КОНЦЕПТ «СВОБОДА» У ФІЛЬМІ «ЗАБОРОНЕНИЙ»
Завантаження...
Дата
2023-04-06
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Поняття "свобода" відображає духовні орієнтири Західної Європи. Суспільний устрій Європейського Союзу сформувався на цій території після 2000 року. Україна може зберегти власну мовну ідентичність лише в умовах протесту і спротиву несправедливій дискримінації, яка нав'язала статус "меншовартості": у важких і кривавих кроках до свободи. Необхідно продемонструвати світові ті давні історичні реалії, які стали причиною кровопролиття у 21 столітті. Концепт "Свобода" є наскрізним у фільмі "Заборонений" (2019) Романа Бровка, художня тканина якого включає біографічну версію українського поета Василя Стуса. "Свобода" стала знаком для ментального сприйняття українського інтелектуала та мотивом опору соціальній системі 2-ї половини 20 століття, яка пригнічувала людину лише за приналежність до української етнокультурної спільноти. Герой фільму - Василь Стус - розвивається через динаміку концепцій: від "Неволі" до "Свободи" в "Небезпеці". Картину світу у фільмі створюють обставини "Неволі", "Небезпеки" та прагнення героя мати "Свободу". Концепт "Свобода" представлений бажанням героя розмовляти українською мовою, можливістю займатися творчістю - писати вірші, мати українську етнічну ідентичність, мати українську історичну пам'ять. Війна в Україні 2022-2023 років - це закономірний процес, який назрівав століттями. Прагнення українського народу бути вільним, розмовляти "своєю" мовою і створювати нею літературні зразки, які увійшли до світової скарбниці, збереглося завдяки нашим найкращим патріотам-письменникам (В. Стус, Є. Сверстюк, М. Хвильовий). Їхнє існування стало знаком "Свободи", за яку заплачено життям. The concept of “freedom” reflects the spiritual orientations of Western Europe. The social system of the European Union emerged on that territory after 2000. Ukraine can preserve its own linguistic identity only in conditions of protest and resistance to unfair discrimination, which has imposed the status of “inferiority”: in difficult and bloody steps towards freedom. It is necessary to demonstrate to the world those ancient historical realities that have become the cause of bloodshed in the 21st century. The concept of “Freedom” is pervasive in the film Forbidden (2019) by Roman Brovko, whose artistic fabric includes a biofiction version of the Ukrainian poet Vasyl Stus. “Freedom” became a sign for the mental perception of the Ukrainian intellectual and a motive for resistance to the social system of the 2-nd half of the 20th century, which oppressed an individual only by belonging to the Ukrainian ethnic and cultural comunity. The hero of the film – Vasyl Stus – develops through the dynamics of concepts: from “Lack of Freedom” to “Freedom” in “Danger”. The picture of the world in the film is created by the circumstances of “Lack of Freedom”, “Danger” and the hero`s mood to have “Freedom”. The concept of “Freedom” is represented by the hero's desire to speak the Ukrainian language, the opportunity to engage in creativity – to write poems, to have a Ukrainian ethnic identity, to have Ukrainian historical memory. The war in Ukraine in 2022–2023 is a natural process that has been brewing for centuries. The desire of the Ukrainian people to be free, to speak their “own” language and create literary examples with it, which are included in the world treasury, was preserved thanks to our best patriots-writers (V. Stus, E. Sverstyuk, M. Khvylovy). Their existence became a sign of “Freedom”, which was paid for with life.
Опис
Ключові слова
Василь Стус, художня література, заборона, свобода, українська ідентичність, історична пам'ять, Vasyl Stus, biofiction, forbidden, freedom, Ukrainian identity, historical memory
Цитування
Криворучко С. К. Концепт «свобода» у фільмі «Заборонений» / С. К. Криворучко // Аргументи сучасної філології: свобода та безпека : матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф., Харків, 6–7 квіт. 2023 р. – Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2023. – С. 109–114.