Перегляд за Автор "Сазонова, Я."
Зараз показано 1 - 7 з 7
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАЛЬҐІРДАС ЮЛЮС ГРЕЙМАС: ЗНАЙОМСТВО З ЛИТОВСЬКОЮ ФІЛОЛОГІЧНОЮ НАУКОЮ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-23) Сазонова, Я.У публікації досліджено національну ідентичність литовського філолога Альгірдаса Юлюса Греймаса, який науково обґрунтував і зміг вплести в європейський культурно-історичний контекст литовську міфологію. Зазначено, що невелика за кількістю населення Литва берегла свою ідентичність у часи двох світових воєн і раніше, входячи до складу більших державних утворень, і зберегла мову та культуру дотепер, розвинувши потужну філологічну школу. Впливовим залишається науковий доробок А. Греймаса в царині семіотики. Його ім’я асоціюється з поняттями структурної семантики, семи і семного аналізу, фігури і образного значення, наративної граматики й ізотопії, його ідеї – це невичерпне джерело перспективних досліджень. Із погляду українського сьогодення, приклад А. Греймаса, поєднання його наукового зросту й національного коріння переконують, що національне не поглинається і не нівелюється в атмосфері поваги й об’єктивного наукового співробітництва. The publication examines the national identity of the Lithuanian philologist Algirdas Julius Greimas, who scientifically substantiated and managed to weave Lithuanian mythology into the European cultural and historical context. It is noted that Lithuania, which is small in population, preserved its identity during the two world wars and earlier, being part of larger state entities, and has preserved its language and culture to this day, having developed a powerful philological school. A. Greimas' scientific work in the field of semiotics remains influential. His name is associated with the concepts of structural semantics, seme and semantic analysis, figure and figurative meaning, narrative grammar and isotopy, and his ideas are are an inexhaustible source of promising research. From the point of view of of the Ukrainian present, the example of A. Greimas, the combination of his scientific growth and national roots convince us that the national is not absorbed or levelled in an atmosphere of respect and objective scientific cooperation.
- ДокументДЕМОНІЗАЦІЇ ОПОНЕНТА ПІД ЧАС ВІЙНИ (ЛІНГВОКОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Сазонова, Я.; Катунін, О.У публікації досліджено лінгвістичні засоби, які використовують західні спікери (а саме – англомовні) у процесі демонізації Росії та її союзників з метою переконання своєї аудиторії у відсутності морального права агресора вести війну в Україні. Демонізація Росії в описах її правового устрою знаходить свої вираження на різних рівнях мови у логічній побудові речень. Лінгвістичні засоби, що використовуються при цьому, – це, у першу чергу, лексика, яка відбиває неправомірність дій (to detain, to target, to accuse, to charge, imprisonment) і відсутність справедливості (to refuse, not to be interested, to respond with a shrug). Загальна картина судочинства виглядає як great miscarriage of justice, логічним підґрунтям якої є існування в стані оксюморону «арешт за право». The publication examines the linguistic means used by Western speakers (namely, English speakers) in the process of demonizing Russia and its allies in order to convince their audience that the aggressor has no moral right to wage war in Ukraine. The demonization of Russia in the descriptions of its legal system finds its expression at different levels of language in the logical construction of sentences. The linguistic means used in this case are, first of all, vocabulary that reflects the illegality of actions (to detain, to target, to accuse, to charge, imprisonment) and the lack of justice (to refuse, not to be interested, to respond with a shrug). The general picture of the judiciary looks like a great miscarriage of justice, the logical basis of which is the existence of the oxymoron "arrest for the right".
- ДокументДИНАМІКА МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ СУБ'ЄКТІВ-РЕЦИПІЄНТІВ СТРАХУ В ТЕКСТАХ ЖАХІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Сазонова, Я.У публікації розглянуто дискурс текстів жахів. Теоретичне підгрунтя цієї розвідки значою мірою спирається на роботу Л. А. Лисиченко «Лексико-семантичний вимір мовної картини світу». Зазначено, що динамічний процес пізнання невідомого страхітливого суб’єкта стає основою розгортання частини або цілої історії, а завершальна номінація такого суб’єкта остаточно відносить його до джерел страху і переводить історію на новий рівень, де укладена нова онтологія, де аксіологія вкладається в чорнобілий спектр боротьби добра зі злом і починають діяти правила існування в новому світі. The publication examines the discourse of horror texts. The theoretical basis of this exploration is largely based on the work L. A. Lysychenko "Lexico-semantic dimension of the linguistic picture of the world". It is noted that the dynamic process of learning about an unknown frightening subject becomes the basis of the unfolding of a part or the whole story, and the final nomination of such a subject finally attributes it to the sources of fear and takes the story to a new level, where a new ontology is concluded, where axiology is embedded in the black and white spectrum the struggle between good and evil and the rules of existence in the new world begin to apply.
- ДокументДІЄГЕТИЧНІСТЬ / НЕДІЄГЕТИЧНІСТЬ НАРАТОРА WE В ТЕКСТАХ ЖАХІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-20) Сазонова, Я.У публікації досліджено типологію наратора we в текстах жахів. Сутність наратора we може бути розкрита повніше шляхом аналізу його мовлення, а саме – імітації діалогічного мовлення. Загальновідомо, що займенники – це традиційні засоби стилістичного забарвлення й увиразнення авторського задуму, тому використання особового займенника особи множини для омовлення наратора – це звичайний прийом, який застосовується з метою створення присутності і наратора, і читача у текстовій ситуації, тобто їхньої спільної причетності до зображуваних подій. Припущена думка, що визначення дієгетичності / недієгетичності наратора we в текстах жахів і споріднених із ними – це вибір, який не можна зробити остаточно, оскільки сутність смислів, що їх транслює такий текст, і полягає в невизначеності, загадковості, непередбачуваності. The publication examines the typology of the we narrator in horror texts. The essence of the narrator we can be revealed more fully by analyzing his speech, namely, the imitation of dialogical speech. It is well known that pronouns are traditional means of stylistic coloring and expression of the author's intention, therefore the use of the personal pronoun of the plural person to refer to the narrator is a common technique used to create the presence of both the narrator and the reader in the textual situation, that is, their joint involvement in the depicted events It is assumed that the definition of diegeticity / non-diegeticity of the narrator we in horror texts and those related to them is a choice that cannot be made definitively, since the essence of the meanings conveyed by such a text is uncertainty, mystery, unpredictability.
- ДокументОмовлення аксіологічного дистанціювання в текстах ЗМІ на політично чутливу тематику(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2021) Сазонова, Я.; Гонтова, Т.Стаття присвячена питанням використання дискурсивної тактики аксіологічного дистанціювання й мовних засобів її втілення задля виявлення ступеня суб'єктивності в оцінці фактів і подій у текстах статей на політично чутливу тематику. Представлено лінгвопрагматичний аналіз ідентифікації рис опонентів, формування аксіологічної опозиції й окреслення погляду автора й членів опозиції на політичні події. Розглянуто побудову аксіологічної опозиції "свій" – "чужий", яка презентована такими елементами, як "захід" – "схід", "християнство" – "мусульманство", "свобода" – "залежність". Особливу увагу приділено шляхам забезпечення об'єктивності висвітлення подій і дотриманню журналістської етики. Статья посвящена вопросам использования дискурсивной тактики аксиологического дистанцирования и языковых средств для ее воплощения для выявления степени субъективности в оценке фактов и событий в текстах статей на политически чувствительную тематику. Представлен лингвопрагматический анализ идентификации черт оппонентов, формирование аксиологической оппозиции и подчеркивания взгляда автора и членов оппозиции на политические события. Рассмотрено построение аксиологической оппозиции "свой" – "чужой", которая представлена такими элементами, как "запад" – "восток", "христианство" – "мусульманство", "свобода" – "зависимость". Особое внимание уделено путем обеспечения объективности освещения событий и соблюдения журналистской этики. The current state of linguistic pragmatics is at the stage of active development of the terminological basis and theoretical and methodological foundations. One of the notions used in the generally accepted methodology within this area is "axiological distancing". The use of this notion and the corresponding method of analysis allows us to fully disclose the strategies and tactics of constructing texts to influence the reader, analyse the manipulative strategies of the author, assess its objectivity and impact, etc. The results of the analysis of the selected texts allow us to make the conclusion that the ideological opponent in the texts under analysis is the abstract notion of a religious (Muslim) fanatic-terrorist in the eyes of a Christian and a European. It finds a concrete linguistic embodiment described and classified in the article. Having fixed the criteria of axiological classification of the opponent and the main value opposition, we passed to the analysis of the wording of the resistance to the opponent as an aspect of axiological distancing. The analysis of axiological distancing proved that the identification of the opponent's features by studying the semantics of lexical units used in the reference reveals a possible communicative effect and manipulative influence on the reader. According to the identified opposition pattern, the authors form a linguistic expression of the violation of the distance between the opponents, i.e. their physical influence and spatial approximation (we made the classification). The article describes the steps of building the axiological opposition "we" – "they", which is represented by such elements as "West" – "East", "Christianity" – "Islam", "freedom" – "dependence". Special attention is paid to the ways of providing objective reflection of events and keeping to the standards of journalistic ethics.
- ДокументОПОНЕНТ ОЧИМА АНТИВАКЦИНАТОРІВ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР МАНІПУЛЯТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ НАВІШУВАННЯ ЯРЛИКІВ(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022) Сазонова, Я.Сучасне суспільство перенасичене протиріччями й боротьбою за суспільну думку, що створює передумови для використання широкого спектру стратегій, тактик і засобів маніпуляції. Увагу сфокусовано на аналізі однієї з маніпулятивних стратегій – "навішуванні ярликів" на опонента політичного протистояння задля підкреслення його інакшості й досягнення поставлених цілей. Ця стратегія й мовленнєві засоби її вираження спрямовані на самоствердження та самовираження певної ідеології шляхом приниження інших. Для вивчення було обрано політизовану тему протистояння вакцинаторів і антивакцінаторів, де останні окреслені як група "ми", що дозволяє глибше зрозуміти маніпулятивні засади, когнітивні розбіжності з групою "інші" й засоби омовлення цього протистояння. Першим кроком було з'ясувати, якими суб'єктивними рисами наділили прихильників вакцинації її опоненти, що дозволило створити перелік маркерів групи "інший" на відміну від групи "ми" – антивакцинаторів. Такий перелік можливий як наслідок аналізу дискурсивних стратегій дегуманізації і демонізації опонента, тобто приписування йому анімалістичних рис або рис усевладності й уседозволеності, сили, яку важко побороти. Унаслідок лінгвопрагматичного аналізу було виділено структуру групи "інші", їхню мету й засоби її досягнення з погляду антивакцинаторів (група "ми"). Було встановлено, що мовна й мовленнєва реалізації стратегії "навішування ярликів" відбувається на всіх рівнях: лексичному, морфологічному, синтаксичному. Широко використовуються когнітивні асоціації, імпліковані в лексемах, що збуджує найбільш нецивілізовані настрої, які сприяють підбурюванню соціальної напруги, роздмухують національну нетерпимість тощо. Аналіз проведено на матеріалі сучасних англомовних статей із видань, які дотримуються професійної етики й журналістських стандартів. Modern society is full of contradictions and struggles for public opinion, which creates preconditions for the use of a wide range of strategies, tactics and means of manipulation. The article focuses on the analysis of one of the manipulative strategies – "labelling" the opponent of political confrontation in order to emphasize its otherness and achieve certain political goals. The strategy and the verbal means of its expression aim at the speaker's self-approval and self-expression of a certain ideology via humiliating others. The politicized topic of confrontation between vaccinators and anti-vaccinators is the matter of investigation, where the anti-vaccinators are marked as the group "we"; it allows a deeper understanding of its manipulative principles and cognitive differences with the group "others" as well as analyzing means of stipulating this confrontation. The first step of the investigation was to find out what subjective traits the anti-vaccinators saw in their opponents: it allowed to create a list of markers of the group "other" in contrast to the group "we" – anti-vaccinators. This list is a result of the analysis of discursive strategies of the opponent's dehumanization and demonization, i.e. of attributing him animalistic traits or traits of omnipotence and permissiveness that is difficult to overcome. As a result of lingual-pragmatic analysis, the structure of the group "others", their purpose and means of achieving it were identified. It was found out that the language and speech implementation of the strategy of "labelling" occurs at all levels: lexical, morphological, and syntactic. Cognitive associations implied in lexemes are widely used, which arouses the most uncivilized moods and contribute to inciting social tension, national intolerance, and so on. The analysis is based on modern Englishlanguage articles from publications in on-line media that adhere to professional ethics and journalistic standards.
- ДокументСТРАТЕГІЯ «ХИБНОГО ПОЄДАННЯ» В ПОБУДОВІ ТЕКСТІВ ДИСКУРСУ ЖАХІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Сазонова, Я.У статті проаналізовано тексти жахів, що неможливо без глибокого розуміння психологічної основи феномену страху. Зауважено, що лексеми, які вербалізують умовно ідентифіковане джерело страху, повинні мати певну референтну та контекстуальну рамку, щоб сприймати їх як слова, які відносяться до страхітливого об’єкта. Прагматична стратегія створення «хибних поєднань» передбачає поступову зміну проявів диспозицій, переконуючи таким чином читача, що умови стимулу змінюються разом з реальністю, і розкриваючи страшну природу суб’єкта. Зроблено висновок, що «хибні поєднання» є комунікативно-ситуативною стратегією, яка може бути реалізована за допомогою двох мовно-прагматичних тактик: • тактика приписування референту нехарактерних ознак; • тактика приписування референту нехарактерних дій. Дискурсивний простір жахів будується як протиставлення реальному світу: базові референційні опозиції «людина/нелюдина», «живий/мертвий» змінюють свою логіку. Таким чином, як люди/нелюди, так і живі/мертві об’єкти сприймаються як страшні, якщо вони виконують неможливі дії або перебувають у неможливих станах. Стратегія «хибного поєднання» допомагає побудувати перехідну онтологію страшної реальності, де референти набувають дивних або страхітливих рис і здійснюють дивні або агресивні та небезпечні для реципієнта дії. The article analyzes horror texts, which is impossible without a deep understanding of the psychological basis of the phenomenon of fear. It is noted that lexemes that verbalize a conditionally identified source of fear must have a certain referential and contextual framework in order to be perceived as words that refer to a fearful object. The pragmatic strategy of creating "false conjunctions" involves a gradual change in the manifestations of dispositions, thus convincing the reader that the stimulus conditions are changing along with reality, and revealing the fearful nature of the subject. It was concluded that "wrong combinations" is a communicative and situational strategy that can be implemented with the help of two language-pragmatic tactics: • tactics of attributing uncharacteristic features to the referent; • tactics of attributing uncharacteristic actions to the referent. The discursive space of horror is constructed as an opposition to the real world: the basic referential oppositions "human/non-human", "alive/dead" change their logic. Thus, both humans/nonhumans and animate/inanimate objects are perceived as fearful if they perform impossible actions or are in impossible states. The strategy of "false combination" helps to build a transitional ontology of a fearful reality, where the referents take on strange or frightening features and perform strange or aggressive and dangerous actions for the recipient.