Перегляд за Автор "Trynyak, M."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Development of the New Pedagogical Skills in the Context of European Integratio
    (American Linguist Association, 2021) Oleksenko, R.; Dolska, O.; Trynyak, M.; Nesterenko, O.; Korostylov, H.
    The processes of globalization and informatization have a great impact on Ukrainian higher education system. In this regard, the problems of European integration of national higher education in the field of international standards occur. This article is aimed at developing a conceptual model of scientific and educational process and pedagogical skills of higher education teachers based on European integration. The necessity of using the innovative approach and the need to improve the capacity of universities to implement research and development technologies at the national level were emphasized. Innovative model of development of pedagogical skills of higher education teachers based on European integration was formed. Criteria for assessing the level of motivational and value component of pedagogical skills of the teacher were identified. The advantages and disadvantages of the development strategy of Ukrainian universities in the context of the needs of European integration of scientific and educational space were defined. It was concluded that the participation of teachers in promising research and competitions will ensure a steady increase in public funding for research in universities. The national higher education of Ukraine should be an open dynamic system. Процеси глобалізації та інформатизації мають великий вплив на українську систему вищої освіти. Щодо цього, проблеми європейської інтеграції національної вищої освіти в області міжнародних стандартів. Ця стаття спрямована на розробку концептуальної моделі науково-освітнього процесу та педагогічної майстерності викладачів вищих навчальних закладів на основі євроінтеграції. Наголошено на необхідності використання інноваційного підходу та необхідності покращення спроможності університетів упроваджувати науково-дослідні та конструкторські технології на національному рівні. Сформовано інноваційну модель розвитку педагогічної майстерності викладачів вищих навчальних закладів на основі євроінтеграції. Визначено критерії оцінки рівня мотиваційно-ціннісної складової педагогічної майстерності вчителя. Визначено переваги та недоліки стратегії розвитку українських університетів у контексті потреб європейської інтеграції науково-освітнього простору. Зроблено висновок, що участь викладачів у перспективних дослідженнях та конкурсах забезпечить постійне збільшення державного фінансування наукових досліджень у ВНЗ. Національна вища освіта України має бути відкритою динамічною системою. Процессы глобализации и информатизации оказывают большое влияние на украинскую систему высшего образования. В этом отношении, проблемы европейской интеграции национального высшего образования в области международных стандартов. Эта статья направлена ​​на разработку концептуальной модели научно-образовательного процесса и педагогического мастерства преподавателей вузов на основе евроинтеграции. Отмечена необходимость использования инновационного подхода и необходимости улучшения способности университетов внедрять научно-исследовательские и конструкторские технологии на национальном уровне. Сформирована инновационная модель развития педагогического мастерства преподавателей высших учебных заведений на основе евроинтеграции. Определены критерии оценки уровня мотивационно-ценностной составляющей педагогического мастерства учителя. Определены преимущества и недостатки стратегии развития украинских университетов в контексте потребностей европейской интеграции научно-образовательного пространства. Сделан вывод, что участие преподавателей в перспективных исследованиях и конкурсах обеспечит постоянное увеличение государственного финансирования научных исследований в вузах. Национальное высшее образование Украины должно быть открытой динамической системой.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Human Thinking in the Age of Generative A.I.: Values of Openness and Higher Education for the Future
    (2023-11-16) Zinchenko, V.; Mielkov, Yu.; Nych, T.; Abasov, M.; Trynyak, M.
    The paper is dedicated to the philosophical analysis of the specifics of artificial intelligence and its relation to human intelligence, as well as of the very notion of generative artificial intelligence and its abilities and inabilities. Emphasis is placed on such feature of human thinking as openness, which is argued to clearly distinguish it from machine thinking, as well as on such aspects of human intelligence as nonlinearity, morality, emotionality and evaluation that could be described as extrarational and thus unobtainable for the artificial intelligence. It is argued that artificial intelligence cannot think openly, “out of the box“, going beyond the boundaries of purely rational reasoning and formal logic peculiar to classical type of rationality. The authors also conclude that the development of AI-based technologies makes it necessary to shift the higher education in the direction of strengthening the emphasis on the ethical, emotional, and volitional sphere of human intelligence. Стаття присвячена філософському аналізу специфіки штучного інтелекту та його співвідношення з людським інтелектом, а також самого поняття генеративного штучного інтелекту, його здібностей і нездатностей. Акцентується увага на такій рисі людського мислення, як відкритість, яка, як стверджується, чітко відрізняє його від машинного, а також на таких аспектах людського інтелекту, як нелінійність, моральність, емоційність та оцінювання, які можна охарактеризувати як позараціональні, а отже, недосяжні для штучного інтелекту. Стверджується, що штучний інтелект не може мислити відкрито, «нестандартно», виходячи за межі суто раціональних міркувань і формальної логіки, властивих класичному типу раціональності. Автори також доходять висновку, що розвиток технологій, заснованих на штучному інтелекті, робить необхідним зміщення акцентів у вищій освіті в бік посилення акценту на етичну, емоційну та вольову сферу людського інтелекту.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    INTERSUBJECTIVITY BY J. HABERMAS AND SOLIDARITY BY R. RORTY FROM THE COMPARATIVE PERSPECTIVE OF THE POSTMETAPHYSICAL DISCOURSE
    (Publishing house “Helvetica”, 2023) Trynyak, M.; Rudenko, S.
