Перегляд за Автор "Roman, N."
Зараз показано 1 - 12 з 12
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументDualism of traditions and innovations in ukrainian musical art in the context of the historical dimension(International Science Group (isg-konf.com), 2024-03-12) Roman, N.From the beginning of the 20th century the sectoral innovations gained wide application at all spheres of scientific, practical and artistic activity, which, in turn, became the basis for a wide range of innovative processes and prompted the creation of progressive innovative tools next to the traditional ones. The 12th archaeological congress in 1902 and the legendary public performance of the ensemble of blind musicians-kobzars under the leadership of G. Khotkevych turned out to be an significant example of the generation of new ideas for the preservation of Ukrainian musical art in a historical dimension. A favorite craft and a way of financial support of Folk musicians was a vocal-instrumental performing activity. At that time it was on the verge of complete extinction and needed immediate and effective support from the scientific community, art critics and progressive representatives of Ukrainian art. The next important innovation in this direction was the development and methodical improvement of the performing tradition of folk music making. In those times all bandura performers mastered playing musical instruments on their own, or with the help of a "panotets`" an experienced kobzar. Another innovation for the preservation of Ukrainian musical art in the historical dimension was the renewed content of the concert event and the renewed formation of the repertoire. The interest and growing popularity of Ukrainian musical art caused an urgent need of creation educational and methodical literature as another innovation for preserving Ukrainian musical art in a historical dimension. The popularity of Ukrainian musical culture caused a desire in broad amateur circles to acquire the performing arts, to creating bandurist`s bands and small ensembles. Therefore, usage of traditional and innovative tools for the preservation of Ukrainian musical art in the historical dimension contributed to the fact that now Ukrainian bandura sounds in all musical and pedagogical educational institutions. На початку ХХ сторіччя широкого застосування в усіх сферах науково-практичної й мистецької діяльності набували галузеві інновації, які, в свою чергу, ставали основою для широкого кола інноваційних процесів та спонукали до створення прогресивних інноваційних інструментів. Показовим прикладом генерації нових ідей збереження українського музичного мистецтва в історичному вимірі виявився ХІІ археологічний з’їзд 1902 року та легендарний публічний виступ ансамблю сліпих музикантів-кобзарів під керівництвом Г. Хоткевича. Народні музиканти, для яких виконавська вокально-інструментальна діяльність була улюбленим ремеслом і засобом матеріального забезпечення, на той період знаходилися на межі повного винищення й потребували негайної дієвої підтримки з боку наукової громадськості, мистецтвознавців і прогресивних представників українського мистецтва. Наступним важливим інноваційним інструментом у цьому напрямі став розвиток і методичне вдосконалення виконавської традиції народного музикування. Через те, що всі виконавці оволодівали грою на музичних інструментах самотужки, або за допомогою «панотця» – досвідченого кобзаря, кожен музикант мав свою унікальну манеру і стиль. Ще одним інноваційним інструментом збереження українського музичного мистецтва в історичному вимірі став оновлений зміст концертного заходу та формування репертуару. Зацікавленість та зростаюча популярність українського музичного мистецтва викликала гостру необхідність створення навчальної та методичної літератури як ще одного інноваційного інструменту збереження українського музичного мистецтва в історичному вимірі. Популярність української музичної культури викликала бажання в широких аматорських колах оволодівати виконавським мистецтвом, створювати капели бандуристів та малі форми ансамблів. Отже, використання інноваційних інструментів збереження українського музичного мистецтва в історичному вимірі сприяло тому, що нині в усіх музичних і педагогічних навчальних закладах лунає українська бандура.
