Кафедра німецької і романської філології

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/48

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 227

250 завдань з граматики німецької мови для самостійної роботи студентів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2013-09-09) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Іщенко, І. М.
Посібник розрахований на студентів І та ІІ курсу факультету іноземної філології денної та заочної форми навчання, які вивчають німецьку мову як основну спеціальність, а також як другу іноземну мову. Метою збірника є забезпечення студентів додатковими матеріалами для самостійної роботи над граматикою німецької мови. У кожному розділі морфології та синтаксису завдання розташовані за принципом зростання труднощів і закінчуються вправами на переклад з української мови на німецьку. Посібник є добрим доповненням до всіх чинних підручників німецької мови. The textbook is intended for internal and external first and second-year students of Foreign Philology Departments who study German as a main and as a secondary subject. The purpose of the textbook is to provide students with additional materials for unsupervised work to master German grammar. Morphology and syntax units contain tasks which follow the principle of increasing complexity and end with exercises for translation from Ukrainian into German. The textbook may serve as a good complement to all certified German textbooks.
300 завдань з граматики німецької мови для самостійної роботи студентів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015-09-21) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Пантелєєва, С. В.
Посібник розрахований на студентів І та ІІ курсу факультету іноземної філології денної та заочної форми навчання, які вивчають німецьку мову як основну спеціальність, а також як другу іноземну мову. Метою збірника є забезпечення студентів додатковими матеріалами для самостійної роботи над граматикою німецької мови. У кожному розділі морфології та синтаксису завдання розташовані за принципом зростання труднощів і закінчуються вправами на переклад з української мови на німецьку. Посібник є добрим доповненням до всіх чинних підручників німецької мови. The textbook is intended for internal and external first and second-year students of Foreign Philology Departments who study German as a main and as a secondary subject. The purpose of the textbook is to provide students with additional materials for unsupervised work to master German grammar. Morphology and syntax units contain tasks which follow the principle of increasing complexity and end with exercises for translation from Ukrainian into German. The textbook may serve as a good complement to all certified German textbooks.
ANNOTATION DES NOMS DANS "LE DICTIONNAIRE FONDAMENTAL DE L’ENVIRONNEMENT DICOENVIRO" COMME EXEMPLE DE CERTAINS ASPECTS DE LA LEXICOGRAPHIE ÉLECTRONIQUE MODERNE
(Міжнародний гуманітарний університет, 2021) Kalinichenko, T.
Метою статті є дослідження анотування іменників, що позначають події чи процеси в «Фундаментальному словнику навколишнього середовища DiCoEnviro» для вивчення деяких аспектів сучасної електронної лексикографії.Наукова новизна статті полягає в тому, що ми представляємо дослідження, яке стосується деяких аспектів сучасної електронної лексикографії, зокрема анотування іменників, що позначають події чи процеси в «Фундаментальному словнику навколишнього середовища DiCoEnviro», що включає в себе лексику спеціалізованої мови навколишнього середовища. Актуальність цього дослідження зумовлена необхідністю дослідження роботи електронних словників, які є досить новим і водночас динамічним явищем.У процесі дослідження були використані такі методи: комплексний лінгвопрагматичний описовий метод із прийомами спостереження, порівняння, узагальнення та інтерпретації – для характеристики анотування іменників в «Фундаментальному словнику навколишнього середовища DiCoEnviro», для виявлення явищ в них; метод суцільної вибірки дозволив знайти термінологічні одиниці в досліджуваному матеріалі для результатів розвідки.У статті презентовано дослідження анотування іменників в термінологічному онлайн-ресурсі «Фундаментальний словник навколишнього середовища DiCoEnviro». Перш за все анотуються іменники, що позначають події чи процеси. Як правило іменник має ті ж актанти і значення, що й дієслово. Але часто актанти іменників можуть бути невиражені. З’ясовано, що під час анотування іменників враховуються допоміжні дієслова, а підмети цих дієслів анотуються. Простежено доповнення, внесені до схеми: додавання синтаксичної функції детермінанта, синтаксичної групи присвійного детермінанта (Poss-det), семантичної ролі Descripteur.Зроблено висновки що незважаючи на схожість анотування іменників та дієслів у DiCoEnviro, є деякі відмінності, представлені у дослідженні. The purpose of the article is to study the annotation of nouns denoting events or processes in “The Fundamental Dictionary of the Environment DiCoEnviro” to explore some aspects of modern electronic lexicography. The scientific novelty of the article is that we present the research on some aspects of modern electronic lexicography, including annotation of nouns denoting events or processes in “The Fundamental Dictionary of the Environment DiCoEnviro” which includes vocabulary of specialized language of environment. The relevance of this research is due to the need to study the work of electronic dictionaries which are quite new and at the same time dynamic phenomenon. The following methods were used in the research process: the complex linguo-pragmatic descriptive method and the techniques of observation, comparison, generalization and interpretation to characterize the annotation of nouns in the “The Fundamental Dictionary of the Environment DiCoEnviro”, to identify phenomena in them; the method of continuous sampling allowed to find terminological units in the studied material for the results of this research. This article presents a study of the annotation of nouns in the terminological online resource “The Fundamental Dictionary of the Environment DiCoEnviro”. First of all, nouns denoting events or processes are annotated. As a rule, the noun has the same actants and meanings as the verb. But the actants of nouns can be often unexpressed. It is found out that auxiliary verbs are taken into account when annotating nouns, and the subjects of these verbs are annotated. The additions to the scheme are traced: addition of the syntactic function of the determinant, the syntactic group of the possessive determinant (Poss-det), the semantic role of Descriptor. It is concluded that despite the similarities in the annotation of nouns and verbs in DiCoEnviro, there are some differences given in the study.
