Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 4 з 4
- ДокументSELF-AWARENESS IN THE FORMATION OF THE FUTURE MUSIC TEACHER’S SCIENTIFIC RESEARCH CULTURE(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Tusheva, V.The purpose of the article is to highlight the functional characteristics of future music teacher’s self-awareness and worldview orientations as determinants of his scientific and research culture formation. Methods and methodology. The ideas of H. S. Kostyuka, S. D. Maksimenko, S. L. Rubinstein regarding the understanding of the ontology of mental phenomena, generalized by the principle of the unity of consciousness and activity, the development of professionally important qualities of the individual in the systemogenesis of activity; as well as the position of higher art education in relation to cultural, personality-oriented, systemic approaches as a methodological basis in revealing the peculiarities of the future teacher-musician’s self-awareness have acquired methodological significance for the selected issue. The scientific novelty of the article consists in illumination of the purpose of the professional worldview activity and in the context of the teacher-musician scientific research culture, the revealing of the essence of teacher-musician self-awareness, the formation of which is manifested as support for its internal consistency and self-identity, the construction of conscious research and pedagogy; self-knowledge and search for the meaning of life through self-improvement, self-understanding, self-education by means of research in the field of art education. The results. The theoretical-methodological aspects of the problem of future teachers-musicians’ scientific-research culture formation are revealed, and in particular, issues regarding their self-awareness, semantic-forming and professional worldview activities. The scientific research culture of the future teacher-musician is defined as a dynamic, integrative quality of the personality, manifested in the ability to synthesize analytical-synthetic, inductive-deductive mental activity and emotional-figurative comprehension of musical art, the embodiment of scientific, pedagogical and artistic. application of scientific knowledge in pedagogical activity as a scientific-theoretical (explanatory) and constructive-technological (transformative) function. It is noted that the teacher’s self-awareness ensures the tension of his intellect, worldview intentions, social determinism of scientific research in musical and pedagogical education. It is emphasized that a particular importance of the researcher’s semantic-forming activity is acquired by the worldview, which is characterized by spiritual and aesthetic content and orientation, which is manifested as a valuable attitude to socio-cultural, educational and pedagogical processes through the prism of personal worldview. It was concluded that the result of the formation of future teacher-musician’s scientific and research culture is formed qualitative and instrumental properties of self-awareness, which ensure its functioning. Мета статті полягає у висвітленні функціональних характеристик самосвідомості та світоглядних орієнтацій майбутнього педагога-музиканта як детермінанти формування його науково-дослідницької культури. Методи та методологія. Методологічного значення для обраної проблематики набувають ідеї Г. С. Костюка, С. Д. Максименка, С. Л. Рубінштейна щодо розуміння онтології психічних явищ, узагальнених принципом єдності свідомості та діяльності, розвитку професійно важливих якостей (ПВЯ) особистості у системогенезі діяльності; а також положення вищої мистецької освіти щодо культурологічного, особистостісно орієнтованого, системного підходів як методологічного підґрунтя у розкритті особливостей самосвідомості майбутнього педагога-музиканта. Наукова новизна статті полягає у висвітленні мети професійно-світоглядної діяльності та в контексті науково-дослідницької культури педагога-музиканта розкриття сутності самосвідомості педагога-музиканта, сформованість якої виявляється як підтримка її внутрішньої узгодженості і самототожності, вибудовування свідомої дослідницької і педагогічної поведінки на знаннєвому підґрунті; пізнання себе та пошук сенсу життя через самовдосконалення, самоосмислення, самотворення засобами дослідницького пошуку в галузі мистецької освіти. Результати. Розкрито теоретико-методологічні аспекти проблеми формування науково-дослідницької культури майбутніх педагогів-музикантів, зокрема питання щодо їх самосвідомості, смислоутворюючої і професійно-світоглядної діяльності. Визначено науково-дослідницьку культури майбутнього педагога-музиканта як динамічну, інтегративну якість особистості, що виявляється у здатності до синтезування аналітико-синтетичної, індуктивно-дедуктивної мисленнєвої діяльності і емоційно-образного осягнення музичного мистецтва, втілення наукового, педагогічного і художнього ідеалу у дослідницький пошук, застосування наукових знань у педагогічній діяльності в якості науково-теоретичної (пояснювальної) та конструктивно-технологічної (перетворювальної) функції. Зазначається, що самосвідомість педагога забезпечує напругу його інтелекту, світоглядних інтенцій, соціальну детермінованість науково-дослідницького пошуку у музично-педагогічній освіті. Підкреслюється, що особливе значення у смислоутворюючій діяльності дослідника набуває світогляд, який характеризується духовно-естетичною наповненістю і спрямованістю, виявляється як ціннісне ставлення до соціокультурних, освітньо-педагогічних процесів крізь призму особистісного світорозуміння. Зроблено висновок, що результатом формування науково-дослідницької культури майбутнього педагога-музиканта стають сформовані якісні та інструментальні властивості самосвідомості, які забезпечують її функціонування.
