Перегляд за Автор "Panyok, T."
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументHISTORICAL-CULTURAL AND LIGHTING CONTEXT OF ARTISTIC EDUCATION IN UKRAINE IN THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY(Romanian Inventors Forum, Romania, 2020) Panyok, T.The purpose of the work is to reveal artistic-pedagogical experience in the work of Ukrainian artists of the ХХ century. The methodology of the research is to apply art-historical, comparative, historical-logical methods. Its methodological framework is the principles of systematicity and historicism. The methodology of artistic education is considered in the context of the general development of the main Ukrainian and Western European art tendencies with the usage of a cultural approach. The article analyze the historical-cultural circumstances forming the fine-art education in Ukraine for 20 years. We study a new concept and design direction of national art education. There are reviewed methodological bases of the development of ethnopedagogy as a social and cultural phenomenon. It is shown that these 20 years marked as the emergence the fine-art education in Ukraine with focus on the revival of ethnic and cultural traditions. It is concluded that the artistic elite, which personified outstanding cultural and educational figures, for a long historical period, created national treasures in their own creative workshops and transferred their experience to the next generations, performing the role of carriers of artistic culture. It formed the artistic ground on which a new stage of the development of national education was possible. Мета роботи – розкрити художньо-педагогічний досвід творчості українських художників ХХ століття. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого, порівняльного, історико-логічного методів. Її методологічну основу становлять принципи системності та історизму. Методологія художньої освіти розглядається у контексті загального розвитку основних українських та західноєвропейських художніх тенденцій із використанням культурологічного підходу. У статті аналізуються історико-культурні обставини формування художньої освіти в Україні за 20 років. Ми вивчаємо нову концепцію та напрямок проектування вітчизняної художньої освіти. Розглянуто методологічні засади розвитку етнопедагогіки як соціокультурного феномену. Показано, що ці 20 років відзначено зародженням художньої освіти в Україні з орієнтацією на відродження етнокультурних традицій. Робиться висновок у тому, що художня еліта, уособлювала видатних діячів культури та освіти, протягом тривалого історичного періоду створювала національні скарби у творчих майстернях і передавала свій досвід наступним поколінням, виконуючи роль носіїв художньої культури. Вона створила той художній ґрунт, на якому став можливий новий етап розвитку національної освіти. Цель работы - раскрыть художественно-педагогический опыт творчества украинских художников ХХ века. Методология исследования заключается в применении искусствоведческого, сравнительного, историко-логического методов. Ее методологическую основу составляют принципы системности и историзма. Методология художественного образования рассматривается в контексте общего развития основных украинских и западноевропейских художественных тенденций с использованием культурологического подхода. В статье анализируются историко-культурные обстоятельства формирования художественного образования в Украине за 20 лет. Мы изучаем новую концепцию и направление проектирования отечественного художественного образования. Рассмотрены методологические основы развития этнопедагогики как социокультурного феномена. Показано, что эти 20 лет отмечены зарождением художественного образования в Украине с ориентацией на возрождение этнокультурных традиций. Делается вывод о том, что художественная элита, олицетворявшая выдающихся деятелей культуры и образования, на протяжении длительного исторического периода создавала национальные сокровища в собственных творческих мастерских и передавала свой опыт следующим поколениям, выполняя роль носителей художественной культуры. Она создала ту художественную почву, на которой стал возможен новый этап развития национального образования.
- ДокументInfluence of the professional and motor skills integral development method application on physical fitness indicators of Arts Faculty students: a randomized control trial(JPES, 2023) Kozin, O.; Kozina, Zh.; Kozin, V.; Korobeinik, V.; Panyok, T.; Schepelenko, T.; Polishchuk, S.Purpose: to substantiate the effectiveness of the application of a special method of integral professional and motor development to increase the level of physical fitness of Arts Faculty students. Material and methods. 50 first-year students of the Faculty of Arts of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University took part in the study. Of them, 25 students made up the control group, 25 students entered the intervention (experimental) group. The experiment was conducted in November – December 2022 online. Students of the intervention group (experimental group) instead of the tasks from the subject "physical education" performed the tasks of the methodology specially developed for them. The students of the control group performed tasks on the subject "physical education". In terms of workload, the tasks for the students of the control group and the intervention group were the same: students of both groups had to walk 6-8 km every day and do special exercises 3 times a week for the development of physical qualities. But the nature of these tasks was different for students in the control group and the intervention group. Students in the control group just had to do exercises and walk. Students of the intervention group performed special complexes in poems about nature as exercises for the development of physical qualities. When performing the exercises, they imagined those pictures of nature that were discussed in the poetic lines (plants, birds, animals, etc.). They were also given the task of illustrating lines of poems that they liked the most. During the walks, experimental group students had to photograph objects and landscapes they liked from an artistic point of view. Results. The results of the study convincingly showed the effectiveness of the application of a special