Asymétrie dans la traduction anglais français dans la langue de la publicité
(Національний університет імені Ярослава Мудрого, 2020-02-27) Калініченко, Т. М.
Le but de l'étude est de créer un corpus d'un dictionnaire asymétrique de la publicité anglaise et française pour créer des expressions stables en traduction, dont l'utilisation améliorera la qualité de la traduction et simplifiera son processus. Метою дослідження є створення корпусу асиметричного словника англо- та франкомовної реклами для створення сталих виразів у перекладі, використання яких сприятиме покращенню якості перекладу та спрощенню його процесу. Целью исследования является создание корпуса асимметричного словаря англо и франкоязычной рекламы для создания устойчивых выражений в переводе, использование которых будет способствовать улучшению качества перевода и упрощению его процесса. The aim of the study is to create a corpus of asymmetric dictionary of English and French advertisement to create set expressions in translation, the use of which will improve the quality of translation and simplify its process.
Comparative Analysis of Higher Education Systems of the Ukrainian Lands of Dnieper Ukraine in the First Third of the XXth Century.
(Atlantis Press, 2021-03) Zelenska, L.; Kalinichenko, Т.
The article presents the comparative analysis of higher education systems of the Ukrainian lands of Dnieper Ukraine in the first third of the XXth century: the period of 1901 – February 1917 (the stage of formation of higher education in Ukraine taking into account educational, economic, social and political factors), the period of March 1917 – 1920 (restructuring of higher education in Ukraine during the national liberating struggle), the period of 1921 – 1933 (stage of modernization of higher education in Ukraine in order to implement important principles of korenization). The main trends in the development of higher education were revealed in Ukraine during three studied stages within determined chronological boundaries. У статті представлений порівняльний аналіз систем вищої освіти українських земель Наддніпрянської України у першій третині ХХ століття: період 1901 - лютий 1917 рр. (етап становлення вищої освіти в Україні з урахуванням освітніх, економічних, соціально-політичних факторів), період березня 1917 - 1920 рр. (перебудова вищої освіти в Україні під час національно-визвольної боротьби), період 1921 - 1933 рр. (етап модернізації вищої освіти в Україні з метою реалізації важливих принципів коренізації ). Були виявлені основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні протягом трьох досліджуваних етапів у визначених хронологічних межах. В статье представлен сравнительный анализ систем высшего образования украинских земель Приднепровской Украины в первой трети ХХ века: период 1901 - февраль 1917 (этап становления высшего образования в Украине с учетом образовательных, экономических, социально-политических факторов), период март 1917 - 1920 гг . (перестройка высшего образования в Украине во время национально-освободительной борьбы), период 1921 - 1933 гг. (этап модернизации высшего образования в Украине с целью реализации важных принципов коренизации). Были выявлены основные тенденции развития высшего образования в Украине в течение трех исследуемых этапов в определенных хронологических рамках.
Creating a new paradigm of university education as a component part of reforming German universities
(«Научен хронограф» ЕООД, 2018) Tcherkashyn, S.
