Кафедра всесвітньої історії

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/26

Перегляд

Перегляд Кафедра всесвітньої історії за Автор "Ryabchenko, О."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Liquidation of safety the in the 20th century of the 1920s
    (Kharkiv National University city economy named after O.M. Beketov, 2019) Semenenko, А.; Ryabchenko, О.; Mishchenko, К.
    The system of new social education begins to form in Ukraine at the end of the nineteenth and early twentieth centuries. A number of social events of the early twentieth century. - I World War and Ukrainian Revolution, hunger, difficult financial situation of the population, crisis of morality, unemployment caused the growth of child homelessness. This phenomenon has become one of the most acute problems of the time that needed an effective solution. Therefore, in the early years of Soviet rule, the childcare system was launched, which included : the adoption of appropriate laws, the organization of state and public institutions for the elimination of child homelessness, in particular the network of children's homes for homeless children and various types of social assistance to children. Система нової соціальної освіти починає формуватися в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Ряд суспільних подій початку ХХ ст. - Перша світова війна та українська революція, голод, складне матеріальне становище населення, криза моральності, безробіття спричинили зростання безпритульності дітей. Це явище стало однією з найгостріших проблем того часу, що потребувало ефективного вирішення. Тому в перші роки радянської влади була започаткована система догляду за дитиною, яка включала : прийняття відповідних законів, організацію державних та громадських установ для ліквідації дитячої безпритульності, зокрема мережа дитячих будинків для безпритульних дітей та різні види соціальної допомоги дітям. Система новой социального бразования начинает формироваться в Украине в конце ХIХ - начале ХХ в. Ряд общественных событий начала ХХ в. - Первая мировая война и украинская революция, голод, сложное материальное положение населения, кризис нравственности, безработица привели к росту беспризорности детей. Это явление стало одной из острейших проблем того времени, что требовало эффективного решения. Поэтому в первые годы советской власти была основана система ухода за ребенком, которая включала : принятие соответствующих законов, организацию государственных и общественных учреждений для ликвидации детской беспризорности, в частности сеть детских домов для беспризорных детей и различные виды социальной помощи детям.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    MUSIC AND SONG AS A FORM OF DISSENT IN THE SOVIET UNION IN THE LATE 1950s – 1980s
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2022) Ryabchenko, О.
    In the article, author considers music and song as a form of resistance to the state policy in the field of ideology and culture of the USSR in the late 1950s – 1980s. The relevance of the topic is determined by the current increase in the interest of scholars in the political and ideological processes that took place in this period. The research methodology is based on the study was based on the principles of anthropocentricity, cultural determinism, historicism, objectivity and consistency. The scientific novelty consists in the disclosure of the development of specific forms of uncensored music and song art in the Soviet Union, namely: author’s song, rock music; the specificity of the cultural process and unofficial creative activity of representatives of these genres in the Ukrainian SSR during the study period was determined. Conclusions. Music and song are one of the manifestations of dissent that influenced significantly the views of a large part of the population of the Soviet Union and the union of republics of the late 1950s – 1980s, despite the restrictions of the authorities. However, this phenomenon and its place in the social life of the Soviet Union has not been the subject of independent research yet. Author’s song and rock music became a worldview, a kind of religion, a lifestyle, a system of values of the people of that time. They did not set themselves «rebellious» tasks, as it was commonly defined by the ruling elite of the USSR. The performers of these genres and their fans sought to create. opportunities for self-expression in the country for everyone. The considerable popularity of these song and music genres in society showed that the power structure failed to squeeze culture and art into the narrow confines of this or that sociopolitical doctrine. Considerable attention is paid to understanding of the specifics of this phenomenon in the Ukrainian SSR. It is proved that until the mid‑1980s informal music and songwriting in the republic took place in the general union channel, and only the process of national and cultural rise of the second half of this decade contributed to the emergence of a purely national music and song movement based entirely on Ukrainian language and traditions and was not institutionally associated with the Russian-speaking movement. У статті розглядається музично-пісенна творчість як форма протидії державній політиці в галузі ідеології та культури СРСР кінця 1950‑х – 1980‑х років. Актуальність вибраної теми визначається збільшенням інтересу науковців до політико-ідеологічних процесів, що мали місце в означений період. В основу методологічної бази дослідження було покладено принципи антропоцентризму, культурного детермінізму, історизму, об’єктивності та системності. Наукова новизна полягає в розкритті розвитку специфічних форм непідцензурної музично-пісенної творчості у Радянському Союзі, а саме авторської пісні, рок-музики; визначено специфіку культурного процесу і неофіційної творчої діяльності представників цих жанрів в Українській РСР у досліджуваний період. Зроблено висновок, що музика та пісня – один із проявів інакомислення, який суттєво вплинув на погляди значної частини населення Радянського Союзу та союзних республік наприкінці 1950‑х – 1980‑х років. Авторська пісня та рок-музика стали світоглядом, своєрідною «релігією», стилем життя, системою цінностей людей означеного часу. Вони не ставили перед собою «бунтарських» завдань, як це було прийнято визначати правлячою елітою СРСР. Виконавці цих жанрів та їх шанувальники прагнули створення в країні можливостей для самовираження будь-якої людини. Значна популярність цих пісенно-музичних жанрів у суспільстві засвідчила, що втиснути культуру і мистецтво у вузькі рамки тієї чи іншої соціально-політичної доктрини владним структурам не вдалося. Великого поширення в досліджуваний період неофіційна культура набуває й в Українській РСР. Однак до другої половини 1980‑х років говорити про національні особливості цього явища ми не можемо. Лише національно-культурне відродження, що стало можливим в період «перебудови», сприяло пожвавленню української музично-пісенної творчості. Її відрізняли від загальносоюзної такі риси: виконання українською мовою, використання елементів українських фольклорних традицій, тематична спрямованість на пробудження національної свідомості.