- ДокументEducational Studios : Theory and Practice(Premier Publishing s.r.o., Vienna-Prague, 2018-04-25) Karaman, O.; Yurkiv, Ya.; Davydova, Zh.; Ionova, O.; Trubavina, I.; Kabus, N.; Chernovol-Tkachenko, R.; Rogova, T.; Romanyshyna, L.; Romanyshyna, O.; Kalashnyk, L.; Naumenko, S.; Wu, Ya.; Luparenko, S.; Tverdokhlib, T.; Panasenko, E.; Sapozhnikov, S.; Pisotskaya, M.; Zhelanova, V.; Linnik, O.; Agarkova, N.; Zolotukhina, S.; Zelenska, L.; Kin, O.; Sobchenko, T.; Smolyanyuk, N.; Roman, N.; Zhukov, V.; Vasylieva, S.; Marmaza, O.; Tsapko, A.; Rybalko, L.; Jose da Costa, G.; Dovzhenko, T.; Nebytova, I.; Tverdokhlib, G.; Podcherniaieva, N.; Kurinnoi, Ia.; Zelenskyi, R.; Sliusarenko, O.; Zelenskyi, B.; Kabatska, O.; Gurina, V.; Gorbacheva, I.; Popova, O.; Kabanska, O.; Popov, V.; Tkachovа, N.; Tkachov, A.; Zahrebelnyi, O.; Naboka, O.; Sharapova, O.; Brigak, N.; Krischuk, B.; Deynychenko, G.; Deinychenko, V.; Deynichenko, T.; Havrilova, L.; Voronova, N.; Kirychenko, S.; Lebedieva, K.; Kalashnyk, N.; Levchenko, Y.; Rakhlis, V.; Chornovol-Tkachenko, R.; Martyniuk, A.; Trubavina, I.; Kaplun, S.; Kutsenko, T.; Lazariev, M.; Lazarieva, O.; Lazarieva, K.; Mainaiev, F.; Rybalko, L.; Bilous, T. L.The monograph is dedicated to scientifi c achievements of Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School in H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. It contains works on modern transformations of education in Ukraine in methodological, theoretical, methodic and technological aspects. The monograph reveals new scientifi c approaches in theory of pedagogy, since they have been implemented, experimentally verifi ed and approved in educational practice. New terms and concepts are defi ned in the monograph, and it reveals the pedagogical conditions for improving the quality of education and upbringing, for they have been identifi ed and tested in experimental work. Socialpedagogical, historical and managerial aspects of improving the realization of the human right to education are outlined. Монографія присвячена науковим досягненням кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. У ній представлені роботи за сучасними перетвореннями освіти в Україні в методологічних, теоретичних, методичних і технологічних аспектах. Монографія розкриває нові наукові підходи в теорії педагогіки, оскільки вони реалізовані, експериментально підтверджені і затверджені в навчальній практиці. У монографії визначені нові терміни і поняття, що розкривають педагогічні умови для підвищення якості освіти і виховання, оскільки вони були ідентифіковані і випробувані в експериментальній роботі. Викладено соціально-педагогічні, історичні та управлінські аспекти вдосконалення реалізації права людини на освіту. Монография посвящена научным достижениям кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. В ней представлены работы по современным преобразованиям образования в Украине в методологических, теоретических, методических и технологических аспектах. Монография раскрывает новые научные подходы в теории педагогики, поскольку они реализованы, экспериментально подтверждены и утверждены в учебной практике. В монографии определены новые термины и понятия, раскрывающие педагогические условия для повышения качества образования и воспитания, поскольку они были идентифицированы и испытаны в экспериментальной работе. Изложены социально-педагогические, исторические и управленческие аспекты совершенствования реализации права человека на образование.
- ДокументEducational Studios: Theory and Practice(Premier Publishing, 2018) Agarkova, N.; Bilous, T.; Brizhak, N.; Chernovol-Tkachenko, R.; Chornovol-Tkachenko, R.; Davydova, Zh.; Deynychenko, G.; Deinychenko, V.; Deynichenko, T.; Dovzhenko, T.; Gurina, V.; Gorbacheva, I.; Havrilova, L.; Ionovа, O.; Jose da Costa, G.; Kabanska, O.; Kabatska, O.; Kabus, N.; Kalashnyk, L.; Kalashnyk, N.; Kaplun, S.; Karaman, O.; Kin, O.; Kirychenko, S.; Krishchuk, B.; Kurinnyi, Ia.; Kutsenko, T.; Lazariev, M.; Lazarieva, K.; Lazarieva, O.; Lebedieva, K.; Levchenko, Ya.; Linnik, O.; Luparenko, S.; Mainaiev, F.; Marmaza, O.; Martyniuk, A.; Naboka, O.; Naumenko, S.; Nebytova, I.; Panasenko, E.; Pisotskaya, M.; Podcherniaieva, N.; Popova, O.; Popov, V.; Rakhlis, V.; Rogova, T.; Roman, N.; Romanyshyna, L.; Romanyshyna, O.; Rybalko, L.; Sapozhnikov, S.; Sharapova, O.; Sliusarenko, O.; Smolyanyuk, N.; Sobchenko, T.; Tkachov, A.; Tkachovа, N.; Trubavina, I.; Tsapko, A.; Tverdokhlib, G.; Tverdokhlib, T.; Vasylieva, S.; Voronova, N.; Yanlin, W.; Yurkiv, Ya.; Zahrebelnyi, O.; Zelenskyi, B.; Zelenskyi, R.; Zhelanova, V.; Zhukov, V.; Zolotukhina, S.; Zelenska L.The monograph is dedicated to scientifi c achievements of Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School in H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. It contains works on modern transformations of education in Ukraine in methodological, theoretical, methodic and technological aspects. The monograph reveals new scientific approaches in theory of pedagogy, since they have been implemented, experimentally verifi ed and approved in educational practice. New terms and concepts are defi ned in the monograph, and it reveals the pedagogical conditions for improving the quality of education and upbringing, for they have been identifi ed and tested in experimental work. Socialpedagogical, historical and managerial aspects of improving the realization of the human right to education are outlined. Монографія присвячена науковим досягненням кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Вона містить роботи з сучасних перетворень освіти в Україні. Монографія розкриває нові наукові підходи в теорії педагогіки, оскільки вони були впроваджені, експериментально перевірені та затверджені на навчальній практиці. У монографії окреслено нові терміни та поняття, а також це розкриває педагогічні умови для підвищення якості освіти та виховання, оскільки вони були ідентифіковані та випробувані в експериментальній роботі. Викладено соціально-педагогічні, історичні та управлінські аспекти вдосконалення реалізації права людини на освіту. Монография посвящена научным достижением кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы ХНПУ им. Г. С. Сковороды. Она содержит работы из современных преобразований образования в Украине. Монография раскрывает новые научные подходы в теории педагогики, поскольку они были внедрены, экспериментально проверены и утверждены на учебной практике. В монографии обозначены новые термины и понятия, а также это раскрывает педагогические условия для повышения качества образования и воспитания, поскольку они были идентифицированы и испытаны в экспериментальной работе. Изложены социально-педагогические, исторические и управленческие аспекты совершенствования реализации права человека на образование.
