КОМУНІКАТИВНІ ПРАКТИКИ ХІХ СТОЛІТТЯ, АБО ДЕЩО ПРО ЇХНЮ КОРИСТЬ І ШКІДЛИВІСТЬ ДЛЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ДОБИ
Завантаження...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Анотація
Актуальність теми дослідження. У постіндустріальну добу звернення до комунікативних практик ХІХ століття, відтворених у соціокультурному просторі тогочасної Слобожанщини, є актуальним принаймні з двох причин. По-перше, це дає більш ширше розуміння механізму транслювання інформації на рівні первинної комунікації, її селекції та породження вторинних смислів, яке залежить не в останню чергу від етнонаціональної специфіки. По-друге, внутрішній драматизм національного самоствердження Слобідського регіону сприяє розумінню глибинних підвалин сучасної російської агресії. Постановка проблеми. В сучасних українських реаліях, коли ризик потрапити у інформаційну пастку занадто великий, важливо здійснювати комунікативне просвітництво. Не останню роль в цьому відіграє розуміння досвіду минулого нашої країни. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження комунікативних практик та комунікативних процесів набуло свого висвітлення у площині політичних, соціологічних досліджень. Особливо слід відзначити праці вітчизняних дослідників - А. Єрмоленка, О. Кивлюк, М. Култаєвої, Г. Почепцова, Л. Ситниченко. Постановка завдання. Дослідити функціональні можливості та людинотворчий потенціал комунікативних практик ХІХ століття, виявити їх евристичний потенціал для посилення ефективності комунікаційних процесів постіндустріальної доби. Виклад основного матеріалу. Комунікація, розгортаючи широкий спектр соціальних, політичних, культурних і освітніх смислів набуває особливого статусу і значення у постіндустріальному суспільстві. Але мало хто звертає увагу на той факт, яку роль відіграє феномен “одночасної неодночасності” у сучасному світі. Концептуальний ключ до розуміння, чому входження України у світовий культурний простір як самобутнього суб’єкту, серед інших перепон наштовхується на складнощі обумовлені попереднім розвитком, дають комунікативні практики ХІХ століття. Висновки. Комунікативні практики ХІХ століття в оптиці постіндустріального суспільства віддзеркалюють практики тогочасного освітнього, культурного, політичного та соціального буття, демонструючи комунікативні або репресивні механізми їхнього сприймання, розуміння та інтерпретації, залежно від етнокультурного комунікативного досвіду. Urgency of the research. In the postindustrial era, referring to the communicative practices of the 19th century, reproduced in the socio-cultural space of the Slobozhanshchyna of that time, is relevant for at least two reasons. Firstly, it provides a broader understanding of the information transmission mechanism at the level of primary communication, its selection, and the generation of secondary meanings, which depends, to a considerable extent, on ethnonational specificity. Secondly, the internal drama of national self-assertion in the Sloboda region contributes to understanding the underlying foundations of contemporary Russian aggression. Target setting. In modern Ukrainian realities, where the risk of falling into an information trap is too high, it is important to carry out communicative enlightenment. Understanding the past experience of our country plays an important role in this regard. Actual scientific researches and issues analysis. The study of communicative practices and communicative processes has been reflected in the field of political and sociological research. It is worth noting the works of domestic researchers such as A. Yermolenko, O. Kyvliuk, M. Kultayeva, H. Pochepsov, and L. Sytnichenko. The research objective. To examine the functional possibilities and humancreative potential of communicative practices of the 19th century, and to identify their heuristic potential for enhancing the effectiveness of communication processes in the post-industrial era. The statement of basic materials. Communication, encompassing a wide range of social, political, cultural, and educational meanings, acquires special status and significance in the postindustrial society. However, few pay attention to the role played by the phenomenon of “simultaneous non simultaneity” in the modern world. The communicative practices of the 19th century provide a conceptual key to understanding why Ukraine's integration into the global cultural space as a unique subject encounters difficulties resulting from previous development. Conclusions. Communicative practices of the 19th century, viewed through the lens of the post-industrial society, reflect the practices of contemporary educational, cultural, political, and social existence, demonstrating communicative or repressive mechanisms of their perception, understanding, and interpretation, depending on ethno-cultural communicative experience.
Опис
Ключові слова
комунікативні практики, інформація, комунікативний досвід, свобода, національне самоствердження, Слобожанщина ХІХ століття, постіндустріальний, російська агресія, communicative practices, information, communicative experience, freedom, national self-assertion, Slobozhanshchyna 19thcentury, postindustrial, Russian aggression
Цитування
Радіонова Н. В. Комунікативні практики ХІХ століття, або дещо про їхню користь і шкідливість для постіндустріальної доби / Н. В. Радіонова // Освітній дискурс : зб. наук. пр. – 2023. – Вип. 44 (4–6). – С. 22–29.