Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 42
- ДокументТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Пісоцька, М. Е.У дисертації цілісно досліджено розвиток проблеми індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей у закладах вищої педагогічної освіти України другої половини XX – початку XXI століття. Розкрито витоки досліджуваної проблеми в історії світової та вітчизняної педагогічної думки, термінологічно-понятійний апарат дисертації, внесок науковців досліджуваного періоду в розвиток цілісної теорії індивідуалізації навчання, напрями наукових пошуків стосовно проблеми індивідуалізації в міждисциплінарному просторі, теорію та практику індивідуалізації навчання в зарубіжній науці. Науково обґрунтовано етапи розвитку досліджуваної проблеми та виділені їхні особливості: I етап ( 1950 – 1960 роки) – етап актуалізації проблеми індивідуалізації навчання у зв’язку з пошуком шляхів підвищення ефективності вищої педагогічної освіти; ІІ етап (1961 – 1986 роки) – етап збагачення форм і методів індивідуалізації навчання в умовах розвитку освітніх концепцій; ІІІ етап (1987 – 2013 роки) – етап інтенсивного розвитку проблеми індивідуалізації навчання в контексті гуманоцентричної парадигми. Узагальнено досвід індивідуалізації навчання майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін на кожному з етапів. Виявлено провідні тенденції індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей закладів вищої педагогічної освіти України в обраних хронологічних межах й окреслено напрями подальшого використання узагальненого досвіду в сучасних умовах. For the first time in the Ukrainian historical and pedagogical science the given work presents a thorough study of developing the issue of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties in higher pedagogical educational institutions of Ukraine in the second half of the XX – the beginning of the XXI century. The study analyzes the works of the ancient philosophers, Renaissance humanist educators, teachers, scientists, writers of the first half of the XVIII century and the Enlightenment epoch, prominent figures of education and culture of the XIX century, teachers and psychologists of the end of the XIX century – the first half of the XX century, that created the basis for the specified issue developing during the investigated period. On the basis of historiographical, historical, pedagogical, humanistic, systemic, personal, activity, resource, axiological, acmeological, synergetic, cultural, civilizational and phenomenological approach the author defines the theoretical foundations of the studied problem, as well as its conceptual and categorical apparatus («individualization of teaching», «individual approach», «individualized learning», «individual learning», «differentiation of learning», «differentiated approach», «differentiated learning»). The study systematizes the contribution of scholars of the studied period to developing a holistic theory of individualization of teaching: expanding the terminology field, defining the essence of the leading concepts of individualization of teaching issue and discovering their dialectical relation; distinguishing the types of individualization and differentiation of teaching, along with the types and forms of external and internal differentiation of training; defining the purpose, essence, structure, system-driven factors, contradictions, patterns and principles, conditions, criteria of individualization of training being effective, as well as requirements for teachers who provide this process. The given work specifies the directions of scientific research concerning the individualization issue in the interdisciplinary space, such as philosophical, sociological, psychological and physiological. The author detects and characterizes the features of individualization of teaching in foreign theory and practice (development of its theoretical and methodological foundations by representatives of philosophical and psychological currents, along with multilevel training of specialists, elective principle of education and various education models). Taking into account the general tendencies of social, economic and political development of the state, the achievements of scientific and technological progress as objective factors in implementing the reforms in the domestic education system, the features of government policy in the field of higher education, the level of theoretical achievements of psychological and pedagogical science in the context of the problem under study, the degree of their use in the practice of higher pedagogical school for preparing specialists of the indicated specialties, the work scientifically substantiates three stages in the development of the theory and practice of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the XX – the beginning of the XXI century, as well as reveals their basic features: stage I (1950 – 1960) – actualization of the individualization of teaching issue due to the search for ways of increasing the efficiency of higher pedagogical education; stage ІІ (1961 – 1986) – enrichment of individualization of teaching forms and methods; stage ІІІ (1987 –2013) – intensive development of the individualization of teaching issue in the context of the humanistic paradigm. The study generalizes the individualization of teaching experience in each scientifically substantiated stage with the emphasis on: the ways of implementing individualization of teaching at lectures, seminars, practical classes, laboratory works, workshops in particular areas (developing students’ cognitive activities and autonomy, prevention and overcoming poor performance, working with gifted students); the specifics of individualization of teaching at extra classes, different types of consultations, in the process of teachers being on duty in classrooms and