ФІЛОСОФІЯ ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ: ВІД І. КАНТА ДО В. КРЕМЕНЯ
Завантаження...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Анотація
У статті розглядаються особливості концепції дитиноцентризму на різних етапах розвитку суспільства, зокрема акцентується на виявленні та систематизації інформації щодо тенденцій дослідження дитини як самостійного, унікального елемента суспільної групи. Розглядається концепт свободи як ключова характеристика гармонійного природного розвитку дитини. Ретроспективний аналіз джерел дозволив простежити динамічність розвитку дитиноцентризму як філософської та педагогічної концепції, з опертям на погляди таких фахівців, як: Я.Коменський, Ж.-Ж. Руссо, І. Песталоцці, І. Кант, Г. Сковорода, К. Ушинський, Л. Виготський, В. Сухомлинський, А. Макаренко, А. Дістервег, Д. Дьюї, М. Монтессорі, В. Преєр, Я. Корчак, М. Мід, В. Кремень. На основі комплексного міждисциплінарного аналізу прояснюються відмінності між концепціями філософів, психологів та педагогів в аспекті критичного осмислення теоретичних конструктів, узагальнюється історичний досвід суголосно зазначеному міждисциплінарному питанню. Виявляються та описуються ключові характеристики дитиноцентризму. Обґрунтовується ідея дитиноцентризму як провідна ланка гуманізму, потреба в якій є нагальною для сучасного етапу розвитку суспільства в контексті глобальних змін та агресії Російської Федерації щодо України. The article examines the peculiarities of the concept of child-centrism at various stages of the development of society, in particular, the emphasis is placed on the identification and systematization of information regarding the trends of the study of the child as an independent, unique element of the social group. The concept of freedom is considered as a key characteristic of the child’s harmonious natural development. Retrospective analysis of sources made it possible to trace the dynamic development of child-centrism as a philosophical and pedagogical concept, based on the views of such specialists as Ya. Komensky, Zh-Zh. Rousseau, I. Pestalozzi, I. Kant, H. Skovoroda, K. Ushinskyi, L. Vygotskyi., V. Sukhomlynskyi, A. Makarenko, A. Disterweg, D. Dewey, M. Montessori, V. Preyer, J. Korchak, M. Med, V. Kremen. Within the framework of the study, please note that the trends towards the actualization of child-centrism have been developing since the beginning of an in-depth study of the leading components and aspects of educational practices. On the basis of a complex interdisciplinary analysis, the differences between the concepts of philosophers, psychologists and teachers are revealed, in the context of a critical understanding of theoretical constructs, the historical experience within the framework of the specified interdisciplinary issue is summarized. The key characteristics of child-centrism are identified and described. Child-centrism is considered here as a philosophical concept, on the basis of which a model of raising and teaching a child was developed, the purpose of which is to expand his life path and self-development, attention to the system of his values and interests in order to form the basics of life competence in him. The idea of child-centrism as a leading link of humanism, the need for which is urgent for the current stage of the development of society in the context of global changes and the war in Ukraine, is substantiated. The value of human life comes to the fore when a person is in certain «material deprivation», losing his own property, being evacuated. During the war, a child becomes one of the highest values, as a counterpoint to death. It is the child who is a symbol of life, rebirth, purity and holiness in social consciousness, culture, and art.
Опис
Ключові слова
дитина, дитиноцентризм, педагогічні підходи, гуманізм, цінність життя, child, child-centrism, pedagogical approaches, humanism, value of life
Цитування
Лугова М. С. Філософія дитиноцентризму: від І. Канта до В. Кременя / М. С. Лугова // Дослідження з історії і філософії науки і техніки. – 2023. – Т. 32, № 1. – С. 99–107.