DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Лугова, М. С."

Перегляд за Автор "Лугова, М. С."

Зараз показано 1 - 12 з 12

АКТУАЛЬНІСТЬ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06-10) Лугова, М. С.
В статті розглянуто патріотичне виховання, яке потребує на тлі військового протистояння особливої уваги. Найважливішою частиною навчального процесу в сучасних українських навчальних закладах та родинах є формування патріотизму та культури міжетнічних відносин, що є дуже важливим аспектом у соціальному та духовному розвитку дітей та молоді. На основі почуття патріотизму в дитині з плином часу виникає почуття відповідальності за державу і її незалежність, з’являється усвідомлення важливості збереження матеріальних і духовних цінностей суспільства, гідності людей, особистої відповідальності перед державою. К. Д. Ушинський вважає, що патріотизм є не лише важливим завданням виховання, а й потужним педагогічним інструментом для боротьби з зовнішніми ворогами. The article deals with patriotic education, which requires special attention against the background of military confrontation. The most important part of the educational process in modern Ukrainian educational institutions and families is the formation of patriotism and culture of interethnic relations, which is a very important aspect in social and spiritual development of children and youth. Based on the feeling of patriotism in the child over time there is a sense of responsibility for the state and its independence, there is an awareness of the importance of preserving material and spiritual values of society, the dignity of people, personal responsibility to the state. K. D. Ushinsky believes that patriotism is not only an important task of education, but also a powerful pedagogical tool for the fight against external enemies.
Війна очима дітей дошкільного віку: шляхи збереження психічного здоров’я в умовах стресу
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-10-20) Лугова, М. С.
Стаття присвячена психологічній допомозі дітям в період війни. Війна – це стрес для дітей, що були евакуйовані, і для дітей, що лишились в Україні. В першому випадку – це стрес від зміни місця проживання, втрати улюбленої кімнати, іграшок, улюбленого дитячого майданчика та друзів, розлука із батьком, у другому – це звуки вибухів та інші аспекти, суміжні з війною. Залишаючись в Україні, батьки повинні усвідомлювати, що безпечного місця немає ніде, тож дитина повинна виконувати чіткі «правила гри» під керівництвом дорослого, зокрема дотримуватись правил особистої безпеки під час повітряної тривоги. Це є важливим елементом реалізації інстинкту самозахисту та формує правильні звички реакції на подібні оголошення. The article is devoted to psychological assistance to children during the war. War is stressful for children who were evacuated and for children who stayed in Ukraine. In the first case, it is stress from changing the place of residence, losing favorite room, toys, favorite playground and friends, separation from In the second case, it is the sounds of explosions and other aspects related to the war. Staying in Ukraine, parents should realize that there is no safe place anywhere, so the child must follow clear "rules of the game" under the guidance of an of an adult, in particular, to follow the rules of personal safety during air alarm. This is an important element of the implementation of the instinct of self-defense and forms the right habits of reaction to such announcements.
Особливості психосоматичної компетентності людей з алергічними реакціями та захворюваннями шкіри
(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, Діса плюс, 2018-10-27) Лугова, М. С.
У статті проаналізовано особливості психосоматичної компетентності людей з алергічними реакціями та захворюваннями шкіри. Визначено, що загальний рівень вербалізації тілесного «я» набагато вищій у осіб, що страждають на алергію та захворювання шкіри. Переповнення емоціями як позитивними, так і негативними може бути основою для розвитку психосоматичних захворювань, таких як алергія та захворювання шкіри. В статье проанализированы особенности психосоматической компетентности людей с аллергическими реакциями и заболеваниями кожи. Определено, что общий уровень вербализации телесного «я» намного выше у лиц, страдающих аллергией и заболеваниями кожи. Переполнение эмоциями как положительными, так и отрицательными может служить основой для развития психосоматических заболеваний, таких как аллергия и заболевания кожи. The article analyzes the features of psychosomatic competence of people with allergic reactions and skin diseases. The overall level of verbalisation of the bodily self has been found to be much higher in individuals with allergies and skin diseases. Overexposure to emotions, both positive and negative, can be the basis for the development of psychosomatic illnesses such as allergies and skin diseases.
