Закономірності та принципи театральної педагогіки як галузі наукового знання

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
У статті проаналізовано основні закономірності та принципи театральної педагогіки як галузі наукового знання. Вивчення філософських, психологічних, культурологічних та мистецькознавчих джерел і зв‟язків театральної педагогіки з науками про людину дозволило провідні закономірності театральної педагогіки як науки поділити на: закономірності, котрі є спільними для філософії та театральної педагогіки; закономірності, які є спільними для психології та театральної педагогіки; закономірності, що властиві виключно для педагогічної науки; закономірності, котрі властиві театральній педагогіці. З‟ясовано, що до провідних закономірностей театральної педагогіки належать: залежність змісту театральної педагогіки від соціальної політики держави; взаємозв‟язок та взаємозалежність між метою соціального розвитку та рівнем розвитку театральної педагогіки; вплив навколишнього середовища на формування особистості; сумісний інтерес актора і глядача в кінцевому результаті їхньої взаємодії; цілісність впливу акторів на глядачів; єдність мети, завдань, змісту, методів і форм театральної діяльності; відповідність повноважень та відповідальності усіх учасників театрального дійства. До специфічних принципів театральної педагогіки як самостійної галузі наукового знання можна віднести: принцип добровільності; принцип дотримання законності; принцип відповідальності суб‟єктів театральної діяльності за дотримання етичних та правових норм; принцип універсальності; принцип клієнтоцентризму; принципи справедливості та комунікативності; принцип доповнювання, котрий передбачає підхід до розвитку людини як сукупності взаємопов‟язаних процесів (природного, культурного, соціального та ін.); принцип інтеграції, який включає взаємодопомогу всіх соціальних інституцій у процесі формування особистості; принцип партнерства та взаємної довіри та деякі інші. Отже, проаналізовані нами питання закономірностей та принципів театральної педагогіки переконливо доводять, що зазначена педагогіка є самостійною галуззю наукового знання, має категорії, які є спільними як з філософією, педагогікою та психологією, так і власні категорії, котрі притаманні суто театральній педагогіці. The main regularities and principles of theatre pedagogy as a branch of scientific knowledge have been analysed in the article. The study of philosophical, psychological, cultural and art history sources and connections of theatre pedagogy with human sciences has enabled to divide the main regularities of theatre pedagogy as a science into the following groups: the regularities which are common to philosophy and theatre pedagogy; the regularities which are common to psychology and theatre pedagogy; the regularities which are peculiar exclusively for pedagogical science; the regularities which are peculiar for theater pedagogy. It has been identified that the main regularities of theater pedagogy are: the dependence of the content of theater pedagogy on the state social policy; the interrelation and interdependence between the goal of social development and the level of development of theater pedagogy; the impact of the environment on formation of personality; the common interest of an actor and audience in the final result of their interaction; the integrity of actors‟ influence on the audience; the unity of the purpose, tasks, content, methods and forms of theatrical activities; compliance of powers and responsibilities of all participants of theatrical action. The specific principles of theater pedagogy as an independent branch of scientific knowledge are: the principle of voluntariness; the principle of legality; the principle of responsibility of the subjects of theatrical activity for compliance with ethical and legal norms; the principle of universality; the principle of customer-centrism; the principle of justice and communication; the principle of complementarity which means the approach to human development as a set of interconnected processes (natural, cultural, social etc.); the principle of integration which includes mutual assistance of all social institutions in the process of formation of personality; the principle of partnership and mutual trust, etc. So, the conducted analysis of the problems of the regularities and principles of theater pedagogy has convincingly proved that theater pedagogy is an independent branch of scientific knowledge, has both concepts which are common with philosophy, pedagogy and psychology and own concepts which are peculiar to theater pedagogy.
Опис
Ключові слова
театральна педагогіка, наука, закономірності, принципи, класифікація, theatre pedagogy, science, regularities, principles, classification
Цитування
Штефан Л. А. Закономірності та принципи театральної педагогіки як галузі наукового знання / Л. А. Штефан, К. Є. Каліна // Теорія та методика навчання та виховання. – Харків, 2020. – Вип. 49. – С. 136–144.