Перегляд за Автор "Bashkir, O."

Зараз показано 1 - 5 з 5
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Modelling the Process of Reflection in Pre-Service Teacher Education
    (Editura LUMEN (LUMEN Publishing House), 2021) Krapivnyk, G.; Tuchyna, N.; Bashkir, O.; Borysov, V.; Gonchar, O.; Plakhtyeyeva, V.
    The article traces the role of reflection in teacher education and explores the issue of the necessity of creating a system of developing students’ reflective skills in the process of their university studies. The model of guided reflection employed at the Department of Foreign Philology at H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University is described in detail. The group of 30 students were observed during three academic years (2017-2020) and their performance, attitudes and behaviours were examined through different research methods, including qualitative and quantitative analysis of various documents (questionnaires, self-assessment lists, observation charts, reflective essays etc.) and interviews with participant focus groups. The article presents samples of activities used in pedagogy and methodology classes, and observations of students’ behaviours while performing them. The collected data prove that by constant and sufficient scaffolding, interaction with the ‘knowledgeable other’, students manage to get accustomed to continuous reflection, are getting aware of the benefits of reflection, and are developing skills of reflective practitioners, which are crucial for their further professional and personal growth. The findings of the study can be applied by university teachers engaged in pre-service teacher education.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    MODERN FORMATS OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF EDUCATIONAL COMMUNITY
    (Центр международного научного сотрудничества, издательство "ТК Меганом", 2018) Bashkir, O.
    Educational qualifications of an educator are not identical to his or her professional qualifications; and the assessment of his or her activities depends not on the level of education, but on the ability to respond to the demands of time, to be constantly searching for ways to self-improvement. The article deals with the issues of professional growth of teachers in the context of postgraduate education. The author analyzes various forms of communication of teachers in order to improve their qualifications and marks out high-usage and episodic forms. Some frequently used forms of professional development – discussion paper, master class, training, storytelling, workshop, pedagogical coaching – have been characterized on the basis of theoretical analysis of methodical and pedagogical literature, the generalization of the complex of measures aimed at improving the professional skills of Ukrainian educators. Освітня кваліфікація педагогічного працівника не є тотожною його професійній кваліфікації, а оцінка його діяльності залежить не від рівня освіти, а від здатності реагувати на вимоги часу, знаходитися в постійному пошуку шляхів самовдосконалення. У статті розкрито питання професійного зростання вчителів у контексті післядипломної освіти. Автором проаналізовано різні формати спілкування педагогів з метою підвищення їхньої кваліфікації і виокремлено частовживані й епізодичні форми. На підставі теоретичного аналізу методико-педагогічної літератури, узагальнення комплексу заходів з підвищення професійної майстерності освітян України схарактеризовано частовживані форми підвищення кваліфікації: доповідь з обговоренням, майстерклас, тренінг, сторітеллінг, воркшоп, педагогічний коучинг. Образовательная квалификация педагога не является тождественной его профессиональной квалификации, а оценка его деятельности зависит не от уровня образования, а от способности реагировать на требования времени, находиться в постоянном поиске путей самосовершенствования. В статье раскрыты вопросы профессионального роста учителей в контексте последипломного образования. Автором проанализированы различные форматы общения педагогов с целью повышения их квалификации и выделены часто употребляемые и эпизодические формы. На основании теоретического анализа методико-педагогической литературы, обобщение комплекса мероприятий по повышению профессионального мастерства педагогов Украины охарактеризованы часто употребляемые формы повышения квалификации: доклад с обсуждением, мастер-класс, тренинг, сторителлинг, воркшоп, педагогический коучинг.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Preparation Of A Class Teacher In The Institutions Of Higher Pedagogical Education
    (RJPBCS, 2019-04) Bashkir, O.; Smolyanyuk, N.; Sobchenko, T.; Tsapko, A.
