социальных слоев как: горожанок и работниц, крестьянок и колхозниц, жен командиров Красной Армии, стахановок. The main aim is to find the «faces» of consumers that could be seen through their consumption practices, spaces, commodities, and visual representations. The discussion (Daria Starikashkina, Nataliia Laas) aims at broadening our understanding of Soviet consumption as well as providing several insights into social, gender and, visual history. From the 1920-30s consumption was a valuable ideological and social tool of creating the imageof the new Soviet man (Iryna Skubii) and woman (Maryna Voronina). The real needs of ordinary male and female workers as well as «red directors» were far from idealistic view, created by ideology. It was said that socialism released a person from the power of things. However, from the early 1920s Socialist ascetism was changed into industrial pragmatism. In the 1930s Stalin committed the “great retreat” in the ideology and formally declared the Soviet people’s right to consume goods. But during the rule of Khrushchev a new slogan appeared: «Everything is for the sake of the people». Investigating satirical magazines as ‘Perets’ it is possible to find the «hidden face» of Soviet consumer (Katherina Yeremieieva). Thusat the article will discuss the following questions: How were the Soviet people portrayed: mainly as hard workers or consumers? How the self-representation of the ordinary male worker’s consumer was transformed to those of the «red director»? Did the woman’s solvency fluctuate to satisfy her everyday needs? What was the difference between the women consumption from the different social strata: urban and peasant women, female workers and collective farmers, wives of the Red Army commanders’ and ’stakhanovka’s?
- ДокументКризис-менеджерки в РСДРП(б)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Вороніна, М. С.В статті розглядається гендерні особливості становища більшовичок в партосередках, бо більшовицький каркас на маргінесі будували кризові менеджерки в підпіллі як царському, так і під час постійних змін влади після Лютневої революції. Вони дуже помітно були презентовані на вищих щаблях на відміну від суто українських організацій. В статье рассматриваются гендерные особенности положения большевичок в партячейках, так как большевистский каркас строили кризисные менеджерки в подполье как царском, так и во время постоянных перемен власти после Февральской революции. Они очень заметно были представлены на высших ступенях в отличие от украинских организаций.The article examines the gender features of the position of the Bolsheviks in the party centers, because the Bolshevik framework on the margins was built by crisis managers in the underground, both tsarist and during the constant changes of power after the February Revolution. They were very noticeably presented at higher levels, in contrast to purely Ukrainian organizations.
- ДокументМультикультуралізм і проблеми національної ідентичності: гендерно-ментальна особистісна специфіка(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Вороніна, М. С.Статтю присвячено розгляду проблеми мультикультуралізму та національної ідентичності. Автор намагається пов’язати разом філософію, політологію з психологічною проблемою формування «Я-образу» та гендерно-ментальним ракурсом історичного процесу. Статья посвящена рассмотрению проблемы мультикультурализма и национальной идентичности. Автор пытается связать воедино философию, политологию с психологической проблемой формирования «Я-образа» и гендерно-ментальным ракурсом исторического процесса.
- Документ«Підводне каміння» більшовизації / радянізації жіноцтва Олександрівського повіту (Запоріжжя) у 1900–1920-х рр.(Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2020) Вороніна, М. С.; Лабур, О. В.Статтю присвячено вивченню гендерної ситуації, що склалася в 1900–1920-х рр. на Запоріжжі. Використання теорій гендеру та ментальності дозволило виявити приховані й непередбачені перепони в процесах спочатку більшовизації, а потім радянізації жіноцтва Олександрівського повіту. Доведено, що історично сформовані гендеровані нормативи краю вплинули на його мляву «включеність» в інституційну логіку більшовицької/радянської гендерної політики. Статья посвящена изучению гендерной ситуации в 1900-1920-х гг. в Запорожье. Использование теорий гендера и ментальности позволило выявить скрытые и непредвиденные препятствия в процессах сначала большевизации, а затем советизации женщин Александровского уезда. Доказано, что исторически сложившиеся гендерованные нормативы края повлияли на его вялую «включенность» в институциональную логику большевистской / советской гендерной политики.The article is devoted to the study of the gender situation that developed in the 1900s and 1920s in Zaporizhia. The use of theories of gender and mentality revealed hidden and unforeseen obstacles in the processes of first Bolshevism and then Sovietization of women in Alexander County. It is proved that the historically formed gender norms of the region influenced its sluggish "inclusion" in the institutional logic of the Bolshevik / Soviet gender policy.
