Перегляд за Автор "Ковтун, А. В."
Зараз показано 1 - 5 з 5
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументПедагогіка дозвілля – запорука формування професійних компетентностей(Харківський національний університет радіоелектроніки, 2020-01-10) Денисенко, А. О.; Мкртічян, О. А.; Білецька, С. А.; Ковтун, А. В.Розглядаються питання, пов’язані з визначенням професійної та дозвіллєвої компетентностей. Автори зауважують на необхідності створення дозвіллєвого середовища в умовах вищого педагогічного закладу як важливого чинника формування професійних компетентностей (загалом – дозвіллєвої компетентності) майбутніх педагогів та зосереджують увагу на важливості введення до освітньої програми педагогічних вишів навчальної дисципліни «Педагогіка дозвілля». Рассматриваются вопросы, связанные с определением профессиональной и досуговой компетентностей. Акцентируется внимание на необходимости создания досуговой среды в условиях высшего педагогического заведения как важного фактора формирования профессиональных компетентностей (в частности – досуговой компетентности) будущих педагогов и концентрируют внимание на важности введения в образовательную программу высших педагогических заведений учебной дисциплины «Педагогика досуга». The article deals with issues related to the definition of professional and leisure competencies, the need to create a leisure environment in a higher education institution as an important factor in the formation of professional competencies of future educators. The content and methods, essence and technologies, functions and role of leisure activities for self-realization of personality research of scientists (I. Biletska, I. Boichev, V. Bochelyuk, N. Huziy, N. Maksimvska, B. Naboka, I. Petrova, I. Sidor, O. Tadeusz, B. Titov) are described in the article. The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the organization of leisure activities in a higher pedagogical institution, the result of which is the successful socialization of the student's personality and the formation of leisure competence in future teachers. Professional leisure competence of the teacher is a specific professional and personal education, which provides productive pedagogical activity in the field of cultural and educational leisure and recreation, promotes the successful realization of educational tasks, allows effective use of artistic and creative forms and specific methods of teaching and upbringing in pedagogically organized leisure and form a certain integrated professional competence system of teacher who organizes cultural and leisure activities and recreation; and also ensure that future professionals are prepared for successful cultural and educational activities. Thus, the social state of society, the task of building a democratic state and the civil society creation encourage the educational process to be improved. Vocational training for future educators has potential reserves for a more effective formation of readiness to organize leisure activities. Further research may be aimed at identifying the features of the professional leisure competences’ formation in future educators, in accordance with requirements of new generation standards, which take into account the harmonization of specialist training’s content in the context of European integration and current trends in labor market.
- ДокументРеалізація технології формування естетичної культури майбутніх вихователів(Класичний приватний університет, Запоріжжя; Видавничий дім "Гельветика", 2020) Давидова, М. О.; Ковтун, А. В.; Шевченко, Н. О.Стаття присвячена одній з актуальних проблем у професійній та дошкільній освіті – формуванню естетичної культури майбутніх вихователів. Визначено проблеми формуванню естетичної культури майбутніх вихователів у контексті проєкту Концепції розвитку дошкільної освіти в Україні. Охарактеризовано суть поняття «естетична культура» та визначено показники (ставлення до формування власної естетичної культури, естетичні знання (естетичний кругозір), залученість в естетичну діяльність) та рівні сформованості естетичної культури майбутніх вихователів (високий, середній, низький). Статья посвящена одной из актуальных проблем в профессиональном и дошкольном образовании – формированию эстетической культуры будущих воспитателей. Определены проблемы формирования эстетической культуры будущих воспитателей в контексте проекта Концепции развития дошкольного образования в Украине. Охарактеризованы сущность понятия «эстетическая культура» и определены показатели (отношение к формированию собственной эстетической культуры, эстетические знания (эстетический кругозор), вовлеченность в эстетическую деятельность) и уровни сформированности эстетической культуры будущих воспитателей (высокий, средний, низкий). The article is devoted to one of the current problems in vocational and preschool education – the formation of aesthetic culture of future educators. Problems of formation of aesthetic culture of future educators in the context of the project of the Concept of development of preschool education in Ukraine are defined. The essence of the concept of “aesthetic culture” is characterized and indicators (attitude to the formation of one’s own aesthetic culture, aesthetic knowledge (aesthetic outlook), involvement in aesthetic activities) and levels of formation of aesthetic culture of future educators (high, medium, low) are determined.
- ДокументРозвиток форм позааудиторної музичної освіти майбутніх педагогічних кадрів у другій половині ХХ ст.(Класичний приватний університет, 2016) Ковтун, А. В.У статті на основі аналізу архівних документів та історико-педагогічної літератури простежено динаміку впровадження нових позааудиторних форм музичної освіти в підготовку майбутніх учителів у педагогічних інститутах у другій половині ХХ ст. Розкрито роль у цьому процесі спеціальних структурних підрозділів: секцій та кафедр співів і музики, методичних комісій, кабінетів естетики та музичних кабінетів, що опікувалися музичною освітою педагогічних кадрів, організовували й координували в цьому напрямі роботу інших кафедр, здійснювали контролюючу та допоміжну функцію в питаннях позааудиторної музично-просвітницької роботи зі студентами тощо. Висвітлено накопичений у діяльності педагогічних навчальних закладів досвід музичного виховання студентів у різних формах позааудиторної діяльності: вечорів- концертів, зустрічей з письменниками, композиторами, “музичних вогників”, занять хоровим співом; керування музичними гуртками; музичних лекторіїв, лекцій-концертів тощо. В статье на основе анализа архивных документов и историко-педагогической литературы раскрыта динамика внедрения новых внеаудиторных форм музыкального образования в подготовку будущих учителей в педагогических институтах во второй половине ХХ ст. Раскрыта роль в данном процессе специальных структурных подразделений: секций и кафедр пения и музыки, методических комиссий, кабинетов эстетики и музыкальных кабинетов, которые занимались вопросами музыкального образования педагогических кадров, организовывали и координировали работу всех других кафедр в данном направлении, осуществляли контролирующую и вспомогательную функцию в вопросах позааудиторной музыкально-просветительской работы со студентами и т.д. Освещен накопленный в деятельности педагогических учебных заведений опыт музыкального воспитания студентов в различных формах внеаудиторной деятельности: вечеров-концертов, встреч с писателями, композиторами, “музыкальных огоньков”, занятий хоровым пением; управления музыкальными кружками; музыкальных лекториев, лекций-концертов. On the basis of analysis of archival documents, historical and educational literature the article traces the dynamic introduction of new extracurricular music education forms for preparing future teachers at pedagogical institutions in the second half of the twentieth century. In the process it is expanded the role of special structural units such as sections and departments of singing and music, methodical commissions, aesthetics offices and music classrooms taking care of music education of pedagogical staff, organizing and coordinating the work of other departments in such a way, performing the supervisory and supporting role in matters of extracurricular musical and educational work with students, etc. It is illuminated student music education experience accumulated in the activity of pedagogical institutions in various extracurricular activity forms such as evening concerts, meetings with writers and composers, “musical lights”, choral singing lessons, music circle management; musical lectures, lectures and concerts, etc. With regard of the analysis it is become widespread student art clubs and reviews covering the vast majority of alumni. While the investigated period the leading forms of extracurricular work with future teachers became art circles, studios, performing groups (choirs, musical ensembles, dance groups, folklore and instrumental ensembles), amateur theaters, clubs. The introduction of such forms into the activity practice of pedagogical educational institutions contributed to the development of student creative musical abilities, intensified artistic communication and self-expression of youth, provided future teachers acquisition of high culture.
- ДокументСтворення інклюзивного простору в медіаосвіті: нові підходи до інформаційної грамотності(ГО «Інститут стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань», Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 2024) Юдько, А. М.; Білецька. С. А.; Ковтун, А. В.Створення інклюзивного простору в медіаосвіті потребує впровадження нових підходів до інформаційної грамотності, які дадуть змогу всім здобувачам освіти, незалежно від їхніх особливостей, активно залучатися до освітнього процесу й ефективно використовувати медіа-ресурси для розвитку критичного мислення і комунікаційних навичок. Дослідження спрямоване на визначення особливостей сучасних підходів до інформаційної грамотності в умовах інклюзивного простору в медіаосвіті. Під час дослідження було використано комплекс методів: систематизації – для розкриття існуючих особливостей створення інклюзивного простору в сучасних умовах; аналізу – для оцінки існуючої наукової бази досліджень щодо обраної теми, а також методи індукції, дедукції та узагальнення. В результаті було виявлено, що інклюзивний підхід у медіаосвіті передбачає адаптацію освітніх програм, застосування сучасних цифрових технологій і розвиток критичного мислення. Ці аспекти сприяють не лише засвоєнню знань, але й формуванню соціальних навичок у здобувачів освіти. Окрім того виокремлена низка сучасних підходів до інформаційної грамотності, зокрема використання симуляцій і тренажерів для критичного аналізу інформації, спільна модерація контенту, інтеграція практик з інформаційної безпеки в освітній процес тощо. З’ясовано, що ці підходи не лише сприяють розвитку критичного мислення, але й допомагають здобувачам освіти адаптуватися до складних умов сучасного медійного середовища, забезпечуючи глибше розуміння медіавпливу та формуючи навички для відповідального споживання інформації. Аналіз сучасних підходів до інформаційної грамотності в інклюзивному просторі показав, що практична діяльність, розгляд реальних випадків медійних маніпуляцій, а також інтеграція формальної, неформальної та інформальної освіти є важливими складовими для підготовки компетентних і медіаграмотних особистостей. Висновки. Отримані результати підкреслили важливість інклюзивного підходу в медіаосвіті, який враховує адаптацію освітніх програм і використання сучасних технологій для розвитку критичного мислення. Встановлено, що ефективна підготовка медіаграмотних особистостей потребує інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти, що створює основу для подальших досліджень і вдосконалення освітніх практик у цій сфері. Creating an inclusive space in media education requires introducing new approaches to information literacy that allow all students, regardless of their characteristics, to be actively involved in the educational process and effectively use media resources to develop critical thinking and communication skills. The study aims to identify the features of modern approaches to information literacy in the context of an inclusive space in media education. The study was carried out using the methods of systematisation — to reveal the existing features of creating an inclusive space in modern conditions, the process of analysis — to assess the existing scientific base of research on the chosen topic, as well as methods of induction and deduction and generalisation. The results revealed that an inclusive approach to media education involves adapting educational programs, using modern digital technologies, and developing critical thinking. These aspects contribute not only to acquiring knowledge but also to forming social skills in students. The study identifies several modern approaches to information literacy, including using simulations and simulators for critical analysis of information, joint content curation, integration of information security practices into the educational process, etc. It has been found that these approaches contribute to the development of critical thinking and help students adapt to the complex conditions of the modern media environment, providing a deeper understanding of media influence and developing skills for responsible information consumption. An analysis of modern approaches to information literacy in an inclusive space has shown that practical activities, consideration of confirmed cases of media manipulation, and integration of formal, non-formal and informal education are essential components for training competent and media literate individuals. Conclusions. The study's results emphasised the importance of an inclusive approach to media education, which considers adapting educational programs and using modern technologies to develop critical thinking. It has been established that practical training of media literate individuals requires integrating formal, non-formal and informal education, which creates the basis for further research and improvement of educational practices in this area.
- ДокументЩодо диверсифікації та діджиталізації освітнього простору в Україні: тренди глобалізації(Львівський університет бізнесу та права, 2023-02-01) Цапко, А. М.; Ковтун, А. В.; Білецька, С. А.Статтю присвячено дослідженню трендів глобалізації в сфері діджиталізації та диверсифікації сучасного освітнього простору. Розглянуто трактування термінів «діджиталізація» та «диверсифікація» різними вітчизняними і зарубіжними науковцями, а також наведено власні розуміння цих процесів. Встановлено, що діджиталізація та диверсифікація відкривають нові шляхи для персоналізованої підтримки та індивідуальних підходів, які враховують здібності, вподобання та широту наукових інтересів здобувачів освіти. Цифровий освітній простір сучасних закладів освіти сприяє навчанню у гнучкому мобільному форматі. Розглянуто основні переваги діджиталізації освіти. Встановлено, що завдяки діджиталізації освітній процес стає персоналізованим, доступним та гнучким. Це створює комфортні умови для самонавчання, ефективного розвитку та кар’єрного росту здобувачів освіти. Разом із тим, зазначено, що незважаючи на безумовні переваги діджиталізації освіти, існує й низка проблем, які заважають успішності цього процесу. Досліджено причини, що вплинули на виникнення диверсифікації освіти та зазначено, що така варіативність сприяє появі нової парадигми, удосконалює систему освіти, робить її більш гнучкою та здатною адаптуватися до сучасних умов, зумовлює появу педагогічних альтернатив, розвиток інтенсивних інноваційних пошуків. The article is devoted to the study of globalization trends in the field of digitization and diversification of the modern educational space. The article examines the interpretation of the terms "digitalization" and "diversification" by national and foreign scientists, as well as our understanding of these processes. We found out that the concept of"digitalization"is interpreted by scientists as the process of using, applying, transferring, and converting information into a digital format; system of data collection, storage, analysis, application of artificial intelligence; transformation of penetration of digital technologies, regarding the optimization of business processes and business models. It has been established that digitalization and diversification open up new ways of personalized support and individual approaches that take into account the abilities, preferences, and breadth of scientific interests of education seekers. The digital educational space of modern educational institutions promotes learning in a flexible mobile format. The main advantages of digitization of education are considered. It has been established that thanks to digitalization, the educational process becomes personalized, accessible, and flexible. This creates comfortable conditions for self‐study, effective development and career growth of future education seekers. At the same time, it was noted that despite the unconditional advantages of digitalization of education, there are a number of problems that hinder the success of this process. It was also noted that the domestic industry lags behind its global counterparts. Systemic underfunding, technical backwardness, lack of prestige of the teaching profession and other factors are indicated. The reasons that influenced the emergence of diversification of education were studied and it was noted that diversification contributes to the emergence of a new paradigm, improves the education system, makes it more flexible and able to adapt to modern conditions, causes the emergence of pedagogical alternatives, the development of intensive innovative searches.