Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 11
- ДокументПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ МУЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА ДО РОБОТИ У СПЕЦІАЛЬНІЙ ОСВІТІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Шульженко, О.У статті представлено результати теоретико-методологічного аналізу наукових здобутків світових та вітчизняних вчених дослідження проблеми психологічної готовності спеціалістів, які досліджують це у вимірі спеціальної освіти та корекційно-реабілітаційного впливу на дітей що мають порушення інтелектуального, аутистичного, мовленнєвого та кінестетичного дизонтогенезу. Аналіз літературних джерел показав, що психологічна готовність фахівця спеціальної освіти є інтегральним утворенням педагога що полягає у мотиваційному, емоційному та діяльнісному ставленні дорослого до зміни у поведінковому, регуляторному, розвитковому, інтелектуальному, чуттєвому сприйманні співпраці з дитиною спрямованої на корекцію та компенсацію центральних ядерних порушень та їх наслідків. Психологічна готовність музикотерапевта представлена у якості таких компонентів: праксеологічного, асертивного та інтернального. Кожен компонент представлено параметрами інтелектуального, мотиваційного, вольового, саморегуляторного, оцінного, креативного, творчого, комунікативного, корекційно-компенсаторного психологічних механізмів. Визначено, що особистісні риси музиканта –педагога проявляються в ситуації усвідомлення ним необхідності спеціальної фахової підготовки до сприймання психологічних особливостей дітей із особливими освітніми потребами. Зазначено, що без сформованої психологічної готовності фахівця музичного спрямування, його супервізії навчання, психологічної підтримки закладаються негативне ставлення до особливих дітей та співпраця з ними. Музична терапія потребує спеціальної підготовки спеціалістів які не тільки компетентні в області музики, впливу музики, використання музичних інструментів, а того що і забезпечує феномен її ефективності і надійності науково-практичних результатів. Музикотерапія ще досить недавно почала використовуватись у спеціальній освіті і до цієї роботи включились фахівці з музичним спрямуванням діяльності. В статті представлено розроблені автором критерії та рівні психологічної готовності фахівця з музичного розвитку стосовно адекватної взаємодії з дітьми диференційовану від тої чи іншої нозології. Визначено що така співпраця має відбуватися в контексті не тільки музичної а і спеціальної роботи в рамках музичної психотерапії. Зроблено висновок про необхідність розробки та апробації структурно-функціональної моделі фахової спеціальної психологічної підготовки спеціалістів з музики з значущим акцентом змісту на психотерапевтичну допомогу. The article presents the results of theoretical and methodological analysis of scientific achievements of world and domestic scientists of the study of the problem of psychological readiness of specialists who study it in the dimension of special education and correctional and rehabilitation impact on children with violations of intellectual, autistic, speech and kinesthetic dysontogenesis. Analysis of literary sources showed that the psychological readiness of a specialist of special education is an integral education of the teacher consisting in the motivational, emotional and activity attitude of the adult to change in behavioral, regulatory, developmental, intellectual, sensual perception of cooperation with the child aimed at correcting and compensation for central nuclear disorders and their consequences. Methods & methodology. The psychological readiness of the music therapist is presented as the following components: praxeological, assertive and internal. Each component is represented by parameters of intellectual, motivational, volitional, self-regulatory, evaluation, creative, creative, communicative, correctional-compensatory psychological mechanisms. The scientific novelty consists in the author’s definition of criteria and levels of psychological readiness of a specialist in musical development for adequate interaction with children differentiated by one or another nosology. Results. It is determined that the personal traits of a musician-teacher are manifested in a situation of his awareness of the need for special professional training to perceive the psychological characteristics of children with special educational needs. It is noted that without the formed psychological readiness of a specialist of musical direction, his supervision of training, psychological support, a negative attitude towards special children and cooperation with them is laid. Music therapy requires special training of specialists who are not only competent in the field of music, the influence of music, the use of musical instruments, but what ensures the phenomenon of its effectiveness and reliability of scientific and practical results. Music therapy has recently begun to be used in special education and this work included specialists in the musical direction of activity. Scientists studying the pedagogical and psychological qualities of a music teacher point to criteria such as high-quality musical abilities, the ability to encourage children to cooperate, to show musical abilities in these children, develop musical taste in them, understanding of the material, make efforts while learning to play instruments, creatively approach the use of musical material and systematically support motivation and contribute to the creative development of children. The article presents levels of professional awareness by music therapists of the problems of cooperation with children of the above difficulties, acceptance, assimilation, processing and implementation of musical content. It is determined that such cooperation should take place in the context of not only musical but also special work within the framework of musical psychotherapy. Conclusions. It is concluded that it is necessary to develop and test a structural and functional model of professional special psychological training of music specialists with a significant emphasis on psychotherapeutic assistance.
