Кафедра теорії, методики і практики фізичного виховання

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 319
  • Документ
    Використання спеціалізованих естафет для розвитку когнітивної сфери юних гандболісток
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2025) Несен, О. О.; Пащенко, Н. О.; Ольховікова, І. В.
    Мета. Встановити вплив спеціально підібраних естафет на когнітивні здібності юних гандболісток. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь гандболістки 12-14 років, які тренувалися у звичайному режимі, відповідно до вимог навчальної програми з гандболу у кількості 32 осіб: контрольна група (КГ n=17) спортсменок, тренувалася за планами тренера, в навчально-тренувальні заняття же експериментальної групи (ЕГ, n=15) були додатково впроваджені спеціально підібрані естафети, які виконувалися спортсменками один раз на тиждень протягом 10 хвилин перед ігровим тренуванням. Основний зміст навчальних тренувань у обох групах відповідав навчальній програмі. Для проведення дослідження були використані наступні методи: аналіз наукової літератури, за допомогою якого було встановлено актуальність запропонованого питання та підібрані методики встановлення рівня розвитку когнітивних властивостей спортсменок; опитування тренерів, відбувалося у дистанційному режимі через заповнення Googl Forms. Всього в опитуванні взяли участь 43 тренери зі стажем роботи понад 5 років; тестування когнітивних властивостей спортсменок відбувалося з використанням цифрового пристрою на якому гандболістки виконували певні дії у спокійному стані перед тренувальним заняттям, визначалися короткочасна пам’ять, швидкість реакції, уважність та здатність до прийняття логічного рішення. Тестування відбувалося двічі – на початку дослідження та після 3 місяців педагогічного експерименту; методи математично-статистичної обробки інформації. Результати. Встановлено відсутність узгодженості думок тренерів стосовно найважливішого виду підготовленості для юних спортсменів та стосовно переваги певної когнітивної властивості для ігрової діяльності гравців (ʋ˃10%, група не однорідна). Встановлено показники швидкості, уваги та логічності мислення гандболісток 12-14 років (n=32) у тесті «зайвий предмет» (579,34±31,41 с), увага у послідовностях «від 1 до 50» (66,74±10,17), короткочасної пам’яті (47,07±10,51), пам’яті «запам’ятовування чисел» (5,5±0,61), та здатності до прийняття логічних рішень «Escapa» (8,6±1,4). Встановлено позитивні достовірні зміни у проявах когнітивних здібностей гандболісток 12-14 років після 4 місяців педагогічного експерименту. Висновки. Запропоновані варіанти естафет, які поєднують у собі фізичну та специфічну розумову діяльність гандболісток, щодо прийняття ігрових рішень, позитивно впливають на розвиток когнітивних властивостей юних спортсменок у віці 12-14 років. Purpose. The purpose of the study is to determine the influence of specially selected relays on the cognitive abilities of young handball players. Material and Methods. The study involved 32 handball players aged 12-14 who trained in the usual mode, in accordance with the requirements of the handball curriculum: the control group (CG, n=17) of female athletes trained according to the coach's plans, while the training sessions of the experimental group (EG, n=15) additionally included specially selected relays, which were performed by the athletes once a week for 10 minutes before game training. The main content of the training sessions in both groups corresponded to the curriculum. The following methods were used to conduct the study: analysis of scientific literature, which established the relevance of the proposed question and selected methods for establishing the level of development of the cognitive properties of female athletes; interviewing coaches, which took place remotely by filling out Google Forms. A total of 43 coaches with over 5 years of experience participated in the survey; testing of the cognitive properties of female athletes was carried out using a digital device on which the handball players performed certain actions in a calm state before training, short-term memory, reaction speed, attentiveness and the ability to make a logical decision were determined. Testing was carried out twice - at the beginning of the study and after 3 months of the pedagogical experiment; methods of mathematical and statistical information processing. Results. It was established that there was no consistency in the opinions of coaches regarding the most important type of preparedness for young athletes and regarding the advantages of a certain cognitive property for the players' gaming activities (ʋ˃10%, the group is not homogeneous). The indicators of speed, attention and logical thinking of handball players aged 12-14 (n=32) in the “extra subject” test (579.34±31.41 s), attention in sequences “from 1 to 50” (66.74±10.17), short-term memory (47.07±10.51), memory “memorizing numbers” (5.5±0.61), and the ability to make logical decisions “Escapa” (8.6±1.4) were established. Positive significant changes in the manifestations of cognitive abilities of handball players aged 12-14 were established after 4 months of pedagogical experiment. Conclusions. The proposed relay variants, which combine physical and specific mental activity of handball players in terms of making game decisions, have a positive effect on the development of cognitive properties of young female athletes aged 12-14.
