ГЕНЕЗИС КОГНИТИВНОГО ПОДХОДА В ФИЛОСОФИИ И ЛИНГВИСТИКЕ
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В статье проводится анализ теорий языкового глоттогенеза в период Средневековья, а также в эпоху Возрождения и Просвещения, вплоть до начала XIX века, которые послужили основой развития лингвистических научных знаний. Выявляются попытки ученых установить связь между языком и мыслительными процессами. Исследуются работы ученых, ставшие основополагающими для развития языкознания как науки, которые дали стимул для разработки новых парадигм в сфере современной когнитивной науки. Акцентируется внимание на тех философских и лингвистических постулатах, которые стояли у истоков разработок науки о языке как средстве общения и познания мира человеком и указали на непосредственную связь между языковыми и мыслительными процессами. В статье рассматривается вопрос о преемственности научных парадигм. Актуальным для современных лингвистов-когнитологов, таких как Т. Гивон, Е. С. Кубрякова, Дж. Лайонз, Б. А. Серебренников, стали исследования частей речи с когнитивной точки зрения. Отмечается, что еще в средние века французским философом Пьером Абеляром затрагивается вопрос о соотношении значений имен и глаголов. Размышляя о семантическом многообразии слова, ученый выдвигает свою теорию о трех видах значений, таких как интеллектуальное, воображаемое (чувственное) и истинное (или реальное). Настоящим прорывом в области философский и филологической мысли стала языковая концепция В. фон Гумбольдта, так как его постулаты объясняли природу языка, выявляли сущность мышления. Ученый исследовал разнообразие форм взаимодействия языка и умственных процессов, уравновешивая их по значимости. Это позволило впервые в аспекте антропоцентризма определить науку о целостности человеческой ментальности и языковой деятельности, представив ее триединой формулой: человек – язык – мышление. Cтаттю присвячено аналізу теорій мовного глотогенезу в період Середньовіччя, а також в епоху Відродження і Просвітництва, аж до початку XIX століття, що стали основою лінгвістичних наукових знань, а також виявили спроби вчених встановити зв'язок між мовою і розумовими процесами. Досліджуються роботи вчених, що стали базовими для розвитку мовознавства як науки і дали стимул для розробки нових парадигм у сфері сучасної когнітивної науки. Акцентується увага на тих філософських і лінгвістичних постулатах, які стояли біля витоків розробок науки про мову як засобу спілкування і пізнання світу людиною і вказали на безпосередній зв'язок між мовними і розумовими процесами. У статті розглядається питання спадкоємністі наукових парадигм. Актуальним для сучасних лінгвістів-когнітологів, таких як Т. Гівон, О. С. Кубрякова, Дж. Лайонз, Б. А. Сєрєбрєнніков, стали дослідження частин мови з когнітивної точки зору, але ще в середні віки французьким філософом П'єром Абеляром, який порушує питання про співвідношення значень імен та дієслів. Розмірковуючи про семантичне різноманіття слів, вчений висуває свою теорію про три види значень: інтелектуальне, уявне (чуттєве) та істинне (або реальне). Справжнім проривом у філологічній та філософській думці стала мовна концепція В. фон Гумбольдта. Його постулати пояснювали природу мови, виявляли сутність мислення. Вчений піддав дослідженню різноманітність форм взаємодії мови і розумових процесів, врівноважуючи їх за значимістю. Це дозволило вперше в аспекті антропоцентризму визначити науку про цілісність людської ментальності та мовної діяльності, представивши її триєдиною формулою: людина – мова – мислення. The article analyzes the theories of language glottogenesis during the Middle Ages, as well as the Renaissance and Enlightenment, up to the beginning of the 19th century, which served as the basis for linguistic scientific knowledge, thus revealed the attempts of scientists to establish a connection between language and thought processes. We study the works of scientists that have become fundamental for the development of linguistics as a science and have given an incentive to develop new paradigms in the field of modern cognitive science. Nowadays attention is focused on those philosophical and linguistic postulates that only stood at the origins of the language science development as a means of communication and cognition of the world by the human and pointed to the direct relationship between linguistic and thought processes. The article considers the issue of the continuity of scientific paradigms. Cognitive linguists such as T. Givon, E. S. Kubryakova, J. Lions, B. A. Serebrennikov have become relevant to the study of speech parts from a cognitive point of view, but back in the Middle Ages, the French philosopher Pierre Abelard raised the question of the meaning relationshipbetweeen names and verbs. Reflecting on the semantic variety of words, the scientist puts forward his theory of three types of meanings: intellectual, imaginary (sensual) and true (or real). A real breakthrough in scientific thought was the language concept of V. von Humboldt, since his postulates explained the nature of the language, revealed the essence of thinking. The scientist investigated a variety of forms of interaction between language and mental processes, balancing them in importance. This allowed for the first time in the anthropocentric aspect to define the science of the integrity of the human mentality and linguistic activity, presenting it with a triune formula: man – language – thinking.
Опис
Ключові слова
антропоцентризм, когнитивная наука, языковой глоттогенез, ассоциативная связь, мыслительные процессы, антропоцентризм, когнітивна наука, мовний глотогенез, асоціативний зв'язок, розумові процеси, anthropocentrism, cognitive science, language glottogenesis, associative connection, thought processes
Цитування
Стаценко Е. Н. Генезис когнитивного подхода в философии и лингвистике / Е. Н. Стаценко // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. – Харьков, 2020. – № 1 (71). – С. 36–41.