The given article informs on a course of realization of program positions of the Bologna declaration in the German higher education system. The author specifies the most important preliminary result of reforming: absence of appreciable quality improvement of German higher education and decrease of professional training standards. The author lists several problems with which the given reform collides, and allocates the most important of them − chronic under financing of educational branch by the state. Suspense of this problem breaks the promotion of reforms, including because of the position of direct participants of Bologna process: teachers, scientists and managers of higher schools. It is connected, as the author of the given article specifies, with inconsistency, ambiguity and crudity of measures authorized by the competent ministries and departments. The problems of reforming the sphere of German university education arise not so much because of insufficient funding of this sphere by the German state or due to the lack of political will in the implementing reforms. The need for their implementation does not cause doubts in the German academic environment and German society. The German academic community is also aware of the need to develop and introduce a new paradigm of university education, which also does not exclude the emergence of new problems, primarily because of the complexity of the modern stage of civilization development, which very quickly changes the nature of university education and presents to it more and more new and high requirements. To prevent possible threats of destruction of European and German universities or their transformation into fabrics producing good qualified executors of international corporations` will, universities and the whole society should take into account the fact that the complication of the modern world leads to the complication of the cognitive process, requires the application of new approaches to the organization of university education based on anthropologization and discursive knowledge, the main characteristics of which are its variability, fluidity, inconsistency and heterogeneity. The rejection of linearity, reproduction in education also implies the rejection of «ready-made» knowledge. On the contrary, the task of the participants in the educational process (of students and teachers as its subjects) is their joint search and joint creation of knowledge, which does not contradict the neo-humanistic concept of German university education, authored by V. von Humboldt. It means acquiring knowledge, which becomes what it is, in the process of searching for truth. Дана стаття повідомляє про хід реалізації програмних положень Болонської декларації в системі вищої освіти Німеччини. Автор привертає увагу до найважливіших попередніх результатів реформування, а саме: відсутності відчутного зростання якості університетської освіти в Німеччині та зниженні рівня професійної підготовки фахівців. Автор перераховує проблеми, з якими стикається дана реформа, і виділяє найважливішу з них – хронічне недофінансування освітньої галузі державою. Невирішеність цієї проблеми гальмує просування реформ, в тому числі через позицію безпосередніх учасників Болонського процесу: викладачів, учених і керівників університетів. Це пов’язано, як вказує автор статті, з непослідовністю, двозначністю і непродуманістю санкціонованих міністерствами і відомствами заходів. Одна з основних причин такої однобічності в реалізації реформ полягає у відсутності достатнього обсягу фінансових коштів. Збільшення цього обсягу може дозволити університетам здійснити великомасштабні і дорогі проекти, які дійсно здатні наповнити реформовані структури університетської освіти ФРН новим змістом. Це призведе до зміни традиційної парадигми університетської освіти відповідно до вимог, що бурхливо розвивається суспільства знання і забезпечить повною мірою конкурентоспроможність німецьких університетів і німецької університетської науки на глобальному ринку освітніх послуг. В умовах здійснення технократичної за своїм характером Болонської реформи перед німецьким, втім, як і перед будь-яким європейським університетом виникає, з одного боку, загроза його загибелі як інституту або, принаймні, його перетворення в транслятора вже не актуальних і фрагментованих знань. З іншого боку, існує також небезпека перетворення університету в фабрику з виробництва освітнього продукту із заздалегідь визначеними властивостями, в наявності яких зацікавлені міжнародні корпорації. Для запобігання всіх цих загроз університети і все суспільство повинні враховувати той факт, що ускладнення сучасного світу призводить до ускладнення процесу його пізнання, вимагає застосування нових підходів до організації університетської освіти на основі антропологізаціі і дискурсивного знання, головними характеристиками якого стає його мінливість, плинність, суперечливість і різнорідність. Відмова від лінійності, репродуктивності в освіті також передбачає відмову від «готового» знання. Навпаки, завданням учасників освітнього процесу, студента і викладача як його суб’єктів, стає його спільний пошук і спільне створення, що аж ніяк не суперечить неогуманістічній концепції німецької університетської освіти, автором якої є В. фон Гумбольдт. У цій концепції, яка наразі не втратила своєї значущості для німецької університетської освіти, ідеться саме про сприйняття всіх учасників освітнього процесу в якості суб’єктів набуття знання, яке стає тим, чим воно є, в процесі пошуку істини.Данная статья сообщает о ходе реализации программных положений Болонской декларации в системе высшего образования Германии. Автор обращает внимание на важнейшие предварительные результаты реформирования, а именно: отсутствие ощутимого роста качества университетского образования в Германии и снижении уровня профессиональной подготовки специалистов. Автор перечисляет проблемы, с которыми сталкивается данная реформа, и выделяет важнейшую из них - хроническое недофинансирования образования государством. Нерешенность этой проблемы тормозит продвижение реформ, в том числе из-за позиции непосредственных участников Болонского процесса: преподавателей, ученых и руководителей университетов. Это связано, как указывает автор статьи, с непоследовательностью, двусмысленностью и непродуманностью санкционированных министерствами и ведомствами мероприятий. Одна из основных причин такой односторонности в реализации реформ заключается в отсутствии достаточного объема финансовых средств. Увеличение этого объема может позволить университетам осуществить крупномасштабные и дорогостоящие проекты, которые действительно способны наполнить реформированные структуры университетского образования ФРГ новым содержанием. Это приведет к изменению традиционной парадигмы университетского образования в соответствии с требованиями бурно развивается общества знания и обеспечит в полной мере конкурентоспособность немецких университетов и немецкой университетской науки на глобальном рынке образовательных услуг. В условиях осуществления технократической по своему характеру Болонской реформы перед немецким, впрочем, как и перед любым европейским университетом возникает, с одной стороны, угроза его гибели как института или по крайней мере его превращения в транслятора уже не актуальных и фрагментированных знаний. С другой стороны, существует также опасность превращения университета в фабрику по производства образовательного продукта с заранее определенными свойствами, в наличии которых заинтересованы меж-дуродные корпорации. Для предотвращения всех этих угроз университеты и все общество должны учитывать тот факт, что осложнения современного мира приводит к усложнению процесса его познания, требует применения новых подходов к организации университетского образования на основе антропологизации и дискурсивного знания, главными характеристиками которого становится его изменчивость, текучесть, противоречивость и разнородность. Отказ от линейности, репродуктивности в образовании также предусматривает отказ от «готового» знания. Напротив, задачей участников образовательного процесса, студента и преподавателя как его субъектов, становится его совместный поиск и совместное создание, что отнюдь не противоречит неогуманистичний концепции немецкой университетского образования, автором которой является В. фон Гумбольдт. В этой концепции, которая пока не потеряла своей значимости для немецкой университетского образования, речь идет именно о восприятии всех участников образовательного процесса в качестве субъектов приобретения знания, которое становится тем, чем оно является, в процессе поиска истины.
