Перегляд за Автор "Скидан, М. С."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументКогнітивний та комунікативний аспекти художнього дискурсу(WayScience, 2021-08) Скидан, М. С.; Скидан, Я. А.Одним із провідних принципів сучасного українського й зарубіжного мовознавства є антропоцентризм і розуміння літературного тексту як художнього дискурсу. Вивчення дискурсу з позицій антропоцентризму виявляє тісні зв’язки між лінгвістикою тексту, комунікативною лінгвістикою, когнітивною лінгвістикою та лінгвокультурологією; вивчення дискурсу з позицій когнітивної лінгвістики виявляє складну когнітивну структуру цього явища, в основі побудови й інтерпретації якого закладені певні когнітивні принципи розподілу інформації, а також процеси її 433 концептуалізації та категоризації; аналіз дискурсу в лінгвокультурологічному аспекті передбачає виявлення системи лінгвокультурологічних одиниць, які формують своєрідне лінгвокультурологічне поле тексту, дослідження культурних концептів як змістовнотематичних домінант тексту, розгляд дискурсу як індивідуально-авторської мовної картини світу, що відображає широкий спектр концептуальних смислів загальнолюдського, національно-специфічного й індивідуально-особистісного характеру. Одним из ведущих принципов современного украинского и зарубежного языкознания является антропоцентризм и понимание литературного текста как художественного дискурса. Изучение дискурса с позиций антропоцентризма обнаруживает тесные связи между лингвистикой текста, коммуникативной лингвистикой, когнитивной лингвистикой и лингвокультурологией. В изучение дискурса с позиций когнитивной лингвистики обнаруживается сложная когнитивная структуру этого явления, в основе построения и интерпретации которого заложены определенные когнитивные принципы распределения информации, а также процессы ее концептуализации и категоризации. Анализ дискурса в лингвокультурологическом аспекте предполагает выявление системы лингвокультурологических единиц, формирующих своеобразное лингвокультурологическое поле текста, исследования культурных концептов как содержательнотематических доминант текста, рассмотрение дискурса как индивидуально-авторской языковой картины мира, отражает широкий спектр концептуальных смыслов общечеловеческого, национально-специфического и индивидуально-личностного характера. One of the leading principles of modern Ukrainian and foreign linguistics is anthropocentrism and understanding of the literary text as an artistic discourse. The study of discourse from the standpoint of anthropocentrism reveals close links between text linguistics, communicative linguistics, cognitive linguistics and cultural linguistics. In the study of discourse from the standpoint of cognitive linguistics reveals a complex cognitive structure of this phenomenon, based on the construction and interpretation of which certain cognitive principles of information distribution are laid down, as well as the processes of its conceptualization and categorization. Discourse analysis in the linguistic and cultural aspect involves the identification of a system of linguoculturological units that form a kind of the linguoculturological field of the text, the study of cultural concepts as substantive and thematic dominants of the text, the consideration of discourse as an individual author's linguistic picture the world, reflects a wide range of conceptual meanings of the universal, nationally-specific and individual-personal character.
- ДокументМовний образ простору в оповіданні М. Вінграновського «Первінка»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06) Скидан, М. С.У статті досліджено специфіку художнього номінування простору в мові оповідання М. Вінграновського «Первінка»: описано семантичне наповнення й функційне навантаження лексичних одиниць, що вербалізують просторові образи в тексті. Визначено, що в процесі творення художнього простору яскраво проявляються три важливі для ідіостилю М. Вінграновського риси: 1) призма наївного дитячого сприйняття; 2) кінематографічність; 3) глибока поетичність в описі природи. Органічне поєднання антропогенного та природного простору відіграє важливу роль в організації сюжету, створенні образів та характерів, формуванні емоційного забарвлення твору. Our research is devoted to the peculiarities of the artistic embodiment of space in the language of Mykolai Vingranovskyi’s short story «Pervinka». The urgency of the study is due to the need to analyze the nominations of space in the text of the story as a separate fragment of the linguistic picture of the world, as well as the fact that the specifics of space in Mykola Vingranovskyi’s short prose is little studied. The object of our study is lexical means of expression of spatial concepts. The purpose of our research is to determine the specifics of the artistic nomination of space in the language of Mykola Vingranovsky’s short story «Pervinka». The task is to describe the semantic content and functional load of lexical units that create spatial images in the text. As the story «Pervinka» depicts life during the war, Mykola Vingranovskyi creates an artistic space in accordance with historical time and reality and the inner psychological state of seven-year-old Mykolka – the protagonist of the work. In general, the background of the events are three loci: the district center with a market, the way home through the steppe, the boy’s village, the first of which is someone else’s space. Both anthropogenic and natural space appear not only as a background, but also as an expression of the epoch. M. Vingranovskyi creates artistic space regardless of the points on the map, only sometimes using specific symbols of distances and onyms. Despite the frequent use of nominations for anthropogenic space, the work is dominated by natural space. At the same time, the explicants of natural space are endowed with greater psychologism, sometimes even humanized in the author’s own metaphorical constructions, which fully corresponds to the artistic idea of the work. It is determined that in the creation of artistic space three important features of M. Vingranovskyi’s idiostyle are clearly manifested: 1) the prism of naive children’s perception; 2) cinematography; 3) deep poetry in the description of nature. The organic combination of anthropogenic and natural space plays an important role in the organization of the plot, the creation of images and characters, the formation of emotional color of the work.