laboratories, advisory work with distance-learning students, at the stage of control, compiling credits, examinations, colloquia; the forms and methods of individualization of students’ independent extracurricular educational and cognitive activity; the ways of individualization of teaching students in terms of computerization of education; the features of individualizing students’ scientific and research activities; the ways of individualizing pedagogical, educational, field, on-site, and computing practice. The author reveals the leading tendencies of developing the idea of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties at higher pedagogical institutions during the studied period. The main directions of further using the generalized experience in modern conditions have been outlined: a) specifying the theoretical basics of individualization of teaching students considering the realities and prospects of the national and global higher education development; b) improving the normative base along with scientific and methodological provision of individualization of teaching students; c) organizing the educational process taking into account the main provisions of the New Ukrainian School concept.
- ДокументТеоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Костіна, В. В.У дисертації розкрито теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів. З’ясовано суть, зміст та особливості професійної діяльності фахівців соціальної галузі з профілактики дезадаптації учнів у системі різних соціальних інституцій, розкрито можливості їхньої взаємодії. Теоретично обґрунтовано, розроблено та апробовано в освітньому процесі систему професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів, яка складається з моделі та її науково-методичного забезпечення, що за допомогою організації професійно-спрямованого освітнього простору створює умови для формування їхньої готовності до відповідного виду професійної діяльності. This thesis presents a theoretical generalization and a new solution of the problem of professional training of future specialists of the social sphere to prevent maladjustment of pupils. The scientific novelty of the obtained results is that the model of the system of professional training of future specialists of the social sphere (social pedagogues and social workers) for the prevention of maladjustment of pupils in various social institutions, as well as its scientific and methodological support has been developed, which allows creating a professional-oriented educational space in conditions of HEE (Higher Education Establishment) and partner network of social institutions. In the proposed study the theoretical comprehension of the phenomena of "maladjustment of pupils" and "prevention of maladjustment of pupils in the system of various social institutions" was made. The thesis reveals that the professional training of future social pedagogues and social workers to prevent maladjustment of pupils is aimed at the development of an integrated characteristic - the level of their professional readiness for the appropriate kind of activity, which are components of their personal and professional potential. In the thesis, a retrospective analysis of the literature is carried out, which clarifies the variability of methodological positions and, accordingly, reflects not only the very essence of the professional training of future specialists of the social sphere to prevent maladjustment of pupils, but also the many-sided ways of its implementation in Ukraine and abroad. The process of professional training as a combination of educational, research and developmental effects of the micro-environment of HEE and practice-oriented, professional-oriented macro-environment of the partner network of institutions is developed, which promotes gradual professional self-identification and the formation of the personality of future specialists in the field of preparation for the prevention of maladjustment of pupils. A phased selection of ways and means of influencing the personality of a future specialist along the way of his professional formation in the HEE is carried out. The possibilities for a harmonious combination of the influences of various professional microcells are shown, which contributes to the formation of the integral personality of the future specialist of the social sphere, the maximum disclosure and manifestation of his own personal and professional potential. The perspective opportunities in the study of important determinants influencing the harmonization of the professional and personal potential of future social pedagogues and social workers are revealed. The potential development of the determinants of the professional and personal potential of the future specialist of the social sphere, which carries out the prevention of maladjustment of pupils, is predicted on the basis that the integrity of the preventive effect determines the harmonious development of its motivational-value, affective-conative, cognitive-instrumental, professional activity indicators. It is shown that the use of ethno-pedagogical means in educational and extra-judicial work with future social pedagogues and social workers can significantly increase their psychological readiness to prevent the maladjustment of pupils in different socio-cultural centers by acquiring skills of preservation and strengthening of health, protection of personal and family space that is valuable both for a particular individual and for society as a whole. Practical professional preparation for the prevention of maladjustment of pupils in various social institutions is considered as a process of gradual professional self-determination and self-deployment of a person through the harmonization of all of its professional manifestations under the conditions of partner institutions with HEE networks that provide