Інтертекстуальний контекст символіки сімейних романів Уласа Самчука крізь призму філософської часопросторової вертикалі
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
У статті здійснено спробу виявити жанрово-стильові домінанти сімейної саги «Волинь» і сімейної хроніки «Марія» У. Самчука як субжанрів сімейного роману в українській літературі початку ХХ століття, дослідити образність, поетику та сакральні образи-символи, які є каталізаторами зображувальної епохи, з’ясувати особливості символіки онтологічних, антропологічних та профанних «кодів» сімейних романів крізь призму інтертекстуальності та філософського й соціального розуміння часопросторової вертикалі художнього твору. Розглянуто романи «Волинь» і «Марія» У. Самчука як варіації реалізації універсальної моделі розповіді про сакральні духовні цінності, про родовід, про добро і зло крізь призму інтертекстуальності, а саме через інтерпретацію образів-символів, репрезентованих письменником. Для дослідження застосовано методологією інтертекстуальності та інтертексту за концепцією французького структураліста й постcтруктураліста Ролана Барта, який теоретично обґрунтував поняття «твір» та «текст» за принципом «читання−письма». Визначено, що сакральні символи сімейних романів У. Самчука (небо, сонце, земля, добро і зло) нерозривно поєднані із символами профанними (людська праця, хліб, будинок, родина). Дві життєві орієнтації, два способи життя надають протилежного смислу діянням людини у світі. Ці дві орієнтації умовно позначаються поняттями «сакральне» і «профанне»: духовне – земне, душа – плоть, тлін – вічність. Рефлексія стосовно власного існування створює для героїв У. Самчука ситуацію пошуку сенсу життя, оскільки перед кожним із них завжди постає проблема екзистенційного вибору. Зроблено висновок, що жанрово-стильові особливості сімейних романів «Волинь» і «Марія» вирізняються не лише самобутнім потрактуванням проблем родової пам’яті, безсмертя, сутності життя, а й матрицею сакральних і профанних архетипних символів, що утворюють своєрідну філософську художньо-смислову канву творів У. Самчука. The article attempts to highlight the genre and stylistic dominants of the family saga “Volyn” and the family chronicle of U. Samchuk “Maria” as subgenres of the family novel in the Ukrainian literature of the early 20th century, to investigate imagery, poetics and sacred images-symbols that are catalysts of the depicted era, to reveal features of the symbolism of ontological, anthropological and profane “codes” of family novels through the prism of intertextuality, philosophical and social understanding of the space-time vertical of a literary work. The novels “Volhynia” and “Maria” by U. Samchuk are considered as variations of the implementation of the universal model of the story about sacred spiritual values, about genealogy, about good and evil through the prism of intertextuality, namely through the interpretation of images-symbols presented by the writer. The study uses the methodology of intertextuality and intertext according to the concept of the French structuralist and post-structuralist Roland Barthes, who theoretically substantiated the concept of “work” and “text” on the principle of “reading-writing”. It has been determined that the sacred symbols of U. Samchuk’s family novels (heaven, sun, earth, good and evil) are inextricably linked with the symbols of the profane (human labor, bread, home, family). Two life orientations, two ways of life provide the opposite meaning to a person’s actions in the world. These two orientations are conventionally designated by the concepts of “sacred” and “profane”: spiritual – earthly, soul – fl esh, decay – eternity. Refl ection on their own existence creates a situation for U. Samchuk’s heroes of searching for the meaning of life, since each of them always faces the problem of existential choice. It is concluded that the genre and stylistic features of the family novels “Volyn” and “Maria” differ not only in the original interpretation of the problems of ancestral memory, immortality, life, but also in the matrix of sacred and profane archetypal symbols that form the original philosophical artistic and semantic canvas of U. Samchuk.
Опис
Ключові слова
сімейна сага, сімейна хроніка, сакральне, профанне, часопросторова філософська вертикаль, інтертекстуальність, family saga, family chronicle, sacred, profane, temporal-spatial philosophical vertical, intertextuality
Цитування
Румянцева-Лахтіна О. О. Інтертекстуальний контекст символіки сімейних романів Уласа Самчука крізь призму філософської часопросторової вертикалі / О. О. Румянцева-Лахтіна // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство. – Харків, 2020. – Вип. 2 (96). – С. 126–147.