- ДокументМовні засоби вираження часу та простору в оповіданні "Гусенятко" М. Вінграновського(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Скидан, М. С.Простір і час належать до фундаментальних понять культури та мислення, які знаходять відбиття в художньому дискурсі. Мета статті – дослідити особливості художнього простору й часу та мовні засоби їхнього вираження в мові малої прози М. Вінграновського (на матеріалі оповідання «Гусенятко»). Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Образи пір року і частин доби є найбільш частотними. У творі ширше представлений горизонтальний простір, відповідно й лексика виражає земні реалії. Вертикальний та горизонтальний простір взаємодіють і становлять цілісний світ у художньому дискурсі. Space and time are fundamental concepts of culture and thinking that are reflected in artistic discourse. The relevance of the study is due to the need to analyse the lexico-semantic field of space and time in the text of the story as a separate fragment of the linguistic picture of the world, and the fact that the specificity of space and time in the work of M. Vinhranovskyi is little studied. The purpose of the article is to research peculiarities of artistic space and time and linguistic means of their expression in the language of the small prose by M. Vinhranovskyi (based on the material of the story “Huseniatko” (“Gosling”)). About a hundred artistic contexts with the value of space and time were used for the analysis. The peculiarities of the expression and functioning of space and time in artistic discourse are explored in the work. The lingual means of expressing time and space do not fully coincide with those of traditional grammar. It is a broader grammatical and contextual complex of tools aimed at performing a single discursive function. According to the study, M. Vinhranovskyi mainly resorts to the reproduction of cyclicality of time. Accordingly, the images of the seasons and parts of the day become important. Images of the seasons and parts of the day are the most frequent, conveying the idea of cyclicality, the length of time. Temporal images appear as objects of depiction, so metaphorical and metonymic contexts with temporal semantics are indicative. The artistic space in the analysed work can be divided into horizontal (lower) and vertical (upper). Horizontal space is more widely represented in the work; the space of the earth, which contains all the realities that characterize it. Accordingly, vocabulary expresses earthly realities. Vertical and horizontal space interact and form a holistic world. The symbiosis of temporal-spatial lingual images is indicative, reflecting the complete artistic expression of the linguistic picture of the world of M. Vinhranovskyi.
- ДокументПро розмежування понять художнього тексту та художнього дискурсу(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Скидан, М. С.; Голобородько, К. Ю.Авторами досліджено різні підходи до вивчення художнього тексту. Розглянуто дискусійне питання про розмежування понять художнього тексту та художнього дискурсу. The authors researched different approaches to the study of the artistic text. The debatable issue of distinguishing between the concepts of artistic text and artistic discourse is considered.
- ДокументТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОТОЛЕРАНТНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Скидан, М. С.; Скидан, Я. А.Будучи інструментом пізнання навколишнього світу, мова відображає різноманітні процеси, які спричиняють низку лінгвістичних тенденцій. Гендерна проблематика також тісно пов'язана з темою фемінізму. Однією з цілей феміністичної теорії є розвиток мови з точки зору свідомого переосмислення мовних норм, які будуть адекватно та повноцінно репрезентуватимуть жінок. Вживання фемінітивів у багатьох стилях мовлення стає все більш поширеним, хоча в українській мові все ще існує низка професій і посад, які продовжують називатися формами чоловічого роду, незважаючи на те, що жінки опановують різні професії і займають високі посади. Вживання фемінітивів у науковому та офіційно-діловому стилях досі не врегульовано нормативно. Варто зазначити, що Український правопис 2019 року подає моделі творення слів на позначення жіночої статі, але не містить поняття "фемінітиви" та не надає рекомендацій щодо їх вживання на всіх рівнях мови. На нашу думку, одним із важливих завдань сучасної лінгвістики є створення та вивчення гендернотолерантної мови, вільної від сексизму, андроцентризму та будь-яких інших дискримінаційних форм і значень. As a tool for learning about the world around us, language reflects various processes that trigger a number of linguistic trends. Gender issues are also closely related to the topic of feminism. One of the goals of feminist theory is the development of language in terms of conscious rethinking of language norms that will adequately and fully represent women. The use of femininitives in many styles of speech is becoming more common, although there are still a number of professions and positions in the Ukrainian language that continue to be named with masculine forms, despite the fact that women master various professions and hold high positions. The use of femininitives in scientific and official business styles is still not regulated by regulations. It is worth noting that the Ukrainian spelling of 2019 provides models for constructing words to denote the female sex, but does not contain the concept of "femininitives" and does not provide recommendations for their use at all levels of language. In our opinion, one of the important tasks of modern linguistics is the creation and study of gender-tolerant language, free from sexism, androcentrism and any other discriminatory forms and meanings.
- ДокументФункціонально-семантичні особливості втілення природного часу в мові прози М. Вінграновського(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2020) Скидан, М. С.Лінгвістичний час, який пронизує майже всі рівні мовної системи, у лінгвістиці позначають загальним терміном «темпоральність». Темпоральність — це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка, з одного боку, співвідноситься з об’єктивним (реальним) часом, з другого, — з відображенням часових характеристик і відношень дійсності у свідомості людей, тобто концептуальним і перцептивним часом. Лингвистическое время, которое пронизывает почти все уровни языковой системы, в лингвистике обозначают общим термином «темпоральность». Темпоральность — это объективно субъективная категория, которая, с одной стороны, соотносится с объективным (реальным) временем, с другой, — с отображением временных характеристик и отношений действительности в сознании людей, то есть концептуальным и перцептивным временем. Linguistic time, which permeates almost all levels of the language system, in linguistics is denoted by the general term "temporality". Temporality is objective-subjective category, which, on the one hand, is correlated with objective (real) time, on the other — with the reflection of temporal characteristics and relations of reality in the minds of people, ie conceptual and perceptual time.