ЗАКЛАДЕННЯ ПІДВАЛИН МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ О. ОБОДОВСЬКИМ

Abstract

Актуальність статті пов’язана з недостатнім висвітленням розвитку методики навчання географії в школі в XIX ст. Окремі питання методики навчання географії були розглянуті в середині XIX ст. в роботі професора Педагогічного інституту О. Ободовського «Всеобщей географии учебная книга». У передмові підручника автор виступив як фахівець не тільки в галузі географії, а й педагогіки. Прагнучи до впорядкування та систематизації навчального матеріалу, О. Ободовський окреслив предмет вивчення всезагальної географії, виділивши не тільки дві основні складові (неорганічну і органічну природу), а і поставивши завдання розглянути такі складові неорганічної природи (сучасною термінологією – природного комплексу), як води, ґрунт і клімат з точки зору можливостей забезпечення умов існування органічного життя в даній місцевості. Таким чином, у передмові А. Ободовський виклав передові, на той час, погляди на методику викладання географії, а також заклав основи батьківщинознавства (краєзнавства), обґрунтовано вважаючи, що вивчення країни слід починати з навколишньої місцевості. Актуальность статьи связана с недостаточным освещением развития методики обучения географии в школе в XIX веке. Отдельные вопросы методики обучения географии были рассмотрены в середине XIX века в работе профессора Педагогического института А. Ободовского «Всеобщей географии учебная книга». В предисловии учебника автор выступил как специалист не только в области географии, но и педагогики. Стремясь к упорядочению и систематизации учебного материала, А. Ободовский очертил предмет изучения всеобщей географии, выделив не только две основные составляющие (неорганическую и органическую природу), а и поставил задачу рассмотреть такие составляющие неорганической природы (в современной терминологии – природного комплекса), как вода, почва и климат с точки зрения возможностей обеспечения условий существования органической жизни в данной местности. Таким образом, в предисловии А. Ободовский изложил передовые, на то время, взгляды на методику преподавания географии, а также заложил основы краеведения, обоснованно полагая, что изучение страны следует начинать с окружающей местности.