Перегляд за Автор "Радіонова, Н. В."
Зараз показано 1 - 17 з 17
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВ. Сухомлинський і Слобожанська філософська традиція(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-05-17) Радіонова, Н. В.Автор у данній статті проаналізував В. Сухомлинського і Слобожанську філософську традицію. Відкрив нові можливості кордоцентричної орієнтації вітчизняної освіти. Автор в данной статье проанализировал В. Сухомлинского и Слобожанскую философскую традицию. Открыл новые возможности кордоцентрической ориентации отечественного образования. The author in this article analyzed V. Sukhomlinsky and Slobozhansky philosophical tradition. Has opened new possibilities of cordocentric orientation of domestic education.
- ДокументВЕРБАЛЬНА І НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК СПОСІБ ТРАНСЛЯЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ СМИСЛІВ У СОЦІОКУЛЬТУРНИХ СИНТЕЗАХ (НА МАТЕРІАЛІ СЛОБОЖАНЩИНИ ХІХ СТ.)(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Панченко, Л. M.; Радіонова, Н. В.Актуальність теми дослідження. Інформаційний світ, представляє собою динамічну комбінацію інформаційно-комунікативних та цифрових технологій, опанування яких вимагає від людини нових “образів дії”. Філософська комунікація, синтетично поєднуючи вербальну та невербальну комунікацію, визначає алгоритм та селекцію смислів, визначає вектор самоствердженню людини у соціокультурному просторі. Постановка проблеми. Філософська комунікація задає світоглядні орієнтири, виконує терапевтичну і просвітницьку функції. Особливо важливим є звернення до функціонального потенціалу філософської комунікації тоді, коли мова йде про визначення та збереження національних смислів в контексті сучасних завдань національно-патріотичного виховання в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Практичні репрезентації невербальної комунікації в культурному й освітньому просторі розроблені у працях Т. Космеди, Т. Осіпової, В. Сліпецької. Філософська комунікація на теоретичному рівні розглядалася у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях К.-О. Апеля, Ю. Габермаса, В. Гьосле, А. Єрмоленка, Л. Ситниченко К. Ясперса. Постановка завдання. Виявлення функціонального діапазону філософської комунікації, з урахуванням можливості її ретрансляції засобами вербальної і невербальної комунікації, національних смислів у соціокультурних синтезах. Виклад основного матеріалу. Історична фактичність та історичні семантики, політично і адміністративно оформленої, так званої “великої імперської культури”, маркуючи політичні кордони, наче єдиного соціокультурного простору царської Росії, у парадоксальний спосіб спричинили патріотичний флешмоб у конструктах історичної пам’яті українського народу. Велику роль у духовному пробудженні української нації. відіграла філософська комунікація. Специфіка тогочасних комунікативних процесів у просторі повсякденного буття визначалося як етнічною, національною та конфесійною строкатістю місцевого населення, так і накладанням освітніх і культурних смислів Просвітництва. Трансляцію національних смислів у соціокультурних синтазах, до яких належать інновації спричиненні “Книжковим світом” – громадянські осередки, місцевий театр, публіцистика та ін., здійснювала філософська комунікація засобами вербальної і невербальної комунікації. Висновки. У часи екзистенційних викликів і загроз існуванню національної держави, філософська комунікація генерує трансісторичні смисли національно-патріотичного виховання. Локальний досвід збереження національної ідентичності та боротьби за свободу, в умовах жорсткого контролю з боку царського уряду, набутий на Слобожанщині ХІХ ст. проявився в ідентах сучасного українця. Urgency of the research. The information world is a dynamic combination of information, communication, and digital technologies, mastery of which requires new “actions”. The algorithm and selection of meanings are determined by philosophical communication, which synthetically combines verbal and non-verbal communication. Target setting. Philosophical communication sets worldview guidelines, performing therapeutic and educational functions. Turning to the functional potential of philosophical communication is especially important when defining and preserving national meanings in the context of modern tasks of national-patriotic education in Ukraine. Actual scientific researches and issues analysis. Practical representations of non-verbal communication in the cultural and educational space are developed in the works of T. Kosmeda, T. Osipova, and V. Slipetska. Philosophical communication at the theoretical level was considered in foreign and domestic studies by K.