Das fremdwort und die ausländer bild in der deutschsprachiger literarischen modern : methodologische bemerkungen
(MDPC Publishing, Munich, Germany, 2021-02-14) Grygorova, N.
Der Autor untersucht das Fremdwort und-bild eines Ausländers in der deutschsprachigen literarischen Moderne. Автором досліджено іноземні слово та образ іноземця в німецькомовній літературній модерні . Автор исследует иностранные слово и образ иностранца в немецкоязычной литературной модерне. The author examines the foreign word and image of a foreigner in modern German-speaking literature.
Der deutschsprachige gastronomische Diskurs
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-11-15) Колісник, І.
Der Artikel betrachtet die Texte deutscher Rezepte, die für Linguisten aufgrund ihres stilistischen und syntaktischen Reichtums bestimmt sind, was für das Vorhandensein von Metaphern, Reduktion, das Vorhandensein des Infinitivs und die perfekte Konstruktion von großer Bedeutung ist. Damit eröffnet sich den Forschern ein riesiges Betätigungsfeld, in dem anhand von Rezepturen eine gewisse Eigenart der deutschen Sprache festgestellt werden kann. У статті розглянуто тексти німецьких рецептів призначені для лінгвістів через їх стилістику та синтаксичне багатство, яке має велике значення присутності метафори, скорочення, наявності інфінітива та досконалого будівництва. Це відкриває для дослідників величезну сферу діяльності, в якій, спираючись на рецепти можливо встановити певну характеристику німецької мови. В статье рассмотрены тексты немецких рецептов предназначенные для лингвистов за их стилистику и синтаксическое богатство, которое имеет большое значение присутствия метафоры, сокращение, наличии инфинитива и совершенного строительства. Это открывает для исследователей огромную сферу деятельности, в которой, опираясь на рецепты можно установить определенную характеристику немецкого языка. The article considers the texts of German recipes intended for linguists because of their stylistics and syntactic richness, which is of great importance for the presence of metaphor, reduction, the presence of the infinitive and perfect construction. This opens up a huge field of activity for researchers, in which, based on recipes, it is possible to establish a certain characteristic of the German language.
Elaboration de dictionnaire bilingue des expressions juridiques
(Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2020-10-23) Kalinichenko, T.
L'article traite du développement d'un dictionnaire juridique électronique offrant une précision parfaite, les expressions juridiques ainsi que leurs différents équivalents dans les deux langues. У статті розглянута розробка електронного юридичного словника, що пропонує ідеальну точність юридичних виразів, а також їх різних еквівалентів в обох мовах. В статье рассмотрена разработка электронного юридического словаря, предлагающего идеальную точность юридических выражений, а также их различных эквивалентов в обоих языках. The article deals with the development of an electronic legal dictionary offering perfect precision legal expressions as well as their various equivalents in both languages.
Énoncés monoprédicatifs verbaux synonymiques avec l’extension additive de la structure primaire dans la prose française contemporaine
(Filozofická fakulta Masarykovy univerzity Arna Nováka, 2022) Lepetiukha, A.