    The relevance of studying such constitutional phenomena of social existence as language and communication is determined by the rapid development of information and communications technologies on the background of the total destruction of well-established core spiritual values in the society. Consequently, the adoption of consumption values, generation gap issues, and communication domain deformation are induced by its virtualization. It is becoming increasingly difficult to reach agreement among people, social groups and nations in these conditions. Thus, the matters of intersubjectivity and solidarity, which appeared to be crucial in the post-metaphysical intellectual discourse of the late 20th century when people faced with the globalization of the communicative space, are gaining momentum. The research attempts to specify similarities and differences in the postmetaphysical practices applied by J. Habermas and R. Rorty. The former is associated with the Continental philosophy, Frankfurt school and critical theory, while the latter is associated with the analytical philosophy and pragmatism. Both believed they belonged to postmetaphysics and denied the traditional philosophical concepts of the nature of communication and knowledge. They were united by the aspiration to find effective “instruments” to achieve mutual understanding and consensus in the global communicative realm. Yet, the thinkers differed in their attitudes to solving this problem and it is these differentiating methodological features that are within the focus of this work. Considering the topical humanitarian orientation on the problematic aspects of the language and communication development in the dynamic conditions of information society, the address to the ostmetaphysical practices of the above prominent philosophers of the late 20th century will allow enriching modern communication theory, communication ethics and other related philosophical areas with new methodological tools. The findings of the comparative analysis confirm the need to synthesize the achievements of diverse philosophical schools on the way from the metaphysical grounds of the Modern Age to non-classical postmetaphysical thought and to the development of the epistemological instruments for this transition in the conditions of highly changeable social situation. Актуальність дослідження таких конститутивних феноменів суспільного буття, як мова і комунікація визначається стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій на тлі тотальної руйнації усталених базових духовних цінностей у суспільстві. Як наслідок, проблеми розриву поколінь та деформації комунікативної сфери, спричинені її віртуалізацією. Стає дедалі складніше досягати згоди між людьми, соціальними групами та націями в цих умовах. Таким чином, питання інтерсуб'єктивності та солідарності, які виявилися ключовими в постметафізичному інтелектуальному дискурсі кінця ХХ століття, коли люди зіткнулися з глобалізацією комунікативного простору, набирають все більших обертів. У дослідженні зроблено спробу визначити подібності та відмінності у постметафізичних практиках Ю. Габермаса та Р. Рорті. Перший асоціюється з континентальною філософією, Франкфуртською школою та критичною теорією, а другий - з аналітичною філософією та прагматизмом. Обидва вважали, що належать до постметафізики і заперечували традиційні філософські уявлення про природу комунікації та знання. Їх об'єднувало прагнення знайти ефективні "інструменти" для досягнення взаєморозуміння та консенсусу в глобальному комунікативному просторі. Але мислителі по-різному підходили до вирішення цієї проблеми, і саме ці диференціюючі методологічні особливості перебувають у фокусі цієї роботи. З огляду на актуальну гуманітарну спрямованість на проблемні аспекти розвитку мови та комунікації в динамічних умовах інформаційного суспільства, звернення до постметафізичних практик зазначених вище видатних філософів кінця ХХ століття дозволить збагатити сучасну теорію комунікації, комунікативну етику та інші суміжні філософські напрями новим методологічним інструментарієм. Результати порівняльного аналізу підтверджують необхідність синтезу здобутків різних філософських шкіл на шляху від метафізичних засад Нового часу до некласичної постметафізичної думки та розробки епістемологічного інструментарію для цього переходу в умовах мінливої соціальної ситуації.