- ДокументFolk instruments of Slobozhanians and it`s application in the process of preschool children education(International Science Group, 2023-01-31) Roman, N.It is noted that folk instruments are an important factor in the formation of national culture, aesthetic preferences, mental and cognitive differences of every nation of the world. A natural spiritual need of an individual is the desire for creative self-expression through musical art. Folk instruments never went out of everyday use. The tradition of making and original reproduction of the original musical instruments of the Ukrainian people is a component of folk crafts of Slobozhanshchyna and is based on historical samples and regional features. The use of ancient percussion and noise instruments, which are the oldest and simplest among folk instruments, or their modern analogues, is particularly expedient and effective from a pedagogical point of view. Such folk percussion and noise instruments as: drum, rattle, tambourine, bugai, rattler, bells, triangle were characteristic of Slobozhanshchyna. Ocarinas, whistles, whistles and pipes should be included in the group of ancient wind instruments. Whistles and whistles are especially popular nowadays. Percussion, noise and wind instruments, which are primitive and simple both in terms of design and performance, are widely used in the modern process of educating preschoolers. The use of folk instruments of the Slobozhan region in the process of educating preschoolers is an effective, pedagogically expedient and important component of the patriotic, musical, aesthetic and mental development of a modern child. Відзначається, що народні інструменти є важливим чинником формування національної культури, естетичних уподобань, ментальних та когнітивних відмінностей кожного народу світу. Природньою духовною потребою особистості є прагнення до творчого самовираження через музичне мистецтво. Народні інструменти ніколи не виходили з повсякденного вжитку. Традиція виготовлення й самобутнього відтворення оригінальних музичних інструментів українського народу є складовою народних промислів Слобожанщини та ґрунтується на історичних зразках і регіональних особливостях. Особливо доцільним та ефективним з педагогічної точки зору є застосування старовинних ударних і шумових інструментів, які є найдавнішими й найпростішими серед народних інструментів, або їх сучасних аналогів. Для Слобожанщини характерними були такі народні ударні та шумові інструменти, як: барабан, брязкальця, бубон, бугай, деркач, дзвоники, трикутник. До групи давніх духових інструментів слід віднести окарини, свистунці, свищики та сопілки. Особливою популярністю в наш час користуються свистунці та свищики. Саме примітивні й прості як за конструкцією, так і за способом виконання ударні, шумові та духові інструменти широко використовуються в сучасному процесі виховання дошкільників. Застосування народних інструментів Слобожанщини в процесі виховання дошкільників є ефективною, педагогічно доцільною та важливою складовою патріотичного, музично-естетичного і розумового розвитку сучасної дитини.
- ДокументFormation of national education ideas in Kharkiv at the beginning of the XXth century(International Science Group, 2020-06-29) Roman, N.The issues of formation of national ideas of education and upbringing, preservation of Ukrainian identity, development and popularization of intangible cultural heritage in Kharkiv in the early twentieth century are revealed. The role in the formation of national ideas of the scientific department of the Kharkiv Literary and Artistic Ethnographic Society named after G. Kvitka-Osnovyanenko, which was established under this society in 1915 y. The relevance of the topics and the high scientific level of the reports led to the fact that the popularity of open meetings of the scientific department of the Ukrainian Society. G. Kvitka-Osnovyanenko grew steadily among Kharkiv residents. There is an active attempt of the department to introduce the organization of primary education in rural areas in the Ukrainian language, as students do not understand the content of what is read in Russian textbooks. The lack of mutual understanding between students and teachers who spoke Russian at school led to the inefficiency of the educational process, hampered the development of public education in general. Scholars condemned the contemptuous attitude of the Ukrainian intelligentsia to issues of national culture and education, and criticized the increased commitment to everything Russian. The reason for such tendencies, they considered "intercultural", neglect of the age-old traditions of Ukrainian folk pedagogy, when from childhood young people did not receive a national upbringing in the family. Розкриваються питаннями формування національних ідей освіти й виховання, збереження української ідентичності, розвитку та популяризації нематеріальної культурної спадщини в Харкові на початку ХХ ст. Визначається роль у формуванні національних ідей наукового відділу Харківського літературно-художнього етнографічного товариства ім. Г. Квітки-Основ`яненка, який був створений при вказаному товаристві в 1915 р. Актуальність тем та високий науковий рівень доповідей привели до того, що популярність відкритих засідань наукового відділу українського товариства ім. Г. Квітки-Основ’яненка невпинно зростала серед харків’ян. Зазначається активна спроба відділу запровадити організацію початкової освіти на селі українською мовою, оскільки учні не розуміють змісту прочитаного в російських підручниках. Відсутність взаєморозуміння між учнями і вчителями, які розмовляли в школі російською мовою, приводила до неефективності навчального процесу, гальмувала розвиток народної освіти в цілому. Вчені засуджували зневажливе ставлення представників української інтелігенції до питань національної культури та освіти, критикували підвищену прихильність до всього російського. Причиною таких тенденцій вони вважали «міжкультурність», нехтування віковими традиціями української народної педагогіки, коли з дитинства молодь не отримувала національного виховання в родині. Раскрываются вопросы формирования национальных идей образования и воспитания, сохранения украинской идентичности, развития и популяризации нематериального культурного наследия в Харькове в