-O. Apel, Y. Habermas, V. Goesle, A. Yermolenko, L. Sytnychenko and K. Jaspers. The research objective. The objective is to identify the functional range of philosophical communication, considering the possibility of it retrainsmission by means of verbal and non-verbal communication of national meanings in socio-cultural syntheses. The statement of basic materials. The historical factuality and semantics of the politically and administratively organized “great imperial culture”, which marked the political boundaries of the unified socio-cultural space of Tsarist Russia, paradoxically triggered a patriotic response within the historical memory structures of the Ukrainian people. Philosophical communication played a significant role in the spiritual awakening of the Ukrainian nation. The specificity of contemporary communicative processes in everyday life was shaped by the ethnic, national, and confessional diversity of the local population, along with the imposition of educational and cultural meanings from the Enlightenment. The translation of national meanings into socio-cultural syntagms, including innovations such as civic centers, local theater, and journalism brought about by the “Book World”, was achieved through philosophical communication using verbal and non-verbal means. Conclusions. In times of existential challenges and threats to the existence of the national state, philosophical communication generates transhistorical meanings of national-patriotic education. The local experience of preserving national identity and fighting for freedom, acquired under strict control by the Tsarist government in the Slobozhan region in the 19th century, is reflected in the identities of modern Ukrainians.
- ДокументКОМУНІКАТИВНІ ПРАКТИКИ ХІХ СТОЛІТТЯ, АБО ДЕЩО ПРО ЇХНЮ КОРИСТЬ І ШКІДЛИВІСТЬ ДЛЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ДОБИ(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2023) Радіонова, Н. В.Актуальність теми дослідження. У постіндустріальну добу звернення до комунікативних практик ХІХ століття, відтворених у соціокультурному просторі тогочасної Слобожанщини, є актуальним принаймні з двох причин. По-перше, це дає більш ширше розуміння механізму транслювання інформації на рівні первинної комунікації, її селекції та породження вторинних смислів, яке залежить не в останню чергу від етнонаціональної специфіки. По-друге, внутрішній драматизм національного самоствердження Слобідського регіону сприяє розумінню глибинних підвалин сучасної російської агресії. Постановка проблеми. В сучасних українських реаліях, коли ризик потрапити у інформаційну пастку занадто великий, важливо здійснювати комунікативне просвітництво. Не останню роль в цьому відіграє розуміння досвіду минулого нашої країни. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження комунікативних практик та комунікативних процесів набуло свого висвітлення у площині політичних, соціологічних досліджень. Особливо слід відзначити праці вітчизняних дослідників - А. Єрмоленка, О. Кивлюк, М. Култаєвої, Г. Почепцова, Л. Ситниченко. Постановка завдання. Дослідити функціональні можливості та людинотворчий потенціал комунікативних практик ХІХ століття, виявити їх евристичний потенціал для посилення ефективності комунікаційних процесів постіндустріальної доби. Виклад основного матеріалу. Комунікація, розгортаючи широкий спектр соціальних, політичних, культурних і освітніх смислів набуває особливого статусу і значення у постіндустріальному суспільстві. Але мало хто звертає увагу на той факт, яку роль відіграє феномен “одночасної неодночасності” у сучасному світі. Концептуальний ключ до розуміння, чому входження України у світовий культурний простір як самобутнього суб’єкту, серед інших перепон наштовхується на складнощі обумовлені попереднім розвитком, дають комунікативні практики ХІХ століття. Висновки. Комунікативні практики ХІХ століття в оптиці постіндустріального суспільства віддзеркалюють практики тогочасного освітнього, культурного, політичного та соціального буття, демонструючи комунікативні або репресивні механізми їхнього сприймання, розуміння та інтерпретації, залежно від етнокультурного комунікативного досвіду. Urgency of the research. In the postindustrial era, referring to the communicative practices of the 19th century, reproduced in the socio-cultural space of the Slobozhanshchyna of that time, is relevant for at least two reasons. Firstly, it provides a broader understanding of the information transmission mechanism at the level of primary communication, its selection, and the generation of secondary meanings, which depends, to a considerable extent, on ethnonational specificity. Secondly, the internal drama of national self-assertion in the Sloboda region contributes to understanding the underlying foundations of contemporary Russian aggression. Target setting. In modern Ukrainian realities, where the risk of falling into an information trap is too high, it is important to carry out communicative enlightenment. Understanding the past experience of our country plays an important role in this regard. Actual scientific researches and issues analysis. The study of communicative practices and communicative processes has been reflected in the field of political and