    Were disclosed the content and results of the pilot study of the Department of Pedagogy and Pedagogy of the Higher School of KhNPU named after G. S. Skovoroda regarding the place of educational work of a class teacher in conditions of pedagogical educational institution (PEI). Was determined the value of the specially organized educational teacher’s work in the educational process of the school and the students attitude towards educational activities; was analyzed the views of class teachers on their belonging to the process of education of students and the adequacy of the level of knowledge on issues of educational work with them, which they have gained in PEI. We’re observing disadvantages in the preparation of class teachers (lack of development of relevant technologies, the unpreparedness of most students to innovations, etc.), were summarized the proposals, which should be taken into account by teachers in their preparation. Were offered the innovative forms of organization of educational work in the class rooms (trainings, quests, interactive exercises, musicals, hepening, flash mobs, etc.), which successfully realized in conditions of specially organized work in the educational process of school, which proves the important place of a class teacher in the educational process of a modern PEI. Були розкриті зміст і результати експериментального дослідження кафедри педагогіки і педагогіки Вищої школи ХНПУ імені Г. С. Сковороди щодо місця виховної роботи класного керівника в умовах педагогічного навчального закладу (ПНЗ). Була визначена цінність спеціально організованої педагогічної роботи вчителя в навчальному процесі школи і ставлення учнів до освітньої діяльності; були проаналізовані погляди класних керівників на їх приналежність до процесу навчання учнів та адекватність рівня знань з питань виховної роботи з ними, які вони придбали в ПНЗ. Ми спостерігаємо недоліки в підготовці класних керівників (відсутність розробки відповідних технологій, непідготовленість більшості учнів до інновацій і т.д.), були узагальнені пропозиції, які повинні враховуватися вчителями при їх підготовці. Були запропоновані інноваційні форми організації виховної роботи в класних кімнатах (тренінги, квести, інтерактивні вправи, мюзикли, гепенінг, флешмоби та ін.), які успішно реалізуються в умовах спеціально організованої роботи в навчальному процесі школи, яка доводить важливе місце класного керівника в освітньому процесі сучасного ПНЗ. Были раскрыты содержание и результаты экспериментального исследования кафедры педагогики и педагогики Высшей школы ХНПУ имени Г. С. Сковороды относительно места воспитательной работы классного руководителя в условиях педагогического учебного заведения (ПУЗ). Была определена ценность специально организованной педагогической работы учителя в учебном процессе школы и отношение учащихся к образовательной деятельности; были проанализированы взгляды классных руководителей на их принадлежность к процессу обучения учащихся и адекватность уровня знаний по вопросам воспитательной работы с ними, которые они приобрели в ПУЗ. Мы наблюдаем недостатки в подготовке классных руководителей (отсутствие разработки соответствующих технологий, неподготовленность большинства учащихся к инновациям и т.д.), были обобщены предложения, которые должны учитываться учителями при их подготовке. Были предложены инновационные формы организации воспитательной работы в классных комнатах (тренинги, квесты, интерактивные упражнения, мюзиклы, хеппенинг, флешмобы и др.), которые успешно реализуются в условиях специально организованной работы в учебном процессе школы, которая доказывает важное место классного руководителя в образовательном процессе современного ПУЗ.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    TECHNOLOGY OF FORMING FUTURE TEACHERS’ READINESS FOR PEDAGOGICAL IMPROVISATION
    (H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 2021) Bashkir, O.; Panchenko, V.; Osova, O.; Zhytnytska, A.