Погляди на дитину та дитинство у філософських та педагогічних концепціях країн сходу
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-06) Лугова, М. С.
Метою роботи є дослідження особливостей поглядів на період дитинства та на дитину у концепціях східних педагогів та філософів. Автор проаналізував особливості педагогічних концепцій найбільших країн сходу (Китай, Японія, Індія та Туреччина) та прослідив взаємозв’язок цих концепцій із релігійними напрямами. The purpose of the work is to study the peculiarities of views on the period of childhood and on the child in the concepts of Eastern teachers and philosophers. The author analyzed the peculiarities of the pedagogical concepts of the largest countries of the East (China, Japan, India, and Turkey) and traced the relationship between these concepts and religious trends.
ПРОБЛЕМА ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ В РЕАЛІЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Лугова, М. С.
У публікації досліджено проблему дитячої праці в реаліях сучасної України. В рамках дослідження, практичного аспекту реалізації права на працю неповнолітніх в Харківській області, було проведено анкетування неповнолітніх віком від 14 до 17 років, яке дозволило зрозуміти, як реалізується право на працю неповнолітніми в нашій області. В анкетуванні прийняли участь 105 осіб. Зазначено, що важливим є контроль та відповідальність за залучення малолітньої особи до праці. Важливом є контроль за додержанням законодавчіх норм щодо умов праці неповнолітніх. Та перш за все, важливим є усвідомлення унікальності періоду дитинства, як найбільш сенситивного та впливового періоду, який створює базу навичок, звичок, уявлень про навкольшне середовище, соціальні, культурні особливості та базові понять «гарно» та «погано», «можна» чи «заборонено». The publication examines the problem of child labor in the realities of modern Ukraine. As part of the research, a practical aspect of the implementation of the right to work for minors in the Kharkiv region, a survey of minors aged 14 to 17 was conducted, which allowed us to understand how the right to work for minors is implemented in our region. Accepted in the survey participation of 105 people. It is noted that it is important to control and take responsibility for involving minors in work. It is important to monitor compliance with the legislative requirements norms regarding working conditions of minors. But first of all, it is important to realize the uniqueness of the childhood period, as the most sensitive and influential period that creates a base of skills, habits, ideas about the environment, social, cultural features and basic concepts of "beautiful" and "bad", "possible" or "forbidden".
Психологічні особливості незадоволення дівчат своїм тілом у юнацькому віці
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-10-26) Лугова, М. С.; Підчасов, Є. В.
В статті викладено, як прийняти і полюбити себе, в цьому допоможуть практичні методи. Запропоновано такі методи роботи над собою для прийняття себе, свого тіла і тілесності інших людей, як: тілесно-орієнтовані тренінги; процесуально-орієнтована психотерапія (як семінари, так і індивідуальні консультації); вчасна консультація у фахівця (психолога), який компетентний у цьому питанні; для жінок – семінари по розкриттю жіночності; тренінги за інтенсивними практиками дихання тощо. В статье изложено, как принять и полюбить себя, в этом помогут практические методы. Предложены следующие методы работы над собой для принятия себя, своего тела и телесности других людей, как: телесно-ориентированные тренинги; процессуально-ориентированная психотерапия (как семинары, так и индивидуальные консультации); своевременная консультация у специалиста (психолога), который компетентен в этом вопросе; для женщин – семинары по раскрытию женственности; тренинги по интенсивным практиками дыхания и тому подобное. The article outlines how to accept and love yourself, with practical methods to help you do this. The following methods of working on yourself to accept yourself, your body and the bodies of others are suggested: body-oriented trainings; process-oriented psychotherapy (both workshops and individual consultations); timely consultation with a specialist (psychologist) who is competent in this matter; for women –workshops to discover femininity; trainings on intensive breathing practices and the like.
РЕАЛІЗАЦІЯ СВІДОМОГО БАТЬКІВСТВА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СТРУКТУРНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСВІДУ
(Baltija Publishing, 2022-08-30) Лугова, М. С.