начале ХХ в. Определяется роль в формировании национальных идей научного отдела Харьковского литературно-художественного этнографического общества им. Г. Квитки-Основьяненко, который был создан при указанном обществе в 1915 г. Актуальность тем и высокий научный уровень докладов привели к тому, что популярность открытых заседаний научного отдела Украинского общества им. Г. Квитки-Основьяненко неуклонно росла среди харьковчан. Отмечается активная попытка отдела ввести организацию начального образования на селе на украинском языке, поскольку ученики не понимают смысла прочитанного в российских учебниках. Отсутствие взаимопонимания между учениками и учителями, которые говорили в школе на русском языке, приводила к неэффективности учебного процесса, тормозила развитие народного образования в целом. Ученые осуждали пренебрежительное отношение представителей украинской интеллигенции к вопросам национальной культуры и образования, критиковали повышенную приверженность ко всему русскому. Причиной таких тенденций они считали «межкультурность», пренебрежение вековыми традициями украинской народной педагогики, когда с детства молодежь не получала национального воспитания в семье.
- ДокументGeneralizing trends of the ethno-cultural phenomenon in the activities of Ukrainian song ensembles(Іnternational Science Group (isg-konf.com), 2024) Roman, N.Careful and meticulous study of the ethnocultural phenomenon at both the global and local levels led to the creation of new Ukrainian song ensembles in Ukraine and beyond. Folk song ensembles are a manifestation of self-identification of the Ukrainian people and an important component of research, reproduction, development, representation and popularization of ethnic song traditions. Until recently, the Ukrainian folk song seemed to be a favorite, but quite neglected genre on the amateur and professional stage. It is obvious that the Ukrainian people have not lost their love for their song, therefore the creation of new and the development of existing Ukrainian song ensembles is a relevant and promising direction. The modern ensemble of the Ukrainian folk song, as an element of the ethno-cultural phenomenon, has an ancient history, because group singing has long been one of the most common forms of folk entertainment, enjoyed by adults, youth, and children. The Ukrainian folk song ensemble differs from the ethnocultural group performance, first of all, in that it consists of singers who systematically attend rehearsals, know the folk repertoire well, are capable of improvisation, have a beautiful timbre of voice, musical abilities, flair and acting talent. For the organization and successful development of the future Ukrainian song ensemble, it is important to invite a talented and professionally trained leader. During the organization of the Ukrainian song ensemble, one of the tasks of the team leader is to attract singers with bright, timbre-colored, clean voices. An experienced leader knows that during the formation of a team, it is not necessary to arrange an individual audition. The generalizing trends of the ethno-cultural phenomenon in the process of creative activity of Ukrainian song ensembles consist in the consistent reproduction of the creative achievements inherited from their talented ancestors. Ethnic forms of Ukrainian folk performance contain tendencies of melodic and harmonic principles of musical thinking. Collective performance of Ukrainian songs is an attractive but difficult task for performers. Singing in an ensemble involves the ability to sing one's part well and, at the same time, listen carefully to other singers. This is one of the most difficult tasks in the activity of Ukrainian song ensembles. Ukrainian folk song is a specific musical genre, because its content based on perfect lyrical melodies or fiery dance rhythms is always dominant. Уважне й прискіпливе вивчення етнокультурного феномену як на глобальному, так і на локальному рівнях призвело до створення нових ансамблів української пісні в Україні та поза її межами. Ансамблі народної пісні є проявом самоідентифікації українського народу і важливою складовою дослідження, відтворення, розвитку, репрезентації й популяризації етнічних пісенних традицій. Донедавна українська народна пісня здавалася улюбленим, але доволі занедбаними жанром на самодіяльній і професійній естраді. Очевидно, що український народ не втратив любові до своєї пісні, тому створення нових і розвиток існуючих ансамблів української пісні є актуальним і перспективним напрямом. Сучасний ансамбль української народної пісні, як елемент етнокультурного феномену має прадавню історію, бо гуртовий спів здавна був однією з найбільш поширених форм народних розваг, якими захоплювалися і дорослі, і молодь, і діти. Ансамблі української народної пісні відрізняється від етнокультурного гуртового виконання, передусім, тим, що до його складу входять співаки, які систематично відвідують репетиції, добре знають народний репертуар, здатні до імпровізації, мають красивий тембр голосу, музичні здібності, хист і акторський талант. Для організації та успішного розвитку майбутнього ансамблю української пісні важливо запросити талановитого й професійно підготовленого керівника. У ході організації ансамблю української пісні, керівник колективу одним із своїх завдань має залучення співаків із яскравими, тембрально забарвленими, чистими голосами. Досвідчений лідер знає, що під час формування колективу не обов’язково влаштовувати індивідуальне прослуховування. Узагальнюючі тенденції етнокультурного феномену в процесі творчої діяльності ансамблів української пісні полягають у послідовному відтворенні творчих здобутків успадкованих від своїх талановитих пращурів. Етнічні форми українського народного виконавства містять у собі тенденції мелодійного та гармонійного принципів музичного мислення. Колективне виконавство українських пісень є привабливим але складним завданням для виконавців. Спів в ансамблі передбачає уміння гарно співати свою партію і, водночас, уважно прислухатися до інших співаків. Саме це є одним із найскладніших завдань в діяльності ансамблів української пісні. Українська народна пісня є специфічним музичним жанром, бо її зміст, покладений на досконалі ліричні мелодії або запальні танцювальні ритми є завжди домінуючим.
