Перегляд за Автор "Лаврухіна, В. Л."
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВикористання фразеологічних одиниць у викладанні англійської мови як один з аспектів формування соціокультурної компетенції(Міжнародний гуманітарний університет, Гельветика, 2021) Лаврухіна, В. Л.У процесі становлення в Україні ринкових відносин, на фоні світової глобалізації перед майбутніми фахівцями стоїть проблема переосмислення стереотипів мислення, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, що свідчить про актуальність вивчення мовних явищ у їх співвідношенні з кумулятивною, культуроносною функцією. Це передбачає виявлення національно-культурної специфіки мовних единиц і, перш за все, слова як комплексної одиниці мови та культури. Тому нині однією з провідних тенденцій у процесі професійної підготовки має стати систематичне включення у навчальний процес на всіх його етапах елементів культури. У статті розглядається важливість включення елементів культури у навчальний процес при підготовці майбутніх вчителів іноземної мови, а саме, вивчення фразеологічного фонду, як складової розвитку соціокультурної компетенції фахівців. Формування соціокультурної компетенції є важливим фактором в оволодінні іноземною мовою. Одним з важливих напрямків у процесі професійної підготовки майбутніх викладачів має стати взаємодія. складових культури та освітнього процесу на різних етапах. Важливо сприймати ідіоми в контексті, який подається в автентичних джерелах. Вказується, що якщо контекст культури передбачає знання реалій, загальних для всього народу-носія, то соціальний контекст – це знання конкретних соціальних умов спілкування, прийнятих у країні, мова якої вивчається. Саме в них природньо виражається мислення англійців у мові. Вивчення фразеологічних одиниць та вільне володіння ними тісно пов’язане з соціокультурною компетенцією. У статті наводяться приклади практичних завдань метою яких є вдосконалення професійної компетенції майбутніх спеціалістів, виокремлюються певні труднощі, які можуть трапитися у процесі навчання. Завдання можуть базуватися як на самостійній роботі студентів, так і груповій, коли викладач корелює роботу, щодо визначення значень фразеологічних одиниць. Особлива увага приділяється перекладу ідіом, що важливо для розуміння менталітету англійців. Вказується важливість етимологічного аналізу фразеологічних одиниць, який зв’язує мову з історичними подіями, персоналіями, природою країни, мова якої вивчається. Розглядаються фактори, які сприяють успішному оволодінню мовою. В процессе становления в Украине рыночных отношений, на фоне мировой глобализации перед будущими специалистами стоит проблема переосмысления стереотипов мышления, ценностных ориентаций, социальных установок, что свидетельствует об актуальности изучения языковых явлений в их соотношении с кумулятивной, культуроносной функцией. Это предусматривает выявление национально-культурной специфики языковых единиц и, прежде всего, слова как комплексной единицы языка и культуры. Поэтому в настоящее время одной из ведущих тенденций в процессе профессиональной подготовки должно стать систематическое включение в учебный процесс на всех его этапах элементов культуры. В статье рассматривается важность включения элементов культуры в учебный процесс при подготовке будущих учителей иностранного языка, а именно, изучение фразеологического фонда, как составляющей развития социокультурной компетенции специалистов. Формирование социокультурной компетенции является важным фактором в овладении иностранным языком. Одним из важных направлений в процессе профессиональной подготовки будущих преподавателей должно стать взаимодействие составляющих культуры и образовательного процесса на разных этапах. Важно воспринимать идиомы в контексте, которые подается в аутентичных источниках. Указывается, что если контекст культуры предусматривает знание реалий, общих для всего народа-носителя, то социальный контекст – это знание конкретных социальных условий общения, принятых в стране, язык которой изучается. Именно в них естественно выражается мышление англичан в языке. Изучение фразеологических единиц и свободное владение ими тесно связано с социокультурной компетенцией. В статье приводятся примеры практических заданий, целью которых является совершенствование профессиональной компетенции будущих специалистов, выделяются определенные трудности, которые могут случиться в процессе учебы. Задания могут базироваться как на самостоятельной работе студентов, так и групповой, когда преподаватель коррелирует работу, относительно определения значений фразеологических единиц. Особенное внимание уделяется переводу идиом, что важно для понимания менталитета англичан. Указывается важность этимологического анализа фразеологических единиц, который связывает язык с историческими событиями, персоналиями, природой страны, язык которой изучается. Рассматриваются факторы, которые способствуют успешному овладению языком. In the process of formation of market relations in Ukraine and being in the medium of globalization, future