MUSIC AND SONG AS A FORM OF DISSENT IN THE SOVIET UNION IN THE LATE 1950s – 1980s
Завантаження...
Дата
2022
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Анотація
In the article, author considers music and song as a form of resistance to the state policy in
the field of ideology and culture of the USSR in the late 1950s – 1980s. The relevance of the topic
is determined by the current increase in the interest of scholars in the political and ideological
processes that took place in this period. The research methodology is based on the study was
based on the principles of anthropocentricity, cultural determinism, historicism, objectivity and
consistency. The scientific novelty consists in the disclosure of the development of specific forms
of uncensored music and song art in the Soviet Union, namely: author’s song, rock music; the
specificity of the cultural process and unofficial creative activity of representatives of these
genres in the Ukrainian SSR during the study period was determined. Conclusions. Music and
song are one of the manifestations of dissent that influenced significantly the views of a large
part of the population of the Soviet Union and the union of republics of the late 1950s – 1980s,
despite the restrictions of the authorities. However, this phenomenon and its place in the social
life of the Soviet Union has not been the subject of independent research yet. Author’s song
and rock music became a worldview, a kind of religion, a lifestyle, a system of values of the
people of that time. They did not set themselves «rebellious» tasks, as it was commonly defined
by the ruling elite of the USSR. The performers of these genres and their fans sought to create. opportunities for self-expression in the country for everyone. The considerable popularity
of these song and music genres in society showed that the power structure failed to squeeze
culture and art into the narrow confines of this or that sociopolitical doctrine. Considerable
attention is paid to understanding of the specifics of this phenomenon in the Ukrainian SSR. It
is proved that until the mid‑1980s informal music and songwriting in the republic took place
in the general union channel, and only the process of national and cultural rise of the second
half of this decade contributed to the emergence of a purely national music and song movement
based entirely on Ukrainian language and traditions and was not institutionally associated with
the Russian-speaking
movement. У статті розглядається музично-пісенна
творчість як форма протидії державній
політиці в галузі ідеології та культури СРСР кінця 1950‑х – 1980‑х років. Актуальність
вибраної теми визначається збільшенням інтересу науковців до політико-ідеологічних
процесів, що мали місце в означений період. В основу методологічної бази дослідження
було покладено принципи антропоцентризму, культурного детермінізму, історизму,
об’єктивності та системності. Наукова новизна полягає в розкритті розвитку специфічних
форм непідцензурної музично-пісенної
творчості у Радянському Союзі, а саме авторської
пісні, рок-музики; визначено специфіку культурного процесу і неофіційної творчої
діяльності представників цих жанрів в Українській РСР у досліджуваний період. Зроблено
висновок, що музика та пісня – один із проявів інакомислення, який суттєво вплинув на
погляди значної частини населення Радянського Союзу та союзних республік наприкінці
1950‑х – 1980‑х років. Авторська пісня та рок-музика стали світоглядом, своєрідною
«релігією», стилем життя, системою цінностей людей означеного часу. Вони не ставили
перед собою «бунтарських» завдань, як це було прийнято визначати правлячою елітою
СРСР. Виконавці цих жанрів та їх шанувальники прагнули створення в країні можливостей
для самовираження будь-якої людини. Значна популярність цих пісенно-музичних
жанрів у суспільстві засвідчила, що втиснути культуру і мистецтво у вузькі рамки тієї
чи іншої соціально-політичної
доктрини владним структурам не вдалося. Великого
поширення в досліджуваний період неофіційна культура набуває й в Українській РСР.
Однак до другої половини 1980‑х років говорити про національні особливості цього
явища ми не можемо. Лише національно-культурне
відродження, що стало можливим
в період «перебудови», сприяло пожвавленню української музично-пісенної
творчості. Її
відрізняли від загальносоюзної такі риси: виконання українською мовою, використання
елементів українських фольклорних традицій, тематична спрямованість на пробудження
національної свідомості.
Опис
Ключові слова
dissent, music and song, informal culture, political and ideological restrictions, artistic freedom, інакодумство, музично-пісенна творчість, неофіційна культура, політико-ідеологічні обмеження, свобода творчості
Цитування
Honcharova O. Music and song as a form of dissent in the Soviet Union in the late 1950s – 1980s. / O. Honcharova, S. Miroshnichenko, O Ryabchenko // Studies in History and Philosophy of Science and Technology = Дослідження з історії і філософії науки і техніки. –Т. 31. – No 1. – 2022. – 48–57.