У публікації розглянуто освітній проект: «Реалізація свідомого батьківства через призму структурно-філософського досвіду». Напрямами реалізації цього проекту є оволодіння теоретичною базою для майбутньої взаємодії з дитиною на різних вікових етапах у контексті проблемних ситуацій та у кризовому середовищі. Зазначено, що свідоме планування сім’ї є надзвичайно важливим, як для суспільства загалом, так і для кожної пари окремо. Психологічне здоров’я кожної особистості залежить від клімату навколишнього середовища, де перебуває особа більшість часу. Як пошук роботи та кар’єрне зростання є запорукою матеріального успіху, так і вибір супутника життя та планування дітей є ключовим елементом у духовному та соціальному зростанні. Для людини, що прагне до розвитку своїх здібностей, використання ресурсів, сімейний лад та домашній устрій є ключем до гармонії із собою, до можливостей бути відповідальним за себе та бути прикладом для підростаючого покоління. Людина, як соціальна істота, є частиною своєї сімейної системи, та несе відповідальність за її продовження. Успішний вибір супутника життя та свідоме батьківство є сприятливими факторами для реалізації усіх аспектів життя. The publication discusses the educational project: "Implementation of conscious parenthood through the prism of structural and philosophical experience". The directions of the implementation of this project are mastering the theoretical basis for future interaction with the child at different age stages in the context of problematic situations and in a crisis environment. It is noted that conscious family planning is extremely important, both for society in general and for each couple individually. The psychological health of each individual depends on the climate of the environment where the person spends most of the time. Just as finding a job and career growth is the key to material success, choosing a life partner and planning children is a key element in spiritual and social growth. For a person striving for the development of his abilities, use of resources, family system, etc home order is the key to harmony with oneself, to opportunities to be responsible for oneself and to be an example for the younger generation. Man, as a social being, is part of his family system, and is responsible for its continuation. The successful choice of a life partner and conscious parenting are favorable factors for the realization of all aspects of life.
РОМАНТИЗАЦІЯ ОБРАЗУ ДИТИНИ ТА СВІТУ ДИТИНСТВА
(Baltija Publishing, 2022) Лугова, М. С.
У сучасних військових реаліях найбільшого резонансу викликають новини про жертви серед мирного населення, а саме серед дітей. Такі втрати відзиваються найсильнішою скорботою та сумом в суспільстві, адже дитина є значущим символом, який бере свій початок з давніх давен. Образ дитини та світ дитинства є міждисциплінарним питанням, яке досліджується досить активно та ефективно, але зважаючи на динамічність суспільних процесів, заявлена тематика знаходить нові форми вираження та нову актуальність. Велика кількість дитячих сюжетів у мистецтві, зокрема в літературі та живописі, віддзеркалюють прогрес динамічних процесів у реальному змісті дитинства та її символізації у культурі та суспільній свідомості. Романтизація образу дитини та світу дитинства існує на рівні архетипу, символу, якій є максимально наближеним до реальності життя, адже стратегія розвитку дитини та її зростання є незмінним механізмом, який реалізується в кожному поколінні, незалежно від епохи, культури, соціального статусу тощо. Автор ставить за мету дослідження особливостей сприйняття дитини та світу дитинства на різних етапах суспільного розвитку – від Середньовіччя до нинішнього часу, періоду військових дій в Україні. Тема «дитина та війна» сьогодні є дуже болючою, особливо для Україні в період військового стану. In today's military realities, the news of civilian casualties, particularly among children, is the most resonant. Such losses cause the strongest grief and sadness in society, because the child is a significant symbol that dates back to ancient times. The image of the child and the world of childhood is an interdisciplinary issue that is being researched quite actively and effectively, but in view of the dynamism of social processes, the stated topic finds new forms of expression and new relevance. A large number of children's subjects in art, particularly in literature and painting, reflect the progress of dynamic processes in the real content of childhood and its symbolisation in culture and public consciousness. The romanticisation of the image of the child and the world of childhood exists at the level of an archetype, a symbol, which is as close as possible to the reality of life, because the strategy of child development and growth is an unchanging mechanism that is implemented in every generation, regardless of era, culture, social status, etc. The author aims to study the peculiarities of the perception of the child and the world of childhood at different stages of social development - from the Middle Ages to the present, the period of military operations in Ukraine. The topic of "child and war" is very painful today, especially for Ukraine during the period of martial law.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ НАСЛІДКІВ ПРИМУСОВОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ
(Олді+, 2023) Лугова, М. С.
