Роль сімейно-родинної прив’язаності у становленні особистості молодшого школяра

Abstract

Висвітлено, що в процесі становлення особистості дитини провідна роль належить сім’ї, як першому інституту соціалізації. Унікальність сім’ї, як педагогічного середовища полягає в тому, що в ній можливо створювати глибокі емоційні зв’язки (прив’язаність); сприяти розвитку культури, вихованості, духовності. Сім’я, на думку багатьох вчених, може бути фактором, що впливає на успішність соціальної адаптації зростаючої особистості, так є і однією з причин її соціальної дезадаптації. Освещено, что в процессе становления личности ребенка ведущая роль принадлежит семье, как первому института социализации. Уникальность семьи, как педагогической среды заключается в том, что в ней возможно создавать глубокие эмоциональные связи (привязанность) содействовать развитию культуры, воспитанности, духовности. Семья, по мнению многих ученых, может быть фактором, влияющим на успешность социальной адаптации растущей личности, так есть и одной из причин ее социальной дезадаптации. It is highlighted that in the process of formation of the child's personality the leading role belongs to the family as the first institution of socialization. The uniqueness of the family as a pedagogical environment lies in the fact that it is possible to create deep emotional bonds (affection) to promote the development of culture, upbringing, spirituality. The family, according to many scholars, can be a factor influencing the successful social adaptation of a growing person, and is one of the causes of social maladjustment.