Перегляд за Автор "Шматько, К. В."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Немає доступних мініатюр
    Документ
    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ ДОСТУП ВСТУПНИКІВ ДО ОСВІТНЬО-НАУКОВОЇ ПРОГРАМИ І ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
    (Publishing House of University of Technology, 2021) Боярська-Хоменко, А. В.; Сотніков, Д. В.; Шматько, К. В.
    Одним із напрямів забезпечення якості вищої освіти у Харківському національному педагогічному університеті є забезпечення доступу вступників до освітньо-наукової програми (відкритість та доступність інформації, визначеність критеріїв вступу, наявність переліку питань та їх змістове обґрунтування, проведення іспитів і співбесіди за фаховим спрямуванням тощо), а також визначення процедури визнання результатів навчання (визнання результатів здобутих в інших ЗВО, результатів неформального навчання і дистанційного онлайн-навчання). Разом з тим професорсько-викладацький склад університету здійснює активну підтримку здобувачів вищої освіти, пропагує принципи навчання впродовж усього життя та активно залучає здобувачів до наукової спільноти. Одним из направлений обеспечения качества высшего образования в Харьковском национальном педагогическом университете является предоставление доступа поступающих к образовательно-научной программе (открытость и доступность информации, определенность критериев вступления, наличие перечня вопросов и их содержательное обоснование, проведение экзаменов и собеседования по специальностям и т. д.), а также определения процедуры признания результатов обучения (признание результатов, полученных в других вузах, результатов неформального обучения и дистанционного онлайн-обучения). Вместе с тем профессорско-преподавательский состав университета осуществляет активную поддержку студентов, пропагандирует принципы обучения в течение всей жизни и активно привлекает их к научному сообществу. One of the areas of quality assurance in higher education at Kharkiv National Pedagogical University is to ensure access of entrants to the educational and scientific program (openness and availability of information, definition of admission criteria, availability of a list of questions and their content, examinations and interviews, etc.), and also definition of the procedure for recognition of learning outcomes (recognition of results obtained in other free educational institutions, results of non-formal learning and distance online learning). At the same time, the teaching staff of the university actively supports applicants for higher education, promotes the principles of lifelong learning and actively involves applicants in the scientific community.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-20) Шматько, К. В.; Ковічинська, К. А.
    У статті представлено напрями наукових досліджень проблеми формування критичного мислення: обґрунтування значення критичного мислення фахівця для успішної реалізації професійної діяльності; визначення суті поняття «критичне мислення»; з’ясування засобів і методів критичного мислення; визначення умов за яких формується критичне мислення; розкрито показники сформованості критичного мислення. The article presents the directions of scientific research of the problem of formation of critical thinking: substantiation of the importance of critical thinking of a specialist for the successful implementation of professional activity; defining the essence of the concept of “critical thinking”; finding out the means and methods of critical thinking; determining the conditions under which critical thinking is formed; indicators of critical thinking formation are revealed.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Педагогічний вимір формування толерантності дорослих у системі корпоративної освіти
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Боярська-Хоменко, А. В.; Шматько, К. В.
    У статті визначено поняття толерантності з особистої точки зору, з точки зору груп та з точки зору суспільства. З‟ясовано причини толерантності: етичні, нормативні, історичні, прагматичні, демократичні, антропологічні, епістемологічні, релігійні. Наведено концепції толерантності з філософської точки зору: прийняття, співіснування, повага, вдячність. У ході дослідження було виокремлено принципи толерантності у системі освіти дорослих: відмова від насильства; визнання відмінностей та їх свідоме прийняття; справедливість у відносинах один з одним; повага до чужої думки; рівноправність; конструктивне вирішення конфліктів. У статті проаналізовано думки зарубіжних учених (Дж. Олкерс, Л. Кольберг та Ж. Піаже) щодо можливості підвищення у майбутньому рівня толерантності суспільства шляхом навчання дорослого населення у системі корпоративної освіти. Поруч із цим у роботі розкрито проблему толерантності з нейробіологічної точки зору, згідно якої, людина, на відміну від тварин, може змінювати свою поведінку завдяки мисленню, освіті та вихованню. З'ясовано роль та значення «набутої» та підсвідомої толерантності на основі думки про те, що несвідомі процеси в головному мозку справляють більший вплив на поведінку дорослої людини, ніж свідомі. У статті розкрито питання толерантної міжкультурної освіти та особливості корпоративних навчальних програм у цій галузі, які передбачають певну категоризацію на основі сучасного соціально-етнічного порядку. Зроблено висновок про те, що толерантність за своєю сутністю передбачає корекцію стосунків між більшістю та меншинами всередині національно сформованих суспільств, а також розв‟язання питання про те, наскільки далекі межі терпимості до індивідуальних особливостей, зокрема етнічного походження, гендерної приналежності, віросповідання тощо. Визначено роль педагога у прагненні компенсувати серйозну соціально-політичну несправедливість за допомогою освітнього втручання на основі думки про те, що процес навчання та виховання має суттєвий вплив на виявлення толерантності у дорослому віці. Таким чином, педагоги, уникаючи будь-якої дискримінації у системі освіти дорослих, можуть сформувати новий досвід толерантної поведінки у своїх учнів. In the article, the concept of tolerance from a personal point of view, from the point of view of groups and from the point of view of society was defined. The reasons for tolerance have been clarified. They are: ethical, normative, historical, pragmatic, democratic, anthropological, epistemological, religious. The concept of tolerance from a philosophical point of view was given. They are: acceptance, coexistence, respect, gratitude. The study highlighted the principles of tolerance in the adult education system. They are: renunciation of violence; recognition of differences and their conscious acceptance; justice in relations with each other; respect for other people's opinion; equality; constructive conflict resolution. In the article, the opinions of scientists (J. Oelkers, L. Kohlberg and J. Piaget) on the possibility of increasing the future level of tolerance in society through the education and training of adults were analyzed. The problem of tolerance from a neurobiological point of view was revealed. According to this view, humans, unlike animals, can change their behavior through thinking, education and upbringing. The role and significance of "acquired" and subconscious tolerance was clarified. Unconscious processes in the brain have a greater impact on adult behavior than conscious ones. The article addressed the issue of tolerant intercultural education and the peculiarities of curricula in this area. They provide a certain categorization based on the modern socio-ethnic order. It is concluded that tolerance inherently involves the correction of relations between the majority and minorities within nationally formed societies, as well as resolving the question of how far the limits of tolerance for individual characteristics, including ethnicity, gender, religion, etc. The role of the teacher in seeking to compensate for serious socio-political injustice through educational intervention has been identified. It was based on the idea that the process of education and upbringing has a significant impact on the detection of tolerance in adulthood. Thus, teachers, avoiding any discrimination in the adult education system, can form a new experience of tolerant behavior in their students.