АНТРОПОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАЛІЗНОЇ ЗАВІСИ (ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ)
Завантаження...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Анотація
Актуальність теми дослідження визначається нагальною потребою здійснення комплексного філософсько-антропологічного аналзу ролі кордонів у житті людини, соціумів та держав. Особливо актуальною ця тема є для українського суспільства, яке пройшло надзвичайно тяжкий шлях боротьби за власну свободу і незалежність, має колоніальне минуле та трагічний досвід перебування за залізною завісою. Негативна онтологія пострадянського минулого криє в собі острахи втрати національної ідентичності в світі, який стрімкими темпами глобалізується. Постановка проблеми. У добу глобалізації відбувається розмивання культурних і соціальних кордонів, але сучасні етнічні конфлікти та політична закритість деяких країн гальмують процес формування єдиного глобального соціуму. Ретроспективний аналіз антропологічних наслідків від ізоляції та розділення світу залізною завісою висвітлить причини як локальних так і глобальних конфліктів. Аналіз останніх досліджень і публікацій теми. Осмислення антропологічних наслідків залізної завіси потребує звернення до праць В. Андрущенка, Є. Бистрицького, М. Бойченка, М. Голька, Р. Зимовця, П. Нора, Н. Масловськи, А. Шептицького, а також Г. Корж, С. Корнієнко, Н. Радіонової та ін. Постановка завдання. Метою є філософсько-антропологічна концептуалізація наслідків перебування за залізною завісою з урахуванням пережитого Україною досвіду політичної, суспільної та культурної ізоляції і асиміляції. Виклад основного матеріалу. Становлення сучасної демократичної нації в Україні відбувається в опціях історичної пам’яті, яка наскрізь пронизана негативними споминами про тоталітарне минуле. Досвід трагічної антропології, набутий протягом історичного минулого, водночас гальмує і прискорює повернення нашої країни в загальнолюдський цивілізаційний простір. Політика ізоляції суттєво обмежила свободу і право людини на вільне самоствердження. Україна, яка тривалий час перебувала під колоніальним режимом радянського союзу, має трагічний досвід ізоляції. Це призвело до призупинення власного етнонаціонального та культурного розвитку. Систематично і послідовно здійснювалася ідеологічна асиміляція через освітній процес та пропаганду нав’язувала марксизм-ленінізм, що формувало однорідність мислення та громадську думку відповідно до вимог режиму. Це обмежувало критичне мислення та різноманітність думок, що негативно впливало на культурний і інтелектуальний розвиток суспільства. Свобода думки і творчість зазнали значних обмежень, що ускладнювало культурний прогрес і соціальні зміни. Висновки. Політика ізоляції, яка систематично здійснюється на всіх рівнях суспільного буття має важкі культурні, соціальні та антропологічні наслідки для суспільств, які тривалий час перебувають за залізною завісою. Ці наслідки даються в знаки не тільки на поколінні яке перебувало в ізоляції, не тільки гальмують розвиток країни, усуваючи її з світових інформаційних та комунікативних потоків, ізолюючи від загальносвітового економічного, політичного та соціокультурного життя, але й проступають крізь пласти колективної пам’яті в майбутніх поколіннях.
Urgency of the research is determined by the urgent need to conduct a comprehensive philosophical-anthropological analysis of the role of borders in the life of individuals, societies, and states. This topic is especially relevant for Ukrainian society, which has undergone an extremely difficult path in its struggle for freedom and independence, has a colonial past, and has experienced the tragic consequences of being behind the Iron Curtain. The negative ontology of the post-Soviet past carries fears of losing national identity in a rapidly globalizing world. Target setting. In the era of globalization, cultural and social borders are being blurred, but contemporary ethnic conflicts and the political isolation of certain countries hinder the formation of a unified global society. A retrospective analysis of the anthropological consequences of isolation and the division of the world by the Iron Curtain will shed light on the causes of both local and global conflicts. Actual scientific researches and issues analysis. The study of the anthropological consequences of the Iron Curtain requires reference to the works of V. Andrushchenko, E. Bystritsky, M. Boychenko, M. Holko, R. Zymovets, P. Nora, N. Maslovska, A. Sheptytsky, as well as H. Korzh, S. Korniyenko, N. Radionova, among others. The research objective. The goal is to philosophically and anthropologically conceptualize the consequences of being behind the Iron Curtain, considering Ukraine’s experience of political, social, and cultural isolation and assimilation. The statement of basic materials. The formation of a modern democratic nation in Ukraine is taking place within the context of historical memory, which is deeply permeated by negative recollections of the totalitarian past. The tragic anthropological experience accumulated throughout history both slows down and accelerates the country's return to the universal human civilization. The policy of isolation significantly limited human freedom and the right to self-affirmation. Ukraine, which was under the colonial
regime of the Soviet Union for an extended period, has a tragic experience of isolation. This led to the suspension of its own ethnonational and cultural development. Ideological assimilation was systematically and consistently carried out through the educational process and propaganda, imposing Marxism-Leninism, which created a uniformity of thought and public opinion in line with the regime’s requirements. This restricted critical thinking and the diversity of ideas, negatively impacting the cultural and intellectual development of society. Freedom of thought and creativity faced significant limitations, complicating cultural progress and social change. Conclusions. The policy of isolation, systematically implemented at all levels of social life, has severe cultural, social, and anthropological consequences for societies that have long been behind the Iron Curtain. These consequences are felt not only by the generation that experienced the isolation, but they also hinder the country's development by excluding it from global information and communication flows, isolating it from global economic, political, and sociocultural life. Furthermore, these effects resurface in the collective memory of future generations.
Опис
Ключові слова
людина, держава, політика ізоляції, залізна завіса, адаптація, культурні і політичні кордони, individual, state, policy of isolation, Iron Curtain, adaptation, cultural and political borders
Цитування
Чепєгін І. В. Антропологічні наслідки залізної завіси (філософська концептуалізація). Освітній дискурс : зб. наук. пр. Київ, 2024. Вип. 50 (7–9). С. 42–46.