- ДокументInnovative technologies of musical and aesthetic development of a child as a way of preservation of national pedagogical ideas(International Science Group(isg-konf.com), 2021-02-16) Roman, N.It is noted that new approaches to the musical and aesthetic development of the child require the use of the most effective pedagogical technologies, which, however, are based on existing scientific principles and historical experience. Musical and aesthetic development of the child is based on the communicative functions and organization of musical and aesthetic communication in the children's group. Leading Ukrainian teachers and scholars have always emphasized the special role of the team in the process of raising a child. Through innovative technologies of musical and aesthetic development of the child, modern teachers and educators are effective custodians and repeaters of national pedagogical ideas. Відзначається, що нові підходи до музично-естетичного розвитку дитини потребують використання найбільш ефективних педагогічних технологій які, тим не менш, базуються на існуючих наукових засадах та історично набутому досвіді. Музично-естетичний розвиток дитини ґрунтується на комунікативних функціях та організації музично-естетичного спілкування в дитячому колективі. Провідні українські педагоги й науковці завжди наголошували на особливій ролі колективу в процесі виховання дитини. Через інноваційні технології музично-естетичного розвитку дитини сучасні педагоги й вихователі виступають ефективними зберігачами й ретрансляторами національних педагогічних ідей. Отмечается, что новые подходы к музыкально-эстетическому развитию ребенка требуют использования наиболее эффективных педагогических технологий, которые, тем не менее, базируются на существующих научных основах и исторически приобретенном опыте. Музыкально-эстетическое развитие ребенка основывается на коммуникативных функциях и организации музыкально-эстетического общения в детском коллективе. Ведущие украинские педагоги и ученые всегда подчеркивали особую роль коллектива в процессе воспитания ребенка. Через инновационные технологии музыкально-эстетического развития ребенка современные педагоги и воспитатели выступают эффективными хранителями и ретрансляторами национальных педагогических идей.
- ДокументOrigins of professional education of bandurists at the beginning of the XX century(International Science Group, 2021-01-19) Roman, N.The basics of professional training of bandura players in the early XX century are revealed. It is noted that the key role in this process was played by the XII Archaeological Congress, which took place in 1902 in Kharkov, where direct communication with the bearers of national musical and poetic art during the performance of bandura players carried out, at that time an engineer and amateur bandura art. , and in the future an outstanding bandura teacher, G. Khotkevych. It is noted that the idea of professional training of bandura players became widely known, but further debate on options for organizing the educational process did not move forward, as progressive scholars and supporters of folk music did not take into account that the development of Ukrainian culture, education of youth in the national spirit were dangerous for the tsarist government. Later, under the influence of the rapidly growing popularity of the art of bandura, the prominent Ukrainian music teacher M. Lysenko decided to open a bandura course at the Music and Drama School in Kyiv. However, the lack of qualified pedagogical staff, textbooks, methodical literature for bandura players, the need for scientific study of the theory and history of Ukrainian musical culture hampered the educational process. It is pointed out that the difficulties in learning did not stop interested fans of Ukrainian culture, but there was a threat of primitivization of bandura performance. The main goal of the young musicians was to master the skills of easy accompaniment while singing simple folk songs. This approach to the theory and practice of conducting lessons in the specialty was wrong, it excluded the idea of improving and deepening the art of bandura. Lack of development prospects could lead in the future to the disappearance of the ancient musical instrument. The constant interest in Cossack music culture could be supported only by a streamlined and well-founded system of education, built on the experience of progressive world performing practice and music pedagogy. Розкриваються основи фахової підготовки бандуристів на початку ХХ ст. Зазначається, що ключове значення в цьому процесі відіграв XII Археологічний з’їзд, який відбувся 1902 р. у Харкові, на якому безпосереднє спілкування з носіями національного музично-поетичного мистецтва під час виступу бандуристів здійснював, на той час інженер та аматор бандурного мистецтва, а в майбутньому видатний педагог-бандурист, Г. Хоткевич. Відзначається, що ідея фахової підготовки бандуристів набула широкого розголосу, але далі дебатів щодо варіантів організації навчального процесу справа не просунулася, оскільки прогресивні вчені та прихильники народного музичного мистецтва не врахували, що розвиток української культури, виховання молоді в національному дусі були небезпечними для царського