prevention of maladjustment of pupils. It is proved that an important condition for the development of the personal and professional potential of future specialists in the social sphere is a harmonious combination of their research activities with theoretical and practical training in the context of volunteer initiatives based on the network of partner organizations on the HEE network and the activities of the student scientific society. The practical significance of the results is the possibility of their application in the process of creating new models of training future specialists of the social sphere to work with vulnerable contingents; the definition of priority tasks of social education, the development of innovative professional-oriented social programs and projects for the training of future social pedagogues and social workers. The results of scientific research make it possible to introduce a new innovative approach to the process of professional education of specialists of the social sphere as a scientific pedagogical problem and to expand the range of research, the subject of which is the professional training of future social pedagogues and social workers.
- ДокументДидактична система змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Собченко, Т. М.У дисертації здійснено цілісне дослідження й розв’язано актуальну науково-прикладну проблему змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Інтенсивна інформатизація всіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства зумовлює необхідність кардинальної модернізації вищої освіти на засадах активного використання інноваційних комп’ютерних технологій. Одним із перспективних шляхів вирішення цього завдання є впровадження змішаного навчання, що дає змогу оптимально поєднати онлайн та офлайн формати його реалізації, а як наслідок – значно підвищити ефективність освітнього процесу, надати навчальній діяльності студентів особистісно орієнтованого характеру. При цьому особливо гостро проблема змішаного навчання студентів постає перед викладачами, які працюють на філологічних факультетах, що зумовлено насамперед специфікою філологічного знання та зростанням його ролі в духовному розвитку сучасного українського суспільства. На основі вивчення ґенези змішаного навчання та з’ясування сучасного стану наукової розробленості проблеми його реалізації визначено, що змішане навчання зародилось у США спочатку у формі кореспондентського, пізніше дистанційного навчання й було безпосередньо пов’язане з розвитком інформаційно-комунікативних технологій, проте активно використовувати цю форму навчання почали тільки на початку ХХІ ст. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано концепцію дослідження, підґрунтя якої складають ідеї про те, що: педагогічно виправдане здійснення змішаного навчання забезпечує підвищення якості вищої філологічної освіти; для можливості оптимального сполучення різних традиційних та інноваційних методів і форм організації процесу навчання студентів філологічного профілю в онлайн і офлайн форматах виникає потреба в розробленні й реалізації цілісної системи змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти. Концепція містить чотири взаємопов’язані концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї дослідження: методологічний, теоретичний, методичний та практичний. У процесі здійснення наукового пошуку також визначено, що методологічну основу дослідження проблеми змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей складають такі наукові підходи: системно-синергетичний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, ресурсний, ергономічний, герменевтичний та середовищний. Розкрито специфіку організації змішаного навчання здобувачів вищої філологічної освіти, що проявляється в необхідності врахування психолого-фізіологічних (студентський вік є сензитивним періодом для становлення інтелектуальної системи людини, розвитку її вищих психічних функцій), соціальних (активний розвиток самосвідомості, моральних і естетичних почуттів, стабілізація характеру, оволодіння всіма соціальними функціями дорослого члена суспільства), індивідуальних особливостей студентів та специфіки самого філологічного знання (вивчення філологічних навчальних дисциплін спрямоване на формування певних знань і способів діяльності здобувачів, набуття ними досвіду соціально значущих емоційно-ціннісних ставлень; людина є суб’єктом і водночас його об’єктом дослідження; вивчення світу людини й явищ культури, що відображені в словесних пам’ятках, тобто в мові та в літературних джерелах); спрямованості на формування у здобувачів визначених у нормативних документах компетентностей на основі дотримання загальних вимог до реалізації вищої освіти; забезпеченні оволодіння всіма учасниками освітнього процесу вмінь роботи в режимі онлайн. Розроблено й теоретично обґрунтовано дидактичну систему змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти, що включає такі блоки: концептуально-цільовий (мета, завдання, науково-методологічні підходи, функції системи, принципи реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей); змістовно-технологічний (структурні компоненти навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної освіти, етапи й організаційно-дидактичні умови реалізації їхнього змішаного навчання, відповідний дидактичний інструментарій: моделі, методи, форми, засоби навчання); діагностично-результативний (критерії, показники, рівні, методи діагностики й діагностичні методики, а також очікуваний результат реалізації системи). Виявлено організаційно-дидактичні умови, що забезпечують ефективну реалізацію змішаного навчання студентів філологічного профілю: створення комбінованого освітнього середовища; здійснення спеціальної підготовки викладачів до реалізації змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей; забезпечення поєднання моніторингу та самомоніторингу навчальних досягнень студентів