Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/4277
Title: Intercultural discourse in the philosophy of education: Theoretical refl ection between generality and singularities
Other Titles: Międzykulturowy dyskurs w fi lozofi i edukacji: teoretyczna refl eksja między ogólnością a singularyzacją
Міжкультурний дискурс у філософії освіти: теоретичний роздум між загальністю та особливістю
Межкультурный дискурс в философии образования: теоретическое отражение между общностью и особенностями
Authors: Kultaeva, M.
Keywords: philosophy of education
intercultural discourse
theory
generality
singularities
epistemic cultures
communication
knowledge
філософія освіти
міжкультурний дискурс
теорія
загальність
особливості
епістемічні культури
спілкування
знання
философия образования
межкультурный дискурс
теория
всеобщность
особенности
эпистемические культуры
общение
знания
Issue Date: 2020
Publisher: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Citation: Kultaeva M. Intercultural discourse in the philosophy of education: Theoretical refl ection between generality and singularities / M. Kultaeva // Wielogłos w myśli o wychowaniu : 100 lat polskiej pedagogiki filozoficznej / Uniwersytet Warszawski ; redakcja naukowa S. Sztobryn, K. Dworakowska . – Warszawa, 2020. – S. 80–95. – Pedagogika Filozoficzna ; т. 8
Abstract: Intercultural discourse within the philosophy of education is regarded as its self-reflection in industrial and post-industrial cultural contexts, including their national specificity. Th e distinctions between theoretical priorities of the philosophy of education in industrial and post-industrial societies are analyzed as founded either on the logic of generality or on the logic of singularities. The logic of singularities tends to dominate in post-industrial cultural conditions as the culture of the knowledge society and as an important element in its system of education. Th e theory of the society of singularities (A. Reckwitz) is verified through the analysis of the changes in the self-understanding of the philosophy of education, which is trying to adapt itself to new cultural and social challenges. Th e heritage of the Enlightenment is carefully preserved both in the continental European and in the American philosophical tradition with all their diversity and paradoxes of different epistemic cultures. Międzykulturowy dyskurs w fi lozofi i edukacji postrzegany jest jako jej samo-refl eksja w industrialnych i postindustrialnych kulturowych kontekstach, wliczając w to ich narodową charakterystykę. Różnice między teoretycznymi priorytetami fi lozofi i edukacji w industrialnych i postindustrialnych społeczeństwach analizowane są jako ufundowane albo na logice ogólności albo singularyzacji. Ta druga wykazuje tendencję do dominacji w postindustrialnych kulturowych warunkach jako kultura społeczeństwa wiedzy oraz jako istotny element w systemie edukacji. Teoria singularyzacji społeczeństwa (A. Reckwitz) może zostać użyta jako metodologia zweryfi kowana do analizy przemian samorozumienia fi lozofi i edukacji, która stara się zaadaptować do nowych kulturowych i społecznych wyzwań. Dziedzictwo oświecenia jest starannie przechowane zarówno w kontynentalnej, europejskiej, jak i amerykańskiej fi lozofi cznej tradycji, w ich zróżnicowaniu i paradoksach odmiennych kultur epistemicznych. Міжкультурний дискурс у рамках філософії освіти розглядається як його саморефлексія в індустріальному та постіндустріальному культурному контексті, включаючи їх національну специфіку. Розмежування теоретичних пріоритетів філософії освіти в індустріальному та постіндустріальному суспільствах аналізується як засноване або на логіці загальності, або на логіці особливостей. Логіка особливостей має тенденцію домінувати в постіндустріальних культурних умовах як культура суспільства знань і як важливий елемент його системи освіти. Теорія суспільства сингулярностей (А. Реквіц) перевіряється шляхом аналізу змін у саморозумінні філософії освіти, яка намагається адаптуватися до нових культурних та соціальних викликів. Спадщина Просвітництва ретельно зберігається як в континентальній Європі, так і в американській філософській традиції з усім їх різноманіттям і парадоксами різних епістемічних культур. Межкультурный дискурс в рамках философии образования рассматривается как его саморефлексия в индустриальном и постиндустриальном культурном контексте, включая их национальную специфику. Разграничение теоретических приоритетов философии образования в индустриальном и постиндустриальном обществах анализируется как основанное или на логике всеобщности, или на логике особенностей. Логика особенностей имеет тенденцию доминировать в постиндустриальных культурных условиях как культура общества знаний и как важный элемент его системы образования. Теория общества сингулярности (А. Реквиц) проверяется путем анализа изменений в самопонимании философии образования, которая пытается адаптироваться к новым культурным и социальным вызовам. Наследие Просвещения тщательно сохраняется как в континентальной Европе, так и в американской философской традиции со всем их многообразием и парадоксами различных эпистемических культур.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/4277
ISBN: 978-83-235-4254-4 (pdf online)
Appears in Collections:Кафедра філософії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kultaeva M. Intercultural discourse in the philosophy of education .pdf3.81 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.