Les constructions monoprédicatives verbales avec l’extension additive adverbiale et pronominale se forment à la suite de la transformation de la structure primaire virtuelle (linguistique) dans l’espace du temps opératif du cinétisme mental. Dans cet article, on dégage des énoncés synonymiques verbaux avec des extenseurs chronophoriques (adverbes temporels), exophoriques (adverbes et pronoms démonstratifs, personnels, interrogatifs et relatifs), endophoriques (pronoms personnels anaphoriques et cataphoriques) sémantiquement et / ou syntaxiquement redondants. Les structures synonymiques analysées s’actualisent sous forme d’options co(n) textuellement préférentielles ludiques en fonction des particularités idiostylistiques de l’auteur et de son intention communicationnelle de simplifier ou de complexifier l’interprétation de l’information au récepteur qui reconstruit inversement les processus transformationnels virtuels et détermine le degré de pertinence co(n) textuelle de chaque membre de la chaîne synonymique par voie de l’expérience linguistique «alternative». The monopredicative verbal constructions with additive adverbial and pronominal extension are formed in consequence of the virtual (linguistic) primary structure transformation in the space of the operating time of a mental kineticism. In this article the synonymic verbal utterances with chronophoric (temporal adverbs), exophoric (adverbs and demonstrative, personal, interrogative and relative pronouns), endophoric (anaphoric and cataphoric personal pronouns) semantically and / or syntactically redundant extenders are distinguished. The analyzed synonymic structures are actualized in the form of ludic co(n)textually preferential options depending on author’s idiostylistic peculiarities and on his communicative intention to simplify or to complicate the interpretation of information to the recipient who reconstructs inversely the virtual transformational processes and determines the degree of co(n)textual pertinence of each member of the synonymic chain by means of the «alternative» linguistic experiment. Монопредикативні дієслівні конструкції з адитивним прислівниковим і займенниковим розширенням утворюються в наслідок трансформації віртуальної (мовної) первинної структури у просторі оперативного часу ментального кінетизму. У статті проаналізовано синонімічні дієслівні висловлення з хронофоричними (темпоральними прислівниками), екзофоричними (прислівники та вказівні, особові, питальні та відносні займенники), ендофоричними (анафоричні та катафоричні особові займенники) семантично та/або синтаксично надлишковими поширювачами. Проаналізовані синонімічні структури актуалізуються у вигляді сміхових ко(н)текстуально преференційних варіантів залежно від ідіостилістичних особливостей автора та його комунікативної інтенції спростити або ускладнити інтерпретацію інформації реципієнту, який інверсно реконструює віртуальні трансформаційні процеси та визначає ступінь ко(н)текстуальної доречності кожного члена синонімічного ланцюжка за допомогою "альтернативного" лінгвістичного експерименту.
ÉNONCÉS POLYPRÉDICATIFS IMPERSONNELS CONTAMINÉS DANS LA PROSE FRANÇAISE CONTEMPORAINE
(Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2021-12-29) Lepetiukha, A.
L'article traite des expressions polypredicatives impersonnelles contaminées en tant que transformateurs synonymes de compression des phrases primaires polypredicatives. В статті розглянуто контаміновані безособові поліпредикативні висловлення як компресійні синонімічні трансформатори поліпредикативних первинних речень.
ÉNONCÉS SUBORDONNÉS ET MATRICES INFINITIFS SYNONYMIQUES DANS LA PROSE FRANÇAISE DES XX – XXI SIÈCLES
(2021) Lepetyukha, A.
In this article subordinate and matrix infinitive utterances are defined as one-basis (with one transformational terminal chain) and two-basis (with two or more transformational terminal chains) synonymic transforms of the virtual (linguistic) primary propositionnal structure with the concessive, temporal, causal, final, hypothetical semantic meanings. They are actualized in the form of preferential options-compressed, extended or quantitatively equacomponential discourse innovations with the explicit predicate and the implicit actant coreferent or non-coreferent with the actant of the matrix utterance according to the communicative intention or the idiostyle of the author. Different semantic-structural types of subordinate infinitive utterances, the matrix infinitive utterances containing the verb savoir, the specific extended polypredicative constructions (with the extender-demonstrative pronoun) and the quantitatively equacomponential structures with the initial infinitive are distinguished. The inverse reconstruction (discourse → language) of the virtual transformational processes is carried out in order to identify all the members of the virtual synonymic chains. It is proved that the procedure of the inverse reconstruction and the identification of the primary proposition are impossible in case of the insufficience of the expression. The “alternativeˮ linguistic experiment allows for justifying the co(n)textual (linguistic and situational) pertinence of the analyzed synonymic preferential options and determining the author’s idiostylistic peculiarities. У цій статті підрядні та матричні інфінітивні висловлення визначаються як однобазові (з одним трансформаційним термінальним ланцюжком) та двобазові (з двома або більше трансформаційними термінальними ланцюжками) синонімічні трансформи віртуальної (лінгвістичної) первинної пропозиціональної структури з концесивним, темпоральним, причинним, гіпотетичним тощо семантичними значеннями. Вони актуалізуються у вигляді компресованих, розширених або кількісно рівнокомпонентних преференціальних опцій з експліцитним предикатом та імпліцитним актантом, кореферентним або некореферентним актанту матричного висловлення відповідно до комунікативного наміру або ідіостилю автора. Виділяються різні семантико-структурні