method of integral development of professional abilities and physical fitness of students of the Faculty of Arts. The biggest differences were found in indicators of the work of the cardiovascular system and in indicators of vegetative regulation of vascular tone (p<0.001). According to the results of the testing of students of the control and experimental groups, significant differences were also found in the indicators of strength endurance (tests "Push-ups, maximum number of times (p<0.05) and "Squats in 20 s, number of times" (p<0.001)). In students of the experimental group, these indicators are significantly higher than those of the control group. Conclusions. In the students of the experimental group, a significant increase in almost all test indicators was observed as a result of the experiment (p<0.05; p<0.001), while in the control group, significant changes in the direction of improving results were observed only in the indicator of the maximum number of trunk lifts from the lying position to the sitting position (p<0.05). According to all other indicators of physical fitness, the changes in test results of students of the control group are not reliable (p>0.05). Мета: обґрунтувати ефективність застосування спеціальної методики інтегрального професійно-рухового розвитку для підвищення рівня фізичної підготовленості студентів факультету мистецтв. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 50 студентів першого курсу факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. З них 25 студентів склали контрольну групу, 25 студентів увійшли до основної (експериментальної) групи. Експеримент проводився в листопаді - грудні 2022 року в онлайн-режимі. Студенти інтервенційної групи (експериментальної групи) замість завдань з предмету "фізичне виховання" виконували завдання спеціально розробленої для них методики. Студенти контрольної групи виконували завдання з предмету "фізичне виховання". За обсягом навантаження завдання для студентів контрольної та основної груп були однаковими: студенти обох груп повинні були щодня проходити 6-8 км пішки та 3 рази на тиждень виконувати спеціальні вправи для розвитку фізичних якостей. Але характер цих завдань відрізнявся для студентів контрольної та основної груп. Студенти контрольної групи повинні були просто робити зарядку і гуляти. Студенти основної групи виконували спеціальні комплекси у віршах про природу як вправи для розвитку фізичних якостей. Виконуючи вправи, вони уявляли ті картини природи, про які йшлося у поетичних рядках (рослини, птахи, тварини тощо). Вони також отримали завдання проілюструвати рядки віршів, які їм найбільше сподобалися. Під час прогулянок студенти експериментальної групи повинні були фотографувати об'єкти та пейзажі, які їм сподобалися з художньої точки зору. Результати. Результати дослідження переконливо засвідчили ефективність застосування спеціальної методики інтегрального розвитку професійних здібностей та фізичної підготовленості студентів факультету мистецтв. Найбільші відмінності виявлено в показниках роботи серцево-судинної системи та в показниках вегетативної регуляції судинного тонусу (р<0,001). За результатами тестування студентів контрольної та експериментальної груп достовірні відмінності виявлено також у показниках силової витривалості (тести "Віджимання, максимальна кількість разів (p<0,05) та "Присідання за 20 с, кількість разів" (p<0,001)). У студентів експериментальної групи ці показники достовірно вищі, ніж у студентів контрольної групи. Висновки. У студентів експериментальної групи в результаті експерименту спостерігається достовірний приріст майже всіх показників тесту (p<0,05; p<0,001), тоді як у контрольній групі достовірні зміни в бік покращення результатів спостерігаються лише в показнику максимальної кількості підйомів тулуба з положення лежачи в упор сидячи (p<0,05). За всіма іншими показниками фізичної підготовленості зміни в результатах тестування студентів контрольної групи не є достовірними (p>0,05).
- ДокументThe Convergence of Slobozhanska Iconography in the Discourse of Western European Baroque(Eikón Imago, 2024) Panyok, T.Based on the analysis, generalization and systematization of documents, some well-known to researchers and others not so much investigated, this article studies the influence of Western European Baroque art on the iconography of the region of Slobozhanska (Ukraine) during the 17th and 18th centuries. It is argued that the use of Western European religious themes by Slobozhanshchyna icon painters, in combination with previous iconographic traditions and their transformation to the spiritual and religious features of the region, contributed to the development of a regional iconographic art, a process that could be regarded as a unique phenomenon in the history of Ukrainian culture. As the text will highlight, the stylistic program of Slobozhanshchyna iconography of the Baroque period was influenced by symbolic and emblematic Western European collections that inspired icon painters to create new iconographic subjects. To that aim, the article analyses the artistic and figurative system of iconography, considers its characteristic stylistic features, and draws attention to the borrowing of elements of Western European painting and graphics in Orthodox iconography. На основі аналізу, узагальнення та систематизації документів, як відомих дослідникам, так і малодосліджених, у статті досліджується вплив західноєвропейського барокового мистецтва на іконопис Слобожанщини (України) XVII–XVII ст. Стверджується, що використання іконописцями Слобожанщини західноєвропейської релігійної тематики у поєднанні з попередніми іконописними традиціями та їх трансформацією до духовно-релігійних особливостей регіону сприяло розвитку регіонального іконографічного мистецтва, процесу, який можна вважати унікальним явищем в історії української культури. Як зазначатиметься в тексті, на стилістичну програму іконографії Слобожанщини доби бароко вплинули символіко-емблематичні збірки Західної Європи, які надихнули іконописців на створення нових іконографічних тем. З цією метою в статті аналізується художньо-образна система іконопису, розглядаються його характерні стилістичні особливості та звертається увага на запозичення елементів західноєвропейського живопису та графіки в православному іконописі.