уряду. Надалі, під впливом швидко зростаючої популярності мистецтва бандуристів, видатний український педагог-музикант М. Лисенко вирішив відкрити при музично-драматичній школі в Києві курси гри на бандурі. Однак, відсутність кваліфікованих педагогічних кадрів, підручників, методичної літератури для бандуристів, необхідність наукового опрацювання теорії та історії української музичної культури гальмували навчальний процес. Вказується, що труднощі в навчанні не зупиняли зацікавлених аматорів української культури, але виникала загроза примітивізації бандурного виконавства. Головною метою молодих музикантів було оволодіння навичками легкого супроводу під час співу нескладних народних пісень. Такий підхід до теорії та практики проведення уроків з фаху був хибним, він виключав ідею удосконалення й поглиблення майстерності мистецтва гри на бандурі. Відсутність перспективи розвитку могла привести в майбутньому до зникнення старовинного музичного інструменту. Несталу зацікавленість козацькою музичною культурою могла підтримати лише струнка й обґрунтована система навчання, побудована на досвіді прогресивної світової виконавської практики і музичної педагогіки. Раскрываются основы профессиональной подготовки бандуристов в начале ХХ в. Отмечается, что ключевое значение в этом процессе сыграл XII Археологический съезд, который состоялся 1902 в Харькове, на котором непосредственное общение с носителями национального музыкально-поэтического искусства во время выступления бандуристов осуществлял, в то время инженер и любитель бандурного искусства, а в будущем выдающийся педагог-бандурист, Г. Хоткевич. Отмечается, что идея профессиональной подготовки бандуристов получила широкую огласку, но дальше дебатов относительно вариантов организации учебного процесса дело не продвинулось, поскольку прогрессивные ученые и сторонники народного музыкального искусства не учли, что развитие украинской культуры, воспитания молодежи в национальном духе были опасными для царского правительства. В дальнейшем, под влиянием быстро растущей популярности искусства бандуристов, выдающийся украинский педагог-музыкант Н. Лысенко решил открыть при музыкально-драматической школе в Киеве курсы игры на бандуре. Однако, отсутствие квалифицированных педагогических кадров, учебников, методической литературы для бандуристов, необходимость научной проработки теории и истории украинской музыкальной культуры, тормозили учебный процесс. Указывается, что трудности в обучении не останавливали заинтересованных любителей украинской культуры, но возникала угроза примитивизации бандурного исполнительства. Главной целью молодых музыкантов было овладение навыками легкого сопровождения во время пения несложных народных песен. Такой подход к теории и практике проведения уроков по специальности был ложным, он исключал идею совершенствования и углубления мастерства искусства игры на бандуре. Отсутствие перспективы развития могла привести в будущем к исчезновению старинного музыкального инструмента. Неустойчивую заинтересованность казацкой музыкальной культурой могла поддержать только стройная и обоснованная система обучения, построенная на опыте прогрессивной мировой исполнительской практики и музыкальной педагогики. The basics of professional training of bandura players in the early XX century are revealed. It is noted that the key role in this process was played by the XII Archaeological Congress, which took place in 1902 in Kharkov, where direct communication with the bearers of national musical and poetic art during the performance of bandura players carried out, at that time an engineer and amateur bandura art. , and in the future an outstanding bandura teacher, G. Khotkevych. It is noted that the idea of professional training of bandura players became widely known, but further debate on options for organizing the educational process did not move forward, as progressive scholars and supporters of folk music did not take into account that the development of Ukrainian culture, education of youth in the national spirit were dangerous for the tsarist government. Later, under the influence of the rapidly growing popularity of the art of bandura, the prominent Ukrainian music teacher M. Lysenko decided to open a bandura course at the Music and Drama School in Kyiv. However, the lack of qualified pedagogical staff, textbooks, methodical literature for bandura players, the need for scientific study of the theory and history of Ukrainian musical culture hampered the educational process. It is pointed out that the difficulties in learning did not stop interested fans of Ukrainian culture, but there was a threat of primitivization of bandura performance. The main goal of the young musicians was to master the skills of easy accompaniment while singing simple folk songs. This approach to the theory and practice of conducting lessons in the specialty was wrong, it excluded the idea of improving and deepening the art of bandura. Lack of development prospects could lead in the future to the disappearance of the ancient musical instrument. The constant interest in Cossack music culture could be supported only by a streamlined and well-founded system of education, built on the experience of progressive world performing practice and music pedagogy.
