ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ РЕНЕ ГІЛЯ В ПЕРІОД РОЗКВІТУ СИМВОЛІЗМА: ІДЕЇ ТА РЕАЛІЇ
Завантаження...
Дата
2021-04-02
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
До сьогодні постать французького поета Рене Ґіля (1862-1925) залишається переважно однобічно критикованою. Вивчення численних джерел (Acquisto, Bobillot, Dubrovkin та ін.) дозволяє зробити висновок, що Р. Ґіль не зробив значного внеску у французький символізм, а його намір розвивати інструменталізм на піку поширення літературного руху зараз не може розглядатися всерйоз як його особисте досягнення. Хоча, чи правильно, з точки зору наукової точності, нехтувати авторськими студіями, віршами, теорією інструменталізму, згідно з якою не обов'язково слово є символом, його може виражати або голосна, або приголосна, або певні звуки, школою, яку заснував поет, колом однодумців, які підтримували його ідеї, бо вони здавалися їм ближчими, ніж ідеї символістів, - питання, яке ставиться під сумнів і вирішується в рамках цього дослідження. Зрозуміло, що теорія інструменталізму не була абсолютно новаторською для того часу, але, протиставивши її символізму, звинувативши майстрів і "молоде" покоління літературної течії у спрощенні оригінальної складної французької мови, прирівнявши символи до цілих слів, Р. Гіль зміг широко заявити про себе та своє нетипове бачення літератури, мови, функцій поезії і, незважаючи на негативне ставлення з боку більшості літературних представників, своєю творчістю поет безумовно вплинув на творчість Стюарта Меріме (1863-1915), П'єра Кійяра (1864-1912), Еміля Верхарна (1855-1916), Альберта Мокеля (1866-1945), Валерія Брюсова (1873-1924) та інших. Up to the present the figure of French poet René Ghil (1862-1925) remains mainly one-side criticized. Having studied numerous resources (Acquisto, Bobillot, Dubrovkin, etc) one concludes that R. Ghil did not contribute significantly to French symbolism and his intention to develop instrumentalism at the peak of broadspreading literary movement now can not be treated seriously as his personal achievement. Although, whether, from the point of scientific exactness, it is correct to neglect author’s studios, poems, theory of instrumentalism according to which not necessarily a word is a symbol, it can be expressed by either a vowel, or a consonant, or certain sounds, school that the poet founded, the circle of soulmates who supported his ideas, because they seemed closer to them that those of symbolists is doubted and is being resolved within this research. It is clear that the theory of instrumentalism was not totally innovative for that period, but having opposed it to symbolism, blamed masters and the ‘young’ generation of literary movement for simplifying the original complicated French language, equalizing symbols to whole words R.Ghil could widely introduce himself and his untypical vision of literature, language, functions of poetry and, despite the negative attitude from the majority of literary representatives, with his works the poet definitely influenced oevres by Stuart Merrill (1863-1915), Pierre Quillard (1864-1912), Emile Verhaeren (1855-1916), Albert Mockel (1866-1945), Valery Bryusov (1873-1924) and others.
Опис
Ключові слова
Гіль Р., французький символізм, інструменталізм, символи, голосні, приголосні, звуки, аспірантські роботи, R. Ghil, French symbolism, instrumentalism, symbols, vowels, consonants, sounds, postgraduate works
Цитування
Паульс В. О. Інструменталізм Рене Гіля в період розквіту символізма: ідеї та реалії / В. О. Паульс // Аргументи сучасної філології: «нестача» і «бажання» у тексті : матеріали Міжнар. наук. конф., Харків, 2–3 квіт. 2021 р. – Харків : ХНПУ, 2021. – С. 171–175.