Перегляд за Автор "Умрихіна, Л."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Бажальні конструкції із частками хай, нехай у функційно-семантичному вияві
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Умрихіна, Л.
    У статті розглянуто бажальні конструкції із частками хай, нехай. Бажальність − узагальнена назва лінгвістичного явища, пов’язаного із втіленням бажальної модальності в мові через бажальне значення, яке реалізується в змісті релевантних синтаксичних одиниць − бажальних конструкцій. Бажальні конструкції із частками хай, нехай функціонують у значенні власне бажання, бажання доцільного, бажання часткового, бажання як мети, бажання як причини, бажання як наслідку, бажання-розради, побажання, бажання-гасла, заповіту. В статье рассмотрены желательные конструкции с частицами пусть, пускай. Желаемость – обобщенное название лингвистического явления, связанного с воплощением желательной модальности в языке через желательное значение, реализуемое в содержании релевантных синтаксических единиц – желательных конструкций. Желающие конструкции с частицами пусть, пускай функционируют в значении собственного желания, желания целесообразного, желания частичного, желания как цели, желания как причины, желания как следствия, желания-утешения, пожелания, желания-лозунга, завещания. The article deals with desirable constructions with particles let, let. Desirability is a generalized name of the linguistic phenomenon associated with the embodiment of desirable modality in language through the desirable meaning realized in the content of relevant syntactic units - desirable constructions. Desiring constructions with particles let, let function in the meaning of self-will, wish-purpose, wish-partial, wish as purpose, wish as cause, wish as consequence, wish-soothing, wish, wish-slogan, wish-will.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (НА ОСНОВІ НАУКОВОГО ДОРОБКУ С. І. ДОРОШЕНКА)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Умрихіна, Л.
    У статті досліджено методологію лінгвістичних досліджень С. І. Дорошенка. Описано наукові методи – загальні і часткові – для опису, аналізу та потрактування конкретного мовного явища у вимірі лінгвістичних понять і категорій. До загальних (таких, що застосовують не тільки в мовознавстві, а й в інших науках) С. І. Дорошенко уналежнює описовий, зіставний, гіпотетично-дедуктивний, історичний, порівняльно-історичний, метод автоматичного оброблення мовних даних з допомогою комп’ютера, квантитативний. Серед часткових (спеціальних) методів учений називає дистрибутивний, компонентний, метод опозиції, метод трансформації. The article examines the methodology of S. I. Doroshenko's linguistic research. Scientific methods - general and partial - for describing, analyzing and interpreting a specific linguistic phenomenon in terms of linguistic concepts and categories are described. S. I. Doroshenko includes the descriptive, comparative, hypothetical-deductive, historical, comparative-historical, method of automatic processing of language data using a computer, quantitative . Among the partial (special) methods, the scientist names the distributive, component, opposition method, and transformation method.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    НОМІНАТИВНІ РЕЧЕННЯ ІЗ СЕМАНТИКОЮ ОПТАТИВА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-23) Умрихіна, Л.
    У публікації досліджено номінативні речення із семантикою оптатива — це іменні номінативні оптативні конструкції, що виражають бажану наявність предмета або предметно представленої дії, стану. Вони є граматичною реалізацією вихідної структурної схеми N1 (головний член виражений іменником у називному відмінку) у формі синтаксичного бажального способу, утвореного завдяки введенню дієвідмінюваного службового дієслова-зв’язки бути у формі минулого часу + би. Конститутивну роль відіграє службове дієслово, що виражає ірреальне значення за допомогою часу та способу. Зазначено, що номінативні оптативні речення найчастіше виявляють такі семантичні різновиди, як власне бажання та жалкування. У сфері номінативних речень із семантикою оптатива помітним явищем є мінімізація бажаної ознаки, що вказує на повну відсутність позитивно оціненої мовцем ситуації. The article deals with nominal clauses with optative semantics - nominal nominal optative constructions expressing the desired presence of an object or an object-represented action or state. They are the grammatical realisation of the original structural scheme N1 (the main member is expressed by a noun in the nominative case) in the form of the syntactic desirable mood formed by the introduction of the conjugated service verb to be in the form of the past tense + would. The constitutive role is played by the service verb, which expresses an irreal meaning with the help of tense and mood. It is noted that nominative optative clauses most often reveal such semantic varieties as own desire and regret. In the sphere of nominal clauses with optative semantics, a notable phenomenon is the minimisation of the desired feature, which indicates the complete absence of a situation positively evaluated by the speaker.