- ДокументPedagogical activity of G. Kotkevich in Kharkiv(Premier Publishing s.r.o., Vienna-Prague, 2018) Roman, N.The article substantiates the necessity of special training of future musical art teachers for integrated teaching.Theresult of such training is defi ned as the readiness of the future specialists for integrated teaching, the structure of which includes motivational, theoretical, practical and personal components, which are in-terdependent and interrelated. Taking into account the content of the components of readiness of future musical art teachers for integrated teaching and the logic of the process of professional training of students, the author grounded pedagogical technology of the phenomenon under investigation ; its concept is based on systematic, integrated, competency-based, personal-and-activity approaches. The developed pedagogical technology of preparation of future musical art teachers for integrated teaching envisages the implementation of organizational-modeling, profession-al-motivational, cognitive-procedural, experience-praxiological and refl exive-correc-tional stages. У статті обґрунтовується необхідність спеціальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до інтегрованого викладання. Результатом такої підготовки визначається готовність майбутніх фахівців до інтегрованого викладання, до складу якої входять мотиваційні, теоретичні, практичні та особистісні компоненти, які є взаємозалежними та взаємопов'язаними. Враховуючи зміст складових готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інтегрованого викладання та логіку процесу професійної підготовки учнів, автор обґрунтував педагогічну технологію досліджуваного явища; її концепція базується на систематизованому, інтегрованому, заснованому на компетентності, особистісно-діяльнісному підході. Розроблена педагогічна технологія підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до інтегрованого викладання передбачає реалізацію організаційно-моделювального, професіонально-мотиваційного, когнітивно-процесуального, досвіду-праксіологічного та рефлексивного екзивенційно-корекційних етапів. В статье обоснована необходимость специальной подготовки будущих учителей музыкального искусства к интегрированному обучению. Результатом такой подготовки является готовность будущих специалистов к интегрированному обучению, в состав которой входят мотивационный, теоретический, практический и личностный компоненты, которые взаимозависимы и взаимосвязаны. Учитывая содержание компонентов готовности будущих учителей музыкального искусства к комплексному обучению и логику процесса профессиональной подготовки студентов, автор обосновал педагогическую технологию исследуемого явления; его концепция основана на системном, комплексном, основанном на компетенциях, личностно-деятельностном подходе. Разработанная педагогическая технология подготовки будущих учителей музыкального искусства к интегрированному обучению предусматривает реализацию организационно-модельного, профессионально-мотивационного, познавательно-процедурного, опытно-праксиологического и рефлексивно-коррекционного этапов.
- ДокументTraditions and innovations of solemnization and celebrations(International Science Group (isg-konf.com), 2022-01-25) Roman, N.Holidays and celebrations have a special place in the modern culture of the Ukrainian people. At all times, holidays and celebrations have been perceived in the community as a solemn, joyful and important event. Traditional Ukrainian was an object of social integration and was subject to socially significant principles. Despite profound changes, the ancient basis is preserved in the current holidays and celebrations, ancient elements of traditional folk celebrations and entertainment are being revived. Involvement in celebrations encourages the preservation of national artistic achievements, folk customs and rites. The celebration is perceived as a set of socio-cultural components, emotional-symbolic, aesthetic activity and value-worldview beliefs. During the celebrations, Ukrainians talked a lot with relatives, godfathers, neighbors, and friends. The concept of modern celebrations has gone beyond the ethnographic paradigm, although most current holidays reflect the system of cultural-historical memory and traditions of their ethnic group. Celebrations as the result and result of purposeful work, which required a certain tension, strength of spirit, organization and limitations, were desirable and predictable. The dualism of traditional and innovative is an ethno-integrating element of modern celebrations, thanks to which national holidays remain an important component of the current civilization. Святам і святкуванням належить важливе місце в сучасній культурі українського народу. За усіх часів свята і святкування сприймалися в громаді як урочисті, радісні й особливі події. Традиційне українське було об’єктом соціальної інтеграції та підпорядковувалося суспільно значущим засадам. Попри глибокі зміни, в нинішніх святах і святкуваннях зберігається старовинне підґрунтя, відроджуються прадавні елементи традиційних народних святкувань та розваг. Залучення до святкувань спонукає до збереження національних мистецьких здобутків, народних звичаїв та обрядів. Святкування сприймається як сукупність соціокультурної складової, емоційно-символічної, естетичної діяльності та ціннісно-світоглядних переконань. Під час святкувань українці багато спілкувалися з родичами, кумами, сусідами, друзями. Концепція сучасних святкувань вийшла за межі етнографічної парадигми, хоча більшість нинішніх свят відображають систему культурно-історичної пам’яті і традицій свого етносу. Святкування як підсумок та результат цілеспрямованої праці, яка вимагала певної напруги, сили духу, організованості й обмежень, були бажаними та передбачуваними. Дуалізм традиційного та інноваційного є етноінтегруючим елементом сучасних святкувань, завдяки чому народні свята залишаються важливою складовою нинішньої цивілізації.