типи підрядних інфінітивних висловлень, матричні інфінітивні висловлення, що містять дієслово savoir, специфічні розширені поліпредикативні конструкції (з розширювально-вказівним займенником) та кількісно рівнокомпонентні структури з ініціальним інфінітивом. Зворотна реконструкція (дискурс → мова) віртуальних трансформаційних процесів виконується з метою ідентифікувати всі члени віртуальних синонімічних ланцюжків. Доведено, що процедура зворотної реконструкції та ідентифікації первинної пропозиції неможлива у разі недостатності вираження. «Альтернативний» лінгвістичний експеримент дозволяє обґрунтувати ко(н)текстуальну (лінгвістичну та ситуативну) пертинентність аналізованих синонімічних преференційних опцій та визначити ідіостилістичні особливості автора. В этой статье придаточные и матричные инфинитивные высказывания определяются как однобазовые (с одной трансформационной терминальной цепочкой) и двухбазовые (с двумя или более трансформационными терминальными цепочками) синонимические трансформы виртуальной (лингвистической) первичной пропозициональной структуры с уступительным, временным, причинным, гипотетическим и т.д. семантическими значениями. Они актуализируются в виде компрессированных, расширенных или количественно равнокомпонентных преференциальніх опций с эксплицитным предикатом и имплицитным актантом, кореферентным или не-кореферентным актанту матричного высказывания в соответствии с коммуникативным намерением или идиостилем автора. Выделяются различные семантико-структурные типы придаточных инфинитивных высказываний, матричные инфинитивные высказывания, содержащие глагол savoir, специфические расширенные полипредикативные конструкции (с расширительно-указательным местоимением) и количественно равнокомпонентные структуры с начальным инфинитивом. Обратная реконструкция (дискурс → язык) виртуальных трансформационных процессов выполняется с целью идентифицировать все члены виртуальных синонимических цепочек. Доказано, что процедура обратной реконструкции и идентификации первичной пропозиции невозможна в случае недостаточности выражения. «Альтернативный» лингвистический эксперимент позволяет обосновать ко(н)текстуальную (лингвистическую и ситуативную) пертинентность анализируемых синонимических преференциальных опций и определить идиостилистические особенности автора.
Feste und Feiertage. Посібник з лінгвокраїнознавства Німеччини
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-09-04) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Пантелєєва, С. В.
Посібник розрахований на студентів І, ІІ та ІІІ курсу факультету іноземної філології, які вивчають німецьку мову як основну спеціальність, а також як другу іноземну. Мета посібника - забезпечити студентів додатковими матеріалами з країнознавства Німеччини про свята (Різдво, Великдень, Трійця та ін.) та святкові дні (День Матері, Батька, День св. Мартіна та ін.). Посібник відповідає основним вимогам щодо комунікативного характеру процесу навчання, він переносить увагу з правил граматики на комунікативну функцію мови і спрямований на оволодіння навиками живого мовлення. Тематичний зошит містить цікавий та актуальний текстовий матеріал, систему вправ і завдань, що розвивають мовленнєві здібності студентів. До багатьох тем додаються збірки поезій та авторської прози німецькомовних авторів. Всі завдання є різнорівневими і мають відповідні позначки. Посібник є добрим доповненням до всіх чинних підручників німецької мови. The textbook is designed for the first, second, third year students of the Faculty of Foreign Philology who learn German as a major subject and as a second language. The textbook contains supplementary material on German Regional Geography, German Feasts (Christmas, Easter, Trinity) and Holidays (Mother’s Day, Father’s Day, St. Martin’s Day). The textbook meets the basic communicative requirements and refocuses from using grammar rules to mastering speaking skills. The textbook provides relevant texts and exercises for communicative activities and speaking practice. Many topics are accompanied by German-language poetry and prose. All the assignments have different degrees of complexity and are accordingly marked. The textbook offers effective extra material and can be successfully integrated with other German language textbooks.
FORMACION DE LA COMPETENCIA MULTICULTURAL DE ESTUDIANTES EN LA ENSEÑANZA DE LENGUAS EXTRANJERAS
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023-11-16) Лембік, С. О.; Прус, Н. О.
Налагодження міжнародних зв’язків, розширення можливостей спілкування спонукає людей займати активну громадянську позицію в сучасному суспільстві, а розуміння інших культур допомагає адаптуватися в незнайомому середовищі, жити і працювати з людьми, що до них належать. Саме тому наразі зростає потреба у формуванні полікультурної компетентності студентів. Полікультурна освіта спрямована забезпечити формування полікультурної компетентності, усвідомлення існування різноманіття культур, виховувати толерантне ставлення до представників інших культур, народів, розвивати вміння та навички продуктивної взаємодії з носіями інших культур. Establishing international relations, expanding communication opportunities encourages people to take an active civic position in modern society, and understanding other cultures helps to adapt in an unfamiliar environment, live and work with people who belong to them. That is why there is currently a growing need for the formation of students' multicultural competence. Multicultural education is aimed at ensuring the formation of multicultural competence, awareness of the existence of a diversity of cultures, fostering a tolerant attitude towards representatives of other cultures and peoples, developing the skills and abilities of productive interaction with the speakers of other cultures.
GEORGE SAND «CONTES D'UNE GRAND-MÈRE»: ЗАБЫТЫЕ СТРАНИЦЫ ФРАНЦУЗСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
(ХНПУ им. Г. С. Сковороды, 2016) Козорог, О. В.; Дедушек, Т. В.