    The article grounds the relevance of the special preparation of students of pedagogical universities for pedagogical improvisation based on the analysis of psychological and pedagogical literature and the ways in which future teachers acquire professional knowledge and skills. Having analyzed the content of the educational programs of psychology and pedagogy we proved that no purposeful training of future teachers for pedagogical improvisation has been organized. It caused the need for developing an appropriate technique. The purpose of the article is to develop a technique to form future teachers’ readiness for pedagogical improvisation in the process of studying psychological and pedagogical disciplines. Methodology. The research was conducted with the application of theoretical (analysis of psychological and pedagogical literature to define a conceptual-categorical apparatus; grounding the technique of forming future teachers’ readiness for pedagogical improvisation) and empirical methods (surveys, questionnaires, testing, observation, conversation, dialogue, methods of expert evaluation, self-assessment analysis of learning outcomes, content of educational programs of psychological and pedagogical disciplines). In the course of the research the following results were achieved: the essence of the concepts «readiness for pedagogical improvisation», «learning technique» was defined; structural components of readiness for pedagogical improvisation were singled out; surveys, interviews and questionnaires were conducted among the future teachers to identify their level of readiness for pedagogical improvisation. Moreover, the research contributed to the development of a technique to form future teachers’ readiness for pedagogical improvisation, which led to the gradual formation of students’ skills to improvise. The conducted research allowed us to draw the conclusion that the readiness for pedagogical improvisation is a stable individual quality that integrates the values, knowledge, skills, which should be formed in several stages. Motivational-targeted stage was aimed at stimulating the development of positive motivation for improvisation; content and procedural stage that provided for acquiring the necessary knowledge and skills of pedagogical improvisation; evaluation-reflexive stage involving evaluation and correction of personal and professional development, content, forms and methods of training. У статті обґрунтовано актуальність спеціальної підготовки студентів педагогічних університетів до педагогічної імпровізації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури та шляхів набуття майбутніми вчителями професійних знань і вмінь. Проаналізувавши зміст освітніх програм з психології та педагогіки, ми довели, що цілеспрямована підготовка майбутніх учителів до педагогічної імпровізації не організована. Це зумовило необхідність розробки відповідної методики. Мета статті - розробити методику формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Методологія. Дослідження проводилося із застосуванням теоретичних (аналіз психолого-педагогічної літератури для визначення понятійно-категоріального апарату; обґрунтування методики формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації) та емпіричних методів (опитування, анкетування, тестування, спостереження, бесіда, діалог, методи експертних оцінок, аналіз самооцінки результатів навчання, змісту навчальних програм психолого-педагогічних дисциплін). У ході дослідження було досягнуто таких результатів: уточнено сутність понять "готовність до педагогічної імпровізації", "техніка навчання"; виокремлено структурні компоненти готовності до педагогічної імпровізації; проведено опитування, інтерв'ю та анкетування майбутніх учителів з метою виявлення рівня їхньої готовності до педагогічної імпровізації. Крім того, дослідження сприяло розробці методики формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації. Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що готовність до педагогічної імпровізації є стійкою особистісною якістю, яка інтегрує цінності, знання, уміння, навички, що має формуватися в декілька етапів. Мотиваційно-цільовий етап був спрямований на стимулювання розвитку позитивної мотивації до імпровізації; змістово-процесуальний етап, що передбачав набуття необхідних знань і вмінь педагогічної імпровізації; оцінно-рефлексивний етап, що передбачав оцінку та корекцію особистісно-професійного розвитку, змісту, форм і методів навчання.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School