засобами змішаного навчання. Уточнено визначення поняття «змішане навчання студентів філологічних спеціальностей» як упорядкованої взаємодії викладачів та студентів, що спрямовується на досягнення сформульованих завдань освітнього процесу на основі врахування специфіки філологічного знання й яке передбачає оптимальне поєднання навчальної діяльності її суб’єктів у режимі онлайн та офлайн, а також змістове наповнення структурних компонентів (мотиваційно-цільовий, когнітивно-процесуальний, особистісно-ціннісний) навчальних досягнень здобувачів вищої філологічної освіти як результату цього навчання. Набули подальшого розвитку: моделі («Ротаційна», «Гнучка», «Особистісно-орієнтована модель», «Модель збагаченого віртуального середовища»), форми (аудиторні (офлайн) й позааудиторні (онлайн)) та методи (синхронні й асинхронні; активні й інтерактивні), засоби (традиційні, мультимедійні, мобільні, сервіси, освітні платформи) змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі відповідно до сучасних освітніх реалій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в доведенні сформульованих теоретичних положень і висновків до конкретних рекомендацій щодо організації й реалізації змішаного навчання студентів філологічного профілю у вищій школі, які представлено в одноосібній монографії «Змішане навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти: історія, теорія, практика, перспективи» та статтях у колективних вітчизняних і зарубіжних монографіях «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague,Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague, 2020); в авторських посібниках «Дидактика», «Педагогіка», «Педагогічна майстерність учителя», збірнику тестових завдань для діагностування й оцінювання навчальних досягнень здобувачів освітнього ступеня «магістр» з навчальної дисципліни «Педагогіка», довіднику для здобувачів вищої освіти та викладачів «Харківські інноваційні школи»; у п’яти збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня 1, 2, 3, 4 курсів навчання з питань проходження виробничої (педагогічної) практики, виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка. Модуль «Дидактика», «Провайдинг цифрового освітнього середовища»; у двох збірках методичних рекомендацій для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня 1 курсу навчання виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Педагогіка. Модуль Педагогіка вищої школи», «Педагогіка НУШ». Матеріали дисертації можуть використовуватися під час викладання філологічних («Практика усного та писемного мовлення», «Вступ до фаху» (філологія), «Загальне мовознавство», «Основи професійної комунікації», «Основи мовознавства», «Основи літературознавства» тощо) та педагогічних («Педагогіка (Загальна педагогіка. Історія педагогіки. Основи педагогічної майстерності)», «Педагогічний менеджмент», «Інформаційно-педагогічні студії», «Педагогіка вищої школи» тощо) дисциплін, курсів за вибором студентів, у системі неперервної освіти фахівців-філологів, при розробці навчальних програм, під час укладання підручників і навчальних посібників, проведення педагогічної практики, написання студентами магістерських робіт. Створено й експериментально перевірено навчально-методичне забезпечення дидактичної системи змішаного навчання студентів-філологів, що включає: розроблені автором навчально-методичні комплекси, комплекти диференційованих навчальних завдань, збірник тестових завдань, комплекти онлайн-тестів, презентації, плани лекційних занять у режимі вебконференції; інструкції зі створення онлайн-дошки, QR-кодів, тегів, ментальних карт, майданчиків зворотнього зв’язку; інформаційно-дорадчий блок з використання навчальної інфографіки; авторський навчальний онлайн-контент, який представлено на платформах Еdpuzzle, Тrello, Мoodle, Classroom; методичні рекомендації для студентів та викладачів з реалізації змішаного навчання тощо. Експериментально перевірено ефективність дидактичної системи змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей. Зокрема, у студентів усіх експериментальних груп зросла навчальна мотивація, набуло більш стійкого характеру, позитивне ціннісне ставлення до цього процесу, констатовано позитивну динаміку у стані сформованості визначених особистісних якостей. Слід також відзначити, що відбулись позитивні зміни в рівні сформованості у студентів визначених у державному освітньому стандарті знань, умінь, компетентностей. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання постійного оновлення дидактичного, програмно-технологічного та методичного забезпечення змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей, в умовах подальшої диджиталізації вищої освіти формування в усіх учасниках освітнього процесу цифрової компетентності, а також проведення компаративістичних досліджень щодо здійснення змішаного навчання майбутніх фахівців-філологів. In the dissertation the integral research was carried out and was solved the actual scientific and applied problem of blended learning of students of philological specialties in institutions of higher education. Intensive informatization of all spheres of life of modern society necessitates a radical modernization of higher education on the basis of active use of innovative computer technologies. One of the promising ways to solve this problem is the introduction of blended learning, which allows you to optimally combine online and offline formats of its implementation, and as a result — significantly increase the efficiency of the educational process, give students a person-centered learning activity. At the same time, the problem of blended learning of students is especially acute for teachers working at philological faculties, which is primarily due to the specifics of philological knowledge and the growth of its role in the spiritual development of modern Ukrainian society. Based on the study of the genesis of blended learning and