sociological research. It is worth noting the works of domestic researchers such as A. Yermolenko, O. Kyvliuk, M. Kultayeva, H. Pochepsov, and L. Sytnichenko. The research objective. To examine the functional possibilities and humancreative potential of communicative practices of the 19th century, and to identify their heuristic potential for enhancing the effectiveness of communication processes in the post-industrial era. The statement of basic materials. Communication, encompassing a wide range of social, political, cultural, and educational meanings, acquires special status and significance in the postindustrial society. However, few pay attention to the role played by the phenomenon of “simultaneous non simultaneity” in the modern world. The communicative practices of the 19th century provide a conceptual key to understanding why Ukraine's integration into the global cultural space as a unique subject encounters difficulties resulting from previous development. Conclusions. Communicative practices of the 19th century, viewed through the lens of the post-industrial society, reflect the practices of contemporary educational, cultural, political, and social existence, demonstrating communicative or repressive mechanisms of their perception, understanding, and interpretation, depending on ethno-cultural communicative experience.
- ДокументКУЛЬТУРА МИРУ В КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИКАХ СЛОБОЖАНЩИНИ ХІХ СТ.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-30) Радіонова, Н. В.У публікації розглянуто культуру миру в комунікативних практиках Слобожанщини ХІХ ст. Взірцева модель виховання в дусі миру закладається просвітницько-педагогічною діяльністю Г. Сковороди. Характеризуючи започатковану ним традицію поєднання різноманітних форм життєтворчості на засадах доброчесності, любові, довіри та миру, можна сказати, що сам Сковорода є символом єдності філософських ідей, філософських смислів та їх дидактичної адаптації. Зазначено, що формування культури миру на Слобожанщині ХІХ ст. стверджується у просторі формальної та неформальної комунікації, завдяки чому у суспільній свідомості відбувається переосмислення філософських ідей та смислів, відбувається проникнення просвітницьких ідей та загальнолюдських цінностей у життя простих людей, тим самим тематично розширюється поле самої філософії. The publication examines the culture of peace in communicative practices of the Slobozhan region of the 19th century. An exemplary model of education in the spirit of peace is laid by the educational and pedagogical activities of H. Skovoroda. Characterizing the tradition started by him of combining various forms of life creation on the basis of integrity, love, trust and peace, we can say that he himself The frying pan is a symbol of the unity of philosophical ideas, philosophical meanings and their didactic adaptation. It is noted that the formation of a culture of peace in the Slobozhan region in the 19th century. is asserted in the space of formal and informal communication, thanks to which philosophical ideas and meanings are reinterpreted in public consciousness, enlightened ideas and universal values penetrate into the lives of ordinary people, thereby thematically expanding the field of philosophy itself.
- ДокументКультурно-освітній статус академічної книги на Слобожанщині ХІХ ст.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-04-26) Радіонова, Н. В.У статті запропоновано філософське осмислення статусу академічної книги та її ролі у формуванні освітнього простору Слобожанщини ХІХ ст. Доведено, прагматизація і гуманізація процесу співпраці з книгою і над книгою є важливим здобутком раннього модерну, який саме співіснуванням цих формально протилежних орієнтацій засвоєння духовного скарбу літератури відрізняється від Середньовіччя, і навіть від доби Відродження. В статье предложено философское осмысление статуса академической книги и ее роли в формировании образовательного пространства на Слобожанщине ХІХ ст. Доказано, прагматизация и гуманизация процесса сотрудничества с книгой и над книгой является важным достижением раннего модерна, какой именно сосуществованием этих формально противоположных ориентаций усвоения духовного сокровища литературы отличается от Средневековья, а также от эпохи Возрождения. The article offers a philosophical understanding of the status of the academic book and its role in the formation of the educational space of Slobozhanshchyna of the XIX century. It is proved that the pragmatization and humanization of the process of cooperation with and over the book is an important achievement of early modernism, which is the coexistence of these formally opposite orientations of the spiritual treasure of literature differs from the Middle Ages and the Renaissance. The article offers a philosophical understanding of the status of the academic book and its role in the formation of the educational space in Slobozhanshchina of the XIX century.
