Professional wellbeing in connection with impairments of emotional regulation and perceptions of everyday stress among defectologists
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Aim. The article examines the results of an empirical study of the professional well-being of defectologists and its relationship with emotional dysregulation and the perception of everyday stress. Methods. An empirical study was conducted on a sample of defectologists (correctional educators and special psychologists) who work with children with autism spectrum disorders. For the study, the following were used: the methodology for assessing professional wellbeing (further MAPW), the questionnaire of everyday stressors and the questionnaire of emotional dysregulation. Empirical data processing methods: analysis of mean values, analysis of nonparametric criteria, correlation analysis. Results. The study made it possible to establish the characteristics of the professional well-being of defectologists, to describe the subjective perception of their own functioning in the professional sphere and to determine the relationship between the duration of professional activity and the indicators of the components of professional well-being. It was found that there was an inverse statistically significant relationship between the components of professional well-being with the spheres of perception of everyday stressful events and the forms of emotional dysregulation. Conclusions. The results of the analysis led to the conclusion that speech pathologists who work with children with autism spectrum disorders have a low level of professional well-being. Also, statistically significant interrelationships between the components of professional well-being with the perception of everyday stress and forms of impaired emotional regulation were revealed. Мета. У статті розглядаються результати емпіричного дослідження професійного благополуччя дефектологів та його взаємозв’язок із емоційною дисрегуляцією і сприйняттям повсякденного стресу. Методи. Емпіричне дослідженні було проведене на виборці дефектологів (корекційних педагогів та спеціальних психологів), які займаються із дітьми з розладами аутистичного спектру. Для дослідження були використані: методика оцінки професійного благополуччя МОПБ, опитувальник повсякденних стресорів та опитувальник емоційної дисрегуляції. Методи оброблення емпіричних даних: аналіз середніх значень, аналіз непараметричних критеріїв, кореляційний аналіз, Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити особливості професійного благополуччя дефектологів, дати опис суб’єктивного сприйняття власного функціонування у професійній сфері та визначити зв'язок між тривалістю професійної діяльності і показниками компонентів професійного благополуччя. Було встановлено наявність зворотного статистично значущого взаємозв’язку компонентів професійного благополуччя із сферами сприйняття повсякденних стресових подій та формами емоційної дисрегуляції. Висновки. Результати аналізу дозволили зробити висновок, що дефектологи, які працюють із дітьми з розладами аутистичного спектру, мають низький рівень професійного благополуччя. Також виявлені статистично достовірні взаємозв’язки компонентів професійного благополуччя із сприйняттям повсякденного стресу та формами порушення емоційної регуляції.
Опис
Ключові слова
defectologists, professional well-being, self-regulation, emotional dysregulation, stress, everyday psycho-emotional stress, psychological well-being, дефектологи, професійне благополуччя, саморегуляція, емоційна дисрегуляція, стрес, повсякденне психоемоційне навантаження, психологічне благополуччя
Цитування
Kramchenkova V. Professional wellbeing in connection with impairments of emotional regulation and perceptions of everyday stress among defectologists / V. Kramchenkova, L. Zhukova // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. – Харків, 2020. – Вип. 63. – С. 34–53.