clarifying the current state of scientific development of the problem of its implementation, it is determined that blended learning originated in the United States first in the form of correspondence, later distance learning and was directly related to the development of information and communication technologies, however, the active use of this form of education began only at the beginning of the XXI century. The dissertation theoretically substantiates the concept of the study, which is based on the idea that: pedagogically justified implementation of blended learning provides an increase in the quality of higher philological education; for the possibility of optimal combination of different traditional and innovative methods and forms of organization of the learning process of students of philological profile in online and offline formats there is a need to develop and implement a holistic system of blended learning for higher philological education. The concept contains four interrelated concepts that contribute to the implementation of the leading idea of the study: methodological, theoretical, methodological and practical. In the process of scientific research it is also determined that the methodological basis for studying the problem of blended learning of students of philological specialties are the following scientific approaches: system-synergetic, competence, personal-activity, resource, ergonomic, hermeneutic and environmental. Was revealed the specifics of the organization of blended learning of students of higher philological education, which is manifested in the need to take into account psychological and physiological (student age is a sensitive period for the formation of the intellectual system, the development of its higher mental functions), social (active development of self-awareness, moral and aesthetic feelings, stabilization) , mastery of all social functions of an adult member of society), individual characteristics of students and the specifics of philological knowledge its object of study, the study of the human world and cultural phenomena that are reflected in verbal monuments, that is, in language and in literary sources); focus on the formation of applicants' competencies defined in the regulations on the basis of compliance with the general requirements for the implementation of higher education; ensuring the mastery of all participants in the educational process of online skills. Was developed and was theoretically substantiated the didactic system of blended learning of students of philological specialties in higher education institutions, which includes the following blocks: conceptual-target (goal, tasks, scientific-methodological approaches, system functions, principles of blended learning of students of philological specialties); content-technological (structural components of educational achievements of applicants for higher philological education, stages and organizational-didactic conditions of their blended learning, relevant didactic tools: models, methods, forms, teaching aids); diagnostic-effective (criteria, indicators, levels, diagnostic methods and diagnostic techniques, as well as the expected result of the system). Were revealed the organizational and didactic conditions that ensure the effective implementation of blended learning of students of philological profile: the creation of a combined educational environment; implementation of special training of teachers for the implementation of blended learning of students of philological specialties; providing a combination of monitoring and self-monitoring of students' academic achievements by means of blended learning. Was specified the definition of "blended learning of students of philological specialties" as an orderly interaction of teachers and students, aimed at achieving the objectives of the educational process based on the specifics of philological knowledge and which provides an optimal combination of educational activities of its subjects online and offline, and semantic content of structural components (motivational-target, cognitive-procedural, personal-value) of educational achievements of applicants for higher philological education as a result of this education. Further developed: models («Rotary», «Flexible», «Personality-oriented model», «Model of the enriched virtual environment»), forms (classroom (offline) and extracurricular (online)) and methods (synchronous and asynchronous; active and interactive), means (traditional, multimedia, mobile, services, educational platforms) of blended learning of students of philological profile in higher school in accordance with modern educational realities. The practical significance of the results of the study is to bring the formulated theoretical positions and conclusions to specific recommendations for the organization and implementation of blended learning of students of philological profile in higher education, which are presented in single monograph «Mixed learning of students of philological specialties in higher education: history, theory, practice , perspectives» and articles in collective domestic and foreign monographs «Educational Studios: Theory and Practice» (Prague, Vienna, 2018), «Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School» (Prague, 2020); in the author's manuals «Didactics», «Pedagogy», «Pedagogical skills of the teacher», a collection of test tasks for diagnosing and assessing the academic achievements of applicants for the degree of «Master» in the discipline «Pedagogy», a guide for higher education and teachers «Kharkiv Innovative Schools»; in five collections of methodical recommendations for students of education of the first (bachelor's) level 1, 2, 3, 4 courses of training on the issues of industrial (pedagogical) practice, performance of independent work on the discipline «Pedagogy. «Module «Didactics», «Providing digital educational environment»; in two collections of methodical recommendations for students of education of the second (master's) level 1 course of training to perform independent work in the discipline «Pedagogy. Module of Higher School Pedagogy», «Pedagogy of NUSh». The dissertation materials can be used in the teaching of philological disciplines («Practice of oral and written speech», «Introduction to the profession» (philology), «General Linguistics», «Fundamentals of professional communication», «Fundamentals of Linguistics», «Fundamentals of Literary Studies», etc.) and pedagogical disciplines («Pedagogy (General pedagogy. History of Pedagogy. Fundamentals of pedagogical skills)», «Pedagogical management», «Information and pedagogical studies», «Higher school pedagogy», etc.), courses of students' choice, in the system of continuing education of philologists, when developing curricula, when compiling textbooks and manuals, conducting pedagogical practice, writing master's theses by students. Was created and experimentally checked the educational and methodical support of the didactic system of mixed education of students-philologists, which includes: developing by the author educational and methodical complexes, settings of differentiated educational tasks, collection of test tasks, sets of online tests, presentations, plans of lectures in web-conference; instructions for creating an online board, QR-codes, tags, mental maps, feedback platforms; information and advisory unit on the use of educational info graphics; author's educational online content, which is presented on the platforms such as Edpuzzle, Trello, Moodle, Classroom; methodical recommendations for students and teachers on the implementation of blended learning, etc. Was experimentally tested the effectiveness of the didactic system of blended learning of students of philological specialties. In particular, students of all experimental groups have increased learning motivation, acquired a more stable character, positive value attitude to this process, positive dynamics in the state of formation of certain personal qualities is stated. It should also be noted that there have been positive changes in the level of formation of students' knowledge, skills and competencies defined in the state educational standard. The study does not cover all aspects of the problem. Further study of the need for constant updating of didactic, program-technological and methodological support of blended learning of students of philological specialties, in the conditions of further digitalization of higher education, formation of digital competence in all participants of the educational process, as well as conducting comparative research on the implementation of blended learning of future philologists.
- ДокументТеорія і методика професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на засадах порівняльної етнопедагогіки(ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет", 2017-04-29) Юр'єва, К. А.Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на засадах порівняльної етнопедагогіки. У роботі схарактеризовано особливості функціонування освіти в реаліях етнокультурного різноманіття сучасного суспільства та проаналізовано наявний стан готовності вчителів початкової школи до професійної діяльності в таких умовах. Розроблено концепцію порівняльної етнопедагогіки як самостійної субдисципліни в межах педагогічної науки, об’єктом якої є традиційні погляди і досвід виховання в культурах різних етносів, предметом – етнокультурно зумовлена специфіка педагогічних поглядів і практик різних народів. Розкрито мету, закономірності й принципи професійної підготовки на засадах порівняльної етнопедагогіки як формування в майбутніх учителів початкової школи готовності до професійної діяльності в умовах етнокультурного різноманіття сучасного суспільства. Уточнено суть і структуру зазначеної готовності, визначено критерії та показники її сформованості. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування в майбутніх учителів початкової школи готовності до професійної діяльності в умовах етнокультурного різноманіття сучасного суспільства на засадах порівняльної етнопедагогіки в процесі професійної підготовки, що складається з комплексу субмоделей: концептуальної, структурно-функціональної, організаційної, організаційно-змістової, а також педагогічні умови її реалізації. The work characterizes peculiarities of education functioning in different realias of ethnic-cultural diversity of the modern society characterized by a number of contradictions, among which the main one is the inconformity between the urgent necessities of preparing the young generation of Ukrainians for the life along with efficient work under conditions of a motley globalized social medium in the terms of ethnic-culture and the insufficient level of pedagogues for such work. The concept of comparative ethnic pedagogics as an independent sub-discipline in terms of pedagogical science that studies folk pedagogics and its ethnic cultural specificity of various ethnic groups as multidimensional aspects of life of ethnic communities, connected with out demographic mechanisms of their self-restorability has been developed. The aim has been conceived, the object and the subject of the comparative ethnic pedagogics its origins and sources have been outlined. The grounds of the comparative ethnic pedagogics which became the basis of the development of the future primary school teacher’s professional preparation model have been defined: a) separation of universals in the legacy of folk pedagogics of different ethnic groups, common to all mankind; b) comparative-contrastive acquaintance of future teachers with traditional educational views of and practices of different people, who live in the same time; c) research of genesis of traditional