  • Документ
    Спортивні ігри як інструмент розвитку життєвих компетенцій: застосування моделі TPSR
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2025) Мусієнко, А. В.; Солодовник, В. М.; Божко, С. А.; Палевич, С. В.; Руденко, А. В.
    Мета. Метою дослідження є визначення впливу спортивних ігор, інтегрованих із моделлю TPSR (Teaching Personal and Social Responsibility), на формування життєвих компетенцій у процесі фізичного виховання. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 36 здобувачів освіти фахового коледжу віком 15-17 років, поділених на експериментальну (n=19) та контрольну (n=17) групи. Заняття з фізичного виховання проводилися у форматі спортивних ігор як у залі, так і на відкритих майданчиках. Методи дослідження включали: теоретичний аналіз літератури; спостереження за допомогою інструменту TARE 2.0 для оцінки педагогічних стратегій та життєвих компетенцій здобувачів; анкетування для вимірювання рівнів самоконтролю, відповідальності, лідерства та співпраці; експериментальний метод для впровадження програми TPSR у спортивні ігри; статистичний аналіз, зокрема t-тест та коефіцієнт внутрішньокласової кореляції (ICC). Результати. Експериментальна група показала статистично значущі покращення рівнів самоконтролю (p=0,009), участі (p=0,003), зусиль (p=0,003), незалежності (p<0,001) та турботи (p=0,016). Учасники стали більш відповідальними, лідерськими та активними під час навчального процесу. Результати підтвердили ефективність використання моделі TPSR для розвитку ключових компетенцій через спортивні ігри. Додатковий аналіз було проведено для оцінки взаємозв’язків між вихованням відповідальності педагогами та розвитком певних аспектів поведінки здобувачів на основі даних, отриманих через інструмент TARE 2.0. Кореляційний аналіз показав, що стратегічні підходи до виховання відповідальності мають сильний позитивний вплив на поведінку здобувачів у таких аспектах, як самостійність, турбота, участь та зусилля. Найбільший ефект було зафіксовано для стратегій «надання вибору та голосу» та «встановлення очікувань», що свідчить про їхню ефективність у мотивації до активної діяльності та самоконтролю. Висновки. Спортивні ігри, інтегровані із моделлю TPSR, є ефективним інструментом для формування життєвих компетенцій здобувачів освіти й створює можливості для застосування педагогічних стратегій, що стимулюють відповідальну поведінку, соціальну взаємодію та самостійність. Purpose. The aim of the study is to determine the impact of sports games integrated with the TPSR (Teaching Personal and Social Responsibility) model on the formation of life competencies in the process of physical education. Material and Methods. The study involved 36 vocational college students aged 15-17, divided into experimental (n=19) and control (n=17) groups. Physical education classes were conducted in the format of sports games both indoors and outdoors. The research methods included: theoretical analysis of the literature; observation using the TARE 2.0 tool to assess pedagogical strategies and life competencies of students; questionnaires to measure levels of self-control, responsibility, leadership and cooperation; experimental method for implementing the TPSR program in sports games; statistical analysis, in particular t-test and intraclass correlation coefficient (ICC). Results. The experimental group showed statistically significant improvements in the levels of self-control (p=0.009), participation (p=0.003), effort (p=0.003), independence (p<0.001) and caring (p=0.016). Participants became more responsible, leadership and active during the learning process. The results confirmed the effectiveness of using the TPSR model to develop key competencies through sports games. Additional analysis was conducted to assess the relationships between the upbringing of responsibility by teachers and the development of certain aspects of the behavior of students based on data obtained through the TARE 2.0 tool. Correlation analysis showed that strategic approaches to the upbringing of responsibility have a strong positive impact on the behavior of students in such aspects as independence, caring, participation and effort. The greatest effect was recorded for the strategies of “giving choice and voice” and “setting expectations”, which indicates their effectiveness in motivating for active activity and self-control. Conclusions. Sports games, integrated with the TPSR model, are an effective tool for forming life competencies of education seekers and create opportunities for the application of pedagogical strategies that stimulate responsible behavior, social interaction and independence.
  • Документ
    Вплив фізичної втоми на розумову діяльність спортсменів-орієнтувальників
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2025-02-07) Шип, Н. Є.; Віхляєва, Д. О.
    Стаття присвячена вивченню впливу втоми на ефективність розумових процесів у спортсменів-орієнтувальників під час змагальної діяльності. Запропоновані засоби і методи тренування для підготовки спортсменів до корекції своїх дій в умовах стомлюваності. Зроблено висновки про можливість зменшення негативного впливу втоми на результативність виконання технічних прийомів і тактичних дій при доланні дистанції. The article is devoted to the study of the influence of fatigue on the efficiency of mental processes in orienteers during competitive activity. The means and methods of training for preparing athletes to correct their actions in conditions of fatigue are proposed. Conclusions are made about the possibility of reducing the negative impact of fatigue on the effectiveness of technical techniques and tactical actions when overcoming the distance.
