Перегляд за Автор "Смірнова, І. В."

Зараз показано 1 - 5 з 5
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Ансамблеве письмо: теорія та композиторська практика
    (Дніпропетровська академія музики імені  М. Глінки, 2021) Смірнова, І. В.; Калашник, М. П.
    В монографії розглядається ансамблеве письмо у творах змішаних складів німецьких композиторів кінця ХVІІІ — ХІХ ст. (Л. ван Бетховена, Й. Брамса, К.-М. Вебера, І. Мошелеса, Ф. Риса, Л. Шпора). Мета роботи полягає в розкритті жанрової специфіки камерно-інструментальних творів для змішаних складів та їх класифікації, виходячи з особливостей ансамблевого письма як комплексу технологічних прийомів для досягнення гармонійного ансамблевого звучання темброво-неоднорідних інструментів (на прикладі творів змішаних ансамблів названих композиторів). Здійснено теоретичне обґрунтування жанрової специфіки змішаних ансамблів на основі тембру як жанроутворювального чинника, обґрунтовано адекватність поняття «змішані ансамблі». Сформульовано визначення поняття «ансамблеве письмо» в кореляції із поняттям «фактура». Розглянуто відмінності в ансамблевому письмі між великими та малими складами, у творах з фортепіано та без нього; а також зміни в ансамблевому письмі в хронологічних межах від класициcтичної доби до пізнього романтизму. Монографію адресовано музикознавцям, композиторам, виконавцям, педагогам, а також усім, хто цікавиться музичним мистецтвом. В монографии рассматривается ансамблевое письмо в произведениях смешанных составов немецких композиторов конца XVIII - XIX вв. (Л. ван Бетховена, И. Брамса, К. М. Вебэра, И. Мошелеса, Ф. Риса, Л. Шпора). Цель работы заключается в раскрытии жанровой специфики камерно-инструментальных произведений для смешанных составов и их классификации, исходя из особенностей ансамблевого письма как комплекса технологических приемов для достижения гармоничного ансамблевого звучания темброво-неоднородных инструментов (на примере произведений смешанных ансамблей названных композиторов). Осуществлено теоретическое обоснование жанровой специфики смешанных ансамблей на основе тембра как жанросоздающего фактора, обоснованно адекватность понятия «смешанные ансамбли». Сформулировано определение понятия «ансамблевое письмо» в корреляции с понятием «фактура». Рассмотрены различия в ансамблевому письме между большими и малыми составами, в произведениях с фортепиано и без него; а также изменения в ансамблевому письме в хронологических границах от классицизма до позднего романтизма. Монография адресована музыковедам, композиторам, исполнителям, педагогам, а также всем, кто интересуется музыкальным искусством. The monograph examines ensemble writing in the works of mixed compositions by German composers of the late 18th - 19th centuries. (L. van Beethoven, I. Brahms, K. M. Veber, I. Mosheles, F. Rіes, L. Spohr). The aim of the work is to reveal the genre specificity of chamber instrumental works for mixed compositions and their classification. The theoretical substantiation of the genre specificity of mixed ensembles is carried out on the basis of timbre, the adequacy of the concept of "mixed ensembles" is justified. The definition of the notion "ensemble writing" in correlation with the notion "texture" is formulated. Differences in ensemble writing between large and small compositions, in works with and without a piano are considered; and also changes in ensemble writing in chronological boundaries from classicism to late romanticism. The monograph is addressed to musicologists, composers, performers, teachers, as well as anyone interested in the art of music.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості ансамблевого письма в аспекті тембрової специфіки (на прикладі змішаних ансамблів Й. Брамса)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Калашник, М. П.; Смірнова, І. В.
    В методичних рекомендаціях для самостійної роботи студентів вищіх педагогічних навчальних закладів за спецеціальністю «025 Музичне мистецтво» надано аналіз тембрової специфіки й техніки ансамблевого письма в змішаних ансамблях Й. Брамса. В методических рекомендациях для самостоятельной работы студентов высших педагогических учебных заведений по спецециальнистю «025 Музыкальное искусство» дан анализ тембровой специфики и техники ансамблевого письма в смешанных ансамблях И. Брамса. The methodical recommendations for independent work of students of higher pedagogical educational institutions in the specialty "025 Musical Art" provide an analysis of the timbre specifics and techniques of ensemble writing in mixed ensembles by J. Brahms.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Поняття «ансамблеве письмо»: до проблеми дефініції
    (Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2020) Смірнова, І. В.
