Population size and nesting peculiarities of the blackheaded gull Chroicocephalus ridibundus (Linnaeus, 1766) on the territory of water treatment facilities.
Завантаження...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Published by the Ivan Franko National University of Lviv
Анотація
Background. Today, the black-headed gull inhabits man-made areas of wastewater treatment facilities (WTF) to comensate for the the reduction of natural aquatic and wetland habitats. Over the last decade, a nearly tenfold increase in its population has been recorded, despite a low reproduction rate. This fact indicates the lack of stability in the bird population, necessitating thorough research. Materials and Methods. The analysis of the population size and biological characteristics of black-headed gulls involved censuses and observations at the WTF of the city of Kharkiv using conventional methods during the spring-summer periods of 2020– 2021 and 2023. Results. The population of the black-headed gull reached its peak in the third decade of May 2020 (2637 individuals) and 2023 (2124 individuals), as well as in the second decade of May 2021 (3949 individuals). The maximum nesting density was observed on sludge sites (SS) of wastewater treatment facilities that are most similar to natural habitats, where dried mud alternates with water patches and vegetation at the bottom and around the perimeter (Type V): 236.7±26.7 pairs/ha in 2020 and 242.9±28.5 pairs/ha in 2021. The majority of nests were found in the first decade of May 2021 and the third decade of May 2020. The black-headed gull forms mixed-species, occasionally monospecific subcolonies. Nesting in association with it were: Sterna hirundo, Anas platyrhynchos, Spatula clypeata, Vanellus vanellus, Charadrius dubius, Himantopus himantopus, Fulica atra, Gallinula chloropus, and Aythya ferina. The size of the complete black-headed gull clutch was 3.1±0.4 eggs (n = 190). The egg dimensions were 50.9±2.1 × 36.2±1.1, with a mass of 34.6±2.8 g. Regarding shell coloration, five types of background colors were identified. Mass egg laying occurred from the third decade of April to the first decade of May, constituting 40.3 % (n = 993) in 2020 and 62.3 % (n = 1757) in 2021. The egg-laying period extended from April to July, with the latest non-incubated clutches recorded in the first decade of July (3.07.2020). The first chicks were found in nests in the first decade of May, while mass hatching occurred in the second half of May. The latest registration dates of the birds on nesting territories were in the second decade of July for 2020 and 2023, and the first decade of August for 2022. The nesting season duration varied from 125 to 140 days in different years. Autumn migration commenced with summer relocations and concluded from late October to early November. The reproductive success – the percentage of nestlings that fledged and successfully achieved flight – constituted 29.2 % (n = 2404 of laid eggs) in 2020, and 15.5 % (n = 6138) in 2021. The majority of offspring perished due to changes in water levels (prolonged rainfall or industrial wastewater discharge), predation, disturbance factors, etc. Conclusion. The colonial nesting of the black-headed gull creates favorable conditions for the habitation and reproduction of various bird species, including rare ones, which is essential for their conservation.
Вступ. Зменшення природних водно-болотних угідь мартин звичайний компенсує за допомогою техногенних ділянок водоочисних споруд. На таких ділянках протягом останнього десятиріччя зареєстровано збільшення його чисельності майже в 10 разів, за низької успішності розмноження. Усе це свідчить про відсутність стабільності популяції птахів, що потребує ретельних досліджень. Матеріали та методи. Аналіз чисельності й особливостей біології мартинів передбачали обліки та спостереження на водоочисних спорудах за загальноприйнятими методами у весняно-літні періоди 2020–2021 та 2023 рр. Результати. Популяція мартина звичайного досягала максимуму у ІІІ декаді травня 2020 р. (2637 ос.) та 2023 р. (2124 ос.), а також у ІІ декаді травня 2021 р. (3949 ос.). Максимальної щільності гніздування досягли на мулових майданчиках (ММ), найбільш подібних до природних біотопів, де підсушений мул пер межовувався з ділянками води та рослинності по днищу і по периметру (V тип): 236,7±26,7 (11А) пар/га у 2020 р., а також 242,9±28,5 пар/га у 2021 р. Більшість гнізд виявлено у I декаді травня 2021 р. та у III декаді травня 2020 р. Мартин звичайний утворює полівидові, інколи моновидові субколонії. Спільно з ним гніздилися: Sterna hirundo, Anas platyrhynchos, Spatula clypeata, Vanellus vanellus, Charadrius dubius, Himantopus himantopus, Fulica atra, Gallinula chloropus, Aythya ferina. Величина повної кладки – 3,1±0,4 яйця (n = 190). Розмір яєць: 50,9±2,1 Χ 36,2±1,1, маса 34,6±2,8 г. У забарвленні шкаралупи виявлено 5 типів кольорів основного фону. Масове відкладання яєць: III декада квітня – І декада травня: 40,3 % (n = 993) у 2020 р. та 62,3 % (n = 1757) у 2021 р. Тривалість періоду відкладання яєць: протягом квітня – липня (останні ненасиджені кладки у І декаді липня: 3.07.2020). Перші пташенята у гніздах у I декаді травня. Масове вилуплення пташенят у ІІ половині травня. Найпізніші дати реєстрації на гніздовій території – ІІ декада липня 2020, 2023 рр. та І декада серпня 2022 р. У різні роки гніздовий період становив 125–140 діб. Осінній проліт починається літніми кочівлями і закінчується в кінці жовтня – на початку листопада. Успішність розмноження: 29,2 % пташенят, які стали на крило (n=2404 відкладених яєць) у 2020 р. та 15,5 % (n = 6138) у 2021 р. Більшість нащадків загинуло від зміни рівня води (затяжні дощі або технологічні скидання води підприємством), діяльності хижаків, фактора занепокоєння тощо. Висновки. Колоніальне поселення мартина звичайного створює сприятливі умови для перебування та розмноження різних видів птахів, зокрема рідкісних, що є важливим для їхнього збереження.
Опис
Ключові слова
wastewater treatment facilities, black-headed gull, population size, nesting biology, aviafauna, водоочисні споруди, мартин звичайний, чисельність, гніздова біологія, орнітофауна
Цитування
Mamedova Yu., Chaplygina A. Population size and nesting peculiarities of the blackheaded gull Chroicocephalus ridibundus (Linnaeus, 1766) on the territory of water treatment facilities. Studia Biologica. 2024. Vol. 18, № 2. Pp. 201–218.