У статті розглядаються можливості і перспективи мінімізації екзистенційних наслідків і етносоціальних ризиків примусового переміщення чи депортації осіб, зокрема, акцент зроблено на виявленні та систематизації фактів вивезення в росію українських дітей. На основі комплексного міждисциплінарного аналізу розкриваються відмінності між етносоціальними і екзистенційними ризиками, узагальнено історичний досвід подолання таких ризиків. Обґрунтовано примусове переміщення дитини як зміну не тільки її громадянського статусу, а й її ідентичності, уявлень про себе, що може спричинити ряд екзистенційних труднощів у подальшій соціалізації та самореалізації. The article examines the possibilities and prospects for minimising the existential consequences and ethno-social risks of forced displacement or deportation of persons, with a particular focus on identifying and systematising the facts of the export of Ukrainian children to Russia. On the basis of a comprehensive interdisciplinary analysis, the differences between ethno-social and existential risks are revealed, and the historical experience of overcoming such risks is summarised. The author substantiates the forced displacement of a child as a change not only in his or her civil status, but also in his or her identity and self-concept, which can lead to a number of existential difficulties in further socialisation and self-realisation.
ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ФЕНОМЕНА ДИТИНСТВА У ТВОРЧОСТІ Г. С. СКОВОРОДИ
(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2023) Лугова, М. С.
У роботі розглядаються ключові філософські концепції Г. С. Сковороди. Розкриваються можливості і перспективи використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Зокрема, акцент зроблено на дитинстві як предметі дослідження філософа. Розширено межі сприйняття дитинства та проведено аналіз світу дитинства Григорія Сковороди в декількох вимірах: дитина в класичному розумінні; архетип дитини як прояв зв’язку з Богом; період дитинства Григорія Сковороди. The article examines the key philosophical concepts of H. S. Skovoroda. The possibilities and prospects of using philosophical concepts in the modern realities in Ukraine are revealed. In particular, the focus is on childhood as a subject of the philosopher’s research. The boundaries of the perception of childhood are expanded, and the world of Grigoriy Skovoroda’s childhood is analyzed in several dimensions: a child in the classical sense; the archetype of the child as a manifestation of the connection with God; childhood period of Grigory Skovoroda.
ФІЛОСОФСЬКІ РЕФЛЕКСІЇ “ДИТИНИ” В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2022) Лугова, М. С.
Актуальність теми дослідження. В українському суспільстві окремим культурним елементом є дитина та період дитинства, як соціальний феномен. Народна педагогіка, родинне виховання, виховні звичаї та традиції з використанням фольклору, що були основою освіти, знов виходять на перший план, відображуючи самобутність української родини, яка є дзеркалом народності загалом. Постановка проблеми. Геополітичні зміни, знаходження територій України в складі інших держав та глобалізація створили негативні умови для існування української культури та народних традицій. Однак, війна в Україні актуалізувала потребу не тільки в шануванні культурної спадщини, а й в дослідженні, використанні й популяризації її серед населення на територіях України. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження дитини в контексті традиціної родини відбувалось на основі українського села у ХХ столітті. Ця сфера цікавила зокрема О. О. Ярошинську, О. В. Квас, Н. В. Жмуд, З. П. Бакум, А. Ємельову, З. П. Богдан, С. М. Ткачук. Постановка завдання. Завданням дослідження є соціально-філософський аналіз “дитини”, “дитинства” в традиційній української родині, досліджуючи особливості української культури. Виклад основного матеріалу. Діти в українській традиційній родині є обов’язковим елементом. Сам шлюб був реалізацією потреби у продовженні роду, а сім’ї здебільшого були багатодітні, аборт суспільно засуджувався. Процес виховання реалізувався засобами народної педагогіки, яка вважалось найбільшим джерелом мудрості. Кожна дитина мала свої обов’язки по господарству, відповідно віку та фізичним можливостям. Тобто, дитина в українській родині була повноцінним членом соціальної групи. Дорослі сприймали її рівною собі. Світові динамічні процеси привнесли в українську родину нові, нетрадиційні аспекти, які безперечно мають вплив і на дитину: одностатеві відносини, чайлд-фрі, гостьові шлюби, полігамні відносини тощо. Такі тенденції стають дедалі розповсюдженішими серед країн Європи та США, зважаючи на домінування толерантності, плюралізму, секулярізації суспільства. Однак, вони мають великий вплив на феноменологію дитинства, адже зменшують рівень народжуваності через відмову або неспроможність народження дитини. Такі умови роблять родину не життєздатною, а отже призводить до негативної динаміки самовідтворення та продовження роду. Важливим на сьогодні є навчання молодого покоління основам народної культури та її особливостям, які є символами народності, єдності та патріотизму в українській свідомості. Самобутні архетипи з українського фольклору (з легенд, казок) значно рідніше та органічніше поєднуються з дитячими колисковими