    У статті здійснюється спроба окреслення смислового поля і формулювання чіткої дефініції поняття «ансамблеве письмо». Висвітлюються різноманітні аспекти трактування поняття «письмо» в науковій літературі у сферах хорової та оркестрової музики, на рівні композиторського мислення та музичних складів. Виявляється, що в різних аспектах дослідження під письмом розуміють стійкий комплекс/систему технологічних прийомів, принципів, націлених на створення єдності та цілісності. Поняття «ансамблеве письмо» досліджується на основі єдності двох складових (ансамбль та письмо). Пропонується наукова дефініція поняття «ансамблеве письмо». Узагальнюються стійкі ознаки, що відмежовують ансамблеве письмо від оркестрового. Поняття «ансамблеве письмо» досліджується у складному синхронно-асинхронному взаємозв’язку з категорією фактури. Виявляються компоненти ансамблевого письма. В статье осуществляется попытка определения смыслового поля и формулировки чёткой дефиниции понятия «ансамблевое письмо». Освещаются разнообразные аспекты трактовки понятия «письмо» в научной литературе в сферах хоровой и оркестровой музыки, на уровне композиторского мышления и музыкальных складов. Выявляется, что в разных аспектах исследования под письмом понимают устойчивый комплекс/систему технологических приёмов, принципов, нацеленных на создание единства и целостности. Понятие «ансамблевое письмо» исследуется на основе единства двух составляющих (ансамбль и письмо). Предлагается научная дефиниция понятия «ансамблевое письмо». Обобщаются устойчивые признаки, которые отграничивают ансамблевое письмо от оркестрового. Понятие «ансамблевое письмо» исследуется в сложной синхронно-асинхронной взаимосвязи с категорией фактуры. Выявляются компоненты ансамблевого письма.. In contemporary musicological discourse, the concept of ensemble composing belongs to the common, but not clearly defi ned. The concept of orchestra composing has a similar fate in the instrumental fi eld. Despite the lack of a clear defi nition, it often appears as a core scientifi c concept around which research thought is developed A draft version of the defi nition of orchestra composing is contained in the article by G. Savchenko. The objective of the article is to outline the semantic space and suggest the defi nition of the concept of ensemble composing. Review of recent studies and publications. In many scholarly sources on chamber instrumental genres, the authors use the concept of ensemble composing without giving it a clear defi nition. For example, in the study by A. Boyaryntseva, a generalized characteristic of chamber style is given, and one of them is detailed composing. E. Kupriyanenko, without aiming to formulate the concept defi nition, raises the question of the features of ensemble composing intimbre-inhomogeneous ensembles with viola. The concept of instrumental composing is used in the study by I. Bialy, who draws attention to certain techniques of ensemble composing in the context of study of the piano trio history. Some good observations regarding the difference between the ensemble and the orchestra in terms of the difference in the technique of composing are found in A. Gotlib’s work [3]. The concept of composing is explored not only in the fi eld of instrumentalism. Indicative of this is the study by S. Naumovich, in which the author investigates “the compositional patterns of Monteverdi’s opera ensembles in connection with their dramaticrole...” In musicology, the concept of composing is often associated with the composition of texture: polyphonic composing, homophonic harmonic composing. In this case, by composing we mean the type and nature of functional relationships vertically and horizontally between the voices of polyphony, which corresponds to the interpretation of the category of texture. M. Skrebkova-Filatova notes that in the functional approach, when the functional relations of elements in the system are taken as the basis, a synonymous conceptual series is built up in the scientifi c literature: composition (or simply polyphony and homophony as types of composition), presentation, contexture, composing, structure It is in a complex system of interrelated concepts (texture, musical contexture, composition) that music composing is considered in the study on contemporary music. The concept of composing is also used in relation to the individual composer style (manner) or the era style. In this sense, the concept of composing appears in the study by D. Maly in the defi nition of “the author composing technique”, which is briefl y defi ned as “a set of techniques and methods of working with musical material” and investigated in connection with the phenomenon of composer thinking.Discussion. The concept of ensemble composing has two constituent elements – ensemble and composing. The concept of ensemble, being interdisciplinary, has been suffi ciently developed in the scientifi c literature of music. “The basic meaning of the concept of ensemble is the property of compatibility, coherence, harmony of the whole and the partial”. At the present stage, in