Кафедра історії України
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Кафедра історії України за Тема "anti-Semitism"
Зараз показано 1 - 1 з 1
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументПРОЯВИ АНТИСЕМІТИЗМУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УСРР (1920–1930 рр.)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Рябченко, О. Л.; Гончарова, О. С.Досліджено форми та найпоширеніші прояви антисемітизму у вищих навчальних закладах УСРР. Здійснено аналіз лексики, яка використовувалась для характеристики антисемітських настроїв та боротьби з ними. Дослідження проводиться в методологічних рамках історії повсякденності і побудовано на зведеннях і оглядах ОГПУ, протоколах партійних і комсомольських зборів, матеріалах періодики і его-документах. Зазначено, що перші десятиліття радянської влади в Україні характеризуються різким спалахом антисемітських настроїв. Цей феномен пов’язується із такою специфічною рисою антисемітизму як укоріненість його у глибинах масової свідомості. Тому і в перші радянські десятиліття, і сьогодні люди схильні обвинувачувати євреїв у економічних труднощах чи своїх невдачах. Виділяються дві форми антисемітизму: активно-свідомий і несвідомий. Аналізуються найпоширеніші його прояви: образливі вислови у повсякденному спілкуванні; звинувачення євреїв у труднощах, які переживали у ті часи усі громадяни; розповсюдження чуток про привілеї, які ніби існують для євреїв; питання про введення відсоткової норми для євреїв при вступі до інститутів; розповсюдження анекдотів, листівок та антисемітських віршів; побиття євреїв. Оскільки антисемітизм вважався одним із проявів контрреволюційної пропаганди та загострення класової боротьби у радянському суспільстві, то хуліганські вчинки за традицією кваліфікувалися як результат «засміченості» вищих навчальних закладів «класово-ворожими елементами». The forms and the most widespread manifestations of anti-Semitism in higher educational institutions of the USSR have been studied. The analysis of the vocabulary that was used for description of antisemitic moods and fight against them was carried out. The research is conducted within the methodological framework of the history of everyday life and it is based on reports and reviews of the Central Political Department, the protocols of the party and Comsomol meetings, periodicals and ego-documents (diaries, memoirs, letters of the students «to the power»). Analyzed sources allow to see the reality hidden in more formal reporting documents, to plunge into the everyday life, to get into the psychological atmosphere of that time, to better understand the roots of anti-Semitism. The first decades of Soviet power in Ukraine are marked by a sharp outbreak of anti-Semitism. It was extremely difficult for the huge masses of population to adapt to the new political and economic conditions and they frequently blamed the Jews in their failures. The researchers associate this phenomenon with such a specific feature of anti-Semitism as its rootedness in the depths of mass consciousness. That is why even today people think about the number of Jews in Ukrainian business and say absurd things about Jews. There are two forms of anti-Semitism: active-conscious and unconscious. The most widespread manifestations are analyzed, in particular, insulting expressions in everyday communication; accusations of Jews in the difficulties experienced by all citizens at that time; spread of rumors about the privileges that exist for the Jews; the issue of setting a rate for Jews to be admitted to the university; distribution of jokes, leaflets, and anti-Semitic poems; beating of Jews, etc. Since anti-Semitism was considered as one of manifestations of counter-revolutionary propaganda and intensification of the class struggle in the Soviet society, hooliganism was traditionally described as the result of «littering» of higher educational institutions with «class-hostile elements». In general, anti-Semitism was one of the manifestations of mass immorality in the Soviet society where the highest humanistic values were destroyed.