Перегляд за Автор "Умрихіна, Л."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Бажальні конструкції із частками хай, нехай у функційно-семантичному вияві
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Умрихіна, Л.
    У статті розглянуто бажальні конструкції із частками хай, нехай. Бажальність − узагальнена назва лінгвістичного явища, пов’язаного із втіленням бажальної модальності в мові через бажальне значення, яке реалізується в змісті релевантних синтаксичних одиниць − бажальних конструкцій. Бажальні конструкції із частками хай, нехай функціонують у значенні власне бажання, бажання доцільного, бажання часткового, бажання як мети, бажання як причини, бажання як наслідку, бажання-розради, побажання, бажання-гасла, заповіту. В статье рассмотрены желательные конструкции с частицами пусть, пускай. Желаемость – обобщенное название лингвистического явления, связанного с воплощением желательной модальности в языке через желательное значение, реализуемое в содержании релевантных синтаксических единиц – желательных конструкций. Желающие конструкции с частицами пусть, пускай функционируют в значении собственного желания, желания целесообразного, желания частичного, желания как цели, желания как причины, желания как следствия, желания-утешения, пожелания, желания-лозунга, завещания. The article deals with desirable constructions with particles let, let. Desirability is a generalized name of the linguistic phenomenon associated with the embodiment of desirable modality in language through the desirable meaning realized in the content of relevant syntactic units - desirable constructions. Desiring constructions with particles let, let function in the meaning of self-will, wish-purpose, wish-partial, wish as purpose, wish as cause, wish as consequence, wish-soothing, wish, wish-slogan, wish-will.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (НА ОСНОВІ НАУКОВОГО ДОРОБКУ С. І. ДОРОШЕНКА)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Умрихіна, Л.
    У статті досліджено методологію лінгвістичних досліджень С. І. Дорошенка. Описано наукові методи – загальні і часткові – для опису, аналізу та потрактування конкретного мовного явища у вимірі лінгвістичних понять і категорій. До загальних (таких, що застосовують не тільки в мовознавстві, а й в інших науках) С. І. Дорошенко уналежнює описовий, зіставний, гіпотетично-дедуктивний, історичний, порівняльно-історичний, метод автоматичного оброблення мовних даних з допомогою комп’ютера, квантитативний. Серед часткових (спеціальних) методів учений називає дистрибутивний, компонентний, метод опозиції, метод трансформації. The article examines the methodology of S. I. Doroshenko's linguistic research. Scientific methods - general and partial - for describing, analyzing and interpreting a specific linguistic phenomenon in terms of linguistic concepts and categories are described. S. I. Doroshenko includes the descriptive, comparative, hypothetical-deductive, historical, comparative-historical, method of automatic processing of language data using a computer, quantitative . Among the partial (special) methods, the scientist names the distributive, component, opposition method, and transformation method.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    НОМІНАТИВНІ РЕЧЕННЯ ІЗ СЕМАНТИКОЮ ОПТАТИВА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-23) Умрихіна, Л.
    У публікації досліджено номінативні речення із семантикою оптатива — це іменні номінативні оптативні конструкції, що виражають бажану наявність предмета або предметно представленої дії, стану. Вони є граматичною реалізацією вихідної структурної схеми N1 (головний член виражений іменником у називному відмінку) у формі синтаксичного бажального способу, утвореного завдяки введенню дієвідмінюваного службового дієслова-зв’язки бути у формі минулого часу + би. Конститутивну роль відіграє службове дієслово, що виражає ірреальне значення за допомогою часу та способу. Зазначено, що номінативні оптативні речення найчастіше виявляють такі семантичні різновиди, як власне бажання та жалкування. У сфері номінативних речень із семантикою оптатива помітним явищем є мінімізація бажаної ознаки, що вказує на повну відсутність позитивно оціненої мовцем ситуації. The article deals with nominal clauses with optative semantics - nominal nominal optative constructions expressing the desired presence of an object or an object-represented action or state. They are the grammatical realisation of the original structural scheme N1 (the main member is expressed by a noun in the nominative case) in the form of the syntactic desirable mood formed by the introduction of the conjugated service verb to be in the form of the past tense + would. The constitutive role is played by the service verb, which expresses an irreal meaning with the help of tense and mood. It is noted that nominative optative clauses most often reveal such semantic varieties as own desire and regret. In the sphere of nominal clauses with optative semantics, a notable phenomenon is the minimisation of the desired feature, which indicates the complete absence of a situation positively evaluated by the speaker.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СТРУКТУРНО-СИНТАКСИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ОДНОСКЛАДНИХ ОПТАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Умрихіна, Л.