our opinion, the concept of composing in music can be interpreted in a broad and narrow sense. In the fi rst, it synthesizes various components: both the process of composing text (musical), and the system of signs for transmission of speech (musical), and the visual features of text. In a narrower sense, composing is related to the technological aspects of musical text, with a set of specifi c techniques and principles aimed at embodying an artistic concept. We suggest this defi nition of the concept of ensemble composing, which correlates with a narrow, special-technological aspect of its understanding. Ensemble composing is a set of composer-technological techniques and principles of ensemble interaction aimed at establishing a certain type of functional relationships between the lines in order to create a coordinated, harmonious integrity in accordance with the individual artistic idea embodied in the work within the instrumental chamber-ensemble type of statement. Since we cannot consider the technological aspect of the composition in isolation from an individual-artistic concept, we interpret the ensemble composing as the only possible algorithm for the interaction of the lines, chosen by the composer, in order to reveal the artistic concept. There are some fundamental differences between ensemble and orchestra composing. The ensemble composing is characterized by: 1) detailing and fl exibility at different levels of the artistic whole; avoidance of “a major stroke” in the material presentation; 2) application of the dialogical principle as the main way of developing musical contexture; 3) such composing of lines (all or not all, depending on the confi guration of their relations) that allows to reveal both solo-virtuoso and collective-ensemble potencies of instruments. The concept of composing is closely related to the complex category of texture. The synchronous-asynchronous relations are established between the texture and the ensemble composing. The components of ensemble composing are timbre, register; duplication, “intertwining of instrumental voices with one another”, “use of various techniques of transmission from some instruments to other” [9]. It is also the dynamics, the strokes, the articulation, which are considered performance aids. Conclusions. The study of chamber instrumental music should be based on a well-developed terminological apparatus. The scientifi c novelty of the article is to delineate the semantic fi eld and to give the concept of ensemble composing a clear defi nition. The formulated defi nition can be tested on different analytical material in different historical and stylistic contexts, which is a research perspective.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Робота над ансамблевою взаємодією у творах змішаного складу Ф. Риса
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди; вид-во "Мтра", 2021) Калашник, М. П.; Смірнова, І. В.
    В методичних рекомендаціях проанадізовано камерно-інструментальні твори Ф. Риса – німецького композитора, диригента, піаніста, педагога, музичного діяча, учня Л. ван Бетховена (три змішані ансамблі для малого й великих складів). В методических рекомендациях проанадизованы камерно-инструментальные произведения Ф. Риса – немецкого композитора, дирижера, пианиста, педагога, музыкального деятеля, ученика Бетховена (три смешанные ансамбли для малого и крупных складов). The methodical recommendations analyze the chamber and instrumental works of F. Rys - a German composer, conductor, pianist, teacher, musician, student of L. van Beethoven (three mixed ensembles for small and large ensembles).
  • Немає доступних мініатюр
    Документ
    Робота над партіями дерев’яних духових інструментів у ансамблі (на прикладі нонету ор. 31, октету ор. 32 та септету ор. 147 Л. Шпора)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Смірнова, І. В.
    В методичних рекомендаціях для самостійної роботи студентів вищіх педагогічних навчальних закладів за спецеціальністю «014 Середня освіта (Музичне мистецтво)» досліджено камерно-інструментальні твори для змішаних складів видатного німецького композитора та диригента Л. Шпора: нонет ор. 31, октет ор. 32 та септет ор. 147. Проаналізовано моделі та різноманітні прийоми ансамблевого письма. В методических рекомендациях для самостоятельной работы студентов высших педагогических учебных заведений по специальности «014 Среднее образование (Музыкальное искусство)» исследованы камерно-инструментальные произведения для смешанных составов выдающегося немецкого композитора и дирижера Л. Шпора: нонет ор. 31 октет ор. 32 и септет ор. 147. Проанализированы модели и разнообразные приемы ансамблевого письма. In the methodical recommendations for independent work of students of higher pedagogical educational institutions on the specialty "014 Secondary education (Musical art)" chamber and instrumental works for mixed compositions of the outstanding German composer and conductor L. Spor are investigated: nonet op. 31, octet op. 32 and septet op. 147. Models and various methods of ensemble writing are analyzed.