  • Документ
    Зміна показників ефективності командної роботи у баскетболі 3х3
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2025) Мусієнко, А. В.; Несен, О. О.; Гришко, А. В.; Шевченко, О. С.; Цимбалюк, Ж. О.
    В роботі розглянуто проблему підвищення результатів змагальної діяльності в спортивних іграх. Змагальні показники команди залежать від ряду факторів. Окрім рівня фізичної, технічної та тактичної підготовленості окремих гравців, ряд авторів надає великого значення ефективності командної роботи. Нечисленність спортивної команди збільшує вплив кожного гравця на загальний результат, вимагає високої злагодженості в тактичних взаємодіях, взаєморозуміння та ефективної комунікації гравців, взаємодопомоги та підтримки партнерів. Мета. Мета дослідження полягала в експериментальній перевірці програми вдосконалення командної роботи на ігрові взаємодії та комунікацію гравців у баскетболі 3х3. Матеріал і методи. Методи: теоретичні (аналіз і узагальнення науково-методичної літератури з проблеми дослідження, узагальнення досвіду вдосконалення командної роботи у невеликих групах), емпіричні (спостереження, опитування, експеримент), статистичні (методи математичної обробки отриманих результатів). Результати. Загальний показник сприйняття командної роботи після експерименту статистично значуще змінився в команді 3х3, що була сформована з експериментальної групи (t=5,551 при р<0,001). Зміни показників за окремими компонентами командної роботи також значущі: підготовка (t=3,728 при р=0,01), виконання (U=0,000 при р=0,017), оцінювання (U=0,5 при р=0,026), коригування (t=5,242 при р<0,001) та управління підтримкою команди (t=7,550 при р < 0,001). Висновки. Впроваджена програма вдосконалення командної роботи у тренувальний процес баскетболістів позитивно відбився на показниках оцінювання командної роботи, сприяла згуртованості команди, підвищенню ігрового розуміння, ефективності комунікації. Але показники нижчі відповідно до максимальних та потребують подальшого вдосконалення. The paper considers the problem of improving the results of competitive activity in sports games. The competitive performance of a team depends on a number of factors. In addition to the level of physical, technical and tactical preparedness of individual players, a number of authors attach great importance to the effectiveness of teamwork. The small size of a sports team increases the influence of each player on the overall result, requires high coherence in tactical interactions, mutual understanding and effective communication of players, mutual assistance and support of partners. Purpose. The purpose of the study was to experimentally test a teamwork improvement program on game interactions and communication of players in 3x3 basketball. Material and Methods. Methods: theoretical (analysis and generalization of scientific and methodological literature on the research problem, generalization of experience in improving teamwork in small groups), empirical (observation, survey, experiment), statistical (methods of mathematical processing of the results obtained). Results. The overall team work perception index after the experiment changed statistically significantly in the 3x3 team formed from the experimental group (t=5.551 at p<0.001). Changes in the indicators for individual components of team work are also significant: preparation (t=3.728 at p=0.01), execution (U=0.000 at p=0.017), evaluation (U=0.5 at p=0.026), adjustment (t=5.242 at p<0.001) and team support management (t=7.550 at p<0.001). Conclusions. The implemented team work improvement program in the basketball players' training process had a positive effect on the team work evaluation indicators, contributed to team cohesion, increased game understanding, and communication efficiency. But the indicators are lower than the maximum and need further improvement.
  • Документ
    Формування життєвих компетенцій у процесі спортивних ігор на основі стратегії TPSR
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2025-02-07) Солодовник, В. М.; Мусієнко, А. В.; Палевич, С. В.
    У статті розглянуто можливості використання спортивних ігор як інструменту для формування життєвих компетенцій здобувачів освіти на основі моделі TPSR (Teaching Personal and Social Responsibility). Обґрунтовано важливість впровадження TPSR у навчальні програми фізичного виховання, проаналізовано основні компоненти моделі, а також досліджено вплив програми на розвиток навичок самоконтролю, співпраці, лідерства та відповідальності. Показано, що інтеграція спортивних ігор сприяє гармонійному розвитку особистості здобувачів та підвищує їх соціальну адаптивність. The article considers the possibilities of using sports games as a tool for the formation of life competences of students based on the TPSR (Teaching Personal and Social Responsibility) model. The importance of introducing TPSR into physical education curricula is substantiated, the main components of the model are analysed, and the impact of the programme on the development of self-control, cooperation, leadership and responsibility skills is studied. It is shown that the integration of sports games contributes to the harmonious development of students' personalities and increases their social adaptability.