- ДокументКультурно-освітній статус академічної книги на Слобожанщині ХІХ ст.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Радіонова, Н. В.У статті запропоновано філософське осмислення статусу академічної книги та її ролі у формуванні освітнього простору Слобожанщини ХІХ ст. Доведено, прагматизація і гуманізація процесу співпраці з книгою і над книгою є важливим здобутком раннього модерну, який саме співіснуванням цих формально протилежних орієнтацій засвоєння духовного скарбу літератури відрізняється від Середньовіччя, і навіть від доби Відродження. The article proposes a philosophical understanding of the status of an academic book and its role in the formation of the educational space of the Slobozhanshchina in the 19th century. It has been proved that the pragmatization and humanization of the process of cooperation with and over the book is an important achievement of early modernity, which, precisely, by the coexistence of these formally opposite orientations of mastering the spiritual treasure of literature, differs from the Middle Ages, as well as from the Renaissance.
- ДокументМіжкультурна комунікація: українсько-польські зв’язки у ретроспективі та перспективі(Інститут педагогіки НАПН України, Педагогічна думка, 2021-06-08) Радіонова, Н. В.У даній статті проаналізовано міжкультурну комунікацію: українсько-польські зв’язки у ретроспективі та перспективі. Було розкрито українсько-польські освітні зв’язки, що проявляються в практиках стажування, взаємного обміну студентами, в спільних наукових проектах тощо, є водночас і реаліями сьогодення, й давньою традицією, зокрема на Слобожанщині. В данной статье проанализировано межкультурную коммуникацию: украинско-польские связи в ретроспективе и перспективе. Были раскрыты украинско-польские образовательные связи, которые проявляются в практиках стажировки, взаимного обмена студентами, в совместных научных проектах и тому подобное, являются одновременно и реалиями сегодняшней, и давней традицией, в частности, на Слобожанщине. This article analyses intercultural communication: Ukrainian-Polish relations in retrospect and perspective. Ukrainian-Polish educational ties, which are manifested in the practices of internships, mutual exchange of students, joint research projects and the like, have been revealed as both present-day realities and a long-standing tradition, particularly in Slobozhanshchina.
- ДокументОсвіта як чинник національного самоствердження України: історія і сучасність (на матеріалі Слобожанщини)(Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки НАПН України, 2019-05-16) Радіонова, Н. В.Тези присвячено освіті як чиннику національного самоствердження України. Тезисы посвящены образованию как фактору национального самоутверждения Украины. The theses are devoted to education as a factor of national self-affirmation of Ukraine.
- ДокументОсвітня історія Слобожанщини: імпульси для сьогодення(НАПН України, Інститут педагогіки НАПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Луганський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2020-05-20) Радіонова, Н. В.Культурна інтеграція і збереження національної ідентичності є об’єктивною реальністю сучасного життя, саме тому історичний досвід такого збереження сприяє розумінню глибинних підвалин сучасних культурних і освітніх процесів. Культурная интеграция и сохранение национальной идентичности является объективной реальностью современной жизни, поэтому исторический опыт такого сохранения способствует пониманию глубинных основ современных культурных и образовательных процессов. Cultural integration and preservation of national identity is an objective reality of modern life, therefore, the historical experience of such preservation contributes to the understanding of the deep foundations of modern cultural and educational processes.