- ДокументФОРМИ ТА ОЗНАКИ НАРОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО КОСТЮМУ І ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ ОДЯГУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Григорова, Л. С.У статті розглянуто питання використання елементів народного українського костюму, його орнаментації в дизайні сучасного молодіжного одягу. Відзначено необхідність і важливість збереження й розвитку традицій в структурі національної культури, а також визначено можливості використання народних мотивів у створенні як дизайнерського одягу, так і моделей, призначених для масового виробництва. Виділено значення мистецтва народного костюму як творчого джерела. Обґрунтовано актуальність проектування і виготовлення сучасного костюму на основі вивчення національної спадщини України. Проаналізовано та конкретизовано історичний досвід використання елементів українського національного орнаменту в колекціях більшості вітчизняних та зарубіжних дизайнерів. Виділено два напрями використання форм та ознак народного українського костюму в сучасному дизайні одягу: 1) орнамент незмінно постає частиною декоративної структури костюму, іноді набуває статусу композиційного центру; 2) елемент орнаменту не є частиною оздоблювально-декоративної структури костюму, а лягає в основу самої силуетної форми. Виокремлено практичний досвід використання студентами (майбутніми дизайнерами) елементів традиційного декоративно-ужиткового мистецтва, що надає сучасним колекціям одягу естетичної виразності, оригінальності, рукотворної творчості й сприяє розвитку національної мистецької культури. Шляхом аналізу колекцій сучасних дизайнерів та студентів кафедри дизайну було зроблено висновок про те, що народні мотиви досі залишаються актуальними в проектуванні сучасного одягу і багато модельєрів вдаються до використання етнічних мотивів. Дизайн сучасного костюму не може розвиватися у відриві від національних традицій. Досить важливо зберігати й розвивати традиції в структурі національної культури, а також визначати можливості використання народних мотивів у створенні як дизайнерського одягу, так і моделей, призначених для масового виробництва. The purpose of the article is to reveal the significance of the national Ukrainian costume as a creative source for the modernization of existing techniques of form formation in modern clothing design. Methods & methodology. The analysis of Ukrainian folk and modern costume was carried out in a combination of several methods important for understanding the components of the research subject – art history, cultural, concrete historical, comparative-historical and design analysis. Scientific novelty is determined by the degree of use of folk traditions for modern clothes modeling; creation of collections based on folk costume; possibilities of borrowing of the traditional folk costume in modern conditions and in future. The historical experience of using elements of the Ukrainian national ornament in the collections of most domestic and foreign designers is analyzed and specified. Two directions of using the forms and features of the Ukrainian national costume in modern clothing design are distinguished: 1) the ornament invariably appears as part of the decorative structure of the costume, sometimes acquiring the status of a compositional center; 2) the ornament element is not part of the decorative structure of the costume but is the basis of the silhouette form itself. The practical experience of using elements of traditional decorative and applied art by students (future designers) is singled out, which gives modern clothing collections aesthetic expressiveness, originality, man-madeness and contributes to the development of national artistic culture. Results. The national costume is a special object of creative activity of the designer. The art of creating a costume in an ethnic style requires skill, knowledge, imagination, taste, and certain skills from the creator. The elements used by modern designers are becoming more and more stylized, but they do not lose their appeal because folk art hides the unity of man and nature, which helps creators create new images. The idea of using the Ukrainian costume in the creation of modern clothes is not new, since the first half of the 20th century, the folk costume, its cut, ornament, and color combinations have been widely used by fashion designers in the design of clothes. The need and importance of preserving