ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ ВИСОКОЇ СЛОВЕСНОСТІ

Abstract

В рецензії на монографію К. В. Хінкіладзе "Література за межами високої словесності: Белетристика у літературі російського Зарубіжжя 1920-1930-х рр." розглянуто проблему розшарування літератури на "високу", або елітарну літературу, адресовану вишуканому, добре освіченому читачеві; масову, споживачами якої є найширші кола звичайних, невибагливих читачів, та літературу "серединного " поля, або міддл-літературу, читачами якої є ерудовані, орієнтовані на якісне читання представники серединного шару суспільства, готові як до розваги, так і до міркувань над серйозними і актуальними проблемами сьогодення. Підкреслено, що авторка монографії звернулася до осмислення літератури "серединного" поля першої третини ХХ ст., створеної не в метрополії, а за її межами. Саме цей період історії літератури не так часто є предметом наукових досліджень. Тому постановка питання К. В. Хінкіладзе вирішує дві наукові проблеми: введення до наукового обігу і аналітичне осмислення маловідомих творів, які не перевидавалися на батьківщині і є бібліографічними рідкостями, та поглиблення уявлень про белетристику як таку. В рецензии на монографию К. В. Хинкиладзе «Литература за пределами высокой словесности: Беллетристика в литературе российского Зарубежья 1920-1930-х гг.» рассмотрено проблему расслоения литературы на «высокую», или элитарную литературу, адресованную изысканному, хорошо осведомленному читателю; массовую, потребителями которой являются широкие круги обычных нетребовательных читателей, и литературу «серединного» поля, или миддл-литературу, читателями которой являются эрудированные, ориентированные на качественное чтение представители среднего слоя общества, готовые и к развлечениям, и размышлениям над серьезными и актуальными проблемами сегодняшнего дня. Подчеркнуто, что автор монографии обратилась к осмыслению литературы «серединного» поля первой трети ХХ в., созданной не в метрополии, а за ее пределами. Именно этот период истории литературы не так часто является предметом научных исследований. Поэтому постановка вопроса К. В. Хинкиладзе решает две научные проблемы: введение в научный оборот и аналитическое осмысление малоизвестных произведений, не переиздаваемых на родине и являющиеся библиографической редкостью, и углубление представлений о беллетристике как таковой.