specialists face the problem changing the stereotypes of thinking, values, social attitudes, which indicates the relevance of studying linguistic phenomena with cumulative, cultural function. This involves identifying the national and cultural specifics of the language units and, above all, a word as a complex unit of language and culture. Therefore, one of the leading tendencies in the process of professional training should be a systematic inclusion of culture elements in the educational process at all stages. The article reveals the importance of including the elements of culture into the learning process of future foreign language teachers, namely, studying the phraseological fund as a constituent of the social and cultural competence development of specialists. Social and cultural competence formation is an important factor in a foreign language mastering. One of the important directions in the process of professional training should be systematic including culture elements in the teaching process at its different stages. Studying phraseological units and their fluent usage are closely connected with social and cultural competence. There are given the examples of practical exercises for improving future specialists’ professional competence. It is important to consider idioms in the context presented in authentic sources. It is pointed out that if the culture context presupposes knowledge of the realities common to the whole English nation, then the social context is the knowledge of the specific social conditions of communication adopted in the country the language of which is being studied. These very conditions naturally express the way of thinking of the English. The study of phraseological units and their fluent usage are closely connected with social and cultural competence. The article provides examples of practical tasks aimed at improving the professional competence of future specialists. There also certain difficulties which may occur in the learning process are highlighted. Tasks can be based on both independent work of students and group work, when a teacher correlates the work giving help in determining the meaning of phraseological units. Particular attention is paid to the translation of idioms, which is important for understanding the mentality of the English. The importance of etymological analysis of phraseological units that connects the language with historical events, personalities, the nature of the country is indicated. Factors that contribute to the successful mastering of the language are considered.
- ДокументКОГНИТИВНА МЕТАФОРА ЯК ДИСКУРСИВНИЙ ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ АВТОРСЬКИХ ІНТЕНЦІЙ(Ужгородський національний університет, ВД «Гельветика», 2022-12) Лаврухіна, В. Л.Статтю присвячено проблемам художнього дискурсу а саме, ролі комунікативної інтенції у художньому тексті. Інтеграція лінгвокогнітивної парадигми до текстових студій дозволяє розглядати семантику тексту як ментальну репрезентацію дійсності. Розглядається поняття інтенціональності як універсального засобу вираження мовленнєвих потреб та ідей автора художнього тексту. Когнітивна метафора, втілена у експресивно виражальних одиницях мови, перебуває у безпосередній залежності від авторського задуму, слугує засобом декодування намірів мовця, відображає комунікативно-інтенційний зміст тексту. Саме в межах лінгвокогнітивної парадигми, з погляду представлених у тексті знань, можливе поглиблене вивчення категорій художнього тексту, і зокрема його інтенціональності. Інтенціональність розглядається як одна з базових властивостей художнього тексту, яка співвідноситься з вербалізованими в ньому знаннями та актуалізується через навантажені текстові компоненти, що втілюють авторські інтенції й моделюють імовірні реакції адресата, пов'язані зі сприйняттям та інтерпретацією дійсності, представленій у художньому тексті. Вивчення мови в динамічному розвитку в художньому тексті, в аспекті активної діяльності мовної особистості має безпосередній стосунок до аналізу лінгвістичних засобів у контексті їх можливостей втілювати комунікативні інтенції мовця, реалізувати авторські задуми за допомогою мовних засобів. Дослідження орієнтується на положення, згідно з якими зміст тексту не може бути зведений до об'єктивного зображення об'єктів та подій текстової дійсності, тому що один і той самий об'єкт (подія) у тексті, залежно від знань і намірів автора, може бути описаний за допомогою різноманітних мовних форм у ракурсі авторського бачення світу. Когнітивна метафора втілена у вербальні форми стає провідним дискурсивним засобом реалізації авторських інтенцій. Вербалізуючи концептуальні метафори, автор використовує різноманітні стилістичні прийоми. Метафоричні моделі створюються на основі асоціативного потенціалу слова на синтагматичному рівні або на основі взаємодії лексики в межах асоціативного ряду. The article is devoted to the problems of artistic discourse, namely, the role of communicative intention in the text of fiction. The integration of