- ДокументУкраїнські більшовички чи більшовички на Україні 1900–1920-ті роки(Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 2020) Вороніна, М. С.В статті досліджено жінок і більшовизм у 1900–1920-х роках. На українських теренах основним формальним питанням є національна ідентифікація більшовичок у заданих географічних рамках. Жінки були присутні в усіх політичних силах, утім чітку українофільську позицію на більш-менш знакових посадах займала, за великим рахунком, лише полька Харитина Пекарчук (Тіна Книшенко / Ізбицька), та Маруся (Олександра Тимофіївна) Соколовська. А от більшовицький каркас на маргінесі будували кризові менеджерки в підпіллі як царському, так і під час постійних змін влади після Лютневої революції. Когорта свідомих українок серед громадських діячів другої половини ХІХ ст. широко відома, а головне малочисельна: графиня Єлизавета Іванівна Милорадович (Скоропадська 1832–1890) з Чернігівщини й Полтавщини, Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач / Драгоманова 1849–1930) з Полтавщини, Софія Федорівна Русова (Ліндфорс 1856–1940) з Чернігівщини. В статье исследованы женщины и большевизм в 1900–1920-х годах. На украинской территории основным формальным вопросом является национальная идентификация большевичек в заданных географических рамках. Женщины присутствовали во всех политических силах, впрочем четкую украинскую позицию на более или менее знаковых должностях занимала, по большому счету, только полька Харитина Пекарчук (Тина Кнышенко / Избицкая) и Маруся (Александра Тимофеевна) Соколовская. А вот большевистский каркас на обочине строили кризисные менеджеры в подполье как царском, так и во время постоянных изменений власти после Февральской революции. Когорта сознательных украинок среди общественных деятелей второй половины XIX в. широко известна, а главное малочисленна: графиня Елизавета Ивановна Милорадович (Скоропадская 1832–1890) с Черниговщины и Полтавщины, Елена Петровна (Ольга Петровна Косач / Драгоманова 1849–1930) с Полтавщины, София Федоровна Русова (Линдфорс 1856–1940) с Черниговщины. The article explores women and Bolshevism in the 1900s and 1920s. In Ukrainian territory, the main formal issue is the national identification of Bolshevik women within a given geographical framework. Women were present in all political forces, but only the Polish Haritina Pekarchuk (Tina Knyshenko/Izbitskaya) and Marusya (Aleksandra Timofeyevna) Sokolovska occupied a clear Ukrainian position in more or less prominent positions. But the Bolshevik frame on the sidelines was built by crisis managers in the underground, both tsaristically and during the permanent changes of power after the February Revolution. A cohort of conscious Ukrainian women among public figures of the second half of the nineteenth century is widely known and most importantly small in number: Countess Elizaveta Ivanovna Miloradovich (Skoropadskaya 1832–1890) from Chernihiv and Poltava, Elena Petrovna (Olga Petrovna Kosach/Dragomanova 1849–1930) from Poltava, Sophia Fedorova Rusova (Lindfors 1856–1940) from Chernihiv.
- ДокументХристина Петрівна Гордєєва: жіночий шлях у медицині на межі ХІХ–ХХ ст.(Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2023-05-26) Вороніна, М. С.Христина Петрівна Гордєєва не була революціонеркою, членкою політичної партії, не боролась за незалежність України. Але була важливою частинкою ліберального феміністичного руху за право на освіту і професійну реалізацію. Чи встигла б вона стати такою ж видатною як її брати, якби не витрачала роки на обхідні шляхи в досягненні медичної освіти – історична наука не дасть нам на це відповіді. Утім, завдяки таким як мати й дочка Гордєєви – жінки на будь-який рядовій чи керівній посаді в медичній сфері давно нікого не дивують, більше того, зазвичай це єдина сфера, де жінки можуть бути міністерками та генералками. Khrystyna Petrivna Gordeeva was not a revolutionary, a member of a political party, did not fight for the independence of Ukraine. But she was an important part of the liberal feminist movement for the right to education and professional realization. Would she have managed to become as prominent as her brothers if she had not spent years on detours in achieving medical education - historical science will not give us an answer to this. However, thanks to people like Gordeeva's mother and daughter, women in any rank-and-file or managerial position in the medical field have not surprised anyone for a long time, moreover, this is usually the only field where women can be ministers and generals.
- ДокументІсторичне місце жінки у шкільних підручниках з фізики(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Вороніна, М. С.; Козир, Ю. Г.Профорієнтація достатньо серйозно починається зі шкільних років і однією з її форм є шкільний підручник, де ще з І ступені в закладі освіти починають знайомити за допомогою малюнків із професіями. На сьогодні, більшість наочного матеріалу більш-менш уже гендерно збалансовано, тому є сенс проаналізувати зміст підручників із фізики, причому спрямувати дослідницькі лінзи на таку міждисциплінарну деталь як історичні постаті в даній науці. Профориентация достаточно серьезно начинается со школьных лет и одной из ее форм является школьный учебник, где еще с I степени в учебном заведении начинают знакомить с помощью рисунков с профессиями. На сегодня, большинство наглядного материала более или менее уже гендерно сбалансировано, поэтому есть смысл проанализировать содержание учебников по физике, причем направить исследовательские линзы на такую междисциплинарную деталь как исторические фигуры в данной науке.Career guidance begins quite seriously in the school years and one of its forms is a school textbook, where from the first degree in the educational institution begin to get acquainted with the drawings with professions. Today, most visual material is more or less gender-balanced, so it makes sense to analyze the content of physics textbooks, and to direct research lenses to such an interdisciplinary detail as historical figures in this science.