та накладають позитивний відбиток на формування особистості дитини. Вони мають вплив не тільки на патріотичне ставлення до батьківщини, а й виховують характерні для українського народу риси: працелюбність, повага до батьків та літніх людей, гуманне ставлення до навколишнього середовища, високі моральні якості, сила духу та сила волі, гідності, честь та відвага. Висновки. Філософське значення родини полягає у збереженні та відродженні нації, а життєздатна нація зберігає себе в родині, сили якої спрямовані на підтримку життєдіяльності всього суспільного середовища, через працю, взаємодію з природнім середовищем, творчу діяльність та повагу до власної історії, мови, культури та традицій. Ідея духовності, працьовитості, творчої діяльності, любові до життя у гармонії з природою – червоною ниткою простежується через твори українських класиків літератури та мистецтва. Саме ці чесноти є актуальними сьогодні для всього українського народу, а формування їх відбувається через навчання молодих осіб, які через невеликий проміжок часу стануть батьками та зможуть використовувати зазначені цінності під час родинного виховання. Urgency of the research. In Ukrainian society, a separate cultural element is the child and the period of childhood, as a social phenomenon. Folk pedagogy, family upbringing, educational customs and traditions with the use of folklore, which were the basis of education, again come to the fore, reflecting the identity of the Ukrainian family, which is a mirror of the nation as a whole. Target setting. Geopolitical changes, finding the territories of Ukraine as part of other territories, globalization - created negative conditions for the existence of Ukrainian culture and traditions, but the war situation in Ukraine actualized the need not only to respect the cultural heritage, but also to study, use, popularize it in the territories of Ukraine. Actual scientific researches and issues analysis. The study of the child in the context of the traditional family took place on the basis of a Ukrainian village in the 20th century. This area was of particular interest to O. O. Yaroshynska, O. V. Kvas, N. V. Zhmud, Z. P. Bakum, A. Yemelovu, Z. P. Bohdan, S. M. Tkachuk. The research objective. Based on the analysis of the latest research and publications, taking into account the problematic and topicality of the issue, the task of the research is a socio-philosophical analysis of "child", "childhood" in a traditional Ukrainian family, exploring the peculiarities of Ukrainian culture. The statement of basic materials. Children are an essential element in a traditional Ukrainian family. Marriage itself was the realization of the need for procreation, and families were mostly large, abortion was socially condemned. The process of education was implemented by means of folk pedagogy, which was considered the greatest source of wisdom. Each child had his own responsibilities in the household, according to age and physical capabilities. That is, a child in a Ukrainian family was a full-fledged member of a social group that was perceived as an equal. Global dynamic processes have brought new, non-traditional aspects to the Ukrainian family, which undoubtedly have an impact on the child: same-sex relationships, child-free, guest marriages, polygamous relationships, etc. Such tendencies are becoming more and more widespread among the countries of Europe and the USA, taking into account the dominance of tolerance, pluralism, and secularization of society. However, they have a great influence on the phenomenology of childhood, because they reduce the birth rate due to refusal or inability to have a child. Such conditions make the family unsustainable, and therefore lead to negative dynamics of self-reproduction and procreation. It is important today to teach the young generation the basics of national culture and its features, which are symbols of nationhood, unity and patriotism in the Ukrainian consciousness. Unique archetypes from Ukrainian folklore (from legends, fairy tales) combine with children's lullabies much more natively and organically and leave a positive impression on the formation of the child's personality. They have an impact not only on the patriotic attitude to the homeland, but also bring up the characteristics characteristic of the Ukrainian people: hard work, respect for parents and the elderly, humane attitude to the environment, high moral qualities, strength of spirit and willpower, dignity, honor and courage. Conclusions. The philosophical meaning of the family lies in the preservation and revival of the nation, and a viable nation preserves itself in the family, the forces of which are aimed at supporting the vitality of the entire social environment, through work, interaction with the natural environment, creative activity and respect for its own history, language, culture and traditions. The idea of spirituality, hard work, creative activity, love of life in harmony with nature - a red thread can be traced through the works of Ukrainian classics of literature and art. It is these virtues that are relevant today for the entire Ukrainian people, and their formation takes place through the education of young people who, after a short period of time, will become parents and use these values during family upbringing.
