Практики надання соціальних послуг у дистанційному режимі
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Статтю присвячено аналізу вітчизняного й закордонного досвіду надання соціальних послуг дис-
танційно. На підставі узагальнення практики надання соціальних послуг у дистанційному режимі й те-
оретичних досліджень визначено коло клієнтів, з якими використовуються дистанційні форми соціаль-
ної роботи. Охарактеризовано переваги дистанційної взаємодії з клієнтами порівняно з традиційними
безпосередніми візитами до соціального працівника: забезпечення анонімності для людей у невели-
ких спільнотах; збільшення можливостей доступу до соціальних послуг і взаємодії з фахівцем людей з
інвалідністю або з проблемами мобільності; доступність для клієнтів сільських або віддалених спільнот
(географічний фактор); можливість одночасного спілкування клієнта з декількома фахівцями під час ві-
деоконференцій. Визначено ризики організації дистанційної взаємодії з фахівцем: необхідність забез-
печення конфіденційності інформації й безпечності дистанційної взаємодії для клієнта у зв’язку з ви-
користанням цифрових ресурсів; обмеженість у використанні дистанційної (цифрової) форми взаємо-
дії з людьми похилого віку; неможливість використання дистанційних форм роботи у випадках домаш-
нього насилля. Виявлено, що постійна супервізія кейсів дозволяє визначити доцільність надання соці-
альних послуг очно або дистанційно. Уточнено основні принципи соціальної роботи під час віртуально-
го спілкування з отримувачами соціальних послуг. Визначено найбільш поширені ресурси дистанцій-
ного спілкування. Аналіз вітчизняних нормативно-правових документів дозволив визначити прогали-
ни у наданні соціальних послуг дистанційно в Україні, а також виробити пропозиції змін до стандартів
з надання соціальних послуг. Накреслено пріоритетні напрями розбудови системи соціальних послуг у
дистанційному режимі на загальнодержавному рівні (забезпечення професійної готовності соціальних
працівників до використання цифрових ресурсів у роботі з клієнтами, технічного устаткування для циф-
рової взаємодії; нормативна урегульованість можливості надання певних соціальних послуг у дистан-
ційному форматі; розробка методології дистанційної роботи в соціальній галузі). The article is devoted to the analysis of domestic and foreign experience in the provision of social services remotely. Based on the generalization of the practice of providing social services remotely and theoretical research, the circle of clients with whom remote forms of social work are used is determined. The advantages of remote interaction with clients compared to traditional ones are described
direct visits to a social worker: ensuring anonymity for people in small communities; increasing opportunities for access to social services and interaction with a specialist of people with
disabled or with mobility problems; accessibility to customers in rural or remote communities
(geographical factor); the possibility of simultaneous communication of the client with several specialists during video conferences. The risks of organizing remote interaction with a specialist are identified: the need to ensure the confidentiality of information and the safety of remote interaction for the client in connection with the use of digital resources; limitation in using a remote (digital) form of interaction with the elderly; impossibility of using remote forms of work in cases of domestic violence. It was found that constant supervision of cases allows to determine the expediency of providing social
services face-to-face or remotely. The main principles of social work during virtual communication with recipients of social services have been clarified. The most common remote communication resources have been identified. The analysis of domestic legal documents made it possible to identify gaps in the provision of social services remotely in Ukraine, as well as to develop proposals for changes to the standards
for the provision of social services. The priority areas of development of the system of social services in
remote mode at the national level (ensuring professional readiness of social
employees to use digital resources in working with clients, technical equipment for digital interaction; normative regulation of the possibility of providing certain social services in a remote format; development of remote work methodology in the social field).
Опис
Ключові слова
соціальні послуги, дистанційна форма, цифрові ресурси, соціальна робота, державні стандарти соціальних послуг, social services, remote form, digital resources, social work, state standards of social services
Цитування
Васильєва М. П. Практики надання соціальних послуг у дистанційному режимі / Васильєва М. П., І. А. Романова // Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Сер.: Педегогіка і психологія. Педагогічні науки. – 2021. – № 2 (22). – С. 50–56.