    У статті здійснено аналіз формально-граматичної організації односкладних синтаксичних конструкцій із модальним значенням оптатива. Запропоновано перелік основних структурно-семантичних типів односкладних оптативних конструкцій, схематизовано їхній предикативний мінімум. Визначено характер граматикалізації оптативної модальності в кожному із визначених типів. Розглянуто їхні значущі формотворчі компоненти, виявлено іманентні й факультативні ознаки структурування. Звернено увагу на здатність типологізованих конструкцій до парадигмоутворення. Акцентовано на унікальності окремих з них щодо маркування оптативного значення й неможливості вступати в парадигмальні зв’язки. Вказано на найбільш релевантні семантичні особливості кожного граматичного типу конструкцій з огляду на їхній функційний потенціал. Виявлено варіативність формальних ознак конститутивних компонентів у структуруванні окремих типів односкладних оптативних конструкцій. Серед загалу односкладних оптативних конструкцій виокремлено такі, що становлять парадигмальне утворення на базі безособових, неозначено-особових, інфінітивних та номінативних речень. Це конструкції структурних схем Vfopt3sgn, Vfopt3sgnInf, Vfopt3sgnN2, Vfopt3sgn(сop)Praed, Vfopt3sgnPraed(mod)Inf, Vfopt3sgn(сop)Praed(neg)N2/N4, AdvquantVfopt3sgn(сop) N2, Vfopt3pl, Vfopt(cop) N1. Також встановлено два спеціалізовані структурно-семантичні типи односкладних оптативних конструкцій – інфінітивні конструкції Infopt та ґенітивно-акузативні конструкції N2opt/N4opt як граматично марковані непарадигмальні утворення. Основу структурування усіх оптативних конструкцій, зокрема односкладних, визначає синтаксичний бажальний спосіб, оформлення якого відбувається за допомогою дієслова минулого часу або інфінітива із модальною часткою би. В конструкціях Vfopt3sgn(сop)Praed, AdvquantVfopt3sgn(сop)N2 за дієслівний конституент править службове дієслово бути, а в конструкціях Vfopt3sgn(сop) Praed(neg)N2/N4 – предикативне слово немає. The article analyzes the formal-grammatical organization of monosyllabic syntactic constructions with the modal meaning of the optative. A list of the main structural and semantic types of monosyllabic optative constructions is offered, and their predicative minimum is schematized. The nature of grammaticalization of the optative modality in each of the defined types is determined. Their significant form-forming components are considered, immanent and optional signs of structuring are revealed. Attention is drawn to the ability of typological constructions to create paradigms. Emphasis is placed on the uniqueness of some of them regarding the marking of the optative meaning and the impossibility of entering into paradigmatic connections. The most relevant semantic features of each grammatical type of construction are indicated in view of their functional potential. Variability of formal signs of constitutive components in the structuring of certain types of monosyllabic optative constructions is revealed. Among all monosyllabic optative constructions, those that constitute a paradigmatic formation are singled out. These are constructions of structural schemes Vfopt3sgn, Vfopt3sgnInf, Vfopt3sgnN2, Vfopt3sgn(сop)Praed, Vfopt3sgnPraed(mod)Inf, Vfopt3sgn(сop) Praed(neg)N2/N4, AdvquantVfopt3sgn(сop)N2, Vfopt3pl, Vfopt(cop) N1. Two specialized structural-semantic types of monosyllabic optative constructions are also defined – the infinitive constructions Infopt and the genitive-accusative constructions N2opt/ N4opt as grammatically marked non-paradigmatic formations. The basis of the structuring of all optative constructions, in particular monosyllabic constructions, is determined by the syntactic optаtive mоod, which is formed using a past tense verb or an infinitive with the modal participle би. In the constructions Vfopt3sgn(сop)Praed, AdvquantVfopt3sgn(сop)N2, the verbal constituent is the verb бути, and in the constructions Vfopt3sgn(сop) Praed(neg)N2/N4 – the predicative word немає.