- ДокументЕТАПИ РОЗРОБКИ ГРАФІЧНИХ ПЛАКАТІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Черниш, М.; Житєньова, Н.У статті розглянуто й оцінено історичний вплив на розробку графічного плакату. Встановлено, що сьогодні достатньо багато графічної продукції на ринку дизайну, який прогресує й розвивається з великою швидкістю, однак не вся графічна продукція має належну якість. Проте виявлено, що розробка графічного плакату вимагає достатньо ґрунтовного підходу до його проєктування. У статті розглядаються етапи розробки графічних плакатів, із визначенням цілей та завдань на кожному етапі розробки, а саме: визначення цілей і завдань плаката (для отримання інформації яку необхідно донести до аудиторії та прогнозування її зворотної реакції), аналіз цільової аудиторії (для встановлення аудиторії на яку буде орієнтуватись розробка графічного плакату), збір ідей (для генерації різного роду ідей, які можуть бути реалізовані), розробка концепції (для визначення кінцевої концепції, стилю, кольорової палітри, типографічних елементів та композиційних рішень), створення ескізів (для розробки начерків, які допоможуть у створенні концепції дизайну плаката), проєктування макету (для роботи з ескізами, які найефективніше дозволяють розкрити поставлену мету), рецензування (для збору зворотної реакції з метою покращення дизайну), друк та розміщення (для фінального доопрацювання плакату після корегування, його друк й подальше розміщення у необхідній локації). Object. Characterize the stages of development of graphic posters, determine the main tasks and goals at each stage of their development. In accordance with the set goal, the following tasks were allocated: Analyze scientific sources of information in accordance with the defined topic of the article; Highlight the features of creating a graphic poster and consider their types; Characterize the stages of development of graphic posters with the definition of goals and objectives at each stage. Material. The historical impact on the development of graphic posters has been considered and evaluated. It has been established that there is a lot of graphic products on the design market, which is progressing and developing at a rapid pace, however not all graphic products are of good quality. However, it has been found that the development of a graphic poster requires a sufficiently thorough approach to its design. The article discusses the stages of development of graphic posters, with the definition of goals and objectives at each stage of development, namely: Defining the goals and objectives of the poster; Analysis of the target audience; Gathering; Developing a concept; Creating sketches; Designing a layout; Reviewing; Printing and placement. Results. We have identified the following stages of developing graphic posters: defining the goals and objectives of the poster. The purpose of this stage is to identify the goal of the poster, i.e. what information needs to be conveyed to the audience and what feedback is desired from the audience after viewing the poster. The task of this stage is to determine the type of poster being developed. Analyzing the target audience. The purpose of this stage is to determine the audience for which the poster is being developed. Gathering ideas. The purpose of this stage is to generate ideas. The task is to develop a mood board. Developing the concept. The purpose of this stage is to create the concept of the poster. The task is to finalize the overall style, color palette, typographic elements, selection of images, and design of compositional solutions. Creating sketches. The purpose of this stage is to develop sketches of the future poster, which involve quick sketches and help to implement the desired concept into the poster design. The task is to develop sketches that can be created both on ordinary paper and using graphic programs or online services. Designing the layout. The purpose of the sixth stage is to design the layout of the poster. The task is to design the layout of the poster, which reflects how it will look and includes all of its necessary elements. Reviewing. The purpose of this stage is to review the developed layout of the poster. The task is to obtain feedback from the audience to identify design flaws and improve it. This can be done by demonstrating the poster to colleagues or friends, posting it on social media, etc. Printing and placement. The purpose is to print and place the poster. The task is to finalize the design of the poster, based on the identified flaws, and print and place it. For example, if a promotional poster is created, it can be placed in places where potential customers can see it. If a social or environmental poster is created, it can be placed in places where people interested in this topic can see it. Conclusions. The types of graphic posters were analyzed, which include social, authorial, mass, political, informational-instructional, educational-instructional, and environmental. The stages of development of graphic posters were characterized, which include: definition of the goals and objectives of the poster, analysis of the target audience, gathering of ideas, development of the concept, creation of sketches, design of the layout, reviewing, printing, and placement. The purpose and objectives were defined at each stage of development. It is generally accepted that graphic posters can effectively communicate the necessary information and meaning to the audience. However, the quality development of graphic posters requires taking into account many aspects. In our opinion, promising directions for further research are to define the requirements for disclosing the specifics of the design of graphic posters.
- ДокументФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Лі, Юаньці; Попова, О.Статтю присвячено проблемі формування емпатійної культури майбутнього вчителя, актуальність якої на соціально-педагогічному рівні визначається потребою сучасного суспільства в педагогах, здатних до співчуття, співпереживання, які володіють толерантністю та емпатією як професійною цінністю; на теоретико-методологічному ‒ необхідністю створення теоретичних засад формування емпатійної культури майбутніх учителів під час професійної підготовки; на методико-технологічному – потребою у розробці системи навчально-методичного забезпечення формування означеної культури майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на тому, що будучи складним і багатоскладовим феноменом, емпатійна культура у студентів не виникає стихійно та самостійно в процесі професійної підготовки, а потребує цілеспрямованого формування цієї якості особистості майбутнього педагога. Розглянуто поняття «формування емпатійної культури» майбутніх учителів як процес, спрямований на набуття ними спеціальних знань (про емпатію, її механізми, емпатію як професійної цінності вчителя, емпатійну взаємодію суб’єктів освітнього процесу тощо) та опанування емпатійними вміннями (емоційно відгукуватися на переживання учня, обирати адекватні способи поведінки відповідно до емоційного стану суб’єктів взаємодії тощо). Проаналізовано погляди китайських учених щодо факторів впливу на формування емпатійної культури майбутніх фахівців, зокрема педагогів-музикантів: макрофактори (соціокультурні та економічні чинники; сімейне оточення та родинне виховання); культивування моральних чеснот та практичного застосування соціалістичних основних цінностей; інформаційне середовище; спілкування з представниками різних соціальних груп; особистісні фактори (когнітивні та емоційні здібності, здатність до співчуття та співпереживання) та ін. The article is devoted to the problem of forming an empathetic culture of the future teacher, the relevance of which at the socio-pedagogical level is determined by the need of modern society for teachers who are capable of compassion, empathy, who possess tolerance and empathy as a professional value; on the theoretical and methodological level - the need to create theoretical foundations for the formation of empathic culture of future teachers during professional training; on the methodological and technological level - the need to develop a system of educational and methodological support for the formation of a defined culture of future teachers. Object (the purpose and task of the research). The purpose of the study is to analyze the views of Chinese scientists regarding factors influencing the formation of empathetic culture of higher education students in order to enrich the theoretical foundations of solving the problem. Achieving the set goal requires clarifying the key concepts of the research «empathic culture», «formation of empathic culture». Results. The article focuses on the fact that, being a complex and multifaceted phenomenon, empathic culture among students does not arise spontaneously, but requires purposeful formation of this personality quality of the future teacher. The concept of «formation of empathic culture» of students is considered as a process aimed at their acquisition of special knowledge and mastery of empathic skills. The views of Chinese scientists regarding factors influencing the formation of the empathic culture of future specialists, in particular music teachers, were analyzed: macro factors (socio-cultural and economic factors; family environment and family education); cultivation of moral virtues and practical application of socialist core values; participation in communication with representatives of various social groups; personal factors (cognitive and emotional abilities, the ability to sympathize and empathize), etc. Conclusions. In today’s society, it can be found that the ability and level of empathy of college students are generally not high, which indicates that there are many opportunities for improvement, and the results of Chinese scientists and researchers have shown that the formation of an empathic culture of students, including future teachers -musicians, attention should be increased. The factors of formation of empathic culture of students, which are researched by Chinese scientists, were analyzed (macro factors, pedagogical and personal factors). It is noted that taking into account these factors makes it possible to choose the right strategies for the formation of empathic culture of future teachers.
- ДокументПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО АКТИВНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ (на прикладі сучасних арт-педагогічних методик)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Панасенко, Ю.У статті розкрито педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до активної роботи з учнями в початкових класах НУШ на прикладі сучасних арт-педагогічних методик. Виявлено поняття «педагогічні умови», «арт-педагогіка», «методика», «метод». З’ясовано педагогічні умови, які впливають на процес підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва до активної роботи з учнями в початкових класах НУШ на прикладі сучасних арт-педагогічних методик. Окреслено педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до активної роботи з учнями в початкових класах НУШ на прикладі сучасних арт-педагогічних методик, серед яких виокремлено інтеграцію мистецтва в навчальний процес, розвиток творчих здібностей учнів, використання інноваційних технологій, постійне самовдосконалення. озглянуто педагогічні умови, такі як 1) створення особливого творчого осередка, яке допоможе здобувачам усвідомити цінність, необхідність та важливість застосування арт-педагогічних методик у початковій школі; 2) формування необхідних знань, умінь і навичок для використання майбутніми вчителями арт-педагогічних методик у їхній професійній діяльності. Схарактеризовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до активної роботи з учнями в початкових класах НУШ на прикладі сучасних арт-педагогічних методик. The article reveals the pedagogical conditions for preparing future music teachers for active work with students in the primary grades of the New Ukrainian School (NUS) through modern art-pedagogical methods. The concepts of «pedagogical conditions,» «art pedagogy,» «methodology,» and «method» are identified. The pedagogical conditions affecting the process of preparing future music teachers for active work with students in the primary grades of the NUS through modern art-pedagogical methods are clarified. The pedagogical conditions for preparing future music teachers for active work with students in the primary grades of the NUS through modern art-pedagogical methods are outlined, including the integration of art into the educational process, the development of students’ creative abilities, the use of innovative technologies, and continuous self-improvement. It is established that one of the key conditions for the successful preparation of future music teachers is their ability and desire to integrate art into the educational process. Modern art-pedagogical methods, such as game activity methodology, music therapy, and project method, allow for the creation of a favorable atmosphere for learning music in the primary grades. Future teachers must be prepared to creatively use these methods and to seek new ways to implement art in the educational process. An important pedagogical condition is also the development of students’ creative abilities through music. Future teachers should have knowledge of methods to stimulate children’s creativity and the skills to apply them in practice. Such methods include interactive musical communication, the use of various musical instruments in the educational process, and encouraging students to engage in independent creative processes. Pedagogical conditions examined include: 1) creating a special creative environment that helps students recognize the value, necessity, and importance of applying art-pedagogical methods in primary school; 2) forming the necessary knowledge, skills, and abilities for future teachers to use art-pedagogical methods in their professional activities. The pedagogical conditions for preparing future music teachers for active work with students in the primary grades of the NUS through modern art-pedagogical methods are characterized.
- ДокументПОТЕНЦІАЛ ЗАСОБІВ АКАДЕМІЧНОГО СПІВУ У ВИХОВАННІ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Лінь, Ваньі; Васильєва, О.У статті досліджується потенціал засобів академічного співу у вихованні естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва. Автор аналізує роль академічного вокалу як потужного інструменту формування естетичного смаку у студентів педагогічних спеціальностей у науковій думці України та Китаю. Оцінено вплив академічного співу на розвиток естетичного сприйняття та критичного мислення у процесі навчання. Розглядаються різні вокальні засоби і їх вплив на здатність майбутніх учителів інтерпретувати музичні твори, що є ключовим аспектом професійної підготовки. Автор підкреслює важливість інтеграції вокальних практик у загальну систему музичної освіти для підвищення рівня художньо-естетичного виховання та формування естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва. Схарактеризовано і класифіковано такі засоби академічного співу, як: різножанрові вокальні твори; навчально-методична література; вокальні заходи (концерти вокальної музики, вокальні шоу та вистави тощо); засоби вокальної майстерності (вокальні уміння і навички, прийоми академічного співу); засоби вокальної музичної виразності. Object. The purpose of this article is to examine the influence of means of academic singing on shaping aesthetic taste among future music teachers. Methods & methodology. Analysis of domestic and foreign scientific literature to generalize and systematize essential aspects of cultivating aesthetic taste in future music teachers; comparison method to study the peculiarities of Chinese and Ukrainian vocal traditions; systematization of information for the classification of means of academic singing. Results. The article explores the potential of means of academic singing in cultivating the aesthetic taste of future music teachers. The author analyzes the role of academic vocal methods as a powerful tool for shaping aesthetic taste among students in pedagogical fields within the scientific perspectives of Ukraine and China. The impact of academic singing on the development of aesthetic perception and critical thinking during the educational process is assessed. Various vocal techniques and their influence on the ability of future teachers to interpret musical works, which is a key aspect of professional training, are examined. The author emphasizes the importance of integrating vocal practices into the overall music education system to enhance the level of artistic and aesthetic education. The following means of academic singing have been characterized and classified: various genres of vocal works composed by composers from different historical periods and styles, including vocal pieces from ancient medieval music, the Renaissance, Baroque, Classicism, Romanticism, Neoclassicism, Postmodernism, and others; educational and methodological literature, such as collections of vocal exercises for developing vocal skills, anthologies of musical scores, repertoire collections, instructional manuals on voice training, and monographs on the history of vocal art; vocal events, including lectures on the theory and history of vocal art, vocal-literary evenings, thematic, anthology, and solo concerts, and vocal shows; vocal mastery techniques, such as skills in sound production, means of voice formation, sound extraction, breathing, and vocal support; and vocal musical expressiveness, including melody, rhythm, harmony, tonality, dynamics, and diction. Conclusions. Aesthetic taste is a complex and multifaceted phenomenon that reflects an individual’s ability to recognize and appreciate beauty in its various manifestations. It plays a significant role in cultural and social life, helping to shape both individual and collective perceptions of what is beautiful. Vocal art, as a means of perceiving and expressing musical ideas and emotions, plays a crucial role in the formation and development of aesthetic taste, thanks to the diverse techniques of academic singing.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »