Перегляд за Автор "Сердега, Р."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументПРОБЛЕМА ТЛУМАЧЕННЯ ЮКСТАПОЗИТІВ У «СЛОВНИКУ УСНОЇ НАРОДНОЇ СЛОВЕСНОСТІ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Сердега, Р.У публікації розглянуто тлумачення юкстапозитів у «Словнику усної народної словесності». Зазначено, що О. Г. Муромцева чудово розуміла значення словникарства в процесі нормування й кодифікації української літературної мови, усвідомлювала роль лексикографічних праць у збереженні національної ідентичності. Серед питань, якими цікавилася О. Г. Муромцева, зокрема можна назвати проблеми лексикографічного опису семантики слова, питання необхідності дослідження трансформацій, що відбуваються в семантичній структурі лексем, і проблема відбиття таких змін в українських словниках. The publication examines the interpretation of juxtapositions in the "Dictionary of Oral Folk Literature". It is noted that O. G. Muromtseva perfectly understood the importance of lexicography in the process of standardizing and codifying the Ukrainian literary language, and was aware of the role of lexicographic works in preserving national identity. Among the issues that OG Muromtseva was interested in, in particular, we can mention the problems of lexicographic description of the semantics of a word, the need to study transformations occurring in the semantic structure of tokens, and the problem of reflecting such changes in Ukrainian dictionaries. together with evil, and the rules of existence in the new world begin to apply.
- ДокументСИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОРНІТОНІМІВ «ГОЛУБ» І «ГОЛУБКА» В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ ТА ЇХ ВІДБИТТЯ В «СЛОВНИКУ МОВИ УСНОЇ НАРОДНОЇ СЛОВЕСНОСТІ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-23) Сердега, Р.У публікації проаналізовано орнітологічні символи у текстах фольклору. Усно-поетичне слово, що називає реалії тваринного світу, зокрема й птахів, символізує зазвичай людину. Кожен жанр народної творчості має свою специфіку щодо використання різних орнітосимволів. Лексеми «голуб» і «голубка» безпосередньо пов’язані з текстами, що відтворюють один із найважливіших сенсотвірних складників індивідуально-психологічного «світу», до яких, на думку Н. В. Міняйло, належить, «безперечно, найсвітліше людське почуття – кохання». Зазначено, що аналізовані символи (голуб, голубка) здатні виходити за межі системи та проникати через певні процеси метафоризації до загальномовного простору та укорінюватися в ньому. Загалом символ у фольклорному тексті вибудовується на основі паралелізмів, специфічній системі відповідностей. У ньому закладений метафоризм, який властивий поетичним тропам. Таким чином, словесний символ — це той спосіб чи засіб, за допомогою якого досягається образно-метафоричне мислення. Він також формує найважливіші особливості національної мовної картини світу.The publication analyzes ornithological symbols in folklore texts. An oral-poetic word that names the realities of the animal world, including birds, usually symbolizes a person. Each genre of folk art has its own specifics regarding the use of different bird symbols. The lexemes "pigeon" and "pigeon" are directly related to texts that reproduce one of the most important sensory-creating components of the individual-psychological "world", which, according to N. V. Minyailo, includes "unquestionably, the brightest human feeling - love". It is noted that the analyzed symbols (pigeon) are able to go beyond the system and penetrate through certain processes of metaphorization to the common language space and take root in it. In general, a symbol in a folklore text is built on the basis of parallelisms, a specific system of correspondences. It contains a metaphor which characteristic of poetic tropes. Thus, the word symbol is the method or means by which figurative and metaphorical thinking is achieved. It also forms the most important features of the national language picture of the world.
- ДокументТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛОВНИКА МОВИ УСНОЇ НАРОДНОЇ СЛОВЕСНОСТІ ТА СЛОВНИКА МОВИ ПИСЬМЕННИКА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Сердега, Р.У публікації проаналізовано типологічні особливості словника мови усної народної словесності. Фольклорне словникарство має стати одним із ключових напрямів лінгвофольклористики, а укладання словників мови фольклору – одним із першочергових практичних завдань як і цієї наукової галузі, так і, можливо, українського мовознавства загалом. Зазначено, що словники мови письменників та мови фольклору мають багато спільних ознак, проте не можна сказати, що це різновиди одного й того ж типу словників. Кожен із цих лексиконів має посісти окреме місце у словниковій типології, бо це, як уже давно доведено, самостійні художні системи, й усна народна творчість протиставляється художній літературі за різними ознаками, становлячи окремий стилістичний пласт й окрему мовну систему, специфічну художньословесну картину відображення дійсності. Крім того того, словники мови фольклору і мови письменника мають різну джерельну базу й різняться ілюстративним матеріалом. The publication analyzes the typological features of the dictionary of the language of oral folk literature. Folklore lexicography should become one of the key directions of linguistic folklore, and compilation of dictionaries of the language of folklore is one of the primary practical tasks of both this scientific field and, perhaps, Ukrainian linguistics in general. It is noted that the dictionaries of the language of writers and the language of folklore have many common features, but it cannot be said that they are varieties of the same type of dictionaries. Each of these lexicons should occupy a separate place in the dictionary typology, because, as has been proven for a long time, these are independent artistic systems, and oral folk art is opposed to fiction on various grounds, forming a separate stylistic layer and a separate linguistic system, a specific artistic and verbal picture of the reflection of reality. In addition, the dictionaries of the language of folklore and the language of the writer have a different source base and differ in illustrative material.