ФІЛОСОФІЯ ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ: ВІД І. КАНТА ДО В. КРЕМЕНЯ
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Лугова, М. С.
У статті розглядаються особливості концепції дитиноцентризму на різних етапах розвитку суспільства, зокрема акцентується на виявленні та систематизації інформації щодо тенденцій дослідження дитини як самостійного, унікального елемента суспільної групи. Розглядається концепт свободи як ключова характеристика гармонійного природного розвитку дитини. Ретроспективний аналіз джерел дозволив простежити динамічність розвитку дитиноцентризму як філософської та педагогічної концепції, з опертям на погляди таких фахівців, як: Я.Коменський, Ж.-Ж. Руссо, І. Песталоцці, І. Кант, Г. Сковорода, К. Ушинський, Л. Виготський, В. Сухомлинський, А. Макаренко, А. Дістервег, Д. Дьюї, М. Монтессорі, В. Преєр, Я. Корчак, М. Мід, В. Кремень. На основі комплексного міждисциплінарного аналізу прояснюються відмінності між концепціями філософів, психологів та педагогів в аспекті критичного осмислення теоретичних конструктів, узагальнюється історичний досвід суголосно зазначеному міждисциплінарному питанню. Виявляються та описуються ключові характеристики дитиноцентризму. Обґрунтовується ідея дитиноцентризму як провідна ланка гуманізму, потреба в якій є нагальною для сучасного етапу розвитку суспільства в контексті глобальних змін та агресії Російської Федерації щодо України. The article examines the peculiarities of the concept of child-centrism at various stages of the development of society, in particular, the emphasis is placed on the identification and systematization of information regarding the trends of the study of the child as an independent, unique element of the social group. The concept of freedom is considered as a key characteristic of the child’s harmonious natural development. Retrospective analysis of sources made it possible to trace the dynamic development of child-centrism as a philosophical and pedagogical concept, based on the views of such specialists as Ya. Komensky, Zh-Zh. Rousseau, I. Pestalozzi, I. Kant, H. Skovoroda, K. Ushinskyi, L. Vygotskyi., V. Sukhomlynskyi, A. Makarenko, A. Disterweg, D. Dewey, M. Montessori, V. Preyer, J. Korchak, M. Med, V. Kremen. Within the framework of the study, please note that the trends towards the actualization of child-centrism have been developing since the beginning of an in-depth study of the leading components and aspects of educational practices. On the basis of a complex interdisciplinary analysis, the differences between the concepts of philosophers, psychologists and teachers are revealed, in the context of a critical understanding of theoretical constructs, the historical experience within the framework of the specified interdisciplinary issue is summarized. The key characteristics of child-centrism are identified and described. Child-centrism is considered here as a philosophical concept, on the basis of which a model of raising and teaching a child was developed, the purpose of which is to expand his life path and self-development, attention to the system of his values and interests in order to form the basics of life competence in him. The idea of child-centrism as a leading link of humanism, the need for which is urgent for the current stage of the development of society in the context of global changes and the war in Ukraine, is substantiated. The value of human life comes to the fore when a person is in certain «material deprivation», losing his own property, being evacuated. During the war, a child becomes one of the highest values, as a counterpoint to death. It is the child who is a symbol of life, rebirth, purity and holiness in social consciousness, culture, and art.

Перегляд за Автор "Лугова, М. С."

Результатів на сторінку

Параметри сортування