- ДокументОсвітній потенціал діалогу культур на Слобожанщині ХІХ ст.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-12-06) Радіонова, Н. В.Для посилення ефективності сучасних освітніх програм і систем не зайвим буде врахування досвіду локального відтворення європейського освітнього простору на Слобожанщині, в основу якого була покладена стратегія багатовекторних культурних зв’язків, через які транслювалася європейська освітня ідея. Для усиления эффективности современных образовательных программ и систем не лишним будет учета опыта локального воспроизведения европейского образовательного пространства на Слобожанщине, в основу которого была положена стратегия многовекторных культурных связей, через которые транслировалась европейская образовательная идея. To enhance the effectiveness of modern educational programs and systems, it will not be superfluous to take into account the experience of local reproduction of the European educational space in Slobozhanshchina, which was based on the strategy of multi-vector cultural ties through which the European educational idea was transmitted.
- ДокументОсвітній процес в мультикультурній спільноті (на матеріалі Слобожанщини ХІХ ст.)(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Радіонова, Н. В.Статтю присвячено дослідженню освітнього процесу в мультикультурній спільноті (на матеріалі Слобожанщини ХІХ ст.). В статті доведено, що питання про освіту та виховання спрямовуються до філософії. Такий підхід розкриває нові обрії педагогічної науки, зокрема дозволяє у сучасних контекстах розглянути традиційні мультикультурні угрупування та спільноти, які формують культурний ландшафт Слобожанщини. Статья посвящена исследованию образовательного процесса в мультикультурной общности (на материале Слобожанщины XIX века.). В статье доказано, что вопросы об образовании и воспитании обращаются к философии. Такой подход раскрывает новые горизонты педагогической науки, в частности позволяет в современных контекстах рассмотреть традиционные мультикультурные группировки и сообщества, которые формируют культурный ландшафт Слобожанщины.
- ДокументПроблеми віртуалізації буття людини в інформаційному суспільному просторі(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», 2020-04-23) Рисований, І. М.; Радіонова, Н. В.У сучасному інформаційному суспільстві відбувається радикальна трансформація буття людини в цілому, що заснована на заміщенні соціальної реальності її образами або симуляціями. Дана точка зору відкриває нам перспективи для розробки теорії трансформації та патологізації сучасної культури на різних рівнях організації буття, не обмежуючись сферою комп'ютерних, мультимедійних та комунікаційних технологій. В современном информационном обществе происходит радикальная трансформация бытия человека в целом, основанная на замещении социальной реальности ее образами или симуляция. Данная точка зрения открывает нам перспективы для разработки теории трансформации и патологизация современной культуры на различных уровнях организации бытия, не ограничиваясь сферой компьютерных, мультимедийных и коммуникационных технологий. In the modern information society, a radical transformation of human being as a whole takes place, based on the replacement of social reality with its images or simulation. This point of view opens up prospects for us to develop the theory of transformation and pathologization of modern culture at various levels of organization of being, not being limited to the sphere of computer, multimedia and communication technologies.
- ДокументСковородинівська традиція як щеплення від спокус тоталітаризму(Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, 2020-06-26) Радіонова, Н. В.Академічна спільнота, в певному сенсі, має забезпечувати індивіду (учню, студенту, викладачу) той рівень свободи, який включає в себе всі громадські, економічні, культурні та суспільні права. Ця спільнота сприяє переходу до нової світоглядної орієнтації, пом’якшуючи загрози з боку нігілізму, який з’являється у ситуації світоглядного плюралізму. Академическое сообщество, в определенном смысле, должно обеспечивать индивиду (ученику, студенту, преподавателю) тот уровень свободы, который включает в себя все общественные, экономические и культурные права. Это сообщество способствует переходу к новой мировоззренческой ориентации, смягчая угрозы со стороны нигилизма, который появляется в ситуации мировоззренческого плюрализма. The academic community, in a certain sense, must provide an individual (pupil, student, teacher) with that level of freedom, which includes all social, economic and cultural rights. This community contributes to the transition to a new worldview orientation, mitigating the threats from nihilism that appears in a situation of worldview pluralism.