and developing traditions in the structure of national culture was noted, as well as the possibilities of using folk motifs in the creation of both designer clothes and mass production. The importance of folk costume art as a creative source is highlighted. The relevance of designing and manufacturing a modern costume based on the study of the national heritage of Ukraine is substantiated. The design of a modern suit cannot develop in isolation from national traditions. It is quite important to preserve and develop traditions in the structure of national culture, as well as to determine the possibilities of using folk motifs in the creation of both designer clothes and mass production.
- ДокументСТРУКТУРА РОЗВИТКУ ГОЛОСОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ (теоретико-методологічний аспект)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Перетяга, Л. Є.У статті обґрунтовується сутність голосової культури майбутнього вчителя та структуру, яка представлена єдністю чотирьох взаємопов’язаних структурних блоків: професійно-педагогічного, технічного, гігієнічного, психологічного. Новизна дослідження полягає в цілісному виділенні функціональних компонентів, що забезпечують реалізацію структурних компонентів голосової культури, а їх виділення розкриває процесуальну сторону цього питання. Встановлено, що голосова культура має складну структуру, яка представлена єдністю чотирьох взаємопов’язаних блоків: професійно-педагогічного, технічного (забезпечення підготовки голосового апарату до підвищеного голосового навантаження), гігієнічного (підтримка голосового апарату у здоровому та працездатному стані), психологічного (спрямовання на досягнення взаєморозуміння з іншими суб’єктами педагогічного процесу шляхом урахування особливостей голосоутворення). Виділені структурні блоки представлені єдністю чотирьох універсальних для кожного структурного блоку компонентів: мотиваційно-аксіологічного, когнітивного, діяльнісно-практичного та рефлексивного. Виходячи зі специфіки діяльності вчителя та варіативності його взаємин, визначено основні функції: пізнавальна, гностична, ціннісно-орієнтаційна, прогностично-орієнтована, прогностично-профілактична, комунікативна, розвивально-виховна, енергетична, розподільна, захисна, рефлексивна. Доведено, що оволодіння вчителем культурою голосу дозволяє зменшити негативний вплив факторів професійної діяльності на стан голосового апарату вчителя та підтримувати стан голосового апарату в здоровому та працездатному стані. Сформульовано припущення, що розвиток вокальної культури допомагає досягти кращої взаємодії з оточуючими і з мінімальними наслідками для стану свого голосового апарату. The purpose of the article essence of the voice culture of the future teacher and reveals the structure, which is represented by the unity of four interconnected structural blocks: professional (pedagogical), technical, hygienic, psychological. Methods and methodology. The article used a set of methods typical for research of a similar level, namely: the descent from the abstract to the concrete, a systemic, structural-activity approach; method of scientific knowledge, comparison. The novelty lies in the holistic identification of functional components that ensure the implementation of the structural components of voice culture, and their selection reveals the procedural side of this issue. Results. It was established that voice culture has a complex structure, which is represented by the unity of four interrelated blocks: professional and pedagogical, which ensures the full disclosure of voice capabilities of representatives of pedagogical professions with a large voice load (teacher); technical unit, which forms a “technical base” for active vocal use and ensures preparation of the vocal apparatus for increased vocal load: hygienic unit, which maintains the vocal apparatus in a healthy and functional state; psychological block, which is aimed at achieving mutual understanding with others (subjects of the pedagogical process) by taking into account the peculiarities of voice formation. The selected structural blocks are represented by the unity of four universal components for each structural block: motivational-axiological, cognitive, activity-practical and reflective. The named components reflect the sequence of the structure of the vocal culture blocks we have selected. Based on the specificity of the teacher’s activities and the variability of his