- ДокументUkrainian folk toy and its role in the development of a child(International Science Group (isg-konf.com), 2022-02-15) Roman, N.It is noted that an important value component is the revival of Ukrainian national traditions. Preservation of such mental heritage is relevant during total cultural globalization. The phenomenon of revival and elevation of national traditions and elements of folk art is a stage of ethno-cultural development and preservation of the identity of the Ukrainian community. It is indicated that the folk toy has been an important attribute of children's entertainment since ancient times. Playing with a folk toy was not only a fun and joyful activity, but this entertainment also contributed to the acquisition and development of new vital knowledge, skills and abilities. Ukrainians made toys for children from all available materials. Today we know toys made of straw, wood, fabric, paper, clay, cheese and bread. Traditional modeling from clay or other available materials is now widely used. Various motanka dolls have gained great popularity. The modern motanka is a sacred object, a Ukrainian souvenir and amulet. Wooden toys are also very popular. Wooden dolls, animal figurines, children's tableware, furniture, musical instruments help the child to show his creativity and abilities, contribute to the formation of aesthetic taste. A folk toy is an effective means of shaping a child's worldview and is part of the playing environment. Ukrainian folk toy is a universal component of cultural and historical heritage and an effective means of preserving national traditions. The creative use of Ukrainian folk toys in the aesthetic and mental development of the child contributes to the formation and effective assimilation of new knowledge, skills and abilities.Визначено, що важливою ціннісною складовою української культури є відродження національних традицій. Збереження такої ментальної спадщини є актуальним під час процесів культурної глобалізації. Феномен відродження і піднесення національних традицій та елементів народного мистецтва є етапом етнокультурного розвитку і збереження ідентичності української громади. Вказано, що народна іграшка з найдавніших часів була важливим атрибутом дитячих розваг. Гра з народною іграшкою була не тільки веселим і радісним дійством, а також ця розвага ще й сприяла здобутку і розвитку нових життєво важливих здібностей, знань та навичок. Українці робили дітям іграшки з усіх підручних матеріалів. Сьогодні ми знаємо іграшки з соломи, дерева, тканини, паперу, глини, сиру і хліба. Зараз широко використовується традиційне ліплення з глини або інших доступних матеріалів. Значної популярності набули різноманітні ляльки-мотанки. Сучасна мотанка є сакральним предметом, українським сувеніром та оберегом. Особливою увагою також користуються іграшки з дерева. Дерев'яні ляльки, фігурки тварин, дитячий посуд, меблі, музичні інструменти допомагають дитині проявляти свою творчість і здібності, сприяти розвитку естетичного смаку. Народна іграшка є ефективним засобом формування світогляду дитини і є частиною ігрового середовища. Українська народна іграшка є універсальною складовою культурної та історичної спадщини, а також дієвим засобом збереження національних традицій. Використання української народної іграшки в процесі творчого та розумового розвитку дитини сприяє формуванню та ефективному засвоєнню нових знань, умінь та навичок.
- ДокументUsage of folk crafts of Slobozhanshchyna during preschool children education(International Science Group, 2023-01-10) Roman, N.It is noted that folk crafts as a unique component of traditional culture attract the attention of not only history researchers, art critics, ethnographers, masters of folk art, but also modern teachers and educators of preschool children. The folk crafts of Slobozhanshchyna, formed on historical models and regional traditions, are based on the hierarchy of spiritual values and the syncretism of various branches of practical activity of the local population. The consistent involvement of available elements of folk crafts in the educational activities of preschool children is a positive and pedagogically useful factor in education, because through a methodical and scientifically based pedagogical influence, it contributes to the expansion of worldview, thinking, intelligence, the acquisition of creative experience, aesthetic taste, the formation of fine motor skills and intelligence of children. One of the available modern ways of introducing folk traditions into the educational process is making elementary Christmas decorations with preschool children. The use of folk crafts of Slobozhanshchyna in working with children of preschool age is an accessible and universal means of revitalizing the national cultural and historical heritage and a factor in preserving Ukrainian identity. Відзначається, що народні промисли як унікальна складова традиційної культури привертають увагу не тільки дослідників історії, мистецтвознавців, етнографів, майстрів народної творчості, а й сучасних педагогів та вихователів дітей дошкільного віку. Народні промисли Слобожанщини, сформовані на історичних зразках і регіональних традиціях, ґрунтуються на ієрархії духовних цінностей та синкретизмі різноманітних галузей практичної діяльності місцевого населення. Послідовне залучення доступних елементів народних промислів в навчально-виховну діяльність дітей дошкільного віку є позитивним і педагогічно корисним чинником виховання, бо через методичний та науково обґрунтований педагогічний вплив сприяє розширенню світогляду, мислення, інтелекту, набуття творчого досвіду, естетичного смаку, формуванню навичок дрібної моторики та кмітливості дітей. Одним із доступних сучасних напрямів упровадження народних традицій до навчально-виховного процесу є виготовлення з дітьми дошкільного віку елементарних різдвяних прикрас. Використання народних промислів Слобожанщини в роботі з дітьми дошкільного віку є доступним і універсальним засобом ревіталізації національної культурно-історичної спадщини та фактором збереження Української ідентичності.