phenomena, peculiar to one and the same people on different stages of its existence; d) the search of ways to apply progressive achievements of folk pedagogics under contemporary conditions. There has been developed a model of future primary school teacher’s vocational training on the grounds of comparative ethnic pedagogics, which is made up of a complex of sub-models: concept, structural-functional, organizational, organizational-contents. The aim of future primary school teacher’s vocational training on the grounds of comparative ethnic pedagogics has been revealed – to form the readiness of future primary school teachers for professional activity in terms of ethnic cultural diversity of the modern society, consistency and principles of this preparation. The essence and the structure of the future primary school teachers’ readiness for professional activity in terms of ethnic diversity of the modern society has been clarified. The researched readiness as an integrated personal new growth provides a teacher with an ability to comprehend and respect cultural diversity of the modern Ukrainian society, evaluate the potential of multicultural social surroundings as a resource for the growth of an individual and a social medium; to provide practical application of educational-teaching and socializing potential of cultural diversity organizationally and methodically. The structural readiness of a future teacher for professional activity in the terms of ethnic-cultural diversity of the modern society is formed by personality-psychological, cognitive and activity components. There have been defined component criteria of the future primary school teachers’ readiness for professional activity in terms of ethnic diversity of the modern society: for personality-psychological component – tolerance for manifestations of other culture, direction towards tolerant interaction with representatives of other ethnic cultures, desire for self-definition in the sphere of intercultural communication, ethnic-cultural direction of a person; for the cognitive component – the knowledge of methodological and theoretic basics, the history of development and the contemporary state of the comparative ethnic pedagogics, main documents, which regulate implementation of education in Ukraine; for procedural-action component – the ability to work with a multicultural group of children and individually – with children-representatives of different ethnic groups, cooperate with multicultural social surroundings, readiness of future teachers for professional activity in the terms of ethnic cultural diversity of the modern society. The indices are detailed for each of the five levels of formation of the given readiness components – pre-professional, primary, satisfactory, sufficient, and advanced. There have been found out and experimentally checked pedagogical conditions of realization of the developed model, to which there have been reffered: 1) constructing the contents of the ethnic-pedagogical preparation on the basis of comparative-contrastive acquaintance of future primary school teachers with cultures of different peoples and their realization in the process of studying the course of comparative ethnic pedagogics and integration into the program of other subjects of the curriculum for preparation of specialists in primary school education, pedagogical practices, extra-school and scientific-research activities of students; 2) selection and realization of a wide range of innovational forms, methods and techniques: interactive, training, gamificational, project, directed on to the complex formation of all readiness components of future primary school teachers for professional activity in the terms of ethnic cultural diversity of the modern society – personal-psychological, cognitive, processional-active; 3) creation of an educational environment for intercultural communication in a pedagogical university, organization of interaction of students, scientists, educationalists, public organizations of national minorities with the aim of researching of educational traditions in different cultures and creative use of folk pedagogical experience in the educational process in the modern educational establishments. The experimental research results analysis has proved efficiency of the revealed pedagogical conditions and made possible the conclusion that the most efficient one is the complex simultaneous realization of all three pedagogical conditions. Key words: a future primary school teacher, professional preparation, comparative ethnic-pedagogical model, sub-model, readiness, professional activity, ethnic cultural diversity, grounds, pedagogical conditions.
- ДокументПедагогічна освіта батьків у 50–70-х роках ХХ століття в Україні(Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2011-10) Єсьман, І. В.У авторефераті дисертації досліджено і розкрито особливості змісту, завдань, форм і методів реалізації педагогічної освіти батьків різними соціальними інституціями, громадськими організаціями та об’єднаннями у 50–70-х рр. ХХ ст. в Україні у контексті історичної ретроспективи, задля підвищення її ефективності в сучасних умовах. В автореферате диссертации исследованы и раскрыты особенности содержания, задач, форм и методов реализации педагогического просвещения родителей различными социальными институтами, общественными организациями и объединениями в 50–70-х гг. ХХ в. в Украине в контексте исторической ретроспективы, для повышения ее эффективности в современных условиях. The thesis abstract investigates and reveals the peculiarities of the content, tasks, forms and methods of realization of pedagogical education of parents by different social institutions, public organizations and associations in Ukraine in 1950-70s in the context of the historical retrospective in order to increase its effectiveness in modern conditions.