relationships, the main functions are defined: cognitive, gnostic, value-oriented, prognostic-oriented, prognostic-prophylactic, communicative, develop mental educational, energetic, distributional, protective, reflexive-corrective. Conclusions. A teacher’s mastery of voice culture allows reducing the negative impact of factors of professional activity on the state of the teacher’s vocal apparatus. At the same time, it allows you to maintain the state of the vocal apparatus in a healthy and functional state, through technical improvement through mastering effective techniques for its use depending on the tasks and conditions of professional activity. It can be assumed that the development of vocal culture helps to achieve better interaction with others and with minimal consequences for the condition of one’s vocal apparatus.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ЗАРУБІЖЖЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Смирнова, Т. А.У статті здійснено системний аналіз змісту та структури зарубіжної вищої музичної освіти, обґрунтовано тенденції її розвитку. Охарактеризовано національні моделі вищої музичної та музично-педагогічної освіти зарубіжних країн (Франції, Німеччини, Фінляндії, Австрії, США) у порівнянні з українською освітньою концепцією розвитку вищої мистецької освіти. Висвітлено специфіку диверсифікації музичної освіти (урізноманітнення принципів, підходів до змісту освіти). З’ясовано, що особливий акцент в процесі професійної освіти ставиться на задоволення особистих і професійних інтересів кожного студента. Окреслено спільності і розбіжності національних моделей європейської системи музичної та музично-педагогічної освіти у Франції, Німеччині, Фінляндії, Австрії. Запропоновано класифікацію європейської музично-педагогічної освіти. Обґрунтовано особливості децентралізації як провідної тенденції зарубіжної мистецької освіти (адміністративної, фінансової, методичної). Визначено специфіку диверсифікації музичної освіти (урізноманітнення принципів, підходів до змісту освіти. Проаналізовано тенденції музично-педагогічної освіти США до підготовки спеціаліста широкого профілю. Розкрито зміст вимог до професійної підготовки вчителя музичного мистецтва. The purpose of the article is to substantiate the directions, content and structure of the development of foreign higher musical education on the basis of a systematic analysis. The methodological basis of the research was: system-activity, cultural, praxeological, axiological approaches and philosophical, terminological, cognitive principles. General scientific (analysis, synthesis, systematization, generalization, comparison, classification), empirical, prognostic research methods were used. The scientific novelty consists in highlighting, analyzing and concretizing the common requirements and differences of national models of higher music and music-pedagogical education of foreign countries (France, Germany, Finland, Austria, USA) in comparison with the Ukrainian educational concept of the development of higher art education. The specifics of diversification of music education (diversification of principles, approaches to the content of education) are determined. Results. On the basis of a systematic analysis, the directions, content and structure of foreign higher music education are substantiated. It is assumed that the purpose of foreign professional education is to satisfy the personal and professional interests of each student. The common features and differences of national models of music and music-pedagogical education are revealed. The content of the pragmatic model of training teachers of art disciplines in the countries of Western Europe and the USA is revealed. A classification of European musical and pedagogical education is proposed. The specificity of decentralization as a leading trend of foreign art education (administrative, financial and methodical) is substantiated. The trends in the development of music-pedagogical education regarding the training of a professional specialist in the artistic profile have been analyzed. The content of the requirements for the professional training of a future music teacher is revealed. Conclusions. It is assumed that democratization, individualization, ecentralization and diversification remain the leading trends in the development of foreign higher music education, which influence the definition of the structure and content of higher art education.