the linguistic-cognitive paradigm into text studies allows to consider the semantics of the text as a mental representation of reality. The concept of intentionality is considered as a universal means of expressing the language needs, ideas, and instructions of the author of the fiction text. Cognitive metaphor embodied in expressive units of language, is directly dependent on the author’s intentions and serves as a means of decoding the speaker’s intentions, reflects the communicative-intentional content of the text. It is within the limits of the linguistic-cognitive paradigm, from the point of view of the knowledge presented in the text, that an in-depth study of the categories of the fiction text, and, in particular, its intentionality, is possible. It is considered, that intentionality is one of the basic properties of the fiction text, which correlates with the knowledge verbalized in it and is actualized through loaded text components that embody the author’s intentions and model the likely reactions of the addressee related to the perception and interpretation of the reality presented in the fiction text. The study of the language in dynamic development in the fiction text, in the aspect of the activity of the linguistic personality, is directly related to the analysis of linguistic means in the context of their ability to embody the communicative intentions and aesthetic needs of the speaker, to realize the author’s ideas with the help of linguistic means. The research focuses on the postulates according to which the content of the text cannot be reduced to an objective image of objects and events of textual reality, because the same object (event) in the text, depending on the knowledge and intentions of the author, can be described using various language forms in the perspective of the author’s vision of the world. Cognitive metaphor embodied in verbal forms becomes the leading discursive means of realizing the author’s intentions. Verbalizing conceptual metaphors, the author uses various stylistic techniques. Metaphorical models are created on the basis of the associative potential of a word at the syntagmatic level or on the basis of the interaction of vocabulary within the associative range.
- ДокументКОГНІТИВНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ШЛЯХ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ(Cuiavian University in Wloclawek, 2024-02-05) Лаврухіна, В. Л.У тезах розглянуто комунікативно-когнітивний підхід до навчання іноземної мови. Основою створення комунікативно-когнітивного підходу стали комунікативний підхід, комунікативний метод та когнітивний підхід. Важливим є розвиток рефлексії. Зазначено, що процес навчання є не лише особистісний, а й соціально-обумовлений процес. Тому у навчально-пізнавальному процесі актуальна співпраця не тільки студентів, але й студентів та викладача. Ця співпраця є багатогранний та трудомісткий процес, який має за ціль формування когнітивних умінь при роботі з навчальним матеріалом. The thesis deals with the communicative and cognitive approach to foreign language teaching. The basis of the communicative-cognitive approach is the communicative approach, the communicative method and the cognitive approach. The development of reflection is important. It is noted that the learning process is not only a personal but also a socially conditioned process. Therefore, in the educational and cognitive process, cooperation is relevant not only for students, but also for students and teachers. This cooperation is a multifaceted and time-consuming process aimed at developing cognitive skills when working with educational material.
- ДокументОрганізація спілкування викладача і студента у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2022-02-24) Лаврухіна, В. Л.В статті розглянуто педагогічне спілкування, яке включає різні аспекти: взаємовплив, взаємовідносини, взаєморозуміння. Ефективна організація спілкування викладача зі студентами також залежить від обраного викладачем стиля спілкування. Стиль – це усталена система способів і прийомів, які використовує викладач у взаємодії. Вона залежить від особистісних якостей викладача і параметрів ситуації спілкування. Запорукою продуктивного стилю у педагогічному спілкуванні стає спрямованість на студента, його розвиток, захопленість своєю справою, професійне володіння організаторською технікою і делікатність. The article deals with pedagogical communication, which includes various aspects: mutual influence, relationships, mutual understanding. Effective organization of teacher's communication with students also depends on on the style of communication chosen by the teacher. Style is a well-established system methods and techniques used by the teacher in interaction. It depends on personal qualities of the teacher and the parameters of the communication situation. The key to productive style in pedagogical communication is the focus on student, his development, enthusiasm for his work, professional organizational technique and delicacy.