    (OKTAN PRINT s.r.o., 2020) Andriievska, V.; Baidala, V.; Balatsynova, A.; Bashkir, O.; Bilousova, L.; Borysenko, N.; Boychuk, Y.; Burlachenko, N.; Byhar, A.; Chernovol-Tkachenko, R.; Danylyuk, S.; Kramska, Z.; Krapivnyk, G.; Kravets, V.; Kryshchuk, B.; Kupina, I.; Kuzmina, O.; Lebedyk, L.; Lebid, O.; Loiik, H.; Luparenko, S.; Pisotska, M.; Malykhina, E.; Marionda, I.; Marmaza, O.; Martyniuk, A.; Masiuk, O.; Meshko, H.; Meshko, O.; Mohammad Ameri, S.; Naboka, O.; Nahachevska, Z.; Pits, I.; Nebytova, I.; Ostrovska, N.; Рartola, V.; Peklina, G.; Peretyaha, L.; Petryshyn, L.; Pinskiy, O.; Plis, V.; Popova, O.; Prokop, I.; Prokopenko, A.; Prokopenko, I.; Prokopenko, I.; Pylypiv, O.; Radziievska, O.; Sultanova, N.; Rohalska-Yablonskaa, I.; Romanyshyna, O.; Rybalko, L.; Sapozhnikov, V.; Sapozhnikova, D.; Savchenko, S.; Semenovych, K.; Shcheblykina, T.; Shpak, V.; Shyshenko, V.; Syvokhop, E.; Sivak, N.; Skhirta, M.; Smolуanyuk, N.; Sobchenko, T.; Starikova, L.; Stepanenko, V.; Strelnikov, V.; Temchenko, O.; Tkachenko, L.; Tkachov, A.; Tkachov, S.; Tkachova, N.; Tokarieva, A.; Trubavina, I.; Tsybulko, L.; Domina, V.; Turishcheva, L.; Tytarenko, L.; Ushmarova, V.; Volkova, N.; Vorozhbit-Horbatiuk, V.; Yepikhina, M.; Yermakova, T.; Yershova-Babenko, I.; Yesman, I.; Yurkiv, Y.; Dorozhko, I.; Zelenska, L.; Zhadko, O.; Zhelanova, V.; Zhukov, V.; Zhyrska, H.; Zolotukhina, S.; Zozulia, K.; Dovzhenko, T.; Dzhezheley, O.; Dzhus, O.; Emets, A.; Fentsуk, O.; Filatova, L.; Fomina, L.; Gepenko, L.; Gerasimova, N.; Gerasymova, I.; Grechanyk, О.; Grygorash, V.; Guzenko, N.; Havrysh, I.; Horovenko, O.; Ionova, O.; Kabatska, O.; Kabus, N.; Kalina, K.; Kaplun, S.; Karaman, O.; Karpova, M.; Kazachiner, O.; Kazakova, N.; Khlebnikova, T.; Kikinezhdi, O.; Kin, O.; Kiz, O.; Kniaz, H.; Korinna, H.; Koroliova, L.; Kovalenko, O.; Kovalenko, V.
    The monograph is dedicated to substantiation of future teacher’s training for work in New Ukrainian school, which is an important problem of reforms in modern education in Ukraine. The study of the authors presents the theory, methods and generalized experience in teacher’s training on a new basis. The authors have generalized the new approaches to teacher’s training, ways, conditions and methods of introduction of them into practice of higher pedagogical education. They have revealed the new concepts, which are important for updating the content and methods of future teacher’s training, the new and improved methods of organizing the educational process on a new basis. The new experience in teacher’s training, which was experimentally verified and tested in theprocess of future teachers’ training, has been broadly generalized. The monograph is based on the Concept of the New Ukrainian School, current legislation on education, higher and general secondary education in Ukraine. It can be recommended for training teachers, students and applicants for bachelor’s and master’s degrees, post-graduate students, research and teaching staff of institutions of higher pedagogical education and for a wide range of scholars and teachers. Монографія присвячена обґрунтуванню підготовки майбутніх учителів до роботи в новій українській школі, що є важливою проблемою реформ сучасної освіти в Україні. У дослідженні авторів на новій основі представлена ​​теорія, методи та узагальнений досвід підготовки вчителів. Автори узагальнили нові підходи до навчання вчителів, шляхи, умови та методи впровадження їх у практику вищої педагогічної освіти. Вони розкрили нові концепції, важливі для оновлення змісту та методів навчання майбутнього вчителя, нові та вдосконалені методи організації навчального процесу на нових засадах. Новий досвід підготовки вчителів, який був експериментально перевірений та перевірений у процесі підготовки майбутніх учителів, широко узагальнений. Монографія базується на Концепції Нової української школи, чинному законодавстві про освіту, вищу та загальну середню освіту в Україні. Це може бути рекомендовано для підготовки викладачів, студентів та здобувачів ступеня бакалавра та магістра, аспірантів, науково-викладацького складу вищих педагогічних навчальних закладів, а також для широкого кола науковців та викладачів. Монография посвящена обоснованию подготовки будущих учителей к работе в Новой украинской школе, что является важной проблемой реформ современного образования в Украине. В исследовании авторов на новой основе представлена ​​теория, методы и обобщенный опыт подготовки учителей. Авторы обобщили новые подходы к обучению учителей, пути, условия и методы внедрения их в практику высшего педагогического образования. Они раскрыли новые концепции, важные для обновления содержания и методов обучения будущего учителя, новые и усовершенствованные методы организации учебного процесса на новых принципах. Новый опыт подготовки учителей, который был экспериментально проверенный и проверенный в процессе подготовки будущих учителей, широко обобщенный. Монография базируется на Концепции новой украинской школы, действующем законодательстве об образовании, высшее и среднее образование в Украине. Это может быть рекомендовано для подготовки преподавателей, студентов и соискателей степени бакалавра и магистра, аспирантов, научно-преподавательского состава высших педагогических учебных заведений, а также для широкого круга ученых и преподавателей.