- ДокументСоціокультурний простір Слобожанщини XIX ст. у ретросективі і перспективі розвитку сучасноі освіти(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-06-25) Радіонова, Н. В.В статті розглянуто освітній простір Слобожанщини ХІХ століття, який конституювався на зіткненні домодерної і модерної традицій, що виразно демонструє яку роль відіграє освіта у самоствердженні нації та якою вона має бути у мультикультурному суспільстві. Збережені смисли цієї традиції є ресурсом для модернізації освіти у констеляціях постіндустріального суспільства. В статье рассмотрено образовательное пространство Слобожанщины XIX века, которое конституировалось на столкновении домодерной и модерной традиций, что явно демонстрирует, какую роль играет образование в самоутверждении нации и как она должна быть в мультикультурном обществе. Сохранившиеся смыслы этой традиции являются ресурсом для модернизации образования в констелляциях постиндустриального общества. The article deals with the educational space of Slobozhanshchina in XIX century, which was constituted on the collision of pre-modern and modern traditions, which clearly demonstrates what role education plays in self-affirmation of the nation and how it should be in multicultural society. The preserved meanings of this tradition are a resource for the modernisation of education in the constellations of post-industrial society.
- ДокументУкраїнсько-польські зв'язки у ретроспективі та перспективі(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Радіонова, Н. В.За сучасних умов актуальною стає проблематика пов’язана як із розгортанням виховних і освітніх практик у контекстах мультикультурного суспільства, так і з освітньою євроінтеграцією. В цьому сенсі українсько-польські освітні зв’язки, що проявляються в практиках стажування, взаємного обміну студентами, в спільних наукових проектах тощо, є водночас і реаліями сьогодення, й давньою традицією зокрема на Слобожанщині. В современных условиях актуальной становится проблематика связана как с развертыванием воспитательных и образовательных практик в контекстах мультикультурного общества, так и с образовательной евроинтеграцией. В этом смысле украинский-польские образовательные связи, проявляющиеся в практиках стажировки, взаимного обмена студентами, в совместных научных проектах и т. д., является одновременно и реалиями настоящего, и давней традиции в частности на Слобожанщине. In modern conditions, the issues related to the development of educational practices in the context of a multicultural society, as well as educational European integration, become relevant. In this sense, the Ukrainian-Polish educational ties, which are manifested in the practices of internships, mutual exchange of students, in joint research projects, etc., are both the realities of today and the ancient tradition in particular in Slobozhanshchina.
- ДокументФілософсько-освітні інтенції в творчості Григорія Сковороди(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Радіонова, Н. В.В статті обґрунтовано думку про те, що філософсько-освітня спадщина Г. Сковороди є тим змістотворчим структурним елементом, що має принципове значення для осмислення освітніх процесів, з якими констатується сучасний вітчизняний освітній простір. Майже кожен твір Григорія Сковороди – це глибоко філософські роздуми над темою вічності й мінливості, любові, добра і краси. В статье обосновано мнение о том, что философско-образовательное наследие Г. Сковороды является тем содержательным структурным элементом, который имеет принципиальное значение для осмысления образовательных процессов, с которыми констатируется современное отечественное образовательное пространство. Почти каждое произведение Григория Сковороды – это глубоко философские размышления над темой вечности и превратности, любви, добра и красоты. The article substantiates the opinion that philosophical and educational heritage of G. Skovoroda is the essential structural element for comprehension of educational processes, with which the modern domestic educational space is stated. Almost every work of Grigory Skovoroda is a deeply philosophical reflection on the theme of eternity and transformation, love, goodness and beauty.
- ДокументФілософія Г. С. Сковороди у констеляціях постсучасності(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017-12-05) Радіонова, Н. В.У данній статті автором було розкрито філософію Г. С. Сковороди у констеляціях постсучасності. Розглянуто докладніше питання про сучасність сковородинівських ідей. В данной статье автором было раскрыто философию Г. С. Сковороды в констелляции постсовременности. Рассмотрены подробнее вопрос о современности сковородиновских идей. In this article, the author disclosed the philosophy of GS Skovoroda in the constellation of post-modernity. The issue of modernity of Skovorodinsky ideas is considered in more detail.