В статье дается общая характеристика малоизвестного отечественному читателю сборника сказок Жорж Санд. У статті подана загальна характеристика збірки казок Жорж Санд. Збірка маловідома вітчизняному читачу. The article gives a general description of the little-known Russian reader a collection of fairy tales of George Sand.
Inculcation of competencies and providing the scientific character of university education as conditions of increasing competitiveness of German universities in the global education market
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2018) Черкашин, С. В.
The process of training in German universities is increasingly characterized by the actual needs of the labour market. Training of young specialists is reduced to the acquisition of knowledge, skills and abilities, useful for the achievement by young professionals of success in the labour market. The presence of graduate’s competence, which received the name “employability”, does not guarantee the receipt of prestigious work. Employers require young professionals to have a wide scientific horizon, practical work experience and presence of necessary personal qualities. These qualities are based on competences based on special scientific knowledge. Their absence is the result of inferior education received by young specialists; semi-education, which is disastrous not only for the career of a specialist, but also for society itself. The implementation of the program provisions of the Bologna reform led to the formation of professional universities in Germany, which train specialists in the specialties in demand on the global market of educational services. European universities have successfully implemented the first stage of reforms, creating a single European educational space by introducing unified European standards of education. However, the expected qualitative breakthrough in the sphere of European higher education did not occur. German universities, being in conditions of chronic underfunding, are able to produce a sufficiently high-quality, but not unique educational product, while the global market for educational services needs precisely unique products, incl. scientific. To produce such products, the system of higher education and the university science of Germany need their own time rhythm, stability and sufficient level of funding. The rate for the formation of elite education institutions should not be regarded as universal means of solving the accumulated problems, but, nevertheless, it is an essential step towards creation of scientific clusters. At the very least, the emergence of such scientific clusters can lead to a change in the infrastructure of certain German regions, to solve the accumulated economic and social problems, and to remove the financial burden exerted by the state on financing state of higher education institutions by attracting the funds of corporations interested in the production of knowledge and technology. Автор торкається проблеми формування ключових компетенцій студентів закладів вищої освіти ФРН як однієї з основних цілей набуття вищої освіти на сучасному етапі здійснення Болонської реформи. Ця проблема є, за твердженням автора статті, надзвичайно актуальною в освітньому просторі Німеччини. Це знаходить свою відображенність не тільки в навчальних програмах німецьких університетів, але у численних дослідженнях, які проводяться на базі цих вищих навчальних закладів і у спеціалізованих дослідницьких центрах. Автор указуює на те, що дослідженя з цією тематикою обумовлені розмитістю поняття «ключові компетенції», яке інтерпретується по-різному в залежності від базової теорії і сфери свого застосування. Окрім того, наразі відсутній повний і єдиний перелік т. зв. ключових компетенцій. Однак, незважаючи на очевидну необхідність їх формування і розвитку у студентів, академічний характер вищої освіти вимагає в першу чергу прищеплення студентам наукової компетенції і збереження науковості університетської освіти як її базової характеристики. Саме між прищепленням студентам ключових компетенцій і набуттям ними науковою за своєю суттю освіти існує суперечливість, яку необхідно подолати. Автор затрагивает проблему формирования ключевых компетенций студентов высших учебных заведений ФРГ как одну из основных целей высшего образования на современном этапе осуществления Болонской реформы. Эта проблема, по утверждению автора статьи, чрезвычайно актуальна в образовательном пространстве Германии. Это находит свое отображение не только в учебных программах немецких университетов, но в многочисленных исследованиях, которые проводятся на базе этих высших учебных заведений и в специализированных исследовательских центрах. Автор указывает на то, что исследования по этой тематике обусловлены размытостью понятия «ключевые компетенции», которое интерпретируется по-разному в зависимости от базовой теории и сферы своего применения. Кроме того, в настоящее время отсутствует полный и единый перечень т. н. ключевых компетенций. Однако, несмотря на очевидную необходимость их формирования и развития у студентов, академический характер высшего образования требует в первую очередь привития студентам научной компетенции и сохранения научности университетского образования как его базовой характеристики. Именно между привитием студентам ключевых компетенций и приобретением ими научного по своей сути образования имеется некое противоречие, которое необходимо преодолеть.
Konjunktiv
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2014-10-03) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Пантелєєва, С. В.
Посібник розрахований на студентів ІII та ІV курсу факультету іноземної філології денної та заочної форми навчання, які вивчають німецьку мову як основну спеціальність, а також як другу іноземну мову. Метою збірника є забезпечення студентів додатковими матеріалами для самостійної роботи над граматичною темою «Konjunktiv». У кожному розділі посібника завдання розташовані за принципом зростання труднощів і закінчуються вправами на переклад з української мови на німецьку. Посібник є добрим доповненням до всіх чинних підручників з граматики німецької мови. The tutorial is intended for internal and external third and fourth-year students of Foreign Philology Departments who study German as a major and a minor subject. The purpose of the tutorial is to offer students supplementary materials for unsupervised work to master Konjunktiv. The assignments in the tutorial follow the principle of increasing complexity and end up with translation exercises from Ukrainian into German. The tutorial may serve as an efficient complement to all German grammar textbooks.
