ЛЕКСИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ СЛОВА КАК НЕСЕМИОТИЧЕСКАЯ КАТЕГОРИЯ

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В статье представлены общие свойства модели лексического значения слова как несемиотической категории. В лингвистике сложились два основных подхода к определению лексического значения: отражательный и релятивный. Сторонники первого подхода определяют лексическое значение слова как отражение в сознании человека существенных признаков определенного класса явлений действительности. Сторонники релятивного подхода (С. Ульман, Л. Витгенштейн, Ч. Моррис и др.) рассматривают лексическое значение как связи, переходы, отношения. Ученые, представляющие оба подхода, основывают свои теории на семиотических представлениях о сущности языка. Антропоцентрические принципы изучения языковых явлений подразумевают выход в смежные сферы знаний о человеке, в т.ч. и в область философии. М.Н. Правдин справедливо считал, что с позиций диалектического материализма отношения между действительностью, мышлением и языком не сводятся к отношениям знаковой репрезентации, поскольку каждый из этих трех миров представляет собой диалектическое единство конкретного и абстрактного. Абстрактная сторона действительности – сфера законов, связей, отношений между явлениями не поддается непосредственному отражению в мышлении в виде связей между образами соответствующих явлений, т.е. сущность и понятие не связано отношениями знака и означаемого. Связи между именами в языковой системе не являются знаками отношений между «предметными» образами. Это позволяет прийти к выводу о том, что отношения между «предметными» образами и отношения между именами внутри языка – две разные, но тесно связанные в коммуникативном акте системы. В развитие этой теории лексическое значение определяется в статье как система неграмматических правил оперирования словом внутри языковой системы. Такое определение позволяет по-иному рассматривать системную организацию лексики в языке. У статті представлені загальні властивості моделі лексичного значення слова як несеміотичної категорії. У лінгвістиці склалися два основні підходи до визначення лексичного значення: відбивний і релятивний. Прибічники першого підходу визначають лексичне значення слова як відображення у свідомості людини істотних ознак певного класу явищ дійсності. Прихильники релятивного підходу (С. Ульман, Л. Вітгенштейн, Ч. Морріс і ін.) розглядали лексичне значення як зв'язки, переходи, відносини. Вчені, які представляли обидва підходи, засновували свої теорії на семіотичних уявленнях про сутність мови. Антропоцентричні принципи вивчення мовних явищ мають на увазі вихід у суміжні сфери знань про людину, в т.ч. і в галузь філософії. М.М. Правдін справедливо вважав, що з позицій діалектичного матеріалізму відношення між дійсністю, мисленням і мовою не зводяться до стосунків знакової репрезентації, оскільки кожен з цих трьох світів є діалектичною єдністю конкретного і абстрактного. Абстрактна сторона дійсності – сфера законів, зв’язків, стосунків між явищами не піддається безпосередньому відображенню в мисленні у вигляді зв'язків між образами відповідних явищ, тобто суть і поняття не пов'язані стосунками знаку і означаемого. Зв’язки між іменами в мовній системі не є знаком стосунків між “предметними” образами. Це дозволяє дійти висновку про те, що стосунки між “предметними” образами і стосунки між іменами усередині мови – дві різні, але тісно пов’язані в комунікативному акті системи. У розвиток цієї теорії лексичне значення визначається в статті як система неграматичних правил оперування словом усередині мовної системи. Таке визначення дозволяє інакше розглядати системну організацію лексики в мові. The general properties of the model of lexical meaning of the word as a non-semiotic category are presented in the article. In linguistics, there are two main approaches to defining lexical meaning: reflective and relative. Proponents of the first approach define lexical meaning of the word as a reflection in the human mind of essential features of a certain class of phenomena of reality. Proponents of the relative approach (S. Ulman, L. Wittgenstein, Ch. Morris, and others) view lexical meaning as ties, transitions, relations. Scientists who present both approaches base their theories on semiotic ideas about the essence of language. Anthropocentric principles for the study of linguistic phenomena imply access to the adjacent spheres of knowledge about human, including to the field of philosophy. M.N. Pravdin rightly thought that, from the standpoint of dialectical materialism, the relations between reality, thought, and language do not come down to the relations of symbolic representation, since each of these three worlds is a dialectical unity of the concrete and the abstract. The abstract side of reality is the sphere of laws, ties, relationships between phenomena which can not be directly reflected in the thinking in the form of the relations between the images of relevant phenomena, i. e. the essence and concept are not related to the relationship of the sign and the signified. Relations between names in the language system are not the signs of relations between “object” images. This allows concluding that relations between “object” images and relations between names within a language are two distinct, but closely connected systems in the communicative act. In the development of this theory, lexical meaning is defined in the article as nongrammatical rules for operating a word within the language system. This definition allows considering the systemic organization of lexis in language differently.
Опис
Ключові слова
лексическое значение, оперирование, семиотическая связь, отражение, система мышления, лексичне значення, оперування, семіотичний зв'язок, відображення, система мислення, lexical meaning, operating, semiotic relation, reflection, system of thinking
Цитування
Степанченко И. И. Лексическое значение слова как несемиотическая категория / И. И. Степанченко // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. – Харьков, 2020. – № 1 (71). – С. 10–16.