Перегляд за Автор "Терещенко, В. М."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Асиметричність складносурядних пояснювальних речень як наслідок актуалізації прагматики ввічливості
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2016) Терещенко, В. М.; Полозова, О. О.
    У статті схарактеризовано прояви кількісної та якісної формально-семантичної асиметрії на рівні складносурядних пояснювальних речень сучасної української мов як наслідок актуалізації прагматичної інтенції мовця до забезпечення комфортної й ефективної комунікації. Розуміння ввічливості як способу досягнення комфортної комунікації дало підстави розглядати досліджувані одиниці як один із засобів синтаксичного репертуару вираження ввічливості. В статье охарактеризованы проявления количественной и качественной формальносемантической асимметрии на уровне сложносочиненных пояснительных предложеий современного украинского языка как следствие актуализации прагматической интенции говорящего к обеспечению комфортной и эффективной коммуникации. Понимание вежливости как способа достижения комфортной коммуникации дало основание рассматривать исследуемые единицы как одно из средств синтаксического репертуара выражения вежливости. The manifestations of qualitative and quantitative formal-semantic asymmetry at a level of compound explanatory sentence of modern Ukrainian language as a result of updating pragmatic intentions of the speaker to ensure a comfortable and eff ective communication are characterized in the article. Understanding of politeness as a means of achieving a comfortable communication gave reason to consider the studied units as a means of syntactic repertoire for expressing politeness.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Місце конструкцій із пояснювальним відношенням у класифікаціях складного сполучникового речення
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Терещенко, В. М.
    У статті проаналізовано специфіку складних пояснювальних речень сучасної української мови з метою обґрунтування погляду на цей тип синтаксичних одиниць як на елемент системи складносурядного класу конструкцій. З’ясовано, що унікальна комунікативно-прагматична орієнтованість цих речень як засобу рефлексії мовцем своєї предикативно-номінативної діяльності спричиняє своєрідність їхньої семантичної й формальної організації, що, утім, не дає підстав для виокремлення цих конструкцій як особливого формально-граматичного типу – синкретичного чи перехідного. Цю тезу підтверджено шляхом з’ясування відповідності пояснювальних конструкцій верифікаційним критеріям сурядності. В статье проанализировано специфику сложных пояснительных предложений современного украинского языка с целью обоснования взгляда на этот тип синтаксических единиц как на элемент системы сложносочиненного класса конструкций. Показано, что уникальная коммуникативно-прагматическая ориентированность этих предложений как средства рефлексии говорящим своей предикативно-номинативной деятельности является причиной их своеобразной семантической и формальной организации, что, тем не менее, не дает оснований для выделения этих конструкций как особенного формально-грамматического типа – синкретичного или переходного. Этот тезис подтвержден путем выявления соответствия пояснительных конструкций верификационным критериям сочинения. The article analyzes the specific of complex explanatory sen-tence of modern Ukrainian language to justify the view on this type of syntactic units as the element of the Compound class structures. Background is caused by the fact that the explanatory structures are considered contradictory in syntax science: some researchers recognize them as Complex, others – as Compound, and others – as syncretic or transitive (Complex-Compound or Compound-Complex). Based on the outline of a unique communicative and pragmatic orientation of explanatory sentences as a means of the speaker’s reflection of his predicate-nominative activities it was proved that in their logical-semantic nature they are mono-denotative, i.e. correlated with one situation of reality, and in the semantic-syntactic – polipropositional specific entities. These features contribute their specific formal nature as implicit equivalent of multi-component structures. In multicomponent sentences conjunction provides installation explanatory relationship between modus, and in the case of modus implication it retains its function, formally establishing the relationship between dictum components. In both cases, the function of conjunctions indicates a compound syntactic relationship between predicative centers. This thesis was confirmed by verification of the specific of Compound explanatory sentences according to the certain criteria proved their compound nature.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Постмодерна рецепція українця: автоетнонімний вимір
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2015-11-06) Терещенко, В. М.; Остренок, І. В.
    У статті здійснено аналіз репрезентованих у текстах сучасних вітчизняних письменників-постмодерністів експресивних автоетнонімів на позначення українців, визначені провідні особливості вербалізації уявлень українців про себе крізь призму семантики й стилістики експресивних автоетнонімів. В статье проанализированы экспрессивные автоэнтонимы украинцев, представленные в текстах современных украинских писателей-постмодернистов, определены основные особенности вербализации представлений украинцев о себе через призму семантики и стилистики автоэтнонимов. In the article expressive ethnic autonomanation of Ukrainians, represented in the texts of contemporary Ukrainian postmodern writers, are analyzed; the basic special features of the verbalization of the ideas of Ukrainians about themselves through the prism of semantics and stylistics of ethnic autonomanation are determined.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Увічливість у контексті соціокультурної комунікативної взаємодії: постановка наукової проблеми
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2016) Терещенко, В. М.
    У статті обґрунтовується позиція про доцільність колективного наукового дослідження проблеми ввічливості як складного соціокультурного феномену. Зокрема наголошено на тому, що в сучасних умовах цю проблему доцільно вивчати комплексно й різнобічно із залученням фахівців різних наук. Окреслено потенційні напрями дослідження феномену ввічливості й актуальну літературу з відповідної проблематики. В статье обоснована позиция о целесообразности коллективного научного исследования проблемы вежливости как сложного социокультурного феномена. В частности акцент сделан на том, что в современных условиях эту проблему следует изучать комплексно и разносторонне с привлечением специалистов разных наук. Определены потенциальные направления исследования феномена вежливости и актуальная литература соответствующей проблематики. In the article the position on the feasibility of collective research problems politeness as a complex social and cultural phenomenon is outlined. It is particularly emphasized that under current conditions it is advisable to study this problem in a complex and versatile with the involvement of various sciences. The potential aspects of study of the phenomenon of politeness and current literature on relevant issues are defi ned.