La verbalisation du concept "coeur" en français
(Державний вищий навчальний заклад “Ужгородський національний університет”; Гельветика, 2022-12-01) Lembik, S.; Tolmatcheva, K.
La langue n'est pas seulement un moyen de communication. La langue se caractérise comme un instrument d'expression et permet de transmettre des informations sur le monde. L'objectif de cette étude est d'analyser et de comprendre le concept de cœur en français en tant qu'objet culturel à travers des expressions symboliques ou métaphoriques, à travers des paraboles et d'autres expressions linguistiques qui proviennent de la mémoire orale, de la littérature ou de la sagesse populaire, ainsi que de l'appartenance au patrimoine socioculturel. Language is not just a communication tool. Language is characterized as an instrument of expression of thought and allows the transmission of information about the world. This research aims to analyze and understand of the concept heart in the French language as a cultural object through symbolic or metaphorical expressions, trough paremias and other language expressions originating from a oral memory, literature or popular wisdom and also belonging to the socio-cultural heritage. Мова – це не лише засіб спілкування. Мова характеризується як інструмент вираження думки і дозволяє передавати інформацію про світ. Дослідження має на меті проаналізувати та зрозуміти використання поняття "серце" у французькій мові як культурного об'єкта за допомогою символічних або метафоричних виразів, через паремії та інші мовні вирази, що походять із усної пам'яті, літератури чи народної мудрості, а також належать до суспільно-культурної спадщини.
Philosophical dialogue and its linguistic representation: german and ukrainian traditions
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-12-10) Grigorova, N.
The article is devoted to the philosophical dialogue regarding as a singular form of the philosophical communication. The ontological dimension of the philosophical dialogue is explicated and typology of its forms is examined. The connection between the dialogical form and linguistic expression in philosophical communication depends on type of the culture, national traditions. In the early Modernity the philosophical dialogue shows the kind of the asymmetric communication with the domination of the mentor style of the verbal expression in accordance with it. The questions from the pupil are usually primitive. The answer in opposite to them shows the best examples of the philosophical rhetoric and argumentation. The change of this role reality occurs in the later Modernity with the establishment of symmetric communication and cultivated verbal expression. У статті розглядається філософський діалог у площині культурно-філософського аналізу як сингулярне культурне формоутворення, яке фіксує певну рольову реальність, яка обумовлена культурною традицію, статусом філософії у суспільстві. Уточнюється типологія філософського діалогу, передумови його трансформації у інтеркультурний діалог змішаного типу, розкриваються відмінності між домодерним і модерним філософським діалогом, який у постмодерній перспективі здатний перетворюватись на відкриту філософську комунікацію, де образно-метафоричний стиль може бути присутнім як в усному діалозі Філософа з Учнем або іншим філософом, так і у площині філософської літературної творчості, де діалог вже розглядається як літературний жанр з відповідними формальними і мовними характеристиками. В статье рассматривается философский диалог в плоскости культурно-философского анализа как сингулярное культурное формообразование, которое фиксирует определенную ролевую реальность, обусловленную определенной культурной традицией и статусом, который занимает философия в обществе. Уточняется типология философского диалога, предпосылки его трансформации в интеркультурный диалог смешанного типа, раскрываются различия между домодерным и модерным философским диалогом, который в постмодерной перспективе способен трансформироваться в открытую философскую коммуникацию, где образно-метафорический стиль может присутствовать как в устном диалоге Философа с Учеником или с другим философом, так и в плоскости философского литературного творчества, где философский диалог уже рассматривается как литературный жанр с соответствующими формальными и языковыми характеристиками.
Positive Auswirkungen der Bewegungsspiele im DAF-Unterricht im Kleinkinderalter
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-11-15) Бондаренко, К.
Die im Beitrag gewonnenen Ergebnisse und Schlussfolgerungen können in der Arbeit mit Kindern im Vorschul – und Grundschulalter sowie in weiterführenden Schulen zur Vertiefung der deutschen Sprache sowie bei der Erarbeitung von Projekten mit wissenschaftlichen Beiträgen genutzt werden. Отримані результати та висновки у статті, можуть бути використані при роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, а також у загальноосвітніх школах поглибленого вивчення німецької мови, а також складання проектів де використовуються наукові внески. Полученные результаты и выводы в статье, могут быть использованы при работе с детьми дошкольного и младшего школьного возраста, а также в общеобразовательных школах углубленного изучения немецкого языка, а также составление проектов где используются научные взносы. The results and conclusions in the article, can be used when working with children of preschool and primary school age, as well as in secondary schools in deep study of German, as well as compiling projects that use scientific contributions.