On Advantage or Disadvantage of Academic Scholarship for Life

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorKultaieva, M.
dc.contributor.authorGrygorova, N.
dc.date.accessioned2024-11-11T10:25:05Z
dc.date.available2024-11-11T10:25:05Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractThe article with allusions on Nietzsche’s provocation about history lessons proposes an interdisciplinary approach to academic scholarship considered as a special cultural and organizational form of advanced studies aimed at professional development or skill exchange, which have influence on human being in contemporary societies involved in the process of globalization. The theoretical conceptualization of institutionalized forms of scholarships and internships is analyze in connection with its practical representation and economical allocation. Pathological representations of academic scholarship as an end in itself are unveiled as a kind of conspicuous consumptions symbolizing the status position or exclusivity on the borders between academic community and mass-media. The purpose of this article is to explicate some representations of academic scholarship in the contexts of the academic capitalism searching the way of overcoming its utilitarian limitations with universal ethical imperatives. To realize such a purpose, phenomenological reduction is applied in combination with the biographical method. Assumptions made in the article are verified on biographical fragments of curriculum vitae of influential sociologists such as Ralf Dahrendorf and Niklas Luhmann, because the social and professional self-realization and revision of the life-priorities of them was due in many aspects to academic scholarship gained by different ways but with success, especially in the field of educational policy and in the case of establishing democracy in the process of post-totalitarian transformation in Germany. This experience can be useful for Ukraine as well. The phenomenon of the cultural shock and its influence on visiting scholars is explicated. The role of communication between epistemic cultures is emphasized on by overcoming epistemic injustice and establishing academic integrity. В статті з алюзією на провокацію Фрідріха Ніцше щодо уроків історії пропонується міждисциплінарний підхід до аналізу академічного стажування як специфічної культурної та організаційної форми навчання закордоном з метою підвищення кваліфікації та обміну досвідом, що має вплив на людське буття у сучасних соціумах, які зазнали викликів глобалізації. Теоретична концептуалізація інституціональних форм стажування науковопедагогічних і науково-дослідних кадрів розглядається у тісному зв’язку з їхньою практичною репрезентацією та економічним запитом на результати стажування. Патологічні репрезентації академічного стажування як самоцілі розкриваються як різновид престижного споживання, яке не відповідає настановам академічної доброчесності у її широкому розумінні, символізуючи статусну позицію або ексклюзивність особистості науковця на межі між науковою спільнотою та медійним простором. Метою статті є розкриття модифікацій наукового стажування у контекстах академічного капіталізму та виявлення можливостей виходу за його утилітаристські обмеження на основі етики відповідальності. Це здійснюється через здійснення феноменологічної редукції із залученням біографічного методу. Зроблені припущення верифікуються на матеріалі біографій видатних соціологів Ральфа Дарендорфа та Нікласа Лумана, суспільна самореалізація яких у різних галузях політики, в тому числі й в освіті, відбулась у ході критичного опрацювання результатів наукового стажування, під впливом якого певною мірою відбулась переорієнтація їхніх життєвих пріоритетів, передусім у галузі освітньої політики та розбудови демократії у Німеччині, що може бути корисним для України. Розкриваються негативні наслідки культурного шоку, які криють у собі ризики дезорієнтації у процесу стажування та навчання закордоном, запобіжником якої мають служити національні пріоритети рідної країни науковця. Показана роль комунікації між епістемними культурами у цьому процесі, а також у подолання епістемної несправедливості.
dc.identifier.citationKultaieva M., Grygorova N. On Advantage or Disadvantage of Academic Scholarship for Life. Філософія освіти = Philosophy of Education. 2023. Т. 29, № 2. С. 8–26.
dc.identifier.issn2309-1606
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/16785
dc.language.isoen
dc.publisherІнститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України
dc.subjectacademic scholarship
dc.subjectacademic integrity
dc.subjectacademic capitalism
dc.subjectepistemic culture
dc.subjectcultural shock
dc.subjectRalf Dahrendorf
dc.subjectNiklas Luhmann
dc.subjectlife
dc.subjecteducation
dc.subjectglobalization
dc.subjectакадемічне стажування
dc.subjectакадемічна доброчесність
dc.subjectакадемічний капіталізм
dc.subjectепістемна культура
dc.subjectкультурний шок
dc.subjectбіографія
dc.subjectРальф Дарендорф
dc.subjectНіклас Луманн
dc.subjectжиття
dc.subjectосвіта
dc.titleOn Advantage or Disadvantage of Academic Scholarship for Life
dc.title.alternativeПро користь і шкідливість академічного стажування для життя
dc.typeArticle
Файли
Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
Култаєва, Григорова.pdf
Розмір:
615.62 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
license.txt
Розмір:
9.64 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Колекції
Кафедра філософії