- ДокументUKRAINIAN BAROQUE AND EUROPEAN CONTEXT(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, видавництво "Міленіум", 2018) Panyok, T.The purpose of the research. The research is associated with a comprehensive study of icon painting in Sloboda Ukraine. It is an attempt of historical justification and objective interpretation of icon painting artefacts of the Baroque period in the seventeenth and eighteenth century from the point of view of the style formation, icon painting features and identification of regional specificity as an integral part of the historically determined artistic system and artistic phenomenon of Ukrainian culture. The research methodology consists in the use of art-historical, comparative, and historical and logical methods. Its methodological framework is the principles of systematicity and historicism. Icon painting in Sloboda Ukraine is studied as a phenomenon of national culture and a phenomenon of a certain cultural and historical situation interacting with social, historical and cultural factors. The scientific novelty of the research is that it is for the first time in Ukrainian art history that the evolution of icon painting in Sloboda Ukraine is studied and the concept of the cultural and historical context of the origin and development of this artistic phenomenon is extended based on primary sources. The place that the Sloboda Ukraine icons occupy in the general development of Ukrainian icon painting has been determined for the first time. Conclusions. The analysis of the artistic and imagery system of icon painting in Sloboda Ukraine has shown that the Baroque style was dominant in the period studied, as well as in the whole Ukrainian art; it was best suited for the national character and embodied the Ukrainian mentality. The spread of the Baroque style in the region was determined by the peculiarities of the spiritual life of the period, its secularization. Referring to the innovations of Western art fell on the original local «soil», intertwining with the Ukrainian sacral painting traditions in the works of various local schools, as well as with the post-Byzantine tradition, which led to original interweaving of archaisms and innovations. Дослідження пов’язане з вивченням слобожанського іконопису, спробою історичного обґрунтування та об’єктивної інтерпретації барокових пам’яток іконопису ХVІІ–ХVІІІ ст. з точки зору формування стилю, особливостей іконографії та виявлення регіональної специфіки як складової історично зумовленої художньої системи і мистецького феномена української культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні мистецтвознавчого, компаративного, історико-логічного методів. Методологічною основою є принципи системності та історизму. Іконопис Слобожанського осередку розглядається як явище національної культури, як феномен певної культурно-історичної ситуації у взаємодії з соціальними, історичними та культурними факторами. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві на підставі першоджерел розглянуто еволюцію слобожанського іконопису, розширено уявлення про культурно-історичний контекст виникнення та розвитку цього мистецького явища. Визначено місце слобожанської ікони у загальному розвитку іконопису в Україні. Висновки. Аналіз художньо-образної системи слобожанського іконопису показав, що найвагоміше слово в період, що розглядається, було сказано бароко, як і в цілому в українському мистецтві. Цей стиль найкраще відповідав національному характеру, втілював український менталітет. Поширення бароко в регіоні, його стильових ознак визначалося особливостями духовного життя епохи, його секуляризацією. Звернення до новацій західного мистецтва лягло насамобутній місцевий ґрунт, перехрещуючись з традиціями українського сакрального живопису в проявах різних місцевих шкіл, принесених переселенцями, з поствізантійською традицією, що призводило до оригінальних переплетень архаїзмів і новацій. Исследование связано с изучением слобожанской иконописи, попыткой исторического обоснования и объективной интерпретации барокковой иконописи XVII-XVIII вв. с точки зрения формирования стиля, особенностей иконографии и выявления региональной специфики как составной части исторически обусловленной художественной системы и художественного феномена украинской культуры. Методология исследования заключается в применении искусствоведческого, компаративного, историко-логического методов. Методологической основой являются принципы системности и историзма. Иконопись Слобожанщины рассматривается как явление национальной культуры, как феномен определенной культурно-исторической ситуации во взаимодействии с социальными, историческими и культурными факторами. Научная новизна заключается в том, что впервые в украинском искусствоведении на основании первоисточников рассмотрена эволюция слобожанской иконописи, расширено представление о культурно-историческом контексте возникновения и развития этого художественного явления. Определено место слобожанской иконы в общем развитии иконописи в Украине. Выводы. Анализ художественно-образной системы слобожанской иконописи показал, что весомое слово в рассматриваемый период было сказано барокко, как и в целом в украинском искусстве. Стиль барокко лучше соответствовал национальному характеру, воплощал украинский менталитет. Распространение барокко в регионе, его стилевых признаков определялось особенностями духовной жизни эпохи, ее секуляризацией. Обращение к новациям западного искусства легло на самобытный местный грунт, пересекаясь с традициями местных школ украинской сакральной живописи, с поствизантийской традицией, что привело к оригинальным переплетениям архаизмов и новаций.