Перегляд за Автор "Найчук, В. В."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументОсобливості естетичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Найчук, В. В.; Скрипнік, Н. Г.Актуальність дослідження: Кожного дня суспільство зазнає впливу великої кількості різноманітних негативних факторів, що мають деструктивний вплив на особистість. В цих умовах розвиток естетичного та духовного потенціалу зазнає особливою актуальності як фундаменту розвитку гармонійного внутрішнього потенціалу особистості, здатного адаптуватись та боротись з негативними впливами. Особливу увагу науковці звертають на дошкільний вік як сензитивний період активного формування естетичних здібностей особистості. Проте, незважаючи на беззаперечну актуальність, сучасна наука не має достатньої кількості психологічних досліджень особливостей діагностики естетичних здібностей в цей віковий період. Мета дослідження: на основі теоретико-методологічного аналізу сформувати батарею діагностичних методик та здійснити емпіричне дослідження естетичних здібностей старших дошкільників Методи і вибірка: Вибірку досліджуваних склали 46 дошкільників віком 5-6 років, 25 хлопчиків та 21 дівчинка. В дослідженні було використано наступні проективні методики: батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О. Торшилова і Т. Морозова), методику діагностики універсальних творчих здібностей для дітей 4–5 років (В. Синельников, В. Кудрявцев); субтест «Незавершені фігури» (методика «Діагностики креативності Торренса»). Результати: Для дітей дошкільного віку на низькому та середньому рівні характерний прояв всіх показників естетичних здібностей, а також показників здатності до чуття форми, синестезії, емоційно-естетичних вподобань. Дослідження рівня образної креативності показало, що для переважної більшості досліджених нами дітей дошкільного віку характерний низький та середній рівень образної креативності. В результаті кореляційного аналізу виявлено наявність зв’язків між показниками здатності до синестезії та чуття форми з показниками емоційної оцінки різних видів естетичної діяльності (особливо, художньо-творчої, художньо-технічної та художньо-рецептивними видами естетичної діяльності); між показниками образної креативності та синестезії, показниками емоційної оцінки естетичної діяльності, а також показником загальних творчих здібностей Висновки: В дошкільному віці відбувається важливий процесі розвитку усвідомленого ставлення старших дошкільників до світу, який формує у них потребу реалізуватись в ньому. Тому розвиток естетичних здібностей саме на цьому віковому етапі є особливо актуальним і доцільним для розвитку гармонійної особистості. Теоретичний аналіз проблеми розвитку естетичних здібностей у дошкільників дозволив реалізувати експериментальне дослідження, в результаті якого було визначено, що для дітей дошкільного віку на низькому та середньому рівні характерний прояв всіх показників естетичних здібностей: здатності до чуття форми, синестезії, емоційно-естетичних вподобань, показників загальної творчості, а також образної креативності. Relevance of the research. Every day, society is influenced by a large number of different negative factors that have a destructive impact on personality. In these conditions, the development of aesthetic and spiritual potential undergoes a special relevance as the foundation for the development of the harmonious internal potential of the person capable of adapting and fighting negative influences. Particular attention is paid to preschool age as a sensitive period of active formation of aesthetic abilities of personality. However, in spite of indisputable relevance, modern science does not have a sufficient number of psychological studies of peculiarities of diagnosis of aesthetic abilities in this age period. The Aim of the study: on the basis of theoretical and methodological analysis to form a battery of diagnostic techniques and implement an empirical study of aesthetic abilities of senior preschoolers Methods and sample: The sample of the studied 46 preschoolers aged 5-6 years, 25 boys and 21 girls. The following projective techniques were used: the battery of adapted tests to study the level of development of aesthetic perception (O. Torshilova and T. Morozov), the methodology of diagnostics of universal creative abilities for children 4-5 years (V. Sinelnikov, V. Kudryavtsev); subtest “Unfinished figures"(Diagnostics of Creativity be Torrent’s test). Results: for preschool children at a low and middle level characterized by a manifestation of all indicators of aesthetic abilities, as well as indicators of the ability to sense form, synesthesia, emotional and aesthetic preferences. The study of the level of figurative creativity has shown that for the predominant majority of preschool children, the low and average level of figurative creativity is characteristic. As a result of the correlation analysis, the presence of links between the characteristics of the ability to synesthesia and the senses with indicators of emotional assessment of various types of aesthetic activity (especially artistic and creative, artistic and technical and artistic and receptive species of aesthetic activity); between indicators of figurative creativity and synesthesia, indicators of emotional evaluation of aesthetic activity, as well as an indicator of general creative abilities. Conclusions: In preschool age there is an important process for developing a conscious attitude of older preschoolers to the world, which forms in them to realize it. Therefore, the development of aesthetic abilities precisely at this age is particularly relevant and appropriate for the development of a harmonious personality. The theoretical analysis of the development of aesthetic abilities in preschoolers allowed to implement an experimental study, which resulted in determined that for preschool children at a low and average level characterized by the manifestation of all indicators of aesthetic abilities: the ability to mold form, sinesthesia, emotional-aesthetic preferences, indicators of general creativity as well as figurative creativity.
- ДокументПсиходіагностика естетичного інтелекту особистості(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Найчук, В. В.; Фоменко, К. І.; Кузнецов, О. І.Актуальність дослідження. Прискорення темпу життя, зростання економічної спроможності громадян, виробничих потужностей і товарообігу, процеси глобалізації соціальноекономічного простору і зростання ролі Інтернет-торгівлі – все це виступає чинником високої потреби суспільства в естетизації різних видів економічної діяльності загалом та життєдіяльності людини – зокрема. Попри широке використання терміну «естетичний інтелект» в економіці, у психології міра вивчення естетичного інтелекту значно поступається іншим видам інтелекту. Мета дослідження: здійснити апробацію методики психодіагностики естетичного інтелекту особистості. Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 272 особи, віком 17-60 років, 156 жінок та 116 чоловіків. Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано опитувальник, що діагностує провідний тип репрезентативної системи (К. І. Фоменко), опитувальник емоційного інтелекту Н. Холла, батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О. М. Торшилова і Т. В. Морозова). Результати. Концептцалізовано та операціоналізовано поняття естетичного інтелекту. Доведено валідність та надійність опитувальника, що вимірює рівень розвитку естетичного інтелекту. Висновки. Теоретичний аналіз проблеми естетичного інтелекту дозволив визначити його як здатність розуміти, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати та використовувати для розв’язання повсякденних та професійних завдань інформацію про об’єкти та явища навколишньої дійсності природного чи штучного походження, отриману на основі естетичного сприйняття. У результаті апробації методики дослідження естетичного інтелекту було доведено її високу надійність та валідність. Виявлено позитивні зв’язки естетичного інтелекту та естетичних здібностей, причому достатній рівень останніх є умовою для високого рівня естетичного інтелекту особистості. Relevance of research. Accelerating the pace of life, increasing economic capacity of citizens, production capacity and turnover, the globalization of socio-economic space and the growing role of e-commerce - all this is a factor in the high need of society to aestheticize various economic activities in general and human life in particular. Despite the widespread use of the term "aesthetic intelligence" in economics, in psychology the degree of study of aesthetic intelligence is much inferior to other types of intelligence. Aim: to test the method of psychodiagnostics of aesthetic intelligence of the individual. Methodology. The sample consisted of 272 people aged 17-60 years, 156 women and 116 men. To substantiate the constructive validity of the method, a questionnaire diagnosing the leading type of representative system (K. I. Fomenko), N. Hall's emotional intelligence questionnaire, a battery of adapted tests to study the level of development of aesthetic perception (O. Torshilova, T. Morozova). Results. The concept of aesthetic intelligence is conceptualized and operationalized. The validity and reliability of the questionnaire, which measures the level of development of aesthetic intelligence, is proved. Conclusions. Theoretical analysis of the problem of aesthetic intelligence allowed to define it as the ability to understand, analyze, interpret, evaluate and use to solve everyday and professional problems information about objects and phenomena of the surrounding reality of natural or artificial origin, obtained on the basis of aesthetic perception. As a result of testing the method of research of aesthetic intelligence, its high reliability and validity were proved. Positive connections between aesthetic intelligence and aesthetic abilities have been revealed, and a sufficient level of the aesthetic abilities is a condition for a high level of aesthetic intelligence of a person.
- ДокументПсиходіагностика художніх естетичних здібностей особистості(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Фоменко, К. І.; Найчук, В. В.Актуальність дослідження. Проблема психодіагностики естетичної обдарованості особистості є маловивченою у сучасній психології, що викликано невизначеністю статусу естетичних здібностей, естетичного інтелекту та естетичного сприйняття як її складових. Мета дослідження: розробити психодіагностичний інструментарій для дослідження естетичних здібностей особистості. Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 272 особи, віком 17-60 років, 156 жінок та 116 чоловіків. Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано тест Векслера, батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О. М. Торшилова і Т. В. Морозова), методику діагностики естетичного інтелекту особистості (В. Найчук, К. Фоменко, О. Кузнецов). Результати. Розроблено тест естетичних здібностей, перевірено його валідність та надійність. Виявлено, що вибір «почерку художника» в якості пояснювального принципу для сортування репродукцій картин відповідає найвищому рівню естетичних здібностей до чуття форми. Виявлено зв’язки естетичних здібностей із показниками невербального інтелекту,естетичного інтелекту та здібностей. Висновки. У результаті апробації тесту естетичних здібностей було доведено високу валідність та надійність представленої методики. Виявлено, що три з девяти завдань мають високу міру складності та передбачають більшу відповідність невербальному інтелекту. Доведено, що високий рівень естетичних здібностей є умовою високого рівня розвитку естетичного інтелекту. Більш складні завдання передбачають більш розвинені здатності до чуття форми та спроможність чинити опір естетично-смаковим стереотипам. Успішність у завданнях оптимальної складності більш високо корелює із здатністю до сприйняття виразності форми, тобто чутливості до образного ладу твору. Relevance of research. The problem of psychodiagnostics of aesthetic giftedness of the individual is poorly understood in modern psychology, which is caused by the uncertainty of the status of aesthetic abilities, aesthetic intelligence and aesthetic perception as its components. Aim of the study: to develop psychodiagnostic tools for the study of aesthetic abilities of the individual. Research methodd and sample. The sample consisted of 272 people aged 17-60 years, 156 women and 116 men. To substantiate the constructive validity of the method, the Wechsler test, a battery of adapted tests to study the level of development of aesthetic perception (O. Torshilova and T. Morozova), the method of diagnosing the aesthetic intelligence of the individual were used (V. Naichuk, K. Fomenko, O. Kuznetsov). Results. A test of aesthetic abilities was developed, its validity and reliability were checked. It was found that the choice of "artist's handwriting" as an explanatory principle for sorting reproductions of paintings corresponds to the highest level of aesthetic abilities to sense of form. The connections of aesthetic abilities with the indicators of nonverbal intelligence, aesthetic intelligence and abilities have been revealed. Conclusions. As a result of approbation of the test of aesthetic abilities the high validity and reliability of the presented technique was proved. It was found that three of the nine tasks are highly complex and involve greater compliance with nonverbal intelligence. It is proved that a high level of aesthetic abilities is a condition for a high level of development of aesthetic intelligence. More complex tasks include more developed abilities to sense form and the ability to resist aesthetic and taste stereotypes. Success in tasks of optimal complexity is more highly correlated with the ability to perceive the expressiveness of the form, ie sensitivity to the figurative structure of the work.