ГРАММАТИЧЕСКИЙ МАРКЕР ИНТЕРТЕКСТУАЛЬНЫХ СВЯЗЕЙ: СМЕЛЯКОВ – МАЯКОВСКИЙ
Завантаження...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В статье рассмотрены интертекстуальные связи между стихотворением Ярослава Смелякова «Кто убил Маяковского?» и поэтическим идиостилем Владимира Маяковского. Цель данной статьи – рассмотреть в рамках лингвопоэтического интертекстуального анализа, как в стихотворении Смелякова использован характерный для идиостиля Маяковского прием плюрализации и апеллятивации имен собственных, характерный для идиостиля Маяковского, и другие типичные идиостилевые грамматические показатели: субстантивные биномы, создание окказионализмов. Доказывается, что прием плюрализации выполняет здесь функцию грамматического маркера интертекстуальных взаимодействий, являясь отсылкой к творчеству Маяковского. Прием использования морфологических маркеров межтекстовых взаимодействий и отсылки к прецедентному тексту или идиостилю широко применяется в пародии и стилизации, в лирике он относительно редок. В названном стихотворении Смелякова грамматическая стилизация «под Маяковского» указывает на генетическую связь с поэтическим языком и стилем поэта революции. Использованы методы лигвопоэтического анализа, функциональной грамматики и интерпретационно-текстологический. Метод типологического сопоставительного анализа позволяет сопоставить поэтические фрагменты произведений Маяковского и Смелякова сквозь призму отношения к приему как к типологической черте текста и идиостиля. На эксплицитном уровне интертекстуальное взаимодействие представлено характерной лексикой, включением прямых цитат, грамматическая отсылка относится к имплицитной интертекстуальности, которая свидетельствует о глубокой ориентации Смелякова на художественную манеру, язык и стиль поэта, которому стихотворение посвящено. В статті розглянуті інтертекстуальні зв’язки між поезією Ярослава Смєлякова «Кто вбив Маяковського?» й поетичним ідиостилем Володимира Маяковського. Мета нариса – дослідити за допомогою лінгвопоетичного інтертекстуального аналіза, як у поезії Смелякова використаний прийом плюралізації та апелятивації власних назв, що характерний для ідіостилю В. Маяковського, та інші типові ідиостильові граматичні покажчики: субстантивні біноми, створення оказіоналізмів. Доведено, що прийом плюралізації виконує в поезії Смелякова функцію граматичного маркера інтертекстуальності, що кореспондує з творами Маяковського. Прийом застосування морфологічних маркерів інтертекстуальності й відсилки до прецедентного тексту або ідіостилю широко представлений в пародії та стилізації, в ліриці він використовується досить обмежено. У вірші Смелякова граматична «стилізація під Маяковського» вказує на генетичний зв'язок з поетичною мовою і стилем поета революції. Використані методи лінгвопоетичного аналізу, функційної граматики та інтерпретаційно-текстологічний. Метод типологічного зіставного аналізу дозволяє дослідити взаємозв’язки між поезією Смелякова та ідиостилем Маяковського крізь призму відношення до прийому як до типологічної риси. На експліцитному рівні інтертекстуальна взаємодія представлена характерною лексикою, цитуванням, граматична відсилка вказує на імпліцитну інтертекстуальність, що свідчить про глибоку орієнтацію Смелякова на художню манеру, мову й стиль Маяковського, якому поезію присвячено. The article considers the intertextual relationship between the verse of Yaroslav Smelyakov “Who killed Mayakovsky?” and the poetic idiostyle of Vladimir Mayakovsky. The goal of this article is to consider, within the framework of linguistic and poetic intertextual analysis, how the method of pluralization and apellativization of proper names, which is characteristic of Mayakovsky’s idiostyle, and other typical idiostyle grammatical indicators: substantive binomials, creation of occasionalisms are used in Smelyakov’s verse. It is proved that the method serves here as a grammatical marker of intertextual interactions, being a reference to Mayakovsky’s creativity. The use of morphological markers of intertextual interactions and reference to a precedent text or idiostyle is widely used in parody and stylization, it is relatively rare in lyrics. The grammatical stylization of “Mayakovsky’s” indicates a genetic connection with the poetic language and style of the poet of the revolution in the named verse of Smelyakov. The methods of linguistic-poetic analysis, functional grammar and interpretation-textological are used. The method of typological comparative analysis allows to compare the poetic fragments of the works of Mayakovsky and Smelyakov through the prism of attitude to the method as a typological feature of the text and idiostyle. The intertextual interaction is represented by characteristic vocabulary, the inclusion of direct quotes at an explicit level, grammatical reference refers to implicit intertextuality which indicates the deep orientation of Smelyakov to the artistic manner, language and style of the poet to whom the poem is dedicated.
Опис
Ключові слова
поэтическая морфология, грамматические маркеры, интертекстуальность, плюрализация онима, апеллятивация, поетична морфологія, граматичні маркери, інтертекстуальність, плюралізація оніма, апелятивація, poetic morphology, grammatical markers, intertextuality, pluralization of onym, apellativization
Цитування
Скоробогатова Е. А. Грамматический маркер интертекстуальних связей: Смеляков – Маяковский / Е. А.